Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

ДІЛОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ
§ 44. КЛАСИФІКАЦІЯ ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ.
ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ТЕКСТУ ДОКУМЕНТІВ
І. Класифікація ділових паперів
Офіційно-ділова сфера діяльності суспільства знаходить найпов-
ніше відображення у документах. Документ (від лат. documentum —
повчальний приклад, взірець, доказ) — це діловий папір, що закріп-
лює інформацію про факти, події, явища об’єктивної дійсності та ро-
зумової діяльності людей.
Документи поділяються на види за різними ознаками.
За стадіями виготовлення розрізняють:
· оригінали;
· копії.
Оригінал офіційного документа — перший або єдиний його при-
мірник. Копія точно відтворює текст оригіналу, а також усі реквізи-
ти. Виготовляється вона рукописним, машинописним або іншим
способом. Копія обов’язково має у верхньому правому куті познач-
ку “Копія”, завіряється підписом посадової особи. В юридичному ас-
пекті оригінали і копії є рівнозначними.
За ступенем гласності документи бувають:
· звичайні;
· для службового користування (ДСК);
· таємні та ін.
За місцем складання документи поділяють на:
· внутрішні, які фіксують внутрішні питання підприємства і не
виходять за його межі;
· зовнішні, тобто вхідна та вихідна документація.
За авторством розрізняють такі документи:
· службові (офіційні);
· особисті.
Службові документи створюються в організаціях, установах, на
підприємствах службовими особами. Особисті документи пишуться
громадянами поза сферою їхньої службової діяльності.
За технікою відтворення розрізняються документи:
· рукописні;
· відтворені механічним способом.
148