і витягати, випробовувати і випробувати, доповнювати і доповняти,
закруглювати і закругляти, замінювати і заміняти, затрачувати і
затрачати. Першим з варіантів віддається перевага у науковому та
офіційно-діловому мовленні, другі частіше використовуються у роз-
мовному і художньому стилях.
II. Форми теперішнього часу
1. Подвійні форми теперішнього часу мають різновідмінювані
дієслова, як-от: дути дму, дмеш... і дую, дуєш...; клепати кле-
паю, клепаєш... і клеплю, клеплеш...; колисати колисаю, колисаєш...
і колишу, колишеш...; мугикати мугикаю, мугикаєш... і мугичу, му-
гичеш...; скакати скакаю, скакаєш... і скачу, скачеш...; смикати
смикаю, смикаєш... і смичу, смичеш...; стругати стругаю, стру-
гаєш... і стружу, стружеш... і т. ін. Ці форми подаються у словниках
як рівноправні, стилістично нейтральні.
2. Стилістично розрізняються форми першої особи і множини
(розуміємо розумієм, бачимо бачим, радіємо радієм) і форми
третьої особи однини (співає співа, виглядає вигляда, поливає
полива). Перші з наведених варіантів є стилістично нейтральними,
другі належать до стилістично знижених форм, які вживаються у
розмовному мовленні і (як елемент стилізації) у художній літературі:
Розпитуєм Мину Омельковича про сина Гришуню, товариша наших
дитячих літ (О. Гончар); Дихаєм на повні груди, прозираєм далі
(П. Тичина); ... Бува, така пласка глупота однозначна себе ховає за
гучні слова (Л. Костенко); Я співаю пісню морю, І воно мені співа
(О. Олесь).
Для відтворення просторіччя у художніх творах використовують-
ся ненормативні (в тому числі діалектні) форми першої і третьої осо-
би однини, наприклад: Сама світом нуджу, а сердюсь на тебе, ду-
маю: що ж це він дурить мене, чи що? (І. Карпенко-Карий); Петрик
заліз на пічку і з пічки визирає, а я сидю на лаві і тремтю вся (М. Хви-
льовий); Ой, як тяжко розійтись з милим і не знать, чи він любе тебе?
(І. Карпенко-Карий); В країнах теплих дике море До вас співає і го-
воре... (О. Олесь).
Елементом просторіччя є форма хотять. Літературній нормі ук-
раїнської мови відповідає форма хочуть.
3. Дієслово бути в усіх особах однини і множини вживається у
формі є: Звичайно година робіт для дівчат є з усіх шкільних годин най-
116