Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

Закінчення -а (-я) мають:
Закінчення -у (-ю) мають:
7. Назви машин і їх деталей: авто- 1 . Назви будівель, споруд, при-
7
буса, бульдозера, комбайна, форда;  міщень та їхніх частин: будинку,
двигуна, капота, карбюратора, кар-  палацу, хмарочосу, сараю, готелю;
дана, мотора, поршня, привода, ку-  бордюру, поверху, ґанку, даху, (але:
зова, акумулятора, важеля, фільтра,  балкона, вітряка, гаража, бліндажа,
радіатора
куреня, млина, хліва, еркера, карни-
за). Із двома закінченнями вжи-
′  ′
вається слово міст: моста, мосту
8. Терміни іншомовного походжен-
8. Терміни іншомовного походжен-
ня, які означають елементи будови
ня, які означають фізичні або
чогось, конкретні предмети, гео-
хімічні процеси, а також літерату-
метричні фігури та їх частини, ук-
рознавчі терміни: аналізу, імпульсу,
раїнські за походженням суфік-
каталізу, магнетизму, електролізу,
сальні слова-терміни: атома, кону-
синтезу; альманаху, епізоду, епосу,
са,  ромба,  вектора,  графіка,
жанру, журналу, міфу, образу, ро-
інтеграла,  сегмента;  відмінка,
ману, стилю, фарсу, памфлету, фей-
відрізка, додатка, іменника, три-
летону, евфемізму, сюжету, сцена-
кутника (але: виду, роду, синтакси-
рію
су, складу, способу, стану)
9. Назви населених пунктів (міст,
9. Географічні назви, крім назв на-
сіл тощо), а також інші географічні
селених пунктів і тих назв, що ма-
назви із присвійними суфіксами -ов-,
ють наголошене закінчення або
-ев- (-єв), -ин- (-їн-) або з наголо-
присвійні суфікси, а також переваж-
шеним закінченням (у родовому
на більшість слів із значенням
відмінку): Загреба, Марселя, Терно-
місця, простору: Алжиру, Китаю,
поля,  Харкова  (міста);  Дінця,
Єгипту; Ельзасу, Донбасу, Криму,
Дністра, Орла, Остра, Іртиша,
Сибіру; Байкалу, Мічигану, Світя-
Псла, Тетерева, Норина (річки), Зю-
зю; Алтаю, Арарату, Ельбрусу;
дєва, Колгуєва (острови), Каракоїна
Амуру, Дунаю, Єнісею; байраку,
(озеро).
бульвару, валу, гаю, долу, косогору,
У  складених  назвах  населених
краю, лиману, лісу, майдану, мису,
пунктів іменник зберігає властиве
регіону, світу, степу, сходу, але:
йому в загальному значенні закін-
ліска, майданчика, ярка (зменшені
чення: Білого Колодязя, Березового
форми) і берега, горба, пагорба, про-
Рядка, Зеленого Гаю, Золотого По-
вулка, острова, пустиря, хутора,
току, Кам’яного Броду, Нового
хребта
Саду, Старого Криму
86