СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ
МОРФОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ МОВИ
ІМЕННИК
§ 14. РІД ВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ
1. Визначення роду відмінюваних іменників, як правило, не вик-
ликає труднощів: вказівка на рід міститься у зовнішній формі слів —
реклама, філія, рейтинг, житло, замовлення. Якщо ж рід не підка-
зується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії.
Труднощі стосуються насамперед іменників з нульовим закінченням,
які можуть належати і до чоловічого, і до жіночого роду.
Слова аерозоль, картель, нежить, псалтир, рояль, толь, тунель,
тюль, фенхель, шампунь належать до чоловічого роду, іменники бан-
дероль, барель, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, міг-
рень, папороть, ретуш, розкіш, філігрань, фланель, шагрень — до жі-
ночого. Розрізняються родом омоніми туш1 “рідка або суха фарба”,
туш2 “музична п’єса, що використовується як урочисте вітання під
час вшанування, вручення нагород тощо” і туш3 “у грі в більярд —
ненавмисне торкання кулі, що вважається ударом”. Перший з омо-
німів належить до жіночого роду, два інших — до чоловічого.
2. Частина помилок при визначенні роду виникає під впливом
російської мови. Рід співвідносних іменників у російській і ук-
раїнській мовах здебільшого збігається, що пояснюється спорідне-
ністю мов. Відзначаються також іменники, що розрізняються за ро-
довою характеристикою у двох мовах.
Іноді вказівкою на розбіжність роду є зовнішня структура слів,
наприклад:
українська мова
російська мова
криза
кризис
недуга
недуг
ч. р.
президія ж. р
президиум
теза
тезис
тополя
тополь
філія
филиал
66