Стилістика ділової мови - особливості офіційно-ділового стилю, правила складання ділових паперів, лексико-граматичні норми сучасної української мови

                         

§ 45. ДОКУМЕНТАЦІЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ
Автобіографія
Автобіографія (від грецьк. Ьхфьт — сам і вЯпт — життя) — доку-
мент, що містить опис життя та діяльності особи і складається нею
самою. Автобіографія пишеться у довільній формі, проте існують її
обов’язкові складові, як-от:
· назва виду документа (Автобіографія);
· прізвище, ім’я, по батькові автора;
· дата народження (число, місяць, рік);
· місце народження;
· відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних зак-
ладів);
· відомості про трудову діяльність;
· відомості про громадську роботу;
· сімейний стан і склад сім’ї (батьки, дружина/чоловік, діти);
· домашня адреса і номер телефону;
· дата складання;
· підпис.
Усі відомості в автобіографії викладаються від першої особи (я
навчався, маю державні нагороди тощо). Займенник я, яким звичай-
но починається автобіографія, у наступних реченнях може опускати-
ся (1976 року переїхав до Вінниці. Наступного року вступив до КДУ).
Відомості про навчання і роботу викладаються у хронологічній по-
слідовності. Обов’язково вказуються повні найменування навчаль-
них закладів, в яких автор здобував освіту, і підприємств чи установ,
у яких працював.
Автобіографія є офіційним діловим документом, тому в ній зайві
літературні тропи (метафори, епітети тощо), а також діалектна, про-
сторічна чи інша нелітературна лексика. У цьому документі викла-
дається інформація лише про ті події, які відбулися, і не пишеться
про бажання, сподівання, плани автора тощо.
Автобіографії літературно-публіцистичного характеру (це часто
автобіографії письменників) можуть містити емоційно-експресивні
елементи, вони не належать до офіційно-ділового стилю.
Ось зразок автобіографії.
152