Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

ЗАЙМЕННИК
§ 26. ВЖИВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ
1. Форми займенників третьої особи (він, вона, воно, вони) після
прийменників починаються з н: до нього, біля неї, у них. В орудному
відмінку займенники мають н і без прийменника: захоплююся нею, за-
доволений ними, керувати ним. Після прийменників, що вимагають
давального відмінка (завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, вслід, на
противагу, навперейми), вживаються форми без н: завдяки їй, на-
зустріч йому, навперейми їм.
У майстрів слова минулого як відображення говіркової особли-
вості зустрічаються форми займенників без н, як-от: Хай держава
сама піклується про їх і дає їм притулок (В. Підмогильний); Ганна
дивилась на його і, сама не помічаючи того, не могла одірвати від
його очей (Б. Грінченко); Не звертай на його уваги (Н. Романович-
Ткаченко).
2. Займенники він, воно у місцевому відмінку мають стилістично
рівноправні (нейтральні) варіанти — (на) ньому і (на) нім. Більш
уживаною є перша форма.
3. При вживанні займенників третьої особи (він, вона, вони) може
виникнути змістова неясність, якщо займенник співвідноситься за
родом і числом з кількома іменниками, наприклад у таких реченнях:
1) Коли Омельченко познайомився із Забродським, він (?) уже був на-
чальником відділу; 2) Ми дуже вдячні за можливість ознайомитися з
рекламою продукції вашої фірми. Вона (?) справила на нас приємне вра-
ження; 3) Підприємство виконало замовлення нашого села, незважаю-
чи на те що воно (?) працює зараз у дуже складних умовах. Уживаючи
займенники, необхідно завжди перевіряти їх зв’язок з іменниками.
Покажемо способи редагування наведених вище конструкцій із
неправильно вжитими займенниками. У першому реченні двознач-
ність спричинена тим, що займенник він співвідноситься з іменника-
ми Омельченко і Забродський. Якщо займенник стосується другого
іменника (Забродський), то у підрядному реченні замість слова він
можна вжити вказівний займенник той, який завжди стосується
іменника, що є об’єктом у попередньому реченні: Коли Омельченко
познайомився із Забродським, той уже був начальником відділу. Якщо
слово він заміщає іменник Омельченко, потрібно перебудувати ре-
102