гою сполучного слова що. Речення звучатиме краще, якщо одне з
підрядних речень замінимо дієприкметниковим зворотом, а друге —
введемо за допомогою сполучного слова який: В указі роз’яснюєть-
ся, що до зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, розміщена
на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, які розташо-
вуються просто неба, на фасадах будинків та споруд тощо. Можна
також використати безсполучниковий зворот між першим і другим
реченням: Указ роз’яснює: до зовнішньої реклами належить будь-яка
реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щи-
тах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків та
споруд тощо.
Необхідно правильно визначати місце підрядного речення, пере-
віряти, чи не виникає двозначності у сприйнятті фрази. Невдало по-
будоване, наприклад, таке речення: Міжнародна виставка “ЕКСПО-
2000” відбулася в найбільшому виставковому центрі Європи в Ганно-
вері (Німеччина) під девізом “Людина. Природа. Техніка”, яка умовно
підіб’є підсумки досягнень людства за останнє тисячоліття в галузі
виробництва, наукових досліджень, інформатики. Редагуючи таке ре-
чення, необхідно поставити підрядне речення після означуваного
слова (виставка, яка підіб’є…) або поділити складне речення на два
прості: У найбільшому виставковому центрі Європи в Ганновері (Ні-
меччина) під девізом “Людина. Природа. Техніка” відбулася Міжна-
родна виставка “ЕКСПО-2000”, яка умовно підбила підсумки досяг-
нень людства за останнє тисячоліття в галузі виробництва, наукових
досліджень, інформатики; Міжнародна виставка “ЕКСПО-2000”
відбулася в найбільшому виставковому центрі Європи в Ганновері
(Німеччина) під девізом “Людина. Природа. Техніка”. Вона умовно
підбила підсумки досягнень людства за останнє тисячоліття в галузі
виробництва, наукових досліджень, інформатики.
Підрядне речення не може виступати в ролі присудка двосклад-
ного речення, наприклад: Самовільне підключення до електромере-
жі — це коли електрична енергія споживається громадянами без ук-
ладення з електропостачальником договору.
Типовою помилкою є змішування прямої і непрямої мови. Вияв-
ляється ця помилка у тому, що підрядне речення містить елементи
прямої мови (форми особових займенників і дієслів): У своєму вис-
тупі Петренко П. С. висловив обурення діями голови профкому, що як
же ви можете порушувати чергу на отримання квартир і що тепер у
мене немає сумнівів у вашій непорядності.
147