Словник синонімів української мови. 2-е вид. — К.: Довіра, 2006.— 477 с— (Словники України). І5ВН 966-507-180-7 У словнику до найуживаніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремарками. В окремому реєстрі покажчика за алфавітом розміщені всі синоніми словника із зазначенням назви синонімічного ряду. До словника додано список найновіших найпоширеніших сучасних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками. Розрахований на викладачів, учителів, урядовців, студентів, учнів, широке коло читачів. ПЕРЕДНЄ СЛОВО Синонімія була супутником мого наукового життя і при дослідженні мови творів окремих письменників, зокрема І.Франка, і при опрацюванні мови історичних пам'яток. Навіть моя перша студенська спроба була присвячена синонімії "Прапороносців" Олеся Гончара. При тому завжди мріялося лексикографічно довершити зібраний матеріал, якого впродовж років накопичилося чимало. Однак, як то часто буває, інші справи перебігали дорогу, а ця чекала. Тим паче, що укладання синонімічного словника належить до трудомістких і потребує багато часу. Остаточному створенню праці посприяв двотомний академічний "Словник синонімів української мови" — фундаментальне видання з багатим фактичним матеріалом, яке нарешті стало надбанням усього українського громадянства, та інші синонімічні словники, що збагатили українську лексикографію. Це, зокрема, праці П. Деркача (три видання), С. Ка-раванського та синонімічні матеріали А. Багмета, що друкувались частинами у журналах "Вітчизна" та "Україна", і зібрані аж на еміграції, де вийшли окремою книжкою. (Тут дякую проф. Л. Онишкевич, що подарувала мені цю книжку). Ці словники, низка монографій та статей про українські синоніми і дають можливість розвивати й збагачувати українську мову, готувати нові посібники. Цей словник створений на основі власного матеріалу з урахуванням досвіду виданих надбань українського мовознавства, але найбільше бралися до уваги видання представників львівської та київської шкіл. Згадуючи добрим словом усіх тих, що трудилися над опрацюванням українських синонімів, складаємо щиру подяку видавництву «Довіра», рецензентам словника старшому науковому співробітникові Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Марії Чікало, доцентові кафедри української мови Державного університету «Львівська політехніка» Зоряні Куньч, а також кандидатові філологічних наук Оксані та Андрієві Литвинам, Ірині, Марії та Данилові Полюгам за допомогу при комп'ютерній підготовці видання до друку. ПРО СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ Передача думки завжди безпосередньо пов'язується з добором слів. Підбір слів зумовлюється змістом, ідейним спрямуванням твору, майстерністю того, хто користується мовою, чуттям семантичних нюансів, знанням мовних багатств. У підборі лексичного матеріалу важливу роль відіграють синоніми. Вони можуть виражати семантичні відтінки, давати оцінку характеризованому об'єктові, уточнювати висловлювану думку, сприяти стилістичній виразності, наголошувати на певному факті й навіть пояснювати незрозуміле слово. Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню повторів. Зближення значень синонімів не означає, що вони за семантикою однакові — вони своїми відтінками характеризують предмети з різних боків. Відтінки значень можна виявляти при зіставленні двох синонімів найчастіше в тексті. Семантичні відтінки існують тоді, коли наявна несуттєва різниця між однорідними предметами, явищами, діями, станами, якостями. Ці відтінки невіддільні від конкретного значення слова, входять у це значення. Стилістична функція синонімів, особливо тих, що виступають у переносному значенні, часто зумовлюється контекстуальними обставинами. Крім того, синоніми використовуються для вираженння емоційної насиченості. Емоційна насиченість слів не входить у значення слова і, як правило, проявляється в тому чи іншому контексті, а стилістична характеристика ніби супроводжує значення того чи іншого слова. У системі значень, які виражаються словами, завжди найвиразніше виділяються їх прямі або т. зв. номінативні значення. Ці значення є основою для розвитку інших непрямих чи переносних значень. Слова, що синонімізуються прямими значеннями, називаються сталими синонімами мови, а ті, що зближені непрямими, переносними значеннями, належать до несталих синонімів. Несталі синоніми семантично зближуються лише за певних контекстуальних умов, розшифровуються в контексті. Напр.: до слова говорити несталими синонімами є торочити, плескати. Одночасно в процесі мовлення можуть виникати суто авторські контекстуальні синоніми, які не мають широкого розповсюдження у мові, а вживаються обмежено. У процесі збагачення синонімічних рядів та збільшення синонімів літературної мови беруть участь архаїзми, неологізми, описові вислови, парафрази та фразеологізми, бо всі вони можуть виконувати роль синонімічних замінників. Специфічними в цьому плані слід вважати фразеологізми, які творять власні синонімічні гнізда і водночас синонімізуються з лексичними синонімами, бо найчастіше їх значення передаються окремими значеннями слів. Саме це й дає підстави поєднувати їх з лексичними синонімічними гніздами і таким чином творити єдиний блок синонімічних замінників. Усі синоніми об'єднуються в окремі синонімічні ряди або гнізда. Той, хто працював над синонімами мови, знає, що про окреслення синонімічних рядів (синонімічних гнізд) доводиться говорити дуже умовно, бо, крім слів з номінативними значеннями, вони в жодній мові не мають чітких меж. Якщо ж доводиться визначати синонімічну приналежність, то тут у них довільність та суб'єктивність може проявлятися дуже часто,тому що цю приналежність визначає контекстуальне окреслення слова, а одне слово може належати до багатьох синонімічних рядів. Як відомо, інколи навіть одне слово при опрацюванні тексту може мати різне тлумачення. Саме тому й домінанти для синонімічних рядів у різних синонімічних словниках неоднакові. Жива розмовна і письмова мова інколи не враховує чітких граматичних і нормативних закономірностей, які визначили мовознавці, а вільно вплітає в живомовний потік замість одного слова синонімічні відповідники різноманітних розрядів — фразеологізми, які найчастіше мають розмовний характер, парафрази, описові вислови, слова інших частин мови, словотворчі варіанти. Тому для практичного користування словниками варто подавати поряд і лексичні, і фразеологічні синоніми. Синонімічні відповідники можна виявити не лише в лексиці, фразеології. їх можна знайти і при вивченні словотвірних засобів, і в граматиці, і синтаксичних конструкціях. Наведені джерела в кінці словника поповнять інформацію для тих, хто захоче глибше вивчати це питання. СТРУКТУРА СЛОВНИКОВОЇ СТАТТІ 1. У словнику найчастіше розробляються синонімічні гнізда іменників, прикметників і дієслів, а також прислівників та інших частин мови. Крім лексичного матеріалу, у синонімічному гнізді можуть подаватися і близькі за значенням того чи іншого ряду фразеологічні звороти. 2. Реєстровими словами словникових статей є домінанти синонімічного ряду. 3. Реєстрові слова і окремі синоніми ряду в дужках супроводжуються короткими тлумаченнями, щоб уточнити семантичний напрям словникової статті, оскільки домінанти часто бувають багатозначними словами. Це дає змогу компенсувати відсутність прикладів вживання синонімів у контекстах. Синоніми можуть супроводжуватися і словами-сполученнями. В однозначних реєстрових словах тлумачення не подається, а синоніми наводяться через кому: БОРОШНО, мука. Не подаються тлумачення і тоді, коли їх можна сформулювати за аналогією попередніх словникових статей. 4. Синоніми у гніздах не раз застережені позначками (діалектне, розмовне, іронічне, зневажливе), які у словникових статтях подаються скорочено і курсивом, однак це не означає, що ремарка обмежує використання відповідного синоніма в інших стилях. Якщо після позначки йде кілька синонімів цього ж розряду, то після неї ставиться двокрапка (розм.:) 5. В усіх синонімах (крім односкладових) основної частини словника позначається наголос. Якщо слово має два наголоси, то вони тут же проставляються: Ґазда. 6. Якщо синоніми (фразеологізми, парафрази, вигуки) не належать до того ж граматичного розряду, що домінанта, то вони подаються в кінці статті за спеціальним знаком //. 7. В основній частині словника відсутні посилання, що, як правило, порушують стрункість викладу. У зв'язку з цим створена спеціальна допоміжна частина словника — покажчик усіх слів-синонімів. Щоб знайти бажане слово, найкраще пошукати його в другій частині словника, поряд з яким є посилання до гнізда, де воно виступає в усіх зафіксованих значеннях. Цей покажчик створений для того, щоб показати наявність синонімів у словнику, зробити основну частину стрункішою, не перевантажувати її надмірністю посилань і допомогти користувачеві швидко знайти потрібний синонім. Покажчик — дороговказ до синонімів. У покажчику за алфавітом розміщені всі члени синонімічних гнізд, наявні у словнику. Якщо користувачеві потрібно підібрати синоніми до якогось слова і якщо він знайде його в цьому покажчику, то поряд за рискою будуть стояти ці домінанти синонімічних гнізд, які допоможуть йому збагатитися, підібрати синонімічні відповідники. Окремо без від-силачів у реєстрі покажчика стоять заголовні слова-домінанти основного словника. На їх домінантність вказує відсутність при них відсилачів. їх збережено тут для повноти інформації про наявність синонімів, які опрацьовані у даному словнику. УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ а. або безос. безособове ізиг. вигук иульг. вульгарне діал. діалектне док. доконаний заст. застаріле зб. збірне звич. звичайно знач. значення зневажл. зневажливе жарт. жартівливе ім. іменник інф. інфінітив ірон. іронічне іст. історичне книжн. книжне лайл. лайливе мн. множина перев. переважно перен. переносне пестл. пестливе підсил. підсилювальне значення поблажл. поблажливе поет. поетичне предик. предикативне р. рідко рел. релігійне розм. розмовне сл. слово спец. спеціальне сполуч. сполучення суч. сучасне ужив. уживається уроч. урочисте фам. фамільярне фолькл. фольклорне част. Частка УМОВНІ ЗНАКИ — (риска) « індексі відповідає скороченню див.; // (паралельні риски) вказують на синоніми іншого розряду; () (круглі дужки) обмежують тлумачення. : (двокрапка) ставиться після стилістичних скорочених позначок, які стосуються кількох наступних синонімів; курсив вказує на тлумачення і ремарки.