г) ознаку предмета за призначенням: журнальний столик — сто-
лик для журналів, ялинкові прикраси — прикраси для ялинки, картинна
рама — рама для картини;
ґ) ознаку предмета за належністю іншому предметові: універси-
тетський клуб — клуб університету, інститутський стадіон — ста-
діон інституту, заводська їдальня — їдальня заводу.
Прикметники у переносному значенні не мають паралельних
іменниково-відмінкових форм, наприклад, такі: сердечні (стосунки),
бархатний (голос), золоте (серце), медові (слова), кам’яне (обличчя),
свинцеве (небо) і под.
IV. Вибір синтаксичного варіанта
У конкретних умовах мовлення перевага віддається одній з пара-
лельних конструкцій залежно від її семантичних, синтаксичних, сти-
лістичних особливостей. Враховується, наприклад, те, що сполучен-
ня з прикметником мають загальніше значення, ніж сполучення з
іменником у ролі неузгодженого означення: материнські почуття —
це почуття матері і почуття, пройняті любов’ю і турботою; журналь-
на стаття — це і конкретна стаття в журналі, і вид статті; заводські
робітники — це робітники конкретного заводу і робітники усіх за-
водів.
Семантико-синтаксичною особливістю словосполучення із двох
іменників є те, що іменник у непрямому відмінку (на відміну від
прикметника) може мати при собі пояснювальні слова, які допома-
гають точніше, конкретніше висловити думку, пор.: взуттєвий мага-
зин — магазин жіночого взуття, студентський відпочинок — відпочи-
нок студентів Харківського університету, вуличні ліхтарі — ліхтарі
на львівських вулицях.
Сполучення іменника з іменником належать до стилістично нейт-
ральних конструкцій, сполучення з прикметником-означенням мо-
жуть мати стилістичні обмеження. Наприклад, конструкції з при-
свійними прикметниками використовуються лише в розмовному і
художньому мовленні.
101