Виразність мовлення — це такі особливості його структури, які
підтримують увагу та інтерес слухачів або читачів. Інтонація, логіч-
ний наголос, милозвучність створюють виразність на фонетичному
рівні. Лексичними засобами виразності є емоційно забарвлені слова
і вирази, епітети, метафори, порівняння тощо. Емоційний вплив під-
силюють фразеологізми, прислів’я, приказки, крилаті вислови. Ви-
разності сприяють і синтаксичні засоби, наприклад, повтори, анти-
теза (протиставлення) та ін.
Виразність мови забезпечують: 1) самостійність мислення мовця;
2) небайдужість, інтерес автора до написаного і сказаного, а також
до адресата висловлювання; 3) добре знання мови та її виражальних
засобів; 4) знання особливостей функціональних стилів; 5) система-
тичне тренування мовних навичок, вироблення мовного чуття; 6)
наявність у мові виражальних засобів.
Багатство мовлення — це використання мовцями великої кіль-
кості мовних одиниць — слів, словосполучень, речень. Існує прямий
зв’язок між поняттями багатства і різноманітності мовлення, адже
чим різноманітніше мовлення, тим воно багатше. Джерелами багат-
ства мови можуть бути будь-які мовні елементи. Насамперед прий-
нято говорити про лексичне багатство мовлення, яке виявляється у
тому, що мовець здатний уникати повторення слів, користуватися
синонімічними ресурсами. Для ясного і чіткого вираження думок
дуже важливо мати достатній запас слів. Сьогоднішня доросла осві-
чена людина застосовує 6–9 тис. слів, словниковий запас справж-
ніх майстрів слова, як правило, значно багатший. Відомо, наприк-
лад, що В. Шекспір використовував близько 15 тис. слів, М. Серван-
тес — близько 17 тис. слів, М. Гоголь — близько 10 тис. слів,
О. Пушкін, Т. Шевченко, І. Франко — понад 20 тис. слів. До речі,
одинадцятитомний словник української мови (1971–1980) нараховує
понад 130 тис. слів, “Великий тлумачний словник сучасної українсь-
кої мови”, виданий 2001 р., містить понад 170 тис. слів, що свідчить
про надзвичайно високий потенціал української лексики.
На граматичному рівні багатство мовлення створюється викори-
станням варіантів форм і конструкцій (батькові — батьку, на вечір-
ньому — на вечірнім, п’яти — п’ятьох, квартира професора — про-
фесорова квартира, обрати суддею — обирати на суддю, починатися
прес-конференцією — починатися з прес-конференції, згідно з рі-
шенням — відповідно до рішення). Можна говорити також і про
14