словник | перекладачка | факти | тексти | програми
щодо | посилання | новини | гостьова книга | пошук
початок << тексти  << автор  << зміст  << сторінка

Проблеми шкільного підручника в сучасній середній школі

О.К.Василець

Сьогодні, коли йде оновлення змісту загальної середньої освіти, проблема формування в учнів узагальненого вміння працювати з підручником з фізики в науково-методичному й практичному аспектах є особливо актуальною.

В концепції фізичної освіти у середній загальноосвітній школі України зазначено:

“Концептуальною основою навчання фізики повинно стати формування особистості, а не носія певної суми знань, формування людини, що живе і працює у світі техніки і складних технологій. Це означає, що розвиток змісту і організація процесу навчання повинні здійснюватись на основі діяльнісного підходу і гуманітаризації процесу навчання. Це, крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального до діяльнісного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань, на зразки та способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів, на розвиток і виховання так званого “планетарного мислення”. Адже діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості” [1,8].

Як показали дослідження Н.Ф. Тализіна, А.В.Усової, В.В.Зав’ялова, І.М.Звягіна, свідоме ставлення до навчання учнів підвищується, якщо в них формувати узагальнені вміння. Основне пізнавальне вміння – це вміння працювати з книгою, як підтверджує А.В.Усова. Підручник – це основне джерело знань для сучасної людини.

З’явилось багато нових недосконалих підручників. В природі все відбувається жваво, цікаво, а в підручнику воно важке і невиразне.

Необхідно подолати такий бар’єр.

У своїй монографії “Проблеми шкільного підручника” Д.Д.Зуєв відмічає, що підручник - це основний інструмент в руках учителя, який покликаний формувати вміння в учнів самостійно працювати з книгою, перевіряти достовірність знань і як на фундаменті будувати нові знання.

Щоб підготувати молодь до неперервного оволодіння знаннями, необхідно озброїти учнів не тільки знаннями наукових законів і теорій, але й знаннями методів пізнання. До них належать спостереження, експеримент, збір і обробка даних, вміння працювати з довідковим матеріалом, літературними джерелами. Сюди ж належать методи раціонального навчання, завдяки яким знання учнів стають міцними, глибокими, а мислення набирає таких властивостей, як гнучкість і самостійність.

Перед педагогічною наукою і вчителями шкіл стоїть складне завдання забезпечити не тільки підвищення наукового рівня знань, але й розвиток мислення учнів, озброїти їх активними методами пізнання і вмінням творчо застосовувати знання на практиці. Необхідно удосконалити методику формування всього комплексу вмінь. В розв’язанні цього завдання важливу роль відіграє встановлення міжпредметних зв’язків. Їх значення визначається можливістю здійснення єдиного підходу до формування вмінь, спільних для багатьох предметів.

Цьому сприяє формування в учнів умінь узагальненого характеру.

Згідно з дослідженнями П.Я.Гальперіна і Н.Ф.Тализіна дано таке визначення: узагальненими називають такі вміння, які можна використовувати для широкого кола завдань з всіх навчальних предметів, а також у практичній діяльності.

Вони пропонують три типи орієнтаційних основ дій при формуванні знань, вмінь і навичок.

Орієнтаційна основа першого типу. Ніяких вказівок до виконання вправ не дається. Учень повинен методом проб і помилок обов’язково сам шукати шляхи розв’язання завдань.

І все-таки завдання виконується самостійно, користуючись підручником. Але такі вміння нестійкі до зміни умов ситуацій.

Досвід роботи свідчить, що нові підручники недосконалі. На початковій стадії формування пізнавального вміння – працювати з підручником з фізики необхідно пропонувати нескладні завдання в достатній кількості, щоб була можливість задавати схожі домашні завдання.

Чому на початковому етапі пізнання повинні пропонуватись нескладні завдання?

Тут учень повинен самостійно дійти до істини!

Аналізуючи стан нових підручників, ця умова не виконується.

Одразу пропонується перенасиченість складного матеріалу, що викликає нудьгу в юних читачів, згодом виникає “хвороба” і немає бажання більше відкривати такий підручник.

В усьому повинна бути міра. Необхідно дотримуватися принципу посильності, який відмічає А.С.Макаренко в своїх творах.

Орієнтаційна основа другого типу (згідно з дослідженнями Тализіна Н.Ф.) має не тільки зразки дій, а й дає вказівки до виконання завдань за новим матеріалом. З досвіду роботи ця умова витримується не в усіх підручниках. На цьому етапі учень робить перші важливі кроки до свідомого розуміння матеріалу.

Орієнтаційна основа третього типу завершальна - формування узагальнених вмінь в учнів.

Така здатність людського мислення. З досвіду роботи на цьому етапі підручник повинен передбачити більш складні завдання узагальнюючого характеру.

Це найскладніший етап, але дуже важливий на початку формування узагальнених вмінь в учнів.

Саме тут формуються всі важливі усвідомлені дії.

Тому узагальнене вміння в учнів тільки тоді дає добрий результат, якщо воно є системним [5; 6].

При формуванні УВУП (узагальненого вміння працювати з підручником) як основні дидактичні вимоги висунуті такі:

- система УВУП повинна допомагати розв’язанню основних дидактичних завдань – засвоєння учнями глибоких і міцних знань, розвиток у них пізнавальних здібностей, формування вміння самостійно засвоювати і узагальнювати знання, застосувати їх на практиці;

- система повинна дотримуватись основних принципів дидактики і перш за все принципів доступності і систематичності, зв’язку теорії з практикою, свідомості і творчої активності, принцип навчання на високому науковому рівні;

- завдання, які входять у систему, повинні бути різноманітні, щоб забезпечити формування в учнів різних вмінь;

- послідовність виконання завдань повинна бути така, щоб виконання одних завдань логічно випливало з попередніх і готувало ґрунт для виконання подальших.

Система буде успішною при умові дотримання таких принципів:

- УВУП повинно носити цілеспрямований характер. Це досягається чітким формулюванням мети роботи. Вчитель повинен знайти такі завдання, які викликали б зацікавленість в учнів до роботи і прагнення якомога краще її виконати. Учень повинен вияснити, яке завдання і яким чином воно буде перевірятися. Це створює осмислений, цілеспрямований характер і сприяє більш успішному його виконанню. Недооцінювання даної вимоги приводить до того, що учні, не зрозумівши мети роботи, виконують не те, що потрібно, або змушені в процесі її виконання багаторазово звертатись до пояснення вчителя. Все це приводить до нераціонального гаяння часу і зниження рівня самостійності учнів.

- Обсяг УВУП повинен обов’язково бути посильним.

- Необхідно сформувати в учнів найпростіші вміння самостійної роботи з підручником з фізики.

- В організації УВУП необхідно враховувати диференційований підхід.

- Завдання, які пропонує автор підручника, повинні викликати інтерес в учнів.

- Формування УВУП необхідно планомірно і систематично включати в навчальний процес.

При публікації нових підручників необхідно враховувати таку модель формування УВУП:

І етап відповідає неусвідомленому виконанню елементарних операцій. Завдання повинні бути рекомендовані на цьому етапі нескладні.

Учень повинен сам, без будь-яких вказівок, методом проб і помилок дійти до істини. Завдання виконується самостійно.

ІІ етап – середній – усвідомлене виконання операцій, які вимагають більш складних розумових дій. Завдання повинні рекомендуватися за поданим зразком і окремими вказівками до нового матеріалу. Цей етап повинен забезпечити повторення на кожному уроці.

І якщо на цьому етапі зупинитися, то і знання залишаться розрізненими. Учні лише будуть спроможні “копіювати” вчителя і будуть безпорадними в нових ситуаціях.

А для того, щоб цього не сталося, необхідний ІІІ, завершальний етап людського мислення.

ІІІ етап – найвищий, усвідомлений. Формування УВУП. Спосіб досягнення цієї мети – проведення підсумкових уроків після кожної теми. На цьому етапі необхідне систематизоване й узагальнене повторення пройдених тем.

Таким чином, підручник досконалий тільки тоді, коли враховуються вікові особливості учнів, коли він спрямований на формування в учнів самостійно працювати з ним, контролювати процес засвоєння знань, закріплювати в свідомості головне, на чому в подальші роки як на фундаменті формувати узагальнене вміння в учнів працювати з будь-яким підручником.

Без самостійної роботи й узагальненого вміння працювати з підручником неможливо оволодіти знаннями.

Література:

1. Бугайов О.І. Концепція фізичної освіти у середній загальноосвітній школі України.—К.: ІСДО.-1993.-С.8.

2. Гальперин П.Я.,Талызина Н.Ф.Современное состояние теории позтапного формирования умственных действий: Вестник МГУ, серия 14. Психология.-М.,1979.—?4.-С.54-63.

3.Гончаренко С.У., Розенберг М.Й. Методика навчання фізики в середній школі. Загальні питання. Механіка: Посібник для вчителів.—К.:Рад.шк.,1970.-264 с.

4. Зуев Д.Д. Школьный учебник. М.: Педагогика, 1983.-240 с.

5. Усова А.В., Бобров А.А. Формирование у учащихся учебных умений.-М.: 3нание,1987.-С.12-15.

6. Усова А.В. Формирование у школьников обобщенных умений//Межпредметные связи естественно-математических дисциплин.—М.,1980.-С.40-53.

вгору
 
Без реклами
2004-03-25 14:30:04
TopList
© 2000-2003, Київ, Соломко Валентин -- ідея та наповнення, графічне опрацювання -- проєкт дизайн, змiнено -- 22.05.2003 17:53:38