Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

стосовується до її фонетичних, граматичних, орфографічних за-
конів.
До словникового складу української мови входить значна кіль-
кість запозичених слів, які міцно засвоєні українською мовою, не
потребують коментарів чи перекладу. Як свої сприймаються, на-
приклад, слова, що прийшли із грецької мови (миска, оладка, мак,
м’ята, академія, філософія, бібліотека, театр), латинської (адвокат,
секретар, республіка, аудиторія, конституція), німецької (майстер,
цех, вексель, поштамт, курорт, штраф), французької (прем’єр, пар-
ламент, кабінет, аванс), англійської (трамвай, клуб, мітинг) та ін.
Дуже багато запозичень включає термінологія різних галузей.
Розрізняють кілька причин засвоєння іншомовних слів. По-пер-
ше, часто вони запозичуються разом із поняттям. Такі слова звичай-
но не мають українських відповідників, наприклад, іменники по-
літика, спортсмен, футбол, тунель, пальто, університет, корабель,
театр, курорт, бухгалтер. Другою причиною запозичень є прагнен-
ня деталізувати уявлення про предмет, назва якого вже існує в мові.
Наприклад, слово джем означає різновид варення, десерт — це со-
лодощі, які подають після обіду; бар — невеликий ресторан або за-
кусочна, госпіталь — медичний заклад для лікування військово-
службовців, лайнер — велике швидкохідне судно, імпорт — ввіз то-
варів з-за кордону, спринтер — бігун на короткі дистанції, стаєр —
бігун на довгі дистанції. Третьою причиною запозичення є прагнен-
ня замінити описовий вираз, словосполучення одним словом: транс-
порт — замість “засоби пересування”, мотель — замість “готель для
автотуристів”, круїз — замість “подорож на пароплаві”, турне —
замість “подорож по круговому маршруту”, вакансія — замість
“вільна посада”.
Іншомовні слова в українській мові можуть бути єдиними назва-
ми понять або виступати синонімами власне українських, як-от: па-
м’ятник — монумент, обмежувати — лімітувати, передовий — про-
гресивний тощо.
Поряд з іншомовними словами, які увійшли до української лек-
сичної системи, виділяють варваризми (від грецьк. barbarismos —
іншомовний, чужоземний) — іншомовні слова, які вживаються в ук-
раїнському тексті, але не засвоєні українською мовою. Варваризми
можуть передаватися графічними засобами мови-джерела чи украї-
нською графікою: лат. homo sapiens або гомо сапіенс (людина розум-
на), tertium non datur (третього не дано), volens-nolens (хоч-не-хоч);
47