тивні форми: За таку помірковану ставку Марта мусила б подякува-
ти сусідові своєму кооператору Іванчукові, що виговорив для неї цю
ціну в орендаря... (В. Підмогильний); Завтра начальникові головного
управління Данилу Богдановичу Триндирівському виповнюється п’ят-
десят (О. Мірошниченко).
3. Для іменників середнього роду типовим є закінчення -у (-ю).
Іменникам із суфіксом -к-, які означають істот, властиві паралельні
закінчення -ові і -у: ягнятк-ові (-у), пташенятк-ові (-у), хлоп’ятк-ові
(-у), немовлятк-ові (-у); Варіантні форми утворюють окремі іменни-
ки і назви неістот: сонц-ю (-еві), серц-ю (-еві), лих-у (-ові), міст-у
(-ові). У формах із закінченнями -еві, -ові ці іменники вживаються
переважно у фольклорі (особливо при персоніфікації, коли можливе
вживання форм кличного відмінка).
II. Знахідний відмінок однини іменників ІІ відміни
1. У іменників чоловічого роду II відміни, що означають істот,
форма знахідного відмінка однини збігається з формою родового
відмінка: розпитати секретаря, поважати друга, викликати слюса-
ря. Іменники чоловічого роду — назви неістот мають у знахідному
відмінку однини форму, омонімічну формі називного відмінка: пола-
годити замок, дивитися телевізор, читати журнал.
2. Деякі назви неживих предметів виступають у знахідному
відмінку у двох формах — спільних із формами називного і родово-
го відмінків: заточив олівець/олівця, написати лист/листа, перев’яза-
ти палець/пальця, купити ніж/ножа. Форми із нульовим закінченням
є стилістично нейтральними, а отже вживаються без будь-яких обме-
жень. Сфера використання форм із закінченням -а (-я) — розмовна
мова і мова художньої літератури.
Таке ж стилістичне розрізнення форм знахідного відмінка власти-
ве тим найменуванням предметів, періодичних видань, організацій,
які походять від назв істот. Літературними є форми, спільні із назив-
ним відмінком: купити “Запорожець”, з’їсти наполеон, передплати-
ти “Юний технік”. Конструкції купити “Москвича”, читати “Юно-
го натураліста” належать до стилістично знижених.
IІІ. Місцевий відмінок однини іменників ІІ відміни
1. Іменникам середнього роду із суфіксами -к-, -ечк-, -ячк-, -еньк;
-иськ-, що називають неістот, у місцевому відмінку властиве закінчення
80