мет) — гладкіший (чоловік, людина), молодший (вік, посада) — моло-
діший (вік), рідший (випадок, можливість) — рідкіший (гребінь, сітка,
суп), старший (вік, посада, соціальний стан) — старіший (вік), тов-
щий (предмет, людина) — товстіший (чоловік, людина).
3. У розмовному і художньому мовленні прикметники вищого
ступеня іноді вживаються в усіченій формі: А сонце, як і літом, радіс-
но-блискуче, а небо — ще синіш (Н. Романенко-Ткаченко); Кохаючи
Валентина, Леся все ж бачила, що Валентин удвічі безпорадніш на-
віть нещасніш за неї, вона вже бачила, нарешті, що він може тільки
стояти їй на перешкоді (М. Хвильовий); Справа тут багато
складніш (там само).
4. Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів
більш, менш і звичайної форми якісних прикметників: більш дошкуль-
ний, менш важливий, менш вередливий. Для деяких прикметників
складена форма вищого ступеня (як і найвищого) є єдино можли-
вою: більш винний, менш радий, більш роботящий, менш завидющий,
менш вартий і под.
5. У російській мові форми вищого ступеня порівняння вжива-
ються у поєднанні з родовим відмінком іменника (день длиннее ночи)
або зі сполучником чем (Эта книга интереснее, чем та). В україн-
ській мові нормі відповідає вживання вищого ступеня порівняння з
прийменником (від, за, порівняно з, проти) або зі сполучником (ніж,
як): Від ясних днів ще спокійніші ночі, — На синій стрісі срібний чорно-
гуз... (П. Филипович); І дівчата українські які бойові були! Навіть за
хлопців міцніші! Не будь же гірша за них, Марто! (В. Підмогильний);
— Ви молодші, ніж я. — А ви сильніші від мене, вас і довбнею не діб’є
(Б. Лепкий); Нема вже на світі нічого гіршого, як люта свекруха
(Н. Кобринська); Дисципліна у класі порівняно з минулим роком стала
кращою; Проти 8-Б класу ми набагато серйозніші.
Найуживанішими є стилістично нейтральні конструкції з прий-
менником від і сполучником ніж. Рідше вживаються конструкції із
сполучником як, що також відзначаються стилістичною нейтраль-
ністю. Сполучення вищого ступеня порівняння з прийменниками за
і проти характерне для розмовного мовлення. Науковим й офіційно-
діловим стилями обмежене використання конструкцій з прийменни-
ком порівняно з. У письменників минулого вищий ступінь прикмет-
ників поєднувався також з прийменником над: Чи може що кращого
бути Над небо, задивлене в море? (Б. Лепкий). Такі конструкції нале-
жать до архаїчних.
96