але нерідко зустрічаємо її також на письмі. Пропуск слів спричинює
незрозумілість висловлювання; мовленнєва недостатність породжує
комізм і абсурдність думки. Саме такі приклади потрапляють під
рубрику “Страшне перо не в гусака” журналу “Перець”: У зв’язку з
моєю відпусткою обов’язки мої покласти на Гладкого Івана Івановича,
а Івана Івановича — на Людмилу Федорівну Кобзар (з наказу); На дру-
гий квартал план по життю цьому агенту доведено в розмірі 1.000
карбованців (з акта ревізії); Ці сувеніри зроблені з шкіри косівських
майстрів (з листа); 20.09.89 р. о 17 год. в приміщенні Підлісецької шко-
ли відбудуться загальношкільні батьківські збори. Батькам 1-го класу
мати документи для вступу в школу. Дирекція (оголошення).
Зважаючи на величезні можливості вибору лексичних засобів, які
надає кожному з нас українська мова, висловлювати свої думки не-
одноманітно, виразно й оригінально є цілком реальним завданням
для того, хто постійно збагачує свій лексичний запас і по-справж-
ньому шанує слово.
§ 11. ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З ОГЛЯДУ НА СФЕРУ
ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ
За сферою використання словниковий склад сучасної української
мови ділиться на 2 групи:
1) загальновживана, або загальнонародна, лексика;
2) лексика обмеженого вживання.
До загальновживаної лексики входять слова, використовувані в
різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно
від того, де він живе, професії, способу життя, наприклад: картопля,
школа, журнал, море, п’ять, літо, понеділок, тисяча, високий, зелений,
низько, радісно тощо. Загальнонародна мова становить основу украї-
нської мови.
Певні обмеження сфери функціонування виявляють діалектна,
спеціальна, жаргонна, арготична лексика. Розглянемо їх доклад-
ніше.
До діалектної лексики (діалектизмів) належать слова, уживання
яких обмежене певною територією. Діалектна лексика характери-
зується неоднорідністю. Одним із видів діалектизмів є етнографіз-
ми — слова, що називають предмети, поняття, характерні для побу-
53