§ 2. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
ТА КУЛЬТУРА МОВИ
Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертво-
декоративної. Маємо витворену протягом віків мову дивовижно багату,
одну з найбагатших у світі, барвисту, запашну, розмаїту, здатну активно
жити і розвиватись, придатну для найскладнішої художньої і наукової
творчості. Злочином було б занедбати таке неоціненне духовне добро.
О. Гончар
Свідоме ставлення до мовних явищ передбачає розуміння змісту
багатьох лінгвістичних понять, зокрема таких, як “національна
мова”, “українська літературна мова”, “сучасна українська мова”,
“мовна норма”, “культура мови”, “кодифікація мови”. Розкриємо
значення наведених термінів.
Національна українська мова — це сукупність усіх слів, усіх грама-
тичних форм, усіх особливостей вимови всіх людей, які говорять ук-
раїнською мовою. Українська мова у її сучасному стані містить літе-
ратурну мову, територіальні діалекти, просторіччя, професійні діа-
лекти і соціальні жаргони.
Що означає: сучасна? Щодо української мови цей термін ужи-
вається у двох значеннях. У ширшому розумінні — це мова від доби
І. Котляревського до наших днів (у цьому ж значенні використо-
вується термін нова українська мова). У вузькому розумінні сучасною
є українська мова, яку вживають три останні покоління мовців, тоб-
то мова другої половини ХХ — початку ХХІ століття.
Літературна мова є вищою (зразковою), наддіалектною формою
існування національної мови. О. Горький писав: “Поділ мови на лі-
тературну і народну означає лише те, що ми маємо, так би мовити,
“сиру” мову і оброблену майстрами…” Літературною мовою ство-
рюються художні твори і наукові праці, це мова театру, школи, га-
зет і журналів, радіо і телебачення, інакше кажучи, це мова загаль-
нонародної культури і мова спілкування культурних людей. У той
самий час нею розмовляють у родині, на роботі, у колі друзів, у гро-
мадських місцях. Літературна мова об’єднує представників нації не-
залежно від місця їх проживання чи соціального стану.
До найважливіших ознак літературної мови належать: 1) норма-
тивність; 2) багатий лексичний фонд; 3) розгалужена система стилів;
9