Дні минали один за одним. Ми літали, як і раніше, але я більше не переймав- ся назвами міст чи кількістю грошей, що їх збирав з пасажирів. Я почав вимірю- вати літо такими речами, яких навчився, розмовами, які ми вели після польотів, і чудесами, що вряди-годи траплялися на нашому шляху, аж поки нарешті збагнув, що це ніякі не чудеса. Уявляй собі всесвіт прекрасним, справедливим і досконалим,— сказав мені Посібник одного дня. А ще будь певним ось чого:
Суще уявляє це собі трохи кращим, аніж можеш уявити ти.