Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

милішою (У. Кравченко); Шукай краси, добра шукай! Вони є все, вони
є всюди (І. Франко); Нестрінутий друже, колись в ранню рань, якщо
ти ще є у безмежжі, то швидше між мною і вічністю стань в
чистішій од неба одежі... (Т. Осьмачка); Я думаю про Вас. Я знаю, що
Ви є. Моя душа й від цього вже світає (Л. Костенко). У художньому
та публіцистичному стилях з метою створення урочистої мови вико-
ристовуються архаїчні особові форми від бути: (я) єсмь, (ти) єси,
(ви) єсть, (ми) єсьмо, (ви) єсте, (вони) суть. Форма єсть може вис-
тупати у всіх особових формах: Я єсть народ, якого правди сила ніким
звойована ще не була (П. Тичина); Ти щира єсть людина; тобі я як
сестрі одкрию душу всю свою (І. Карпенко-Карий); А чи єсть у тебе
рушники? (Т. Шевченко).
Іноді під впливом російської мови замість форми є у ролі зв’язки
використовуються особові форми дієслова являтися: Підприємство
являється юридичною особою. Вони являються моїми найкращими дру-
зями. Така заміна є порушенням норми. В українській мові дієслово
являтися не використовується як зв’язка, воно вживається із значен-
ням “з’являтися, примарюватися, снитися”, як у прикладах: Не раз у
сні являється мені, О люба, образ твій, такий чудовий... (І. Франко);
Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні,
Сумні, Немов криниці дно студене? (Там само).
III. Форми минулого часу
Частина дієслів із суфіксом -ну- має у минулому часі дублетні фор-
ми: гаснути — гас і гаснув, замовкнути — замовк і замовкнув, зів’я-
ти —зів’яв і зів’янув, мерзнути — мерз і мерзнув, м’якнути — м’як і
м’якнув, пожовкнути —пожовк і пожовкнув, стихнутистих і
стихнув, тиснути — тис і тиснув, щезнути — щез і щезнув і под. Сти-
лістично паралельні форми не розрізняються, більш уживаними є
короткі форми, хоча за семантикою дієслова з суфіксом -ну- означа-
ють, як правило, однократність.
IV. Форми майбутнього часу
Дієслова доконаного виду утворюють просту (синтетичну) фор-
му майбутнього часу: побачу, відпочинеш, сконструюють. Дієслова
недоконаного виду мають синтетичну й аналітичну форми майбут-
нього часу: буде проводитись/проводитиметься, будуть контролюва-
117