По бурхливім океані
Серед пінявих валів
Наша флота суне, б’ється
До незвісних берегів
(І. Франко).
І туркіт повозів, і людські голоси,
Дзвінки трамваїв, гомін паровозів
Зливаються в одну тремтячу ноту,
Мов тремоло великої оркестри
(Л. Українка).
6. Деякі іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним осно-
ви й іменники жіночого роду із закінченням -а розрізняються за зна-
ченнями, тобто не належать до родових варіантів.
Це такі іменники, як:
адрес (письмове вітання з нагоди видатної події) — адреса (місце
проживання чи перебування);
вольт (одиниця виміру напруги електричного струму) — вольта
(тканина);
гарнітур (комплект однохарактерних предметів — меблів, білиз-
ни тощо) — гарнітура (комплект шрифтів, однакових за малюнком,
але різних за кеглем і накресленням);
девіз (вислів, формулювання) — девіза (вексель, чек);
жовтобрюх (змія) — жовтобрюха (пташка);
задум (план дій, намір; основна ідея твору) — задума (стан того,
хто заглибився в думки, роздуми);
кар’єр (місце відкритого добування копалин; прискорений біг
коня) — кар’єра (просування в якій-небудь діяльності);
меліс (сорт цукру-піску) — меліса (рослина);
округ (територіальна одиниця) — округа (навколишня місцевість);
пар (поле сівозміни) — пара (речовина в газоподібному стані).
§ 15. РІД НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ
1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: прибу-
лий месьє, військовий аташе, люб’язний портьє, мій імпресаріо, спра-
ведливий рефері, сміливий тореро, відомий шансоньє, елегантний мае-
стро, несамовитий тифозі, активний япі, заповзятий папарацці, екст-
равагантний кутюр’є.
69