Огієнко І. Словник місцевих слів, у літературній мові не вживаних. Жовква, 1934.

"Кожна літературна мова мусить мати повну волю для свого всебічного розвитку, з тим і розвитку словникового. Але український нарід ще не виробив собі усталеної всеукраїнської літературної мови, — в нашій мові повно подвійних та потрійних форм, по дві-три, а то й більше слові для того самісінького розуміння. Це все шкодить повстанню в нас однієї соборної літературної мови. Коли ж ми таку мову виробимо, коли всі українці бодай писатимуть однією спільною літературною мовою, тоді і в нас почнеться сильніший процес збагачування нашої всеукраїнської літературної мови. Визнаючи велику вагу широкознаного рідномовного гасла: для одного народу — одна літературна мова й допомагаючи процесові так нам потрібного устійнення нашої літературної мови, й видаю оцього Словника. Вношу до нього найперше місцеві слова й форми, в літературній мові не вживані або рідко вживані, цебто такі, що їх не розуміє східньоукраїнський читацький загал; крім цього, подаю в нім і слова, що повстали в нас із чужого впливу, головно російського та польського; подаю тут також тепер уже мало відомі наші архаїзми, правильніше — завмерлі слова, так само вже незрозумілі більшості нашого народу; і нарешті вношу до свого Словника трохи слів взагалі „трудних" своїми формами для працівників слова й широкого громадянства".