X. Місцевий відмінок множини
У цьому відмінку іменники всіх відмін мають закінчення -ах (-ях)
незалежно від прийменника, з яким вони вживаються: у мріях, на ма-
шинах, при сусідах, у доповідях, на вікнах, по вікнах, на полях, по по-
лях, в областях, по областях (порівняйте із закінченнями російської
мови: на окнах, по окнам, на полях, по полям, в областях, по облас-
тям).
Окремі іменники, що мають тільки форму множини, виступають
у місцевому відмінку в двох варіантах: на воротах і на воротях, на
штанах і на штанях. Більш уживаними є перші з наведених форм.
XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
У художній літературі можна зустріти відмінкові форми імен-
ників, які не відповідають сучасним нормам української мови, на-
приклад: Цього питання вона остаточно розв’язати не змогла, та й
рядки одноманітних цифер, які вона звіряла, чимало заважали їй
(В. Підмогильний); Над берегом висів солоний туман од дрібних
бризків (М. Коцюбинський); Не чути було ні грохоту підвід комгос-
півських биндюжників, ні гулу вантажних авт (М. Хвильовий); А за-
поріжбудівці якраз і люблять, щоб їм сопраном заспівали (О. Вишня).
Стилістичне призначення неправильних форм — відтворення
просторічних або діалектних особливостей мови героїв. У письмен-
ників-класиків такі форми не виконують стилістичної функції, якщо
відповідають мовним нормам періоду написання твору.
§ 19. ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ
ІІ ВІДМІНИ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду ІІ відміни
мають закінчення -а (-я), -у (-ю). При утворенні відмінкової форми
досить часто трапляються помилки. Слід враховувати, що закінчен-
ня визначається значенням іменника. Додатковими критеріями вис-
тупають наголос і морфологічна структура.
84