Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

Під жаргоном розуміють різновид мови, що використовується
переважно в усному спілкуванні окремою соціальною групою, яка
об’єднує людей за ознакою професії, інтересів, звичок, занять, сус-
пільного становища чи віку. Сьогодні мовознавці виділяють жаргон
молоді, програмістів, філателістів, мисливців, рибалок, спортсменів,
п’яниць, декласованих елементів (злодіїв, картярських шулерів та ін.).
У відкритих групах (молодь, мисливці та ін.) жаргон є своєрідною
“колективною грою” (О. Єсперсен). Замкнені групи (жебраки, злодії
і т. ін.) за допомогою жаргону відокремлюються від іншої частини
суспільства, він допомагає членам групи розпізнавати “своїх” і “чу-
жих”, а також виконує функцію конспірації.
Елементами злодійського жаргону є, наприклад, слова: перо
(ніж), мочити (вбивати), стибрити (вкрасти), лажа (неприємність),
збацати (станцювати), закласти (видати), шмон (обшук), розколоти-
ся (зізнатися), зав’язати (порвати із злочинним світом) тощо. Основ-
ною метою таких слів є приховання предмета комунікації.
Молодіжні жаргонізми являють собою експресивні позначення
загальновідомих понять: предки (батьки), чувак (хлопець), баскет
(баскетбол), бабки (гроші), бухати (випивати), погрімон (прізвись-
ко), олдовий (старий), герла (дівчина), фачити (принижувати, ігно-
рувати), фацет (чоловік, хлопець), бачик (телевізор), стріха (свідо-
мість, здоровий глузд), кріпак (провінціал, селюк), баклажан (алко-
голік), шуфляда (щелепа). У мові школярів і студентів натрапляємо
на слова: хвіст — нескладений іспит, зрізатися — не скласти іспиту,
автомат — залік, поставлений викладачем без спеціальної співбесі-
ди, шпора — шпаргалка, бабки — гроші. Такі слова, як правило, ві-
дображають фамільярне або гумористичне ставлення до предмета
мови. Психологічною основою появи молодіжних жаргонних слів є
споконвічне прагнення молоді підкреслити свою дорослість, неза-
лежність і нестандартність у поведінці та судженнях.
Як синонім слова “жаргон” іноді (здебільшого стосовно англо-
мовних країн) використовують термін сленг. Для позначення спосо-
бу спілкування декласованих елементів поряд із терміном “жаргон”
вживається також термін арго, що позначає сукупність особливостей
мови групи людей, які намагаються засекретити свої висловлюван-
ня, зробити їх незрозумілими для оточення.
Жаргонні слова звичайно охоплюють вузьке коло понять. Ужи-
вання їх є ненормативним явищем. Жаргонізми роблять мову при-
мітивною, засмічують її. У художніх творах жаргонізми використо-
56