но, як краще висловити свою думку. М. Рильський слушно заува-
жував: “Неможливо уявити собі культурну людину, яка б не мала
потреби в словнику, ніколи не заглядала до нього, ніколи ним не ко-
ристувалась”.
Теорія і практика укладання словників називається лексикогра-
фією (від грецьк. lexis — слово, вираз і grapho — пишу), а щодо слов-
ників може вживатися синонімічна назва — лексикографічні джере-
ла. Розрізняють словники понятійно-довідкового характеру — ен-
циклопедичні й власне мовні — лінгвістичні (або філологічні).
Енциклопедичний словник містить найважливіші відомості про ту
чи іншу галузь людських знань, про найважливіші події, явища, про
найвідоміших осіб. У такому словнику розкриваються не значення й
особливості вживання слів, а поняття. Тому до енциклопедичного
словника входять, як правило, іменники (власні та загальні назви).
Енциклопедичні словники можуть містити ілюстрації, карти, схеми,
таблиці.
Чітке уявлення про відмінність між енциклопедичним і лінгвіс-
тичним словником дає зіставлення двох статей з однаковим заголов-
ним словом — преамбула, рубін.
В “Українській радянській енциклопедії” ці слова пояснюються
так:
′
Преамбула (від лат. praeambulus — той, що передує) — вступна
частина законодавчого акта, декларації, договору міжнародного та
ін. важливих актів, у якій викладено обставини та мотиви, що були
приводом для видання чи укладення даного акта, його цілі і завдан-
ня, а також ін. дані заг. характеру.
Рубі′н (від лат. rubeus — червоний) — мінерал класу оксидів і
гідрооксидів, прозора відміна корунду червоного кольору. Осн. ро-
довища Р. — в Бірмі, Таїланді, Шрі-Ланці. Р. одержують і штучно.
Використовують як дорогоцінне каміння, в лазерній техніці, при ви-
готовленні точних приладів, годинникових каменів тощо.
“Словник української мови” інформує нас про ці слова по-іншому:
′
Преамбула, и, ж. 1. Вступна частина якого-небудь важливого до-
кумента — законодавчого акта, міжнародного договору, декларації
тощо, в якій викладено обставини та підстави його проголошення,
укладення і т. ін.
2. жарт. Вступ до чого-небудь. Куди там! Старий тільки догово-
рював преамбулу. Він аж тремтів, знайшовши вдячного слухача
(Ю. Янов., І, 1954, 132); Оцю преамбулу, сказать, Ми пишемо свідо-
16