тобі погріб робив, як на виставку, як високому начальнику, хоч ти —
ніхто, сірий. Позаяк на всіх етапах я борюся згідно з вищими вказів-
ками за якість. А ти не захотів святкового феєрверка для моєї залюб-
леної душі організувать. Бо я люблю, щоб бути на видноті і увазі
громадськості”.
Сластьон постійно працює над собою, за його словами, “підви-
щує культурний рівень”. Ось як він оповідає про свої спроби освоїти
музичне мистецтво: “— Я самостійно, по самовчителю штурмую
вершини музики і чекаю од вас як спеціаліста високого класу по-
мочі”; «Сьогодні планую сто разів “Сонце низенько”, грав до першої
години ночі, але план музпрограми виконав на сто процентів: по де-
в’яносто разів — “Краков’як” і “Місяць на небі”, а також додатково
вивчив слова двох сучасних пісень на тему дня. …Планую в скорому
майбутньому персонально писати слова пісень і створювати музику
на тему будівельних робіт і про виконання планів будівельниками
колгоспу”.
Не менш оригінально сформульовано й бажання навчитися гра-
ти у більярд чи просто піти на полювання: “— Хочу до тебе в нау-
ку — штурмувать вершини культури шляхом більярду”; “З метою
дальшого окультурення на предмет руху вперед по довжності мушу
стати на рівень мисливських завдань…»
В. Дрозд відзначав, що “сластьонівську” мову (“своєрідну бю-
рократичну” феню) він не вигадував, вишукував письменник “пер-
лини” такого стилю у виступах на різних зборах, де можна було по-
чути: “Спад надоїв пішов донизу… Знаємо наші недостатки на сьо-
годнішнє сьогодення, працюємо над ними… Стратегію прискорення
взяли на свої плечі… Завдання ми знаємо, але я настроєна їх повто-
рити… Різко перебудуватись і одержати високу продуктивність тва-
ринництва, ставши на інтенсивний шлях розвитку… Ми осилимо
питання про перебудову та інтенсифікацію, зрозумівши його раз і
назавжди…”; “Деякі керівники повільно перебудовуються у дусі
часу… Без потрібної відповідальності, інертно, тобто слабо перебу-
довуємося… Мало в нашій роботі оперативності, мало сучасного
партійного мислення… В процесі перебудови не слід забувати про
людину, але головна мета перебудови та ж, яка ставилася раніше,
тобто економічна, виробнича…”.
Насичені штампами тексти не викликають емоцій та почуттів,
вбивають живий інтерес у читачів чи слухачів. Саме в цьому полягає
їхній шкідливий вплив. Відомий мовознавець Б. Головін радить:
64