Інтегрована лексикографічна система "Словники України" 3.0 Офіційний сайт: http://ulif.org.ua/ (Український лінгвістичний портал) Для роботи необхідно попередньо встановити .NET Framework 2.0. Його можна знайти в тій самій папці, що й Slovnyky_Ukrainy_3.0.rar, файл dotnetfx 2.0.exe. Електронне видання "Словники України" – 3.0 призначене для надання користувачам лексикографічної інформації про слова української мови. Ця система, як і попередня, складається з п'яти словникових підсистем-модулів – словозміни, транскрипції, синонімії, антонімії та фразеології – виправлених та розширених. Основу генерального реєстру (понад 252 тис. слів) системи "Словники України" – 3.0 складає реєстр "Орфографічного словника української мови", 5-е видання (К.: Довіра, 2005), який практично повністю відтворено й значно розширено. Модуль "Словозміна" створено на основі розробленої в Інституті мовно-інформаційних досліджень НАН України словозмінної класифікації української лексики, в якій виділено за певними формальними ознаками понад 2000 парадигматичних класів для всіх відмінюваних повнозначних частин мови. Завдяки вказаній класифікації й розробленій процедурі парадигматизації побудовано повний перелік усіх граматичних форм для всіх лексичних одиниць, наведених у реєстрі. Це забезпечило візуалізацію усіх словоформ в усіх граматичних значеннях. Загальна кількість словоформ для понад 252 тис. одиниць реєстру дорівнює близько 4 млн. У модулі "Словозміна" користувач, вибравши в реєстрі будь-яке слово, автоматично одержує в правому вікні екрану таблицю всіх словоформ для вибраної реєстрової одиниці з поданням їх граматичних параметрів. Модуль "Транскрипція" забезпечує автоматизоване виведення за допомогою транскрипційних знаків інформації про артикуляцію усіх словоформ української лексики згідно із сучасною літературною вимовою. В основу модуля покладено інформацію, що міститься в "Орфоепічному словнику української мови" в 2-х томах, який вийшов у серії "Словники України" (том 1 – К.: Довіра, 2001, том 2 – К.: Довіра, 2003), а також класифікацію типів дистрибуції наголосів в українських словозмінних парадигмах, розроблену в Інституті мовно-інформаційних досліджень НАН України. Модуль "Синонімія" з достатньою повнотою подає синонімічне багатство української мови; він створений на основі "Словника синонімів української мови" у 2-х томах, який було випущено в серії "Словники України" (К.: Наукова думка, 1999-2000). Цей модуль містить синонімічні ряди (близько 9200), ядром кожного з яких виступає домінанта – лексична одиниця, що має найзагальніші для цього ряду семантичні особливості. Члени синонімічних рядів супроводжуються семантичними, граматичними та стилістичними характеристиками. Уживання синонімів ілюструється типовими для них контекстами – цитатним матеріалом із художньої, публіцистичної, наукової та іншої літератури або словосполученнями. Основна частина модуля "Антонімія" – словник антонімів, в якому подано 253 словникові статті. За змістом він відповідає "Словникові антонімів української мови", який вийшов в серії "Словники України" (К.: Довіра, 1999). Загалом у цьому модулі представлено близько 2000 компонентів антонімічних пар. Модуль "Фразеологія" містить близько 56 тис. фразеологічних одиниць, які вживаються в сучасному українському мовленні. Фразеологізми є основою національного обличчя кожної мови; в них яскраво виявляється специфічний національний колорит, особливості образного народного мислення, власне національне сприйняття "мовної картини світу", віддзеркалення характерних особливостей культури і побуту, народних звичаїв, символіки, історичного минулого. Основою цього модуля послужили "Фразеологічний словник української мови" у 2-х книгах (К.: Наукова думка, 1993; друге видання - К.: Наукова думка, 1999), а також новий "Словник фразеологізмів української мови", що вийшов у серії "Словники України" (К.: Наукова думка, 2003), де найповніше відображено загальновживану фразеологію української мови і дано її всебічну лексикографічну характеристику.