Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

§ 16. РІД І ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ НАЗВ ОСІБ
ЗА ПРОФЕСІЄЮ, ПОСАДОЮ, ЗВАННЯМ
1. Багато іменників чоловічого роду, що є назвами осіб за про-
фесією, посадою, званням тощо, не мають паралельних форм жіно-
чого роду, наприклад, такі, як адвокат, гід, маркетолог, менеджер,
мер, муляр, міністр, нотаріус, прокурор, тренер, хірург, мікробіолог,
педіатр. Ці слова вживаються для позначення і чоловіків, і жінок:
Нараду провела декан факультету Мулинська О. І.; Декан факульте-
ту Кудін С. О. ознайомив викладачів з новими правилами вступу до
інституту.
Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складених назв посад,
звань: головний бухгалтер, змінний майстер, молодший державний
інспектор, старший викладач, провідний технолог, гід-перекладач,
статист-дослідник тощо.
2. Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чолові-
чого і жіночого роду: дипломник — дипломниця, журналістжур-
налістка, касир — касирка, кравець — кравчиня, лікар — лікарка,
льотчик —льотчиця, офіціант — офіціантка, перекладач — перекла-
дачка, баскетболіст — баскетболістка, продавець — продавщиця,
штампувальник — штампувальниця і т. ін. Наведені слова жіночого
роду належать до стилістично обмеженої лексики. Для позначення
осіб жіночої статі у художньому, публіцистичному, розмовному сти-
лях саме їм віддається перевага. В офіційно-діловій мові посади, про-
фесії, звання жінок позначаються тільки іменниками чоловічого роду:
Ухвалили виділити оздоровчі путівки продавцям Морозовій Т. М. і Кон-
дратовській І. І.; Веселова М. Р. отримала диплом викладача біології.
Деякі назви жіночого роду із суфіксом -к(а) не відповідають
нормі літературної мови: завучка, фізичка, математичка, керівничка
тощо. Вони належать до сфери розмовної мови.
3. Стилістично зниженими є назви осіб жіночої статі, утворені за
допомогою суфіксів -их(а), -ш(а): сторожиха, ткачиха, двірничиха,
адміністраторша, дячиха, барменша, білетерша, бригадирша, редак-
торша, дикторша. Ці іменники використовуються тільки в розмов-
но-просторічній мові. Обмежене вживання утворень із суфіксами
-их(а), -ш(а) зумовлене також тим, що ці форми (директорша, про-
фесорша, деканша, лісничиха, інспекторша) означають посаду жінки
і назву дружини за професією (посадою) чоловіка, а двозначність
слів може призвести до змістової неясності.
72