Крім значення, синоніми можуть відрізнятися емоційним забарв-
ленням, стилістичними особливостями (тобто закріпленістю за пев-
ними сферами чи ситуаціями спілкування). Наприклад, у значенні
“чоловік стосовно своїх дітей” можуть вживатися слова батько і
тато. Перше слово не має функціональних обмежень, друге вико-
ристовується переважно у розмовно-побутовій мові. У синонімічно-
му ряду зі значенням “негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є
невигідним, незручним для когось” об’єднуються слова нейтральні
(вада, недолік, хиба), книжні (дефект, мінус) та розмовні (ґандж, по-
рок). Функціональними особливостями відрізняються синоніми
нейтрального слова індик: слово дундук є розмовним, гиндик і тру-
хан належать до діалектної лексики. У синонімічному ряду зі значен-
ням “іти вперед, напираючи на кого-небудь, штовхаючи інших” ней-
тральні слова лізти, пхатися об’єднуються з фамільярним пертися.
Синонімічний ряд можуть утворювати слова і словосполучення,
наприклад: лікарняний листок — листок непрацездатності — бюле-
тень; двоюрідний — у перших — стриєчний (діал.); навколишнє сере-
довище — довкілля; мер — голова міськради (міськадміністрації).
Семантико-стилістичні особливості синонімів обов’язково врахо-
вуються при їх використанні. Слова, що відрізняються відтінком
розмовності, вживаються лише у невимушеному розмовному мов-
ленні. У текстах офіційно-ділового та наукового стилю повинні ви-
користовуватися ті слова, які забезпечують нейтральність викладу і
допомагають найточніше висловити думку. Наявність синонімів до-
помагає урізноманітнити мовлення, уникнути повторення слів, най-
точніше висловити думки і почуття.
§ 9. УЖИВАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ
Слова української мови за походженням поділяються на власне
українські та іншомовні (запозичені). До власне української лексики
належать слова, народжені самою мовою на будь-якому етапі її роз-
витку. Іншомовними називають слова, що увійшли в українську
мову з інших мов. Запозичення іншомовної лексики відбувається у
результаті розвитку політичних, економічних, культурних зв’язків
між народами і є неминучим явищем для будь-якої мови. У процесі
вживання іншомовна лексика засвоюється українською мовою, при-
46