Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

§ 7. ПАРОНІМИ
До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення
мовцями паронімів, тобто слів, близьких за звучанням, але різних за
значенням, наприклад: земельний — земляний, особистий — особовий,
професійний — професіональний, завдання — задача, жорсткий
жорстокий, рясніти — ряснішати, розбещувати — розпещувати.
Пароніми, як правило, належать до однієї частини мови.
Виділяють пароніми різнокореневі (боцман — лоцман, бювет —
кювет, ящір — ящур, дистанція — інстанція, експандер — еспандер,
дерен — терен, тафтатахта, розбещений — розпещений) і
спільнокореневі (людський — людяний, увага — уважність, рекордс-
мен — рекордист, збіднити — збідніти). Спільнокореневі пароніми
відрізняються префіксом, суфіксом, закінченням, пор.: вдача — уда-
ча, подвижник — сподвижник, стримувати — утримувати, уповно-
важення — повноваження, адресат — адресант, гірський — гірничий,
округ — округа, адрес — адреса.
Більшість паронімів близькі за походженням і, отже, виявляють
певний змістовий зв’язок, як-от: зледеніти (покритися льодом, пере-
творитися на лід) — обледеніти (покритися льодом, обмерзнути з
усіх боків, по всій поверхні); підслідний (який перебуває під
слідством) — підслідчий (призначений для тих, хто перебуває під
слідством); рятівник (той, хто врятував чи рятує когось або щось) —
рятувальник — (той, хто професійно займається рятуванням когось,
чогось).
Деякі пароніми в окремих значеннях збігаються і можуть ужива-
тися як синоніми. Так, прикметники рідкий і рідкісний взаємозаміню-
ються у значенні “який трапляється, буває зрідка; який дуже мало
зустрічається; незвичайний”: рідкісна/рідка квітка, рідкісний/рідкий
випадок, рідкісна/рідка порода. Із цих паронімів лише прикметник
рідкий реалізує значення “негустий, який іде, розташований не-
щільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу
тощо”, а також значення “негустий”— рос. “жидкий” (суп, борщ
і т. ін.). Отже, у словосполученнях з іменниками тісто, волосся, ту-
ман, гребінець, вибухи вживаємо лише прикметник рідкий.
Слова запитання і питання мають спільне значення — “словесне
звертання до кого-небудь, яке вимагає відповіді; тема для відповіді”.
Реалізуючи це значення, кожен з паронімів може сполучатися з таки-
42