Мабуть, багато з Вас, дорогі читачі, знають про цікаві традиції
святкування Купала, а якщо ні, то я із захопленням переповім Вам ті
пригоди, про які мені розказували дідусі, бабусі, батьки, а також про
деякі з мого власного досвіду.
Отож, у давнину, в Україні свята Купала чекали всі з нетерпінням.
Дівчата збирались увечері шостого липня і, співаючи, розмовляючи,
жартуючи, плели віночки з квітів, які назбирали вдень, щоб потім
заквітчати ними хату, криницю, ворота і подвір'я. Замаєні дівчатами
удосвіта хатки виглядали такими ж красивими і святковими, як і їхні
господині. І коли вранці люди йшли до церкви, то розглядали
заквітчані подвір'я і вже з того, наскільки гарними вони були, можна
було робити висновки про молоду господиню, яка там жила.
Тим часом, коли дівчата були зайняті сплітанням віночків, хлопці
теж не байдикували а готували…збитки! Саме так, вони
планували, як напакостити дівчатам. Це був цілий ритуал, якого
панночки досить таки боялись, адже, згідно з тим, як саме пожартують
хлопці в Купальську ніч, буде зрозумілим їхнє ставлення до дівчини.
Бувало, моя мама розповідала, що одного разу в неї в селі дівчині
намастили ворота дьогтем, а це вважалося найгіршою ознакою того, що
та панянка чимось завинила, мабуть була надто гордою, пихатою,
зневажливою у спілкуванні, або ж нестерпною пліткаркою, ось їй і
покарання. Горе і великий сором були також тій дівчині, котрій
потайки хлопці замаювали ворота кропивою і будяками. Це також
означало, що її товариство недолюблює. А ще, часом, на ранок, у
котроїсь сім'ї, де є дівчина, виявлявся прикрий факт: зникала
хвіртка, потім її знаходили на городі, у сусідів або ж навіть на
стрісі.
Та найпопулярнішими збитками були дивні звуки, які начебто лякали
дівчат. Тож хлопці прив'язували ниточки до вікна, під яким сидять
дівчата, а самі ставали за рогом хати і тоді, проводячи каніфоллю
(живицею) по натягнутій нитці, створювали дивні звуки, мов м'явкання
котів, які добряче було чути в хаті.
Ось так, набавившись досхочу, всі бігли до річки. На березі робили
опудало Купайла, підпалювали його і самі скакали через ватру, таким
чином, згідно з увіруваннями, очищались від злих духів, адже вогонь
завжди вважався символом очищення. Тоді хлопці переходили на
протилежний беріг ріки, а дівчата пускали на воду сплетені власними
руками віночки. Якщо чийсь топився у воді, це пророкувало недобрий
знак для дівчини, що його сплела. Казали, що не достатньою була сила
кохання дівчини і русалки та злі відьомські чари її подолали,
затягнувши віночок у водяні нетрі. А на ті вінки, які успішно
допливали до протилежного берега вже чекали хлопці, саме так і
з'єднувались щасливі закохані пари. А ось у річках батьки забороняли
своїм дітям купатись на Купала, бо вважалось, що вночі там купаються
чарівниці і вода з їхніми чарами може бути шкідливою.
Але найважливішим атрибутом, з яким найбільш асоціюється свято
Купала є так звана квітка щастя.
Ой на Івана, диво Купала Дівчина Квітку Щастя шукала. Квітку
чарівну, квітку кохання. Шукала зночі аж ген до рання…
Кажуть, що цвіт папороті, який з'являється саме в Купальську ніч є
дивовижної краси. Рівно опівночі квітка, розкриваючись, палахкотить
немов полум'ям, переливаючись різними кольорами веселки. І хто
побачить цей цвіт, стає щасливим, мудрим і багатознаючим. Така людина
може передбачати, помагати, захищати і бути надзвичайно корисною
людям.
Я скажу Вам під великою таємницею, що в один час, ще маленькою, я
так захопилась мрією стати щасливою (не прикладаючи для цього багато
зусиль, а просто побачивши квітку папороті), що мені у Купальську ніч
приснився дивний сон. Я розповіла його своїй учительці –
поетесі і пані Віра так перейнялась моїми розповідями, що написала
для мене пісню:
Якось снився мені сон: я всю ніч блукала І цвіт папороті я у
лісах шукала. Я ішла по болотах, оминала бори, Заступали мені
шлях велетенські гори.
Сон-сон, дивний сон, дуже дивний сон…
Раптом диво-дивина – гори розступились, На галявині
чудній вмить я опинилась. Там мавки й лісовики хоровод водили, А
у колі на горбку – папороть світила.
Сон-сон, дивний сон, дуже дивний сон…
Я до неї підійшла, ніжно усміхнулась, Їй водиці піднесла і
ледь-ледь торкнулась. Та прокинулась умить – квіточки
немає!.. Що за сон цей, розкажіть, що він означає?..
Будьте щасливі!
Олеся Хромейчук
|