§ 10. МОВЛЕННЄВА НАДМІРНІСТЬ
І НЕДОСТАТНІСТЬ
Точність вираження думки є однією з важливих ознак культури
мови. Найтиповіше порушення цієї вимоги — вживання слів без ура-
хування їх значення. Невміння автора точно висловити свою думку
виявляється також у таких вадах, як мовленнєва надмірність (або
багатослів’я) і мовленнєва недостатність.
Виявом багатослів’я є повторення тієї самої думки, “тупцювання
на місці”, наприклад: До вищих навчальних закладів нині може всту-
пити 340 тисяч цьогорічних випускників, які закінчили школу
2001 р.; Митні лабораторії існують у всіх цивілізованих країнах світу
і відрізняються лише особливою специфікою досліджень, які прово-
дяться спеціалістами лабораторій (виділені слова дублюють вислов-
лену думку, а тому є зайвими).
Іншими формами мовленнєвої надмірності є плеоназм і тавто-
логія.
Плеоназмом (від грецьк. pleonasmos — надмірність, надлишок) на-
зивають частковий збіг значень слів, що утворюють словосполучен-
ня: пам’ятний сувенір (сувенір — “подарунок на пам’ять”), передовий
авангард (авангард — “ті, хто попереду”), спільне співробітництво
(співробітництво — “спільне вирішення проблем, спільна робота”),
народний фольклор (фольклор — “народна творчість”), прейскурант
цін (прейскурант — “довідник цін”), вільна вакансія (вакансія —
“вільна, незайнята посада”), основний лейтмотив (лейтмотив —
“провідний мотив, основна думка твору”), дублювати двічі (дублю-
вати — “повторювати”), демобілізуватися з армії (демобілізуватися
— “увільнитися зі збройних сил”); у березні місяці, 200 гривень гро-
шей. Плеонастичними є звороти на зразок: На полях кипить гаряча
робота; Необхідно взаємно допомагати один одному. Ви повинні на-
писати свою автобіографію. Не відпускають навіть тих запчастин,
які є в наявності. Він відступив назад і звів угору блакитні очі. П’є-
су виконувало тріо з трьох виконавців. Він уперше дебютував у
1989 році.
До плеоназмів належить також немотивоване поєднання у вузь-
кому контексті синонімів, які дублюють значення один одного: схва-
лити рішення одностайно і однодушно, виявляти до когось неповагу і
непошану, неослабно і пильно контролювати тощо.
50