Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками
1242 заголовков – 1238 карточек
Версия 1.1 от 31 мая 2006
Замечания и исправления посылайте по адресу lingvodics@mail.ru

Источник: сканирование и OCR бумажного издания

Передмова

Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками. Видання друге, виправлене й доповнене. Укладачка Н. Бєленькова.
Видавництво художньої літератури «Дніпро». Київ — 1969

      ПЕРЛИНИ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ
      Кожен народ має свої фольклорні скарби, свою поетичну творчість. Та, мабуть, найпоширенішим, найбагатшим різновидом її є приказки і прислів’я — згусток народного досвіду, афористичні формою і філософські змістом образні вислови. Дійовість їх — загальновідома, емоційний вплив — незаперечний. Для письменника, публіциста, промовця, лектора інколи вдало вжита приказка важить більше, ніж довгі логічні побудови, описи, розповіді. В. І. Ленін високо оцінив емоційний вплив приказок. Ознайомившись з місцевими приказками під час сибірського заслання, він сказав: «...Ось де треба вчитися нашим письменникам, однією фразою наповал б’є... Потрібно укласти великий збірник, ото буде скарб для белетристів, ораторів».
      Такі збірники, власне, й тоді вже укладалися: 1862 року вийшов збірник В. Даля «Пословицы русского народа», а 1864 року — «Українські приказки, прислів’я і таке інше» М. Номиса. Отже, до них можна було звертатися як до довідників народної мудрості на кожну потребу.
      Та з часом ці збірники вже не могли задовольнити нових вимог. В нашій соціалістичній дійсності, коли літературний переклад став засобом спілкування братніх народів і взаємозбагачення їхніх культур, постала потреба в перекладних словниках приказок та прислів’їв. Перша така спроба була здійснена на Україні. В 1929 році вийшов «Практичний російсько-український словник приказок». Упорядкував Г. Млодзинський. За редакцією М. Йогансена». Словник Г. Млодзинського містив 633 російські приказки з 2261 відповідником. У наш час він, звичайно, став бібліографічною рідкістю.
      Через тридцять чотири роки (1963) у видавництві «Молодь» вийшла книжка цього ж типу: «Пословица не мимо молвится — Нема приповідки без правди». Російські прислів'я та приказки з українськими відповідниками. Упорядник Н. Бєленькова». Цей словник містив 603 російські приказки з 1645 відповідниками і становив самостійну, незалежну від словника Г. Млодзинського роботу (крім окремих, неминучих збігів). Словник Н. Бєленькової, надрукований тиражем 30 000 примірників, розійшовся за кілька тижнів, що вже само собою свідчить про потребу в такій літературі. Прихильно зустріла словник і критика.
      Друге видання словника під тією ж назвою значно доповнене і вже містить понад 1180 приказок і близько 2770 відповідників до них. Це, власне, розширений варіант першого видання без змін у його побудові. Практика показала, що принцип подачі матеріалу добрано вдало: словником однаково легко може користуватись як український, так і російський читач, бо приказки в ньому, так би мовити, взаємно перекладаються. Словники такого типу можна розширювати до далеких меж, та не легка, дуже трудомістка це справа. Проте можна сподіватись, що й скромний розміром цей словник відіграє свою корисну роль у допомозі причетним до літературного слова людям.
      Працю Нелі Бєленькової можна вважати хай невеликим, але дуже потрібним внеском у справу єднання братніх російської і української культур.
	С. КОВГАНЮК