У разі виявлення пустот у металі заготовка бракується (з газ.) (пор.:
Під шумними фразами ми відчули цілковиту пустоту серця та брак
усяких переконань (І. Франко)).
2. Множина абстрактних іменників може реалізовувати відтінок
тривалості, інтенсивності вияву ознаки: Над обрієм моїм повзуть лі-
ниво спеки, мов сонні полози зелено-золоті (В. Бобинський); Нудьга
в душі, ломота у кістках... Мене всього тупі обсіли болі (А. Крим-
ський).
3. Речовинні іменники вживаються у множині, якщо позначають:
а) види, сорти речовини (як правило, у професійній мові): Гриби
багаті на вітаміни А, В, С, солі калію, фосфору, ароматичні речовини,
білок (з газ.); Дуже заборгувала перед мебльовиками хімічна промис-
ловість. Виробництво тих же ДСП стримується нестачею смол. Не
вистачає клеїв, лаків, пластмас (з газ.); Україна може стати одним з
найбільших виробників екологічно чистих бензинів на основі технічно-
го спирту (з газ.);
б) вироби з цієї речовини: Скрині із золотою та срібною посудою,
з хрусталями й дорогоцінним склом поїдуть насамкінець під окремою
сильною сторожею людей з першого сердюцького полку (Б. Лепкий);
Пишна дама, вся в шовках, зразу в крик, у лайку: — Що ти трешся об
рукав? Прибери куфайку (П. Глазовий);
в) велику кількість речовини або великий простір, зайнятий нею:
В білих снігах потонули Гори, степи і долини... (О. Олесь); Обабіч по-
над трасою красуються жита, пнуться в стрілку озимі пшениці, зе-
леними й зелено-жовтавими килимами стелеться ярина (О. Вишня).
4. Однина і множина речовинних і абстрактних іменників іноді
використовуються паралельно, що, однак, не свідчить про рівно-
значність форм числа таких назв. Множинні форми, як правило, міс-
тять більшу експресію і реалізують різноманітні значеннєві відтінки,
порівн.: Ще я любив дивитись на зорю після заходу сонця і кидати
камінці в срібні води ставка... Я кину камінець, а він булькне, і після
нього довго ще йдуть по золотій вечірній воді за колами кола, все шир-
ше й ширше, а потім зникають, і вода знов стає спокійною, темною і
тихою (В. Сосюра); Все зраділо радістю живоття, радощами здоро-
вого погодливого дня (І. Нечуй-Левицький). У наведених прикладах
форма води підкреслює безмежність речовини і в поєднанні з прик-
метником срібний створює яскравий образ, форма множини радощі
означає “приємні, радісні події”.
77