7. Особові займенники можуть вживатися переносно. Так, у нау-
ковому і публіцистичному стилях у значенні “я” використовується
займенник ми (так зване “етикетне ми”): Нам би хотілося детальні-
ше зупинитися на цій проблемі; У нашому дослідженні ми поділяємо
цю точку зору; Нами було проаналізовано такі архівні матеріали, як...
У художньому мовленні займенник ми вживається замість я для
відтворення особливостей селянського мовлення: Де ж таки я сяду
перед панією? Ми до цього не призвичаєні! (М. Кропивницький).
Займенник ми може вживатись у значенні другої особи однини і
множини, створюючи відтінок співчуття, поблажливості (найчасті-
ше у мові лікарів): Як ми себе почуваємо? Добре? Я так і думала, —
Поліна Іванівна підвела на Настю очі. — Ну, чого мовчите? Погано
спали? (Л. Романюк).
Займенник ви використовується при ввічливому звертанні до
однієї особи (це так звана пошанна множина): Ви самі ж росіянин?
(М. Куліш); Чого ви, тітко, смієтесь? (І. Карпенко-Карий).
Пошанна множина у третій особі властива народно-розмовній мо-
ві: Вони [батько] інколи бувають-таки дуже добрі (М. Кропивниць-
кий); Писали вони [брат] нам, що живуть у столиці, працюють по
різних університетах, читають лекції, в газетах пишуть (О. Вишня).
§ 27. ВЖИВАННЯ ЗВОРОТНОГО І ПРИСВІЙНИХ
ЗАЙМЕННИКІВ
1. Стилістично розрізняються конструкції з присвійними займен-
никами їхній, їхня, їхнє, їхні і конструкції, в яких у присвійній функції
виступає форма родового відмінка займенника вони — їх: їхні про-
блеми — їх проблеми, їхня машина — їх машина. Стилістично нейт-
ральна форма їх уживається в офіційно-діловому, науковому стилях.
В інших стилях перевага віддається присвійним займенникам.
У російській мові форми ихний, ихняя, ихнее, ихние належать до
просторічних, тобто характеризуються більшою, ніж в українській
мові, стилістичною обмеженістю.
2. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду у місцево-
му відмінку однини мають варіанти: (на) моєму — (на) моїм, (на)
твоєму — (на) твоїм, (на) нашому — (на) нашім, (на) вашому —
(на) вашім, (на) своєму — (на) своїм, (на) їхньому — (на) їхнім. Ча-
стіше вживаються перші з наведених паралельних форм, а в науко-
вому й офіційно-діловому стилях вони є єдино допустимими.
104