ту, господарства певної місцевості, наприклад: котига — віз, на яко-
му возять припаси, необхідні для пастухів, овець; верета — покрива-
ло, мішок на сінник; загата — огорожа біля стін хати, проміжок між
якою і стінами закладається листям, соломою або глицею для утеп-
лення хати взимку; сачма — велика сітка-накидка для лову риби; ру-
нець — біла хустина або шматок полотна; рябчун — різнобарвний
домотканий килим. Етнографізми не мають паралелей у літератур-
ній мові, оскільки вони є місцевими назвами місцевих реалій. Іншою
групою діалектної лексики є власне лексичні діалектизми — слова, які
збігаються із загальнолітературними за значенням: безрога — свиня,
легінь — парубок, бузько — лелека, втрафити — потрапити, капар-
ство — недбалість, неохайність, ковнір — комір, клевець — молоток,
когут — півень, рахуба — клопіт. Третьою групою діалектної лекси-
ки є семантичні діалектизми, тобто слова, які мають інше, ніж у літе-
ратурній мові, значення: куля — милиця, бук — палиця, обруч — по-
ряд, пасія — гнів, чудно — незручно, під — горище. Розрізняють та-
кож діалектизми фонетичні (хтіти — “хотіти”, свеї — “своєї”, —
шкахва “шафа”, кождий — “кожний”) і граматичні (баче — “ба-
чить”, дасиш — “даси”, к столу — “до столу”).
Діалектизми не входять до складу літературної мови. Письменни-
ки звертаються до діалектизмів з метою передати особливості говір-
ки своїх героїв, достовірніше відтворити етнографічні деталі, місце-
вий колорит описуваних подій. Украплення діалектизмів у художній
текст має бути помірним і стилістично виправданим. Порушенням
стилістичних норм мови є використання діалектизмів у науковому
та офіційно-діловому стилях.
Спеціальна лексика — це слова і вирази, які вживаються групами
людей, об’єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два
основні шари: терміни і професіоналізми.
Термінами називаються слова, що є спеціальними назвами науко-
вих, технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукуп-
ність термінів певної галузі науки, виробництва становить її термі-
нологію. Існує, наприклад, термінологія технічна, біологічна, геогра-
фічна, математична, філологічна, філософська, хімічна тощо.
Для термінології не властива багатозначність. Якщо ж термін має
кілька значень, кожне із значень належить до різних термінологій.
Як приклад можна навести значення термінів стопер та стела сто-
пер — 1) машина для буріння свердловин, спрямованих уверх; 2) за-
хисник у футболі та деяких інших спортивних іграх. Стела — 1) вер-
54