Можлива також варіантність форм чоловічого і середнього роду
безлад і безладдя, свердел і свердло, а також жіночого і середнього
роду покуть і покуття.
Наведені вище родові варіанти подаються в словниках сучасної
української мови як стилістично рівноправні. Деякі варіантні форми
іменників розрізняються за стилістичним забарвленням або часто-
тою вживання. Так у парах бакенбарда — бакенбард, банкнот —
банкнота, ковила — ковил, птах — птаха, санаторій — санаторія,
туфля — туфель, чорнобиль (ч. р.) — чорнобиль (ж. р.) перші форми
становлять літературну норму, а другі є розмовно-просторічними,
діалектними або застарілими. Форми жіночого роду блакить, про-
сіка, цукерка характеризуються активністю функціонування, а їх ро-
дові варіанти чоловічого роду блакит, просік, цукерок є рідковжива-
ними.
До різних родів належать деякі словотворчі варіанти. Їх стилі-
стичні особливості можуть збігатися або різнитися: сутінь (нейтр.) —
сутінок (нейтр.), браслет (нейтр.) — браслетка (нейтр.), табурет
(нейтр.) — табуретка (нейтр.), трафарет (нейтр.) — трафаретка
(розм.), фасет (спец.) — фасетка (спец.).
4. Деякі родові варіанти іменників виявляють лише частковий
збіг значень. Семантичні розбіжності можуть супроводжуватися і
функціональними. Наприклад, іменник овоч у формі чоловічого
роду вживається із одиничним значенням — “плід городніх (польо-
вих) рослин”, рідше “плід садових (лісових) дерев, кущів”. Реалізову-
ючи збірне значення (“м’які плоди будь-яких рослин”), слово висту-
пає у формах чоловічого і жіночого роду. Варіант жіночого роду є
рідковживаним.
До стилістично нейтральних належить іменник метод. Він ужи-
вається у двох значеннях — “спосіб пізнання явищ природи та сус-
пільного життя”, “прийом або система прийомів, що застосовується
в якій-небудь галузі діяльності”. Іменник жіночого роду метода збі-
гається зі словом метод у другому значенні і кваліфікується словни-
ками як книжний і застарілий.
5. У художній мові трапляються випадки вживання родових
форм, які не відповідають сучасним нормам української мови, тобто
належать до архаїчних граматичних форм:
68