УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
21 096 заголовків – 21 096 карток
Версія 1.0 від 05 грудня 2005
Джерело: http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/use
Зауваження та виправлення надсилайте на адресу lingvodics@mail.ru

     Примітка
     На жаль, в електронній версії УСЕ, викладеній на укропівському сайті, наявні деякі недоліки. Частина з них – це помилки та недоліки самого словника. Порівняйте, наприклад, статті Олександр VI і Александр VI в он-лайновій версії (в паперовому виданні вони такі самі). Зустрічаються також друкарські помилки (Нідерданди), неузгодженість термінології (одне й те саме явище або людина називаються по-різному: португальський - портуґальський). Дуже широко вживається літера ґ (як на мене, не завжди доцільно). Очевидно, це пов’язано з декларованим фонетичним принципом ("пиши, як чуєш") передачі іншомовних слів, зокрема власних назв. При цьому також зустрічаються певні неузгодженості, коли в одних статтях слово пишеться через г, а в інших – ґ. Я виправив помічені очевидні помилки , проте немає жодної гарантії, що мені вдалося відшукати їх усі.
      Частина помилок пов’язана з не дуже якісною обробкою текстів паперового видання для публікації в інтернеті. Ось деякі недоліки, котрі вдалося помітити й частково виправити: далеко не завжди були правильно передані верхні та нижні індекси (приклади: км2, H2SO4, замість, скажімо, 2³ – 23); у географічних координатах неправильно передані символи градуса °, хвилин ′ та секунд ″ (замість 101°49’ – 101Ч49Ґ); число π (пі), що широко використовується в математиці та фізиці, "перетворилося" на p; були замінені на інші або просто зникли деякі математичні символи, на зразок ∫ (інтеграл), ∞ (нескінченність) тощо. 
      Словника містить багато ілюстративного матеріалу (понад 2600 карт, таблиць, ілюстрацій), проте в он-лайновій версії бракує додаткових описів цих ілюстрацій, наявних у паперовому виданні (наприклад, ілюстрація до статті "Карл Великий" супроводжується таким поясненням: "Успадковані (темніший колір) та завойовані (світліший колір) території" ). Крім того, до деяких статей (їх близько сотні) в он-лайновій версії взагалі немає ілюстрацій, хоча у паперовому виданні вони є. Можливо є й інші недоліки, які я не помітив під час роботи над словником.
      Я написав цю примітку, щоб дати вам деяке уявлення про ті перепони, які можуть зустрітися про роботі зі словником. Про помічені помилки пишіть на вказану вище адресу.
      Щодо картинок: для їх відображення використовувався тег [url], відповідно картинки відкриваються в усталеному у вашій системі графічному оглядачеві (в мене це IrfanView, багато хто використовує ACDSee тощо). Картинки мають знаходитися в тій самій папці, що й файл USE (Ua).lsd, тому найкраще створити для УСЕ окрему папку, щоб не перемішувати його файли з файлами інших словників. Стандартний тег для картинок [s] не використовувався з кількох причин: по-перше, значна частина ілюстрацій представлена у форматі gif, який сам Лінгво відкривати не вміє. Відповідно такі картинки потрібно було би конвертувати у підтримувані формати (jpeg або tif), що могло негативно вплинути на їхню й так невисоку якість. Крім того, Лінгво, на відміну від графічних оглядачів, не дає ніяких можливостей роботи з картинкою, в той час як нерідко потрібно збільшити її масштаб, щоб прочитати дрібний текст. Ще одна причина – багато оглядачів можна закрити клавішею Esc (наприклад, IrfanView, ACDSee), а от відкриту в самому Лінгво картинку можна закрити лише клацнувши на хрестик у верхньому правому кутку вікна або комбінацією Alt+F4, що далеко не так зручно, як Esc. Якщо в когось виникнуть серйозні проблеми із обраним способом представлення картинок – пишіть, спробую допомогти.
      Ще один цікавий факт: понад 600 Мб он-лайнових файлів, завантажених із сайту укропу, в результаті обробки перетворилися на 52 Мб корисної інформації, з них картинки 49 Мб :-)

     Передмова до паперового видання

     Що таке УСЕ і як ним користуватися
     Шановні читачі!
     Пропонуємо Вам Універсальний Словник-Енциклопедію (УСЕ).
     Започаткував проект спільної для усіх європейців книги-довідника відомий шведський енциклопедист, засновник і президент Шведської Академії Вербовізуальної інформації Свен Лідман. Підготована його групою EUROPEDIA одразу сподобалася читачам низки європейських країн (Швеція, Норвегія, Данія, Польща), а сьогодні ви маєте змогу прочитати її по-українськи.
     Видання УСЕ значною мірою завдячує співпраці нашого колективу з фахівцями Польського Наукового Видавництва ПВН.
     УСЕ - довідник нового покоління, насамперед тому, що нашим орієнтиром були прийняті у сучасній Європі принципи опрацювання й організації матеріалу. Коротко про засади, якими ми керувалися.
     Назви гасел в УСЕ подані півжирним шрифтом (ск.: арабеска, Шевченко), синоніми, оригінальне написання, уточнення, псевдоніми вказані поряд у півкруглих дужках, дати життя – цифрами, які відокремлені комами, одразу ж після імені. Назви літературних і мистецьких творів, угруповань, словосполучення, ужиті фігурально (тобто, коли зазвичай застосовують лапки [""]), задля економії місця подані курсивом (як-от: Кобзар; Синій вершник).
     Назвою гасла переважно є іменник у називному відмінку. Коли гасло складається з кількох слів, то вони відтворені у традиційній послідовності; в інших випадках на першому місці стоїть слово, на яке падає логічний наголос.
     Назви творів зазвичай подаються в українському перекладі; коли ці назви надто довгі, то скорочення позначені знаком [...].
     Слово чи словосполучення титульного гасла скорочуються всередині цього гасла до перших літер.
     Загальні назви подано переважно за системою правил, устійненою Українським правописом 1990 року та Орфографічним словником української мови (К., 1994). Правопис слів із літерою ґ врегульовано згідно із рекомендаціями словника проф. О. Пономаріва (К., 1997).
     У власних назвах (географічні об'єкти й персоналії) ужито комбінації загальнообов'язкових правил і рекомендацій українських учених-мовознавців та осягнень світової філології. За століття діалогу з європейською культурою склалася певна традиція їх написання (скажімо, коли йдеться про давно запозичені географічні назви – Рим, Париж тощо, або інтерпретацію слов'янських імен і прізвищ). Водночас, характерною рисою сучасної цивілізації є максимальна пошана до культурної спадщини усіх народів світу, увічненої насамперед у власних назвах, повага до особистих прав (а отже, й права на точне відтворення імені та прізвища) усіх людей.
     У минулому наші попередники іноді відтворювали іншомовні антропоніми й топоніми «літера до літери», що призводило до численних перекручень справжнього їх звучання, особливо, коли вимова не збігалася із прийнятою у латинській мові. Сучасний світ пов'язаний безліччю ниток, відкритий для найширших особистих контактів, отож ми сприймаємо значну частину інформації «на слух». Тому нам видалося обґрунтованим дотримуватися традиційного для української мови фонетичного принципу: «пиши, як чуєш», тобто так, як певне слово вимовляється у мові походження. Отож не дивуйтеся, коли на сторінках УСЕ ви зустрінете Йотеборь замість Ґетеборга, Райн замість Рейну, Боша, а не Босха, Айзенговера, а не Ейзенхауера. Втім, той, хто звик до іншого написання цілої низки слів, зможе зорієнтуватися в УСЕ завдяки системі посилань. Українське написання антропонімів і топонімів китайського походження орієнтоване на вимову літер системи піньїнь, офіційно застосовуваної в Китаї від 1979 року; японські назви відтворені за посередництвом міжнародної транскрипції Гепбарна, арабські – системи транслітерації, рекомендованої Міжнародною Організацією Стандартів при ЮНЕСКО (від 1971 року). Джерелами фонетичної транскрипції, окрім енциклопедичних видань Польського Наукового Видавництва ПВН, послужили A Practical Pronouncing Dictionary of British and American English [Warszava, 1995] та Slownik nazw wlasnych [Warszava, 1998].