ЗНАЙШОВ - НЕ СКАЧ, ЗГУБИВ-НЕ ПЛАЧ Українські прислів'я, приказки, усталені вирази Київ Видавництво «Довіра» 2002 ББК 82.3(4УКР)-6 Глибинна народна мудрість і досвід об'єдналися в українських прислів'ях і приказках про добро і зло, розум і неуцтво, дружбу і ворожнечу, що увійшли до цієї книжки. Крім того, тут уміщено усталені вирази про людські чесноти й вади, тлумачиться їх значення. Школярі, ліцеїсти, учні гімназій, студенти, а також учителі, працівники дошкільних закладів — усі знайдуть у цій книзі золоті зерна духовності. © Яніцька К. Л. Упорядкування, 2002 © Міхнушев О. О. Малюнки, 2002 © Видавництво I8ВN 966-507-137-8 «Довіра», 2002 На хорошу квітку і бджілка летить. *** Батькові заслуги на сина не переходять ПРАВДА Правда суду не боїться. *** З пісні слова не викинеш. *** Мужича правда є колюча, а панська на всі боки гнуча. *** Все минеться, одна правда лишиться. *** Вивели його на чисту воду. *** Засип правду хоч золотом — вона випливе до верху. *** Скажи правду — наживеш ворога. *** ДУША, СЕРЦЕ Козак має душу широку, як степ, і серце чисте і бездонне, як небо, вмите дощем. *** Копай всередині себе криницю життєдайної води. *** Пізнай себе, і ти будеш щасливим. *** Дай серцю волю — заведе в неволю. *** В чужу душу не влізеш. *** ЖИТТЯ, ЩАСТЯ Як проживеш, так і просливеш. *** Не буде так, як думається, а буде так, як станеться. *** Не родися красна, а родися щасна. *** Істинне щастя не в ваших скринях, а в серці. *** Щастя — як трясця: кого схоче, того й нападе. *** МУДРІСТЬ Хто топиться, той і за бритву хопиться. *** Як дасть Бог день, то дасть пташкам поживу. *** Чухайся віл з волом, а кінь з конем. *** Коли злого за доброго мають, то його гріхам віри не діймають. *** З дужим не борись, а з багатим не судись. *** Легко казка кажеться, та не легко діло робиться. *** Коню й доброму, й ледачому потрібні віжки, а жінці й хорошій, і поганій — різки. *** Хто ледащо, тому Божа ласка нінащо. *** Легко здобуте легко й забути. *** Котре лихо менше, те й вибирай. *** Людям дай, та й про себе дбай. *** Хто мовчить, той двох навчить. *** Хто шукає небезпеки, у ній і загине. *** Краще прудкі ноги, як добрі заступники. *** Як підмурок кріпкий, то й будинок міцний. *** Не красен проповідник викладом, а живим прикладом. *** Маєш хліб, то за калачем не женися. *** Зайва чарка ані секрету не збереже, ані в слові не встоїться. *** З водою та вогнем не жартуй. *** Старого горобця на полові не обдуриш. *** Знайшов — не скач, згубив — не плач. *** Людина — не глина, а дощ — не дубина, не розмочить і не поб'є. *** Сонечко в дорозі не спіткнеться. *** Буде одного сонця на небі. *** Не на тебе самого світить сонце. *** Дивиться рідко, та густо бачить. *** Велика риба у малій воді не водиться. *** Добрі вісті не лежать на місці. *** Сумління — найкращий порадник. *** Водою воду не загатиш. *** Шила в мішку не сховаєш. *** Який Сава, така й слава. *** Риба шукає, де глибше, а людина — де краще. *** Ні Богу свічка, ні чорту кочерга. *** Не смійся з старих, сам такий будеш. *** Тримай голову в холоді, живіт у голоді, а ноги в теплі. *** Зустрічний вітер навіть вороні заважає. *** Подумай двічі, а тоді скажи слово. *** Хто вище злізе, дужче падає. *** Кров — не водиця, проливати не годиться. *** Не такий страшний чорт, як його малюють. *** Гладь коня вівсом, а не батогом. *** Дарованому коневі в зуби не дивляться. *** Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. *** І на гладкій дорозі люди ноги ламають. *** Коза на базар не хотіла йти, та її повели. *** Коли б кізка не скакала, то і ніжки не зламала б. *** Підождіть: прийде коза до воза сіно смикати. *** Краще погана дорога, ніж поганий супутник. *** Тихше їдеш — далі будеш. *** Не рубай тієї гілки, на якій сидиш. *** Клин клином вибивають. *** За малим поженешся — велике загубиш. *** За солодкі ночі гіркі дні приходять. *** У решеті води не наносиш. *** За водою підеш, то й не вернешся. *** З брудної води ще ніхто чистим не вийшов. *** У каламутній воді рибу ловлять. *** Що з воза впало, те пропало. *** Краще раз побачить, як тричі почуть. *** Сім раз відмір, один раз відріж. *** Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш. *** Тиха вода греблю рве. *** Непроханий гість гірше татарина. *** Гість лави не засидить. *** Коли не піп, то не смикайся в ризи. *** Хто любить музику, той не може не любити життя. *** Гадка за морем, а смерть за плечима. *** З панським не рівняй свого язика. Коли довгий, то прикоротять, коли короткий, то витягнуть. *** Попався, жучку, панові в ручку. *** Хто в біді дав, дав два рази. *** Нехай буде гречка, аби не суперечка. *** Одне «зараз» краще трьох «потім». *** Смерть не справник — не підкупиш. *** Писаного сокирою не вирубаєш. *** Де хто літував, хай там і зимує. *** Від жару і камінь трісне. *** По заячому сліду іноді находять ведмедя. *** Близько лікоть, та не вкусиш. *** Без перевесла і віник розсиплеться. *** Було б корито, а свині знайдуться. *** Голодній курці просо сниться. *** Любиш кататись — люби і саночки возити. *** На хорошу квітку і бджола летить. *** Не за те вовка б'ють, що він сірий, а за те, що вівцю з'їв. *** Нема диму без вогню. *** Одна ластівка весни не робить. *** Не тепер по гриби ходить—восени, як будуть родить. *** Про дорогу скажеш, кума, як пройдеш по ній сама. *** З миру по нитці — голому сорочка. *** Пошануй одежину раз, вона тебе — десять раз. *** Будь сильний духом, а не новим кожухом. *** Де двоє, там рада, а де третя, там зрада. *** Від гніву старієш, від сміху молодієш. *** Люди не раки: з лиха не почервоніють. *** Не місце людину красить, а людина місце. *** Єва та й та грішна, а про нас і балакать нічого. *** Всі хвалять добро, та не всіх хвалить воно. СЛОВО Рана загоїться, зле слово — ніколи. *** Удар забувається, а слово пам'ятається. *** Слово не стріла, а глибше ранить. *** Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. *** Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. *** Наймогутніша зброя — слово. *** Гірше болить від язика, як від ножа. *** Стережися людини, що не говорить, і собаки, що не гавкає. *** Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав. *** Словами — наче листом стеле, а ділами — наче голками коле. *** їж пиріг з грибами, держи язик за зубами. *** Слово — не полова, язик — не помело. *** Вода все змиє, крім лихого слова. *** Сказане слово — було і нема, а написане живе вічно. ЗДОРОВ'Я Хворому і багатство не миле. *** Подивись на вид та й не питай про здоров'я. *** Плохеньке порося і в петрівку мерзне. *** Здоров'я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем. *** Людину 20 років гріє кров, ще 20 — кожух, а далі вже, як не піч, то ніщо не зігріє. *** Як сорок літ стане, жінка в'яне. *** Бережи одяг, поки новий, а здоров'я, поки молодий. ЧАС Бережи час — його за гроші не купиш. Згаяного часу і конем не наздоженеш. *** Час все лікує. *** Час, як вода, все йде вперед. *** Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий. *** Свій розум май і людей питай *** Хто людей питає, той і розум має. *** Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди. *** Розумному натяк, дурному кийок. *** Розумний слова побоїться, а дурневі й батіг не допоможе. *** Розумний не подивує, а дурний не побачить. *** Розуму не позичиш. *** Розуму за гроші не купиш. *** Золото без розуму — болото. *** І сила перед розумом никне. *** Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. *** Що голова, то розум. *** Голова не на те, щоб тільки шапку носить. *** Хто розуму не має, тому й коваль не вкує. *** Борода не робить чоловіка мудрим. *** Не учися розуму до старості, але до смерті. *** Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. *** Два хитрих мудрого не переважать. *** Чим розумний стидається, тим дурний величається. *** Розумного на покуті саджають для честі, а дурня — для сміху. *** Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. Краще з розумним загубити, як з дурнем знайти. *** Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. *** Не бажай синові багатства, а бажай розуму. *** Кому біда докучить, то й розуму научить. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. *** Краще догана мудрого, як похвала дурня. Розумний учить, дурень повчає. *** Розумний розсудить, дурень осудить. *** По одежі стрічають, по уму проводжають. *** Маєш голову, май же й розум. *** До булави треба голови. *** В голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш. *** Око бачить далеко, а розум ще далі. *** Перед розумом і сила поступається. *** Розумній голові досить дві слові. *** Людей питай, а свій розум май. *** Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. *** Розум не в бороді, а в голові. *** На всякого мудреця досить дурості. *** Кожний мудрий свого дурня знайде. *** Не той голова, що дуже кричить, а той, хто вміє навчить. *** Менше говори, а більше слухай. *** Як голова сивіє, то людина мудріє. *** Розумний птах шкодує пір'я, мудра людина шкодує слова. *** Розумний не той, хто багато говорить, а той, хто багато знає. *** Розумний почує раз, а здогадається десять раз. *** Розумна людина схожа на джерело. *** У розумного джигіта кінь не стомиться і халат не зноситься. *** У розумної голови сто рук. *** Людину цінують не за роки, не за гроші, а за розум. *** Де розумом не дійду, то в книжці знайду *** Хто дає життя розуму, той не вмирає. *** Вчитися доброму — погане на ум не прийде. *** Від науки міцніють розум і руки. *** Не перо пише, а розум. *** Мудрий не дасться за ніс водити. *** Не краса красить, а розум. *** Розумна голова сто голів годує, а дурна і себе не прогодує. *** Дурний кисне, а розумний все промислить. *** На розумного і дивитись гарно, з розумним і жити добре. *** Розумний мовчить, коли дурень бурчить. *** Краса розуму не прибавить. *** Сіль-хліб кусай, а розумних людей слухай. *** Розумну річ гарно й слухати. *** Спочатку подумай, а потім і нам скажи. *** І за мовчання гостинці дають. *** Не втримався за гриву, за хвіст не втримаєшся. *** Якби мені той розум, що приходить опісля. *** Який розум, така й мова. *** Повний чайник мовчить, неповний — шумить. *** Багатством розуму не купиш. *** Велика ріка тече спокійно, розумна людина не підвищує голосу. *** В розумній бесіді — розуму наберешся, а в дурній і свій загубиш. *** Кожен день життя додає часточку мудрості. *** Краще бути слугою мудреця, ніж господарем дурня. *** Можна бути скромним, хоч і не мудрим, але не можна бути мудрим, не маючи скромності. *** Мудрого і без слів пізнають. *** Мудрим ніхто не родився, а навчився. *** Байдуже, скільки літ за плечима, а важливо, чи набрався розуму чоловік. *** Не володій добром, а володій умом. *** Освіта — гість, розум — господар. *** Від очей мало користі, коли розум сліпий. *** Від розумного навчишся, від дурного розучишся. *** Свій розум нікому не віддавай. *** Сила ломить все, а розум — силу. *** З мудрим камінь носи, а з дурнем і каші не їж. *** З розумним говорити — що мед пити. *** З розумом жити — радіти, а без розуму — мучитись. *** Розуму і за морем не купиш. *** Розуму і гроші не замінять. *** Розуму на базарі не купиш. *** Розумний ще з літа думає про зиму. *** Скільки голів, стільки й умів. *** Щастя без розуму — торбина дірява. *** Обережність — мати мудрості. *** Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом. *** Не вчи вченого їсти хліба печеного. *** Кожна голова по-своєму кива. *** Не спитавши броду, не лізь у воду. *** Молодість плечами міцніша, старість — головою. *** Молодий — на битву, старий — на думу. *** Змолоду дірка, на старість — діра. *** Говори не про те, що прочитав, а про те, що зрозумів. *** Якщо не бачиш, зійди на гору; якщо не розумієш, запитай у старших. *** На курган зійдеш — легко дихаєш, із старим говориш — розумне чуєш. *** Не зневажай поради старих. *** Поради спитай у того, хто перше тебе зносив сорочку. *** Хто питає, той не блудить. *** Розумний і знає, але спитає, а дурний і не знає, і не питає. *** Хочеш знати дорогу — спитай тих, хто ходив по ній. *** Розумний учень випередить учителя. *** Десять знаючих не гідні одного, який діло робить. *** Один досвід важливіший семи правил мудрості. *** Сім мудреців дешевше однієї досвідченої людини. *** Знайка все з півслова розуміє, а незнайка на все тільки рота роззявляє. *** Краще з розумним у пеклі, ніж з дурнем у раю. *** Треба розумом надточити, де сила не бере. Діло майстра величає *** Довгий день до вечора, коли робити нічого. *** Посій у пору, будеш мати зерна гору. *** Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає. *** Не робота сушить, а турбота. *** Без діла жити — небо коптити. *** Робота не вовк, в ліс не втече. *** Орати — в дуду не грати. *** Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі. *** Кляча воду возить, а козел бородою трясе. *** Очі страхаються, а руки зроблять. *** Білі руки чужу роботу люблять. *** Не розкусиш горіха — не з'їси ядра. *** Щоб рибку з'їсти, треба в воду лізти. *** Хто рано встає, тому Бог дає. *** Дивлячись на ліс, не виростеш, а дивлячись на людей, багатим не станеш. *** За один раз дерева не зрубаєш. *** З Богом починай, а руками кінчай. *** Гірка праця, та хліб солодкий. *** Легше руками працювати, як головою. *** Добрий урожай — продавай раніше, поганий урожай — продавай пізніше. *** Сталь гартується в огні, а людина — У труді. *** Скоро дерево садять, та не скоро з нього плоди їдять. *** Не нагодуєш коня — далеко не поїдеш. *** Сьогоднішньої роботи не залишай на завтра. *** Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні. *** Умів почати — умій закінчити. *** Криком дуба не зрубаєш. *** Без діла псується сила. *** Не терти, не м'явши, калача не їсти. *** По роботі знати майстра. *** Із спання не купиш коня, а з лежі не справити одежі. *** На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй. *** Не тим хороша, що чорноброва, а тим, що діло робить. *** Швидкої роботи ніхто не хвалить. *** Ласа кішка до риби, та в воду не хоче лізти. *** Як сам не зробиш, то й Бог не поможе. *** Хто полю годить, тому жито родить. *** Ноги носять, а руки годують. *** Хто добре робить, той не хвалиться нікому. *** Труд для людини — здоров'я і життя. *** З галасу каші не звариш. *** Добре роби, скільки можеш, від того не занеможеш. *** Хто рано підводиться, за тим і діло водиться. *** Хто діло робить, а хто ґав ловить. *** Зробив, як у рукавицях. *** Найсмачніший хліб від свого мозоля. *** Не вчи орла літати, а солов'я співати. *** Ремесло — не коромисло, плеч не відтягне. *** Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає. *** Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. *** Хто робить лемеші, той їсть книші. *** Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. *** Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив. *** Як хочеш шити, то перш вузлика зав'яжи. *** Що маєш робити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то з'їж завтра. *** Куй залізо, поки гаряче. *** Не доженеш і конем, що запізниш одним днем. *** Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше. *** Краще нині горобець, ніж завтра голубець. *** Відстанеш годиною — не здоженеш родиною. *** На годину спізнився, за рік не доженеш *** Згаяного часу і конем не доженеш. *** Що нині утече, то завтра не зловиш. *** Не поговоривши з головою, не бери руками. *** Не той молодець, що починає, а той, що кінчає. *** Коли став робить, то байдики не бить. *** Кінець діло хвалить. *** Зробив діло — гуляй сміло. *** Вмій пожартувати, та знай, коли перестати. *** Діло майстра боїться. *** Майстер — золоті руки. *** Не те дороге, що з червоного золота, а те дороге, що доброго майстра. *** Який майстер, така й робота. *** Не поклавши, не шукають. *** Як спечеш, так і з'їси. *** Як постелиш, так і виспишся. *** Як пошиєш, так і зносиш. *** Що посієш, те й пожнеш. *** Терпіння і труд все перетруть. *** Не в тім турбота, що багато роботи, а тоді турбота, як її нема. *** Старається, як мурашка. *** Щасливою і красивою людина у праці стає. *** Хто багато робить, той багато і вміє. *** Без охоти нема роботи. *** Руки малі, та до роботи вдалі. *** Землю сонце прикрашає, а людину — праця. *** Робота сама за себе скаже. *** Добре діло робиться, наче казка мовиться. *** Добре роби — добре й буде. *** Довго мелеться, та борошна не видно. *** За Хведорове жито, та Хведора й бито. *** Язиком сіна не накосиш. *** П'ятами киває, бо діла не має. *** Недбалість — мати ледаря. *** Не побігаєш — не пообідаєш. *** Хто безтурботний, той не живе, а лежить колодою на життєвій дорозі. *** Стук-грюк, аби з рук. # * * Під лежачий камінь вода не тече. *** Рання пташка дзьобик прочищає, а пізня очки протирає. Рання пташка дзьобик набиває, а пізня слізки збирає. *** Що раннє, то не погане. *** Хто перший, той і ліпший. *** Не одежа красить людину, а добрі діла. *** Не б'є, не лає, але й про добре не дбає. Нажите махом піде прахом. Без діла слабіє сила. *** Бджола мала, а й та працює. *** Вовка ноги годують. *** Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. *** Без труда нема плода. *** Без труда не виловиш і рибки із пруда. *** Не розбивши яєчка, не спечеш яєчні. *** Де руки і охота, там скора робота. *** Тяжко тому жить, хто не хоче робить. *** Очам страшно, та руки зроблять. *** Не журись, а за діло берись. *** Слова — полова, а праця — диво. *** Гірко поробиш — солодко з'їси. *** Без роботи день роком стає. *** Без діла сидіти, то можна одубіти. *** На охочого робочого діло знайдеться. *** Взявся за гуж, не кажи, що не дуж. *** Доки не впріти, доти не вміти. *** Хто дбає, той і має. *** Пороби до поту, то й поїси в охоту. *** Без трудів не їстимеш пирогів. *** Добре чужими руками жар загрібати. *** На чужий труд ласий не будь. *** Чужим добром не забагатієш. *** Білоручки — дармоїди та недоучки. *** Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі. Не кайся рано встати, а кайся довго спати. *** Маленька праця краща за велике безділля. Праця людину годує, а лінь марнує. *** Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде. *** Коли не пиріг, то не пирожися: коли не тямиш, то й не берися. *** На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить. *** Роботящі руки гору вернуть. *** Вміння і труд все перетруть. *** Що вміти, то за поясом не носити. *** У невмілого руки не болять. Хто знання має, той мур ламає *** Не вчи рибу плавати. *** Знай більше, а говори менше. *** Учений водить, а неучений слідом ходить. *** Добре, коли сам усе вмієш; але зле, коли все сам робиш. *** Не вмієш шити золотом, то бий молотом. *** Пізно старого коня вчити гопки. *** Яблуню не вчи родити яблука, уже сама натура її навчила. *** Гни дерево, поки гнеться, учи дитину, поки слухається. *** Без знань і ранок — ніч. *** Якщо ти вчений, увесь світ твій. *** Королі панують над людьми, а вчені — над королями. *** Краще вчений, ніж золочений. *** Перо сильніше меча. *** Сильний здолає одного, а вчений — тисячу. *** Той, хто не вчиться, ходить у потемках. *** Вченому і слова досить. *** Учення краще багатства. *** Учення — насіння знань, а знання — насіння щастя. *** Учений — всюди учений, король — лише в своїм королівстві. *** Красна пава пером, а людина знанням. *** Вчена людина переконує словом, а зла діє кулаками. *** Людина без знань — лютий звір. *** Ніж виряджатись у яскравий одяг, краще одягнись у знання. *** В науці старих нема. *** Робиш для когось, а вчишся для себе. *** Якщо за день нічому не навчився, марно прожив день. *** До великого терпіння прийде й уміння *** Коли сієш, не покидай поля; коли вчишся, не відходь від столу. *** Хто малого не пізнав, великого не пізнає. * * # Вчення гірке, та плід солодкий. *** Почнеш у навчанні з малого, досягнеш і більшого. *** Не піднявшись на гору, не побачиш долини. *** Не помучишся — не научишся. *** Не навчаючись і постола не сплетеш. *** Навчаючись, дізнаєшся, як мало ти знаєш. *** Хочеш бути вченим — ковтай ночами кіптяву від лампи. *** Дійти можна тільки тоді, коли ідеш. Якщо поле не зоране, засіки будуть пусті; якщо книга не прочитана, знань не прибуде. *** Хто не соромиться запитувати, дізнається багато, хто соромиться питати, забуде і те, що знав. *** Даремна праця — вудити без гачків і учитись без книги. *** Не бійся іти повільно, бійся стояти на місці. *** Не кажи «я учився», а скажи, що дізнався. *** Недочитана книга — що непройдений шлях. *** Корисно питати й про те, що знаєш. *** Розпитуючи, гори перейдеш, а мовчки і на рівнині заблукаєш. *** Бути вчителем, переставши бути учнем, неможливо. *** Якщо вчитель їсть стоячи, то учні їдять на ходу. *** І купа книг не замінить доброго вчителя. *** Хто не слухає свого вчителя, заплаче кривавими сльозами. *** Навчитись легко, навчити важко. *** Невіглас учителя ненавидить. *** Від учителя наука. *** Строгість учителя корисніша від поблажливості батьків. *** Лише поважаючи учителя, сам станеш учителем. Учневі — удача, учителеві радість. *** Без вміння і сила зайва. *** І вчена людина повинна трудитись. *** Мало хотіти — треба уміти. *** На березі плавати не навчишся. *** Досвід — найкращий учитель. *** Уміння не відбереш. *** Учення без уміння — не користь, а біда. *** Учений без діла — як хмара без дощу. *** Щоб навчитись плавати, потрібно лізти в воду. *** В умілих руках і сніг розгориться. *** Якщо не вмієш гребти, хоч не бовтай ногами в воді. *** За вмілого і душу віддати не жаль. *** Майстерність за плечима не носять, а з нею добре. *** Не голка шиє, а руки. *** Не силою б'ються, а вмінням. *** Не сокира теше, а столяр. *** Поганому танцюристові й чоботи заважають. *** Стріляти можуть усі, та не всі попадають у ціль. *** Умілому скрізь місце. Знаючий дорогу топче, а незнаючий піч пролежує. *** Кінь добрий, та не об'їжджений, парубок гарний, та не вчений. *** Легше примусити верблюда викопати яму, ніж пояснити що-небудь неуку. *** Краще на вівці в ліс їхати, ніж з неуком говорити. *** Краще сокира без топорища, ніж людина без знань. *** Неук — ворог сам собі. *** Недовчений гірше невченого. *** Неук і верблюда прийме за горбатого коня. *** Неук живе один раз, учений — тисячу. *** Осла знати по вухах, ведмедя — по кігтях, а неука — по мові. *** Батьківські знання вченим тебе не зроблять. *** Поганий учень на стелі зірки рахує. *** Папуга говорити навчиться, та все ж людиною не стане. *** Хоч би як учив дурного — до ранку все забуде. *** У неука очі незрячі. *** Вчений син старший невченого батька. *** Людина не навчена, що сокира не точена. *** Учити — розум точити. *** Ученому — світ, а невченому — тьма. *** Без муки немає науки. *** Наукою світ стоїть, а знаннями люди живуть. *** Не той грамотний, хто вміє читати, а той, хто вміє слухати. *** Наука навчить, як хліб родить. *** Важко у навчанні — легко в труді. *** Сонце відчиняє світ, а книга відкриває очі. *** Навчання і труд поряд ідуть. *** Книжка — маленьке віконце, а через нього увесь світ видно. *** Не всяк, хто читає, в читанні силу знає. *** Хто більше читає, той більше знає. *** І я колись під школою ночував. Грамотний — видющий і на все тямущий. *** Не бійся, коли не знаєш: страшно, коли знати не хочеться. *** Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати. *** Де грамотні люди, там біди не буде. *** Наука і труд добрі плоди дають. *** Не бурчи, та навчи. *** Людина без книги — пень неотесаний. *** Книга вчить, як на світі жить. *** Хто грамоти вміє, той краще сіє. *** Добре того вчити, хто хоче все знати. *** Книги — це ріки, що наповнюють світ, це джерела мудрості, адже в них глибина незміряна, пірнаючи в яку, добуваєш дорогі перли. *** Навчитись хорошому мало і сотні днів, навчитись дурному вистачить і години. *** Не зневажай навчанням змолоду. *** Не той багато знає, хто довго жив, а той, хто багато вчився. *** Не вчись ламати, а вчись будувати. *** Повторення — мати навчання. *** Пізно встав — день втратив, у молодості не вчився — втратив життя. *** Ремеслу учитись — старості нема. *** У дружби немає межі, у знань немає дна. *** Учення в старості — це запис на піску, учення в модості — це різьба на камені. *** Учись змолоду — під старість не будеш знати голоду. *** Учитись — все рівно що гребти проти течії: тільки перестанеш, тебе назад потягне. *** Учитись і в шістдесят не пізно. *** Учитись — що візка на гору тягти: відпустиш — назад котиться. *** Чого в молодості не навчився, того і під старість знати не будеш. *** Щоб навчитись трудолюбству, треба три роки; щоб навчитись лінощів — тільки три дні. *** Без грамоти, як без свічки — поночі. *** Грамота — другий язик. *** Грамоті вчиться — завжди пригодиться. *** Грамотію й книга в руки. *** Якщо хочеш пізнати істину, починай з азбуки. *** Хто грамотний, той бачить чотири ока. *** Науку вивчають з азів, дружбу бережуть спочатку. *** У науці нема коротких шляхів. *** Якщо лизати чорнило, вченим не станеш. *** Якби спостерігаючи можна було б навчитись, то собака давно став би м'ясником. *** В умілого і долото рибу ловить. *** Не за бороду — за розум шанують. *** Наука хліба не просить, а хліб дає. *** Грамота — не товариш, а правду каже. *** Шануй учителя як родителя. *** За одного вченого дають десять невчених, та й то не беруть. *** Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. *** Вчення — світ, а невчення — тьма. *** Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. *** Вік живи — вік учись. *** Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь». *** Чого навчився, того за плечима не носити. *** Хто хоче більше знати, треба менше спати. *** Потрібно учиться — завжди пригодиться. *** Вчитися ніколи не пізно. *** Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати. *** Учись змолоду — пригодиться на старість. *** Письменний бачить більше поночі, як неписьменний удень. *** Страшне перо не в гусака. *** Що написане пером, не вивезеш і волом. *** Пташка красна своїм пір'ям, а людина своїм знанням. *** Спочатку «аз» та «буки», а потім і науки. Сонце зігріває повітря, друг — душу *** Не давай грошей — не втрачай дружби. *** Що за дружба — і сокирою не розрубаєш. *** В гурті робити, як з гори бігти. *** Ворон ворону очей не виклює. *** Юнь до коня, а молодець до молодця. *** Знайся кінь з конем, а віл з волом. *** Не дарунок дорогий, а дорога любов. *** Ми з тобою, як риба з водою. *** Нема друга — шукай, а знайшов — бережи. *** Без біди друга не пізнаєш. *** Недруг піддакує, а друг сперечається. *** Своїх друзів наживай, та й батькових не втрачай. *** Друга за гроші не купиш. *** Для приятеля нового не пускайся старого. *** Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше. *** Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже. *** У лиху годину пізнаєш вірну людину. *** Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти. *** Дружній череді вовк не страшний. *** Ниточка доведе до клубочка. *** Одним пальцем і голки не втримаєш. *** Де дружніші, там і сильніші. *** Дружби дружбою шукають. *** Дружба — велика сила. *** З добрим дружись, а лихого стережись. *** Міцну дружбу і вогонь не спопелить. *** З паном не дружись, а жінці не звіряйсь. *** Добре братство — краще багатства. *** Згода будує, а незгода руйнує. *** Ніколи не треба нехтувати товариською допомогою. *** Добрий чоловік — надійніше кам'яного мосту. *** В гурті і смерть не страшна. *** Дружні сороки і орла заклюють. *** Собором і чорта поборем. *** Яка громада, така і рада. *** Без ради і військо гине. *** Де згода панує, там і горе танцює. *** Краще солом'яна згода, як золота звада. *** Берись дружно, не буде сутужно. *** Дерево міцне корінням, людина — друзями. *** Семеро одного не ждуть. *** Один у полі не воїн. *** Один цвіт не робить вінка. *** Одна бджола мало меду наносить. *** Один гусак поля не витопче. *** З одної ягоди немає вигоди. *** Одною рукою в долоні не заплещеш. *** Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять. *** Живи для людей, поживуть люди і для тебе. *** З сусідом дружи, а тин городи. *** Сусід не захоче, то й миру не буде. *** Ворог хоче голову зняти, а Бог і волосини не дає. *** Піший кінному не товариш. *** Не зійшлись звичаями — не бути дружбі. *** Дурний розумного, а п'яний тверезого не люблять. *** Два коти в однім мішку не влежаться. *** Бійся друга, як ворога. *** Нікому не вір, то й ніхто не зрадить. *** Козла бійся спереду, коня — ззаду, а лиху людину — з обох боків. *** Відігрів змію за пазухою. Де незгода, там часто шкода. *** Зло — зла й сподівайся. *** Лихий доброго псує. *** Від лихого поли вріж та тікай. *** Бійся не чорта, а лихого чоловіка. Добре ім'я — найкраще багатство ЛЮДИНА Рибам — вода, птахам — повітря, а людині — вся земля. *** Людина не ангел. *** Тричі людина дивна буває: родиться, жениться, помирає. *** Родився — малий, виріс дурний, помер старий. *** Що у брата в руках, бачу; що в нього на умі, не бачу. *** Нога нозі друг, а рука руці ворог. *** Не очі бачать, а людина; не вуха чують, а душа. *** Язик мій — ворог мій. *** У вухах дзвенить — хтось лихом згадує. *** Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться. *** Вміє поміж дощ ходити. *** Не дай, Боже, з Івана пана. *** Цікавій Варварі носа увірвали. *** З Богом, Парасю, коли люди трапляються. *** Дівка без коси не має краси. Дівка не без щастя, козак не без долі. *** Дівка — чужа поміч. *** Дівка, як верба: де її посадиш, там і прийметься. *** Дівочий вік — як маків цвіт. *** Дівочі сльози — як весняний дощ. *** Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою. *** З гарної дівки гарна молодиця. *** Ні жінка, ні дівка — людська поговірка *** Не вибирай дівку, як у церкву йде, а як свиням їсти несе. *** Честь дівоча щастя береже. *** Хто втрачає ім'я людини, той втрачає все. *** Молодець проти овець, а проти молодця сам вівця. *** І на сонці є плями. СОВІСТЬ Чистота духовна краща тілесної. *** Краще жити бідняком, ніж розбагатіти гріхом. *** Грішне тіло й душу з'їло. *** У кого є страх, у тому є Бог. *** У кому є Бог, у тому є й сором. * * # Хто Бога не боїться, той і людей не соромиться. *** Совість без зубів, а загризе. *** Руку, ногу переломиш — заживе, а душу поламаєш — не заживе. *** Бережи одяг знову, а честь змолоду. *** Сором — не дим, очей не виїсть. *** Хоч наплюй в очі: йому все Божа роса. *** Ні Бога не боїться, ні людей не соромиться. *** Душа християнська, та совість циганська. *** Добре ім'я — найкраще багатство. ЛІНОЩІ Доки грім не гримне, мужик не перехреститься. *** Де дівка не плетена, там і хата не метена. *** В ліні вогню не сховаєш. *** У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть. *** Жвавий як рак на греблі. Умійко по дорозі біжить, а невмійко на печі лежить. *** Лінивий у своїй хаті змокне. До роботи плачучи, а до танців скачучи. *** Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. *** У нероби завжди неврожай. *** Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить. *** Грім не гряне — ледачий не встане. *** Як проголодається, то хліба дістати догадається. *** Пішла Настя в поле жати, та забула серпа взяти; серп узяла — хліб забула, таки Настя дома була. *** Ховається од роботи, як пес од мух. *** У ледачого пасічника і бджоли ледачі. *** Лежить на бочку та дивиться на річку. *** На роботу — позаду всіх, на їду — попереду перших. *** У лінивого що надворі, те й на столі. *** У ледачого робота з рук валиться. *** Сонливого не добудишся, лінивого не дошлешся. *** Добре лінивого по смерть посилати. *** Лінь людину не годує. *** Не ображайсь на сусіда, якщо спиш до обіда. *** Лінивому завжди свято. *** Лінощі псують людину. *** Де господар не ходить, там нивка не родить. *** Без господаря двір плаче, а без господині — хата. *** Ледачому завжди важко. *** І за холодну воду не візьметься. *** Робить як мерзле горить. *** З кутка в кут — і вечір тут. *** Іван у дуду грає, а сім'я з голоду помирає. *** Трутням свято і в будень. *** На печі сидячи генералом не станеш. ВПЕРТІСТЬ Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подається. *** Хоч піду до їх, та не піду в двір, хоч піду в двір, та не піду в хату; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти. *** На мені покатається як на їжаку. *** Горбатого виправить могила, а упертого дубина. *** Така правда як на вербі груші. *** ГЛУПОТА На дурній підвалині розумний будинок не виросте. *** Не знає права, що робить ліва. *** Був би послом, якби не був ослом. *** Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи. *** Хоч кілка на голові теши, а він своє. *** Говори до нього — як горіхом об спину. *** Як коня вкрали, він стайню замкнув. *** Товчеться, як Марко по пеклу, а все без толку. *** Нічого дзеркало винить, коли пика погана. *** Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода. *** Глянь на воду та на свою вроду. *** Борода до пояса, а розуму ні волоса. *** У чужім оці порошинку бачиш, у своїм і стебла не помічаєш. *** У нього бракує клепки в голові. *** Верба хоч і товста, та зсередини пуста. *** В кого в голові розсада, не поможе і посада. *** Порожня бочка гучить, а повна мовчить. *** З неба зорі хвата, а під носом не бачить. *** У короткого розуму язик довгий. *** Дурень і в макітрі макогона зломить. *** Людям косовиця, а дурень веселиться. *** Ворона й за море полетить, та дурна вернеться. *** Треба дбати не про чоботи, а про ноги, не про шапку, а про голову. *** І дурень кашу зварить, аби пшоно та сало. *** За дурного головою і ногам горе. *** Вискочив як дурень з маслом на сонце. *** Дурням закон не писаний. *** Під носом зійшло, а в голові й не сіялось. *** На голові густо, а в голові пусто. *** Пошли дурня Богу молитися, то й лоба розіб'є. *** Серед трьох сосен заблудився. Поставили козла город стерегти. *** Нема в голові, нема і в кишені. *** У нього в голові — колос від колосу, що не чути і голосу. *** Дай верблюду крила — сяде на дах і завалить. *** Нерозумного вчити — в бездонну бочку воду лити. *** Неук — гола палиця. *** Дурний і в Києві розуму не купить. *** Борода з лікоть, а ума з ніготь. *** У пустій бочці більше дзвону. *** Якщо криком можна було б побудувати дім, то осел давно збудував би ціле місто. *** До лисини дожив, а розуму не нажив. *** Дурнів не орють, не сіють, а самі родяться. *** Дивиться як баран на нові ворота. *** Дурня вчити — в решеті воду носити. *** Коли сонце орла з'їсть, камінь на воді спливе, свиня на білку загавкає, тоді дурень порозумнішає. *** Лося б'ють восени, а дурня завжди. *** Чужим розумом жити — добра не нажити. *** Дурний та малий завжди кажуть правду. *** Коли Бог розуму не дав, так руками не розмірковуй. | БРЕХНЯ Брехнею світ пройдеш, та назад не повернешся. *** Хто вчора збрехав, тому й завтра і не повірять. *** Раз збрехав — повік брехуном став. *** Не шукай правди в інших, коли її в тебе немає. *** У кого правди немає, в того й добра мало. *** М'яко стеле, а твердо спати. *** Брехлива свекруха невістці не вірить. ХИТРІСТЬ. ЛУКАВСТВО. ПЕРЕСУДИ Лукавий не спить, а все миром колотить. *** Без Гриця і вода не освятиться. *** Баба бабі каже на вухо, а все село чує. *** Переливає із пустого в порожнє. *** Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею. *** Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй. *** Не хапайся поперед батька в пекло. *** Вертиться як в'юн в ополонці. *** Такий, що із вареного яйця курча висидить. *** І з-під стоячого підошву випоре. *** Ангельский голосок, та чортова думка. *** На ходу підметки рве. *** Де не посій, там і вродиться. *** Йому пальця в рот не клади. *** Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає. *** Уміє піймати вовка за вухо. *** Вовка не вбив, а вже шкуру здирає. *** Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо *** В очі лисицею, за очі вовчицею. *** Говорить прямо, а робить криво. *** Ходить мовчки, кусає по-вовчи. *** Хоч пироги пісні, так слова масні. *** На людях — Ілля, дома — свиня. *** Дивиться, як лис, а пахне вовком. *** В очі співає, а позаочі лає. *** Не довіряй вовкові череду. *** Вовка як не годуй, а він все в ліс дивиться. *** Захистив, як вовк овець. *** Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті. *** Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась. *** На язиці медок, а на думці льодок. Сама баба сметану злизала, а на кота сказала. *** Це ще вилами по воді писано, а граблями скороджено. *** За погані речі треба бити в плечі. *** Не шелести, як віник по хаті. *** Верзе, що й купи не тримається. *** Стільки наговорив, що і в шапку не збереш. *** Меле як з гарячки. *** Орудує язиком як циган пужалном. *** Язиком вихати — не ціпом махати. *** Встряла як середа в тиждень. *** ї Хоч варила — не варила, аби добре говорила. і *** Аж до діброви чути наші розмови. *** На городі бузина, а в Києві дядько. *** Порожній млин і без вітру меле. *** Нащо нам музики, коли в нас довгі язики. *** Чув дзвін, та не знає, де він. *** Знає кума, а розуму малувато. *** Пам'ятаю, як нині, що торік десятий понеділок був у п'ятницю. *** Розуміється як теля на пирогах. *** Не вода втопила, а людська обмова. *** Хитра людина в'ється як хмелина. *** Не хвали в очі, не лай поза очі. *** Живи просто, проживеш років за сто, а будеш лукавить — чорт тебе задавить. *** Слова ласкаві, та думки лукаві. *** Скажеш на ніготь, а перекажуть на лікоть. *** Заздрість здоров'я їсть. *** Невігластво завжди чваниться. ЗЛОДІЙСТВО На злодієві й шапка горить. *** Злодій — що заєць: і тіні своєї боїться. *** Знає кішка, чиє м'ясо з'їла. *** Хапун такий, що й з рідного батька здере. *** Легко красти, та тяжко відповідати. *** Не там злодій краде, де багато, а там, де лежить відкрито. *** Від домашнього злодія не вбережешся. *** Темна нічка злодієві рідна мати. *** Злодієві потурати — все одно що красти. *** Краденим добром не розживешся. *** Легко прийшло — легко й пішло. ХВАЛЬКО Хвальби повні торби, та вони порожні. *** З білого легко чорне зробити, але з чорного біле — тяжко. *** Задирай голову так, щоб шапка не злетіла. *** Не спіши язиком, поспішай ділом. *** Собака гавкає, а вітер розносить. *** Всяка лисиця свій хвіст хвалить. *** Пани на всі сани, тільки хвости волочаться. *** Батьком-матір'ю не хвались, а хвались честю. *** Гречана каша сама себе хвалить. *** Хвалилась кобила, що з возом горшки побила. *** Не кажи «гоп», доки не перескочиш. *** Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять. *** На язиці густо, а на ділі пусто. ДОБРО Хто людям добра бажає, той і собі має. *** Доброму скрізь добре. *** Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся. *** До доброї криниці стежка утоптана. *** Добрий собака на вітер не гавка. *** З добрим поживеш — добре й переймеш, а з лихим зійдешся — й свого позбудешся. *** Добре діло далеко розходиться, а лихе ще й далі. *** Коли тебе добрі люди шанують, шануйся й сам. ЖИТТЯ На чиєму возі їдеш, того й пісню співай. *** Новою дорогою йди, але й старої не забувай. *** З чужої біди не смійся. *** Краще на гілочці, аніж у кліточці. *** Поганий на вроду, та гарний на вдачу. *** Краса до вінця, а розум до кінця. *** Горбатого могила виправить. *** Вбери пенька — буде за панка. *** Наш вік, як маковий цвіт: вдень на стеблі, а ввечері на землі. *** Вік прожити — не поле перейти. *** На віку, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не вколовши. *** Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається. *** З ким жити, того не треба гнівити. *** Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. *** Про померлих говорити або добре, або нічого. *** Є люди, що й солов'я не люблять. *** Є тільки двоє добрих людей на світі, й то вже один помер, а другий ще не народився. *** Із сміху люди бувають. *** Лякана ворона і куща боїться. *** Не дав Бог жабі хвоста, щоб траву не толочила. *** Видно птаха по польоту. *** Ошпарився на молоці, то й на холодну воду студить. *** У страху очі великі. *** Боягуз власної тіні боїться. *** На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає. *** Вовка боятися — в ліс не ходити. *** Вилами по воді писано. * * * Нате й мій глек на капусту. *** Нате й мою баночку на дьоготь. * * * Язик доводить до Києва, а часом і до кия. *** Почав за здоров'я, а кінчив за упокій. *** З ким поведешся, того й наберешся. *** В чужому домі будь привітливий, а не примітливий. * * * Пильнуй свого носа, а не чужого проса. *** Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе. *** Посієш вчинок — виросте звичка. *** Не копай другому ями, бо сам в неї упадеш. *** Не брудни криницю — знадобиться води напиться. *** Чого собі не зичиш, і другому не жадай. *** Чуже переступи, а не візьми. *** Не бери, де не поклав. * * * Зароблена копійка краще краденого карбованця. *** Не позичай, бо злий обичай: як віддає, то ще й лає. *** Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити. *** На чиїй землі живеш, того і воду п'єш. *** Вогонь — добрий слуга, але поганий хазяїн. *** В чужих руках завше більший шматок. *** Як мед, то ще й ложкою. *** У нього не розживешся і серед зими льоду. *** Забули воли, як телятами були. *** Величається, як заєць хвостом. *** Не все те золото, що блищить. *** З поганої трави не буде доброго сіна. *** Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте. *** За рідний край і життя віддай *** Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти. *** Кожному мила своя сторона. *** Де рідний край, там і рай. *** Кожна травичка на своєму корені росте. *** Добре тому, хто в своєму дому не орендар, а господар. *** За рідною землею і в небі скучно. *** І золоті вудила коневі не милі. *** Воля дорожча за життя. *** Вдома і стіни гріють. *** Кожен край має свій звичай. *** В чужій стороні і весна негарна. *** В чужій хаті і тріска б'є. *** Із своєї печі і дим не гіркий. *** Де не є добре, а дома краще. *** Рідна земля і в жмені мила. *** З рідної сторони і ворона мила. *** Людина без вітчизни, як соловей без пісні. *** Де рідний край, там і під ялиною рай. *** Я не проміняю свою батьківщину, бо мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця. (Г. Сковорода — Катерині II). *** Для українського народу світ без пісні — що без сонця. *** Нема в світі, як своя країна. Жити — Вітчизні служити. *** На чужій стороні Вітчизна миліша вдвоє. *** Кожна жаба своє болото хвалить. *** Хвали чужу сторону, а сиди дома. *** Мила та сторона, де пуп закопаний. *** За морем тепліше, та вдома світліше. *** За морем радість, та чужа, а в нас і горе, та своє. *** Своя печаль чужої радості дорожча. *** Поганий той птах, який своє гніздо марає. *** Про те зозуля і кує, що свого гнізда не має. *** Без коріння і полин не росте. *** У чужій стороні і сокола звуть вороною. *** Рідна сторона — мати, чужа — мачуха. *** На чужині і собака сумує. *** Степового коня на конюшні не втримаєш. *** І кінь на свою сторону рветься, а собака відгризеться і втече. *** З рідної землі — умри, а не тікай. *** На одному місці і камінь мохом обростає. *** Золотоноша кругом хороша. *** Кожному своє дороге та миле. *** Кожна птиця своє гніздо любить. *** Твоє хоч дорожче, та своє миліше. *** Кожному своє і не мите, а біле. Нащо кращий клад, як у сім'ї лад КОХАННЯ Хлоп'яча любов — як вода в решеті. *** Хто кохає, той спокою не має. *** Чим більша любов, тим глибша рана після зради. *** Не допоможуть і чари, як хто кому не до пари. *** Судженого і конем не об'їдеш. *** Життя без кохання — як ріка без води. *** Кохання, вогню та кашлю від людей не заховаєш. *** Часом любов на крилах літає, а часом пішки ходить. ОДРУЖЕННЯ Ліпше весь вік дівувати, як з нелюбом проживати. *** За перебір та чорта в двір. *** За вибірки дає Бог вигрібки. *** Бери жінку в одній льолі, аби була до любові. *** Жінку бери не на рік, а на вік. *** Гарну взяти — будуть люди багато знати, розумну взяти — не дасть і слова сказати. *** Молодого тато й мама женять, старшого — люди, а старого і чорт не оженить. *** Не оженишся, поки тебе не оббрешуть. *** Мала женихів, як маку. *** Жінки каються, а дівчата заміж збираються. *** Найкраща дівка, що заміж іде. *** Гарна дівка, як засватана. *** Не плач, небого, що йдеш за нього, нехай плаче він, що бере лихо в дім. *** Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде. *** Коли люб, гарний шлюб. *** Адам з'їв кисличку, а в нас оскома на зубах. *** Брат любить сестру багату, а чоловік жінку здорову. *** Нащо й гроші, коли чоловік хороший. СІМ'Я. РОДИНА І в лиху годину не кидай дружину. *** Бачать очі ревниві дальше, як орлині. *** В сім'ї не без виродка. *** Дім держиться не на землі, а на жінці. *** Бритви й жінки не позичай нікому. *** Гроші, молода жінка і бистрі коні — то смерть. *** Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає. *** Жіноча робота ніколи не лягає спати. *** Добрий чоловік жінці ліпший від матері. *** За доброго мужа жона, як ружа, а за лихого — драба, за рік, за два — баба. *** У лихої свекрухи і ззаду очі. *** В приймах приймаки і на віник кажуть «ви», а на козу — «дядина». *** Як дід до баби, так баба до діда. *** Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна краща всього світу. *** Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад. *** Жінка чоловікові подруга, а не прислуга. *** Живуть між собою, як риба з водою. *** Чоловік у домі — голова, а жінка — душа. *** Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині — димом. *** На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко. *** Краще жінка сварлива, ніж дурна. *** При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — немає й родини. *** Сметана на голові устоялась би — такий тихий. Моя хата з краю. *** Чужа жінка — лебідонька, а своя — полин гіркий. *** Чоловік погрішив, так в людях гріх, а жінка погрішила — додому принесла. *** На чужих жінок не задивляйся, а за своєю подивись. *** Не та щаслива, що в батька щаслива, а що в чоловіка. *** Батьки бережуть дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця. *** У поганого та недоброго чоловіка жінка завжди нерозумна. *** Красна пава пір'ям, а жінка чоловіком. *** Матір ні купити, ні заслужити. *** На світі знайдеш усе, крім рідної матері. *** Чий корінь, того й плід. *** Вода все змиває, а поганого імені не змиє. *** У кого є ненька, у того й голівонька гладенька. *** Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець. *** Де старі вівці, там і ягнята. *** З кривого дерева крива й тінь. *** Яке коріння — таке й насіння. *** Яблучко від яблуні недалеко відкотиться. *** Де птахи гніздяться, там видно пташенят. *** Малі діти не дають спати, а великі — дихати. *** Шануй батька-матір, будеш довголітен на землі. *** При сонці тепло, при матері добро. *** Моя хата —мандрівочка, моя сестриця — в криниці водиця, мої перини — степові травини. *** Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки. *** Восени і курчата курми будуть. *** Не вмів слухать батька, слухай собачої шкури. ДІТИ У дитини заболить пальчик, у матері — серце. *** Дитина до семи літ правду каже. *** Діти — до часу, а онуки — до смерті. *** Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках. *** Багато няньок — дитина без носа. *** Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями. *** Годуй сина для себе, а дочку — для людей. *** Чужий син дурний — сміх, а свій син нерозумний — плач. *** Нема батька — півсироти, нема матері — сирота повна. *** Свій як не заплаче, то скривиться, а чужий і не подивиться. *** Дитина плаче, а матері боляче. *** Ніхто не бачить, як сирота плаче. *** Син мій, а розум у нього свій. *** Від малих дітей голова болить, а від великих — серце. *** Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі. *** Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться. Зимнє тепло, як мачушине добро. *** Восени ложка води, а цебер грязі. *** Взимку сонце крізь плач сміється. *** Так тепло, як циганові під ятером. *** Такий мороз, аж зорі скачуть. *** Зимою деньок, як комарів носок. *** Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо і їсти нема що. *** Місяць лютий спитає, чи взутий. *** У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. *** Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане. *** До першого грому земля не розмерзається. *** Прийде тиждень вербовий — бери віз у дорогу дубовий. *** Зима без снігу — літо без хліба. *** До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки. *** Коли квітень з водою, то травень з травою. *** Весна ледачого не любить. *** Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай. Весна днем красна, а на хліб пісна. *** Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. *** Май холодний — рік хлібородний. *** Ластівки низько літають — дощ обіцяють. *** Чайка сідає в воду — чекай доброї погоди. *** Пізній листопад — на тяжкий рік. *** Як сіно косять, то дощів не просять. *** Як риба ся ловить, то хліб ся не родить. Тиха погода, хоч мак сій. *** Влітку один тиждень рік годує. *** Літо на зиму робить. *** Готуй літом сани, а взимку воза. *** Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить. *** Дощ у пору — золото. *** У серпні серпи гріють, а вода студить. *** Минув Спас — держи кожуха про запас. *** Двічі літа не буває. *** В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене. *** Від дощу під борону не сховаєшся. *** Весною відро води — ложка болота, восени ложка води — відро болота. *** З великої хмари малий дощ. *** Мокрий дощу не боїться. *** Холодно в хаті, хоч вовків ганяй. *** В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде. *** Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять. *** Де багато пташок, там нема комашок. *** Де цвіток — там медок. *** З однієї квітки змія бере яд, а бджола — мед. *** Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається. *** Верба — як трава лугова: ти її покоси, а вона знов буде рости. *** Де верба, там вода. *** Бджоли раді цвіту, люди — меду. *** Як почав орать, то в сопілку не грать. *** На чорній землі білий хліб родить. *** Хто про землю дбає, вона тому повертає. *** Земля найбагатіша, вода найсильніша. *** Сип коневі мішком, не ходитимеш пішком. *** Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш. *** Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти. *** Казав овес: сій мене в болото — буду я золото. Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь. Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору. *** Сій овес у кожусі, а жито — в брилі. *** Сій вчасно — вродить рясно. *** Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі. *** Не земля родить, а руки. *** Сім літ мак не родив, і голоду не було. *** Синиця пищить — зиму віщить. *** Як зазиміє, то й жаба оніміє. *** Не вчись пиво варить, учись солод ростить. *** Коли б Бог слухав чередника, то за літо видохла б уся череда. *** Влітку і качка прачка. *** Природа одному мама, а другому — мачуха. *** На небо не скочиш, а в землю не заховаєшся. *** Гора має вуха, а ліс — очі. *** Поле бачить, а ліс чує. *** Не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає. *** З курми лягати, з півнями вставати. *** Шукай вітра в полі. *** Не будь тією скотиною, що догори щетиною. *** Не будь бараном, то й вовк не з'їсть. *** З вола дві шкури не деруть. *** Котрий віл тягне, того ще й б'ють. *** Корові не тяжкі свої роги, а матері — свої діти. *** У корови молоко на язиці. *** Дай, Боже, нашому теляті вовка з'їсти. *** Ласкаве телятко дві матки ссе. *** З телячим хвостом у вовки не сунься. *** І кози ситі, і сіно ціле. *** Дай свині роги — людей поколе. *** Посади свиню за стіл — вона й ноги на стіл. *** Свиня не з'їсть, поки не обваляє. *** Свиня болото знайде. *** Індик думав та й у борщ попав. *** Він такий, що й кури заклюють. *** Всяка курка не дурна: не од себе, а до себе горне. *** Мудріші тепер яйця, ніж кури. *** Не вчи орла літати, а солов'я співати. *** На те щука в річці, щоб карась не дрімав. *** Риба — вода, ягода — трава, а хліб — усьому голова. *** Такі вже злі, як мухи в спасівку. *** Восени й горобець багатий. *** Коли появляться комарі, сій жито. *** Багато снігу — багато хліба. *** На новий рік прибавилось дня на заячий скік. *** Варвара ночі ввірвала, а дня приточила. *** Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — нічого нема. *** Осінь збирає, а весна з'їдає. *** Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки. *** На Іллі до обіду літо, а після обіду — осінь. *** Покрова землю листом покрива. *** Сумний грудень і в свято, і в будень. *** Ранок — панок: що ранком не зробиш, то вечором не здоженеш. *** Весна красна квітками, а осінь — плодами. *** І в попелі іскра буває. *** Посієш вітер — пожнеш бурю. *** Хто вітрові служить, тому димом платять. *** Зима спитає, де літо було. *** Вогонь — біда і вода — біда, а без вогню і води ще більше біди. *** Зорі падають перед вітром. *** Перші півні — північ, другі — до зорі, а треті — ранок. *** Понеділок і п'ятниця тяжкі дні, вівторок і субота легкі. *** У понеділок гроші віддавати — весь тиждень трата. *** У дорогу від'їжджай у вівторок або в суботу. *** У понеділок чхнеш — подарунок на тижні. *** У понеділок, середу і п'ятницю ніякого діла не починай. *** У п'ятницю курку на яйця не саджають: курчата не живуть. Біда біду бачить по сліду *** Не було добра змалку, не буде й до останку. *** Така біда, що хоч з мосту та в воду. *** Як одна біда йде, то й другу за собою веде. *** Біда біду перебуде: одна мине — десять буде. *** Де тонко, там і рветься. *** Навчить біда коржі з маком їсти. *** Маємося, як горох при дорозі: хто захоче, той скубне. *** На віку, як на довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкоштується — і твердого, і м'якого. *** Впав у біду, як курка в борщ. *** Життя — як у собаки на прив'язі. *** Добре, як голому в кропиві. *** Залишився, як на морі без весла. *** Де один панує, там сотня бідує. *** Пан нашкодив, а старця повісили. *** Б'ється, як риба об лід. *** Біда навчить вареники їсти. *** Кому ведеться, тому і півень несеться. *** Не думав, не гадав, як у біду попав. *** Горе — що море: ні перепливти, ні випити. Чужа біда не дасть розуму. *** Коза з вовком тягалася, тільки шкура зосталася. *** Біда людей єднає. *** Не роки старять, а горе. *** Іржа їсть залізо, а горе — серце. *** Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде. *** Кинь лихом об землю. *** Де гроші, там і зло людське. *** Журба — не матінка: сорочки не дасть. *** Так сумує, що хоч з мосту та в воду. *** Нещастя вчить, жаль навчає. *** Чужу біду руками розведу, а до своєї ума не приложу. *** Ще не то біда, як у просі лобода, а біда, як ні проса, ні лободи. *** Бідному все вітер в очі віє. *** Такий бідний, як мак начетверо. *** У кишені вітер гуляє. *** У бідного і приятелі мруть. *** Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. *** На бідного Хому й дерево пада. *** Родичів багато, та ніде пообідати. *** Голодній кумі хліб на умі. *** Дожився до самого краю. *** Дожився, що ні свитки, ні чобіт. *** Доживсь — штани одні, а сорочки ще менше. *** Надіявся дід на обід та й води не пив. *** Коли ласувать, то й ласувать: бий, жінко, ціле яйце в борщ. *** На убогого всюди капає. *** Голодному й опеньки м'ясо. *** З Божої волі продам штани, куплю солі. *** Попросили б сісти, та нічого їсти. *** Є ложка, та в мисці нема. *** Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий. *** Благослови, владико, дерти з бідного лико. *** Гіркий обід без хліба. *** Голод не сусіда, від нього не втечеш. *** Голод не тітка: пирога не підсуне. *** Вітер у кишенях свище. *** Багатому і чорт гроші носить. *** Багатому чорт дітей колише, а бідному й няньки нема. *** Багатому й чорти горох молотять. *** За багачем сам чорт з калачем. *** Багатого й серп голить, а бідного й бритва не хоче. *** Багатому й під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати. *** Коли маєш сто кіп, то й будеш піп. *** Живе, мов у Бога за дверима. *** Ситий голодного не розуміє. *** Від багача не жди калача. *** Не проси в багатого, а проси в доброго. *** Багатство дме, а бідність удвоє гне. РОЗДРАТУВАННЯ, ГЛУЗУВАННЯ, ЖОРСТОКІСТЬ Березова каша (покарання різками). *** Бодай мого батька мордувало (вираження незадоволення, роздратування). *** Брати за зябра (притискати когось). *** Брати за печінки (злити когось, дошкуляти). *** Брати на Бога (кепкувати, глузувати з когось). *** Будь воно неладне (вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь). *** Випити кров (познущатися, позбиткуватися). *** Вовче нутро під овечою личиною (підступна, зла людина, що приховує свою сутність). *** Впливати на нерви (дратувати когось). *** Гнати в три вирви (виганяти з лайкою). *** Годувати лящами (ляпасами). *** Гострити (точити) зуби (сердитися на кого-небудь). *** Давати чосу (дуже бити). *** Дати здачі (відповісти ударом на удар). *** Довести до згуби (занапастити когось). *** Зганяти оскому (виявляти гнів, роздратування, мститися комусь за що). *** Здіймати мірку з плечей (бити когось). *** Зривати злість (спрямувати свій гнів на когось). *** Іти на все (не рахуватися ні з чим). *** Каменем лягати на серце (кого-небудь спіткало горе, нещастя). Кинути рукавичку (викликати на поєдинок). *** Кови кувати (замислювати підступні плани). *** Кривавий бенкет (масові вбивства). *** Латати боки (дуже сильно бити когось). *** Лати латати (сильно бити когось). *** Мінитися на лиці (інший вираз обличчя від злості). *** Міряти вздовж і впоперек (бити когось). *** Місця живого нема (дуже побитий). *** Мов муха на сонці (уїдливий, злий). *** Не мати Бога в животі (бути жорстоким, несправедливим). *** Нехай йому абищо (вираження незадоволення, роздратування). *** Ніби колючки в душу (хто-небудь неприємний, відразливий). *** Огнем і мечем (з великою жорстокістю). *** Одплатити рівною монетою (відомстити). *** Окрити неславою (зганьбити). *** Перевернути догори дригом (викликати безладдя, хаос). *** Перегинати палицю (упадати в крайність). *** Перемивати кісточки (обмовляти когось). *** Підіймати на кпини (глузувати з когось). *** Підпустити шпильку (сказати щось дошкульне). *** Посікти на капусту (дуже побити). *** Посіяти чвари (ворожнеча). *** Пустити юшку (дуже побити). *** Різати слух (неприємно вражати, дратувати). *** Роздавити одним пальцем (знищити без зусиль). *** Складати вину (звинувачувати в чому-небудь). *** Справити Всеношну (примусити когось страждати). *** Ставити мур (чинити перешкоди). *** Точити ніж (виношувати підступні плани). *** Тримати за панібрата (поводитися фамільярно з ким-небудь). *** Умитися юшкою (облитися кров 'ю). *** Утерти маку (суворо покарати когось). *** Утопити в ложці води (згубити когось з ненависті). *** Цькувати, мов звірину (жорстоко переслідувати). *** Шал напав (утратити контроль над собою). НАВЧАННЯ Читати з голови (напам'ять). СМЕРТЬ, ПЛАЧ, ЖАЛЬ Амінь буде (хтось може померти). *** Ангели взяли (хтось помер). *** Зітерти на порох (знищити). *** Змахнути сльозу (сплакнути). *** Кісток не зібрати (загинути). *** Ковтати сльози (стримувати плач). *** Леле мені (вираження жалю, страху тощо). *** Наказати довго жити (померти). *** Не топтати ряст (не жити). * # * Піти Нептунові на з'їзд (втопитися). *** Піти прахом (загинути, пропасти). *** Плакати, як мокрий апріль (гірко плакати, шкодувати, жаліти за ким-небудь). *** Потрапити до Нептуна в гості (потонути). *** Пропасти мов руда миша (загинути). *** Сльоза не пройме (неможливо розжалобити). ПРОБЛЕМИ, ОБСТАВИНИ, ГОРЕ, ОБМАН Аж очі рогом полізли (комусь стало боляче). *** Атмосфера розпалилася (створилася напружена обстановка). *** Бачити в рожевому світлі (сприймати все чи щось ідеалізовано). *** Бити по кишені (завдавати збитків комусь). *** Блудити манівцями (робити не так). *** Богом живим прошу (вираження настійного прохання). *** Боже уповай (застереження від чогось лихого). *** Брати з бою (здобувати що-небудь, переборюючи великі труднощі). *** В'язнути в багнюку (потрапляти в цілковиту залежність від когось). *** Вести підкоп (здійснювати підступні наміри). *** Вивести з лабіринту (вийти із скрутного становища). *** Вийти сухим (уміло уникнути неприємностей). *** Вийти сухим з болота (уміло уникнути покарання, будучи винним). *** Вилетіти в трубу (розоритися). *** Вилізти боком (погано закінчитися для когось). *** Вирвати з обіймів смерті (урятувати когось). *** Висушити очі на сухий колос (довго й часто плакати через нещастя, горе). *** Водити за ніс (обманювати, обдурювати). *** Глянути косо (виявити підозрілість, недовіру до когось). *** Гнути карк (виявляти покірність перед кимось). *** Голод не свій брат. *** Гордіїв узол (заплутана справа, складне сплетіння обставин). *** Грати в піжмурки (обдурювати). *** Губити нитку (втрачати зв'язок). *** Дати облизня (відмовити в залицянні). *** Дати одкоша (відмовити). *** Дати тягу (швидко втекти). *** Дати фори (не попустити комусь). *** Дати фору (перемогти в чомусь). *** Дати фука (помилитися). *** Датися в тямки (добре запам 'ятатися). Держати в лабетах (ставити в повну залежність від когось). *** Дзвонити зубами (тремтіти від холоду). *** Дістати ланцюги на ноги (втратити свободу). *** Дмухати в кашу (втручатися в чужі справи). *** До упаду (до знемоги). *** Добутися фавору (добути чиєїсь прихильності). *** З чим їх їдять? (що це таке?) *** Забити памороки (затуманити свідомість). *** Завдати перцю (гостро покритикувати). *** Заганяти на слизьке (ставити у скрутне становище). *** Загнати на лід (поставити когось у безвихідне становище). *** Закопати талант у землю (не використовувати своїх здібностей). *** Замилювати очі (обдурювати, хитрувати). *** Заорати носом (упасти обличчям долу). *** Запустити коріння (міцно закріпитись де-небудь). *** Зарадити лихові (знайти вихід із скрутного становища). Заткнути за пояс (перевершити когось). *** Збиватися на манівці (утрачати правильний напрям). *** Збити бучу (закричати, загаласувати). *** Збити з пантелику (збентежити кого-небудь). *** Збити пиху (позбавити можливості бути зарозумілим, чванливим). *** Звестися нанівець (поступово втратити силу). *** Здавати в архів (відкидати, забувати, усувати від виконання). *** Земля не хоче носити (чиє-небудь становище стає безвихідним, скрутним). *** Зламати обітницю (порушити клятву). *** Знати, почім ківш лиха (зазнати багато горя). *** Зняти маску (виявити свою справжню сутність). *** І в підметки не годиться (не бути вартим когось). *** І на поріг не пускати (заборонити приходити). *** І рідна мама не впізнала б (хтось дуже змінився на вигляд). *** їжа не бере (хто-небудь не може їсти). *** Канути в минуле (зникнути, піти в непом 'ять). *** Кинути лихом об землю (забути біду, горе). Класти на карб (звинувачувати в чому-небудь). *** Крутити законом (порушувати юридичні норми). *** Круті пороги (труднощі). *** Крушити серце (завдавати болю). *** Ладний провалитися крізь землю (у когось виникає бажання якомога швидше звідкись зникнути). *** Лежати на серці (гнітити когось, турбувати). *** Линути серцем (рватися до когось). *** Лити бальзам у душу (заспокоювати). *** Лихий попутав (хто-небудь допустив помилку). *** Лоскоче в п'яти (хто-небудь втрачає рівновагу). *** Між молотом і ковадлом (у скрутному становищі). *** Місця не перелітати (нікому не зашкодити). *** Мов лизень злиже (що-небудь безслідно зникає). *** Мов у чаду (неврівноваженість у діях, вчинках). *** На одчай душі (зважившись на все, ризикуючи). *** На похиле дерево і кози скачуть (на сумирну, тиху людину падають неприємності). *** Навизати порвану нитку (відновити зв 'язок). *** Нагнати холоду (викликати страх). *** Надії потопилися (немає сподівань на краще). *** Накрити мокрим рядном (раптово напасти). *** Наліплювати ярличок (безпідставно звинувачувати в чомусь). *** Напитати біди (зазнати неприємностей, лиха). *** Напускати ману (змушувати вірити в що-небудь нереальне, обманювати). *** Наробити шелесту (скандал). *** Наче цвях у серце (щось спричиняє великий біль). *** Не давати просвітку (створювати нестерпні умови життя комусь). *** Не давати проходу (настирливо переслідувати). *** Не давати собі на носі грати (не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися). * * # Не доносити віночка (не зберегти цноту до одруження). *** Не знати меж (не мати відчуття міри). *** Не знати упину (не можна спинити когось у вчинках). *** Не мати нічого святого (для когось не існує ніяких моральних авторитетів). *** Не сунь носа, куди не слід. *** Не так сталося, як гадалося. *** Не у своїй тарілці (почувати себе незручно). *** Небо одвернулося (комусь почало нещастити). *** Нестатки притисли (хто-небудь бідує). *** Ніби з хреста знятий (змарнілий, переляканий). *** Ніде дітися (безвихідь). *** Оббити роги (приборкати). *** Обвести круг пальця (спритно обдурити). *** Обійти всі Сцілли і Харібди (уникнути небезпеки). *** Облягли голову думки (стурбований хто-небудь чимось). *** Общипати пір'я (приборкати когось). *** Одійшли шпари (перестати боятись чогось). *** Опалити крила (зазнати невдачі). *** Осяче кубло (місце зосередження злочинних елементів). *** Падати низько (втрачати певне становище). *** Пакувати манатки (від'їжджати). *** Пекти раки (червоніти від сорому). *** Перейти межу (порушити усталений порядок). *** Переп'ясти шляхи (перешкодити). *** Пиши пропало (неминучий крах, кінець). *** Підводити під монастир (обдуривши, накликати біду). *** Піти в забуток (перешкодити комусь у чому-небудь). *** Піти на розбрат (почати ворогувати). *** Піти у світи (вирушити в мандри). *** Поділити ложе (мати інтимні стосунки). *** Показати поріг (вигнати кого-небудь). *** Попасти в халепу (потрапити в неприємну ситуацію). *** Потай миру (щоб ніхто не бачив, приховано). *** Потрібний, як собаці п'ята нога. *** Поховатися як миші (причаїтися). *** Правити як за батька (установлювати високу ціну). *** Пристати на бажання (задовольняти чиїсь вимоги). *** Продажна шкура (той, хто зраджує когось з корисливою метою). *** Пускати плазом (потурати кому-небудь). *** Раки назад лізуть (відмовлятися від свого слова). *** Розминутися з правдою (чинити несправедливо). *** Розпустити нюні (послабити контроль над собою, розплакатися). *** Розпускати теревені (поширювати плітки). *** Розрядити атмосферу (зняти напруження). *** Рука не піднімається (не вистачає рішучості). *** Світ свінув (комусь щось стало ясно). *** Сіяти незгоду (призводити до сварок). *** Скласти зброю (припинити збройні дії). *** Скуштувати казенних сухарів (побувати у в язниці). *** Сміятися на кутні (плакати). *** Спробувати щастя (відважитись на щось). *** Стати кілком (затерпнути). *** Стати шовковим (зробитися покірним). *** Стояти валом (відстоювати, захищати). *** Ставати на хибний шлях (втрачати правильний напрям у поведінці, житті). *** Стягти огуду (завдати комусь неприємностей). *** Сунути носа (втручатися в що-небудь). *** Тернистий шлях (важка життєва дорога). *** Товктися по світу (мандрувати). *** Тремтіти мов осиковий лист (боятися). *** Тримати в шорах (підкоряти своїй владі). *** Триматися на задньому плані (осторонь бути). *** Триматися на ниточці (дуже непевне, невизначене становище). *** Удавати барона з овечого загона (удавати з себе багату й впливову людину, будучи насправді і бідним, і зневаженим). *** Узяти в тямки (зрозуміти). *** Улаштувати автодафе (знищити, спалити). *** Умити руки (ухилитися від відповідальності). *** Упасти до верші (дозволити себе ошукати). *** Упіймати на слові (скористатися ненароком сказаним словом). *** Ускочити в копієчку (дорого обійтися комусь). *** Учепитися як реп'ях (набридати). *** Хана буде (спіткає когось нещастя). *** Хоч ляж та й умри (безвихідь, скрута). *** Хоч огнем печи (ні за яких обставин). *** Щоб я вмер (вживається як клятва). *** Ятрити рану в серці (необережно змусити пережити щось неприємне). ЗДИВУВАННЯ, НЕЗАДОВОЛЕННЯ, ДУМКИ Гаспидська баба (вираження незадоволення ким-небудь). *** Господь не відає (ніхто не знає). *** Дати сатисфакцію (вибачитися). *** Дивитися із своєї дзвіниці (мати власну думку). *** Дума рветься (хтось до когось прагне дуже). *** Душа втекла в п'ятки (раптово злякався). *** Згадала баба дівера (нема потреби говорити про давно минуле). *** І гадки не мав, і зайчатко впіймав (зовсім випадково здобути що-небудь). *** Кров заговорила (у когось виявляються натура, характер). *** Кров німіє (тривожно, страшно). *** Крутила б його лиха година (для вираження незадоволення чим-небудь). *** Крутити носом (виражати незадоволення чимось; вередувати). *** Лиха година принесла (незадоволення з приходу когось небажаного). *** Мліти серцем (відчувати страх, хвилюватися). *** Не давати й пилинці впасти (пильно оберігати). *** Не до мислі (не подобається хтось або щось комусь). Не йти з мислі (постійно думати про когось). *** Не мати гадки (не думати ні про що). *** Немає серця (хтось бездушний). *** Падати з неба (комусь легко щось дістається). *** Серце рветься (хтось дуже переживає, страждає). *** Спорожніле серце (спустошеність, байдужість). Справити святки (провчити когось). Упасти з неба (несподівано з 'явитися). *** Уражати слух (привертати увагу особливим звучанням). *** Чи ти ба (вираження здивування, докору, обурення). *** Читати нотації (дорікати, повчати). БАГАТСТВО, БІДНІСТЬ, РОБОТА *** Вести за руку (допомогти комусь у чомусь). *** Вибитися в люди (домогтися певного становища в суспільстві). *** Вибитися із злиднів (стати заможнішим). *** Відбивати хліб (позбавляти заробітку). *** Ганяти химери (вигадувати). *** Гріти руки (нечесно наживатись). *** Дати раду (упоратися з успіхом біля чого-небудь). *** Доп'ястися до неба (запаніти). *** Дурно переводити час (марно працювати). *** З молотка (публічний торг, аукціон). *** Збивати грошенята (нагромаджувати кошти). *** Зворотний бік медалі (другий бік якої-небудь справи). *** Знати, де раки зимують (бути досвідченим, кмітливим). *** Зняти з очей полуду (роз'яснити справжню суть). І мертвого підніме (хтось надзвичайно дієвий). *** Іскра Божа (талант). *** Іти напролом (діяти рішуче, усупереч чому-небудь). *** Крутити хвости волам (виконувати примітивну, часто брудну роботу). *** Куку в руку (хабар). *** Лавр вінчає чоло (прославлений хтось). *** Литися через край (досягти найвищого рівня). *** Міцно держатися на землі (бути впевненим у своїх діях). *** Не вартий і ягоди ожини (не має ніякої цінності). *** Нелегкий хліб (важка робота). *** Одна латка спереду, а друга ззаду (бідність). *** Підвести риску (покінчити з чимось). *** Піднестися на голову (значно перевершити когось у чомусь). *** Підпускати ляса (залицятися до когось). *** Підставляти лоба під кулі (ризикувати життям). *** Плавати як вареник у маслі (дуже добре жити). *** Покотитися униз (збідніти). *** Присмалювати литки (загравати з ким-небудь). *** Рвонути з копита (раптово поїхати кудись). *** Робити з лемеша пшик (досягати мізерних результатів). *** Розплести клубок (з ясувати суть справи). *** Спочивати на лаврах (задовольнятися досягнутим). *** Тримати ключ од серця (уміти знайти підхід). *** Тягнути лямку (виконувати важку роботу). 7* Убиватися в багатство (багатіти). *** Фортуна послужить (пощастить). *** Що Бог послав (те, що є). *** Шукати печеного льоду (шукати те, що не існує). *** Як Бог дасть (як складуться обставини). *** Яко наг, яко благ (бідний, але задоволений з того, що має). ЛІНОЩІ, ПИЯЦТВО Бити байдики (марнувати час). *** Дрібна птиця (нічим не визначна людина). *** Ловити витрішки (нічого не робити). *** Молитися скляному богові (випивати, пиячити). Сидіти на шиї (бути утриманцем). *** Спати як бабак (дуже міцно спати). РОЗМОВА, ЯЗИК Ані пари з уст (мовчати). *** Бентежити кров (викликати неспокій, тривогу). *** Блудити словами (говорити безтямно, марити). *** Вийняти з уст (примусити когось розповісти). *** Голубити словами (ніжно говорити). *** Грати в словечка (вести пусті розмови). *** Казати в лице (говорити що-небудь прямо, відверто). *** Кидати слова-полову (пусті розмови). *** Костити останніми словами (лаяти). *** Кричати пробі (кликати на допомогу). *** Куди ж пак (категоричне заперечення). *** Не може бути й мови (нема про що й говорити). *** Нічим крити (нічого сказати у відповідь). *** Одібрало мову (втратити здатність говорити). *** Пішов поговір (поширились чутки про когось). *** Розвести балачку (повести пусту розмову). *** Розпускати язика (говорити зайве). *** Удатний на язик (красномовний). *** Уліпити в саме око (влучно сказати). *** Упадати у вічі (бути особливо помітним). *** Шкода й мови (не варто й слів). *** Язик свербить (хочеться сказати). ВІРА, ПРАВДА Бог мені свідком (як запевнення в правдивості висловленого). *** Бути при собі (стан душевної рівноваги). *** З Богом (благополучно, спокійно). *** Не йняти віри (важко вірити чому-небудь). *** Послужити вірою і правдою (щиро, віддано). *** Узивати до Бога (звертатися до вищих сил). САМОВПЕВНЕНІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ, ГЛУПОТА Без олії в голові (не дуже розумний). *** Викинути колінце (робити вигадливі рухи; зробити щось надзвичайне або пусте). *** Глузд за розум заходить (не може тверезо мислити, діяти). *** Гнути кирпу (чванитися, зазнаватися). *** Дивитися козирем (мати хвацький вигляд). *** Дихати заздрощами (заздрити). *** Дурний, аж світиться (дуже обмежений). *** Задерти носа (стати чванливим, гонористим). *** Збитися з плигу (діяти нерозумно, збожеволіти). *** Котитися по похилій площині (морально опускатись). *** Літати в хмарах (сприймати дійсність нереально, наївно). *** Мозок висох (обмежений розумом). *** Молоко на губах не обсохло (дуже молодий, недосвідчений). *** Наговорити сім міхів горіхів (сказати багато зайвого, несерйозного). *** Надути щоки (набундючитися). *** Не бачити далі свого носа (бути егоїстом). *** Не втнути ні аз ні буки (не вміти ні читати, ні писати). *** Не зарікайся пити води (застереження від самовпевненості й категоричності в думках, діях). *** Не знати, що городити (говорити нісенітниці). *** Негоден зв'язати й двох слів (неспроможний логічно говорити). *** Неширокий лобом (нерозумний). *** Обрости мохом (здичавіти, деградувати). *** Осел над ослами (дуже обмежена людина). *** Підшитий дурником (нерозумний). *** Правити небилиці (говорити нісенітниці). *** Пустий як очеретина (обмежений). *** Раденький, що дурненький (безпричинно веселий). *** Стільки мозку, як у ліктях (обмежений, тупий). *** Хто йде по вовну, той часом стриженим вертає (самовпевнена людина, яка завчасно вважає справу зробленою, може одержати зовсім інші результати). *** Шукати пташиного молока (бажати неймовірного). *** РІЗНЕ Адамові слізки (горілчані напої). *** Аж очі вбирає (вабить своєю красою). *** Аж пальці видко (неприховано). *** Аж у мозок б'є (голосний, надто пронизливий). *** Ані в зуб (аніскільки). *** Ані махом, ані пахом (ніяк). *** Ані сліду (нічого немає). *** Апетит розбирає (виникає непереборне бажання до чогось). *** Без оглядки (без вагань). *** Без пуття (не так, як слід). *** Без сорома казка (соромно й казати). *** Без угаву (безперервно). *** Без упину (не перестаючи). *** Бити чолом (шанобливо кланятися). *** Битком набитий (переповнений). *** Бісової тіні (навіщо, для чого). *** Бути за мед (дуже подобатись). *** Бути по знаку (знати когось). *** Бути при надії (бути вагітною). *** В ударі (душевне піднесення). *** Вабити як магніт (дуже притягувати до себе). *** Велике цабе (поважна особа). *** Великого коліна (знатного роду). *** Від пучок на ногах до останньої волосини на голові (повністю, цілком). *** Відчувати нутром (підсвідомо, інтуїтивно). *** Відчути на своїй шкурі (зазнати особисто). *** Водити знайомство (приятелювати). *** Вродливий як Наркіс (дуже гарний). *** Далеко, як куцому до зайця (велика різниця міме ким-небудь). *** Дати пальму першості (визнати когось найкращим). *** Дійти зросту (стати дорослим). *** Дійшлий літами (немолодий). *** Для людського ока (удавано). *** До крупинки (повністю). *** До могили (до кінця життя). *** До нестями (дуже сильно). *** До останнього кроку (повністю). До останньої снаги (поки є сили). *** До п'ят (дуже довгий). *** До цяточки (повністю). *** До щирця (до логічного завершення). *** Добігти кінця (закінчитися). *** З Божої ласки (завдяки щасливому збігу обставин). *** З іншого тіста (не схожий на інших). *** З маху (відразу, тут же). *** З миром (з добрими намірами; не чинячи перешкод). *** З розкритими обіймами (привітно, радо дуже). *** За кроком крок (поступово, послідовно). *** За сімома печатьми (неприступний). *** Зав'язти по вуха (потрапити в халепу). *** Закрутити катеринку (довго й одноманітно повторювати те ж). *** Заради прекрасних очей (задарма). *** Зиркати зизом (косити очима). *** Золота людина (правдива, добра, надійна). Зроби ласку (чемне прохання зробити щось). *** Зробити партію (одружитися). *** І листок не шелесне (тихо). *** І мухи ніколи не скривдить (спокійний). *** І на йоту (ніскільки, нітрохи). *** І на макове зерно (зовсім, ніскільки). *** І яблуку ніде впасти (дуже багато людей). *** Іти по п'ятах (невідступно наближатись). *** Іти як по маслу (без перешкод). *** їсти поїдом (дошкуляти). *** Кивати п'ятами (тікати). *** Кипіти, мов на ножі (охоплений хвилюванням, тривогою). *** Кінці в воду (не залишити слідів). *** Клювати носом (куняти). *** Крапля по краплі (потроху, поступово). *** Кров'ю серця (щиро, з глибоким почуттям). *** Крутити мозком (мислити). *** Куди не кинь (усюди). *** Куди не поверни (з усіх боків). *** Лиха личина (недобра, підступна людина). *** Лізти, як рак (повільно йти). *** Літа збігають (хто-небудь стає старішати). *** Мара їх знає (невідомо, хтозна). *** Матися на бачності (бути обережним). *** Мов не черкаючи землі (легко, швидко). *** Мов у воду впасти (безслідно). *** Море по коліна (нічого не страшно). *** На белебні (на відкритій підвищеній місцевості). *** На всі заставки (дуже голосно, скільки є сили). *** На зубок (знати ґрунтовно). *** На кожному кроці (скрізь, усюди). *** На кшталт (схожий на щось). *** На миру (серед людей, не криючись). *** На терні помаранчі (щось нездійсненне) *** На хапок (поспішаючи). *** Наче вдруге народився (відчути полегкість). *** Не в ладах (у поганих стосунках). Не в тім'я битий (розумний). *** Не вартий миски домашнього супу (яким можна знехтувати). *** Не встиг і моргнути (швидко). *** Не годен і в слід ступити (не вартий нічого). *** Не думавши, не гадавши (непередбачено). *** Не за адресою (не до того, кого треба). *** Не з медом (скрутно, тяжко). *** Не змикати очей (не спати зовсім). *** Не мати уявлення (не знати що-небудь навіть приблизно). *** Небесний обранець (суджений). *** Небо дарувало (судилося кому-небудь щось). *** Немає угаву (не можна спинити). *** Немає Христа (бездушний, черствий). *** Нечиста сила (диявол). *** Нитка за голкою (невідступно). *** Ні в тин, ні в ворота (недоладне, недоречне). *** Ні за що (без причини). *** Ні лялечки (нікого). *** Ні сіло, ні впало (несподівано). *** Ніде оку зачепитися (немає нічого довкола). *** Облетіти блискавкою (дуже швидко поширитися). *** Один тягне цоб, другий тягне цабе (відрізняється щось). *** Одним миром мазані (дуже схожі в чомусь). *** Пасти задніх (бути позаду). *** Пасти очима (дуже пильно дивитися на когось). *** Перевестися нінащо (утратити значення). *** Переводитись на швайку (ставати малопомітним). *** Подати надію (заспокоїти). *** Понад усе на світі (дуже сильно). *** По саму зав'язку (удосталь, дуже багато). *** Поставити крапку над «і» (з 'ясувати все до кінця). *** Почати з азбуки (з самого початку, дуже здалека). *** Приймати зальоти (відповідати на залицяння). *** Прикинути на око (приблизно визначити). *** Прикипіти на місці (завмерти, остовпіти). *** Припасти до натури (сподобатися). *** Про всяк случай (передбачливо). Пройняти очима (пронизати поглядом). *** Про мене (байдуже). *** Пускати бісики (кокетувати). *** П'ядь за п'яддю (поступово). Розбити ілюзії (показати що-небудь комусь без прикрас, у правдивому світлі). *** Роззути очі (правильно або глибше зрозуміти). *** Світ за очі (не вибираючи шляху). *** Світ не милий (хто-небудь став байдужим до всього). *** Серце з перцем (про когось з непокірним, запальним характером). *** Сліпий на очі (неуважний, який не помітив чогось). *** Ставити сильце комусь (підступно діяти проти когось). *** Стати лубом (заклякнути; стати цупким). *** Стріляти очима (грайливо зиркати на когось). *** Сягати зором (на всьому видимому просторі; до самого обрію бачити). *** Так за так (відплата тим самим). *** Таким робом (отже, у такий спосіб). *** Тільки смуга лягла (дуже швидко побігти). *** У натурі (у справжньому вигляді). *** Удар у спину (підступно). *** Узяти очі в руки (уважно, пильно подивитися). *** Уминати за обидві щоки (їсти дуже швидко). *** Утішити кров (заспокоїтися). *** Хоч вовків ганяй (дуже холодно). *** Хоч до рани прикладай (про когось доброго, лагідного). *** Хоч ножем ріж (непроглядний, невидний, густий). *** Хрещений мир (люди, об'єднані культурно-конфесійними цінностями християнської цивілізації). *** Христа ради (з ласки, з милості). *** Христова невіста (чорниця). *** Цілую ніжки (форма прощання). *** Чистий, як сльоза (дуже щирий, відкритий). *** Щоб я так жив (запевнення в чому-небудь). *** Як батогом ляснути (легко, без зусиль). *** Як з могили (глухо). *** Як кинджал (дуже гострий). *** Як кіт наплакав (дуже мало). *** Як личить (відповідно до звичаю). *** Як лялечка (гарний). ----196---- Як пава (розкішна, у яскравому вбранні) *** Як перемитий (дуже гарний). *** Як по нотах (легко). *** Як рак у полі свисне (ніколи). Як слід (добре, так). *** Як собаці муха (невелика кількість). *** Як у церкві (гарно, спокійно, благочестиво). *** Як щось велике в лісі здохне (ніколи). СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. «Аз да буки», а там и науки».— М.: «Детгиз», 1962. 2. Прислів'я та приказки: людина, родинне життя, риси характеру.— К.: «Наук, думка», 1990. 3. Народні прислів'я та приказки.— К.: «Народознавство», 1999. 4. «Народ скаже, як зав'яже». Українські народні прислів'я, приказки, загадки.— К.: «Веселка», 1971. 5. Даль В. И. Пословицы русского народа. В 2-х т.— М.: «Худож. литература», 1984. ЗМІСТ Батькові заслуги на сина не переходять........ З Правда.......................... З Душа, серце....................... 4 Життя, щастя ....................4 Мудрість......................... 5 Слово...........................15 Здоров'я.........................17 Час ............................17 Свій розум май і людей питай..............19 Діло майстра величає.....................32 Хто знання має, той мур ламає .............47 Сонце зігріває повітря, друг — душу..........65 Добре ім'я — найкраще багатство............72 Людина..........................72 Совість .........................75 Лінощі ..........................76 Впертість........................80 Глупота .........................81 Брехня .......................... 86 Хитрість, лукавство, пересуди .........87 Злодійство .......................92 Хвалько ......................... 93 Добро...........................95 Життя..........................96 За рідний край і життя віддай ..............102 Нащо кращий клад, як у сім'ї лад ...........107 Кохання .........................107 Одруження.......................108 Сім'я, родина .....................ПО Діти ...........................115 Де лелека водиться, там щастя родиться.......118 Природа і погода...................118 Біда біду бачить по сліду..................131 Усталені вирази ........................138 Роздратування, глузування, жорстокість . .138 Навчання........................144 Смерть, плач, жаль.................144 Проблеми, обставини, горе, обман.......146 Здивування, незадоволення, думки .......164 Багатство, бідність, робота ..........167 Лінощі, пияцтво ...................172 Розмова, язик.....................173 Віра, правда......................175 Самовпевненість, заздрість, глупота.....176 Різне ...........................180 Список літератури ......................198 Літературно-художнє видання Знайшов — не скач, згубив — не плач Українські прислів'я, приказки, усталені вирази Упорядкувала ЯНІЦЬКА КАТЕРИНА ЛАВРІВНА Редактори-коректори Л. О. Ващенко, О. В. Романенко Художній редактор К. О. Рязанов Комп'ютерна верстка /. С. Сакути Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців серія ДК №669 від 14.11.2001 р. Підписано до друку 08.10.02. Формат 70x90'/32- Папір офсетний №1. Гарнітура Тайме. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 7,31. Умови, фарбовідб. 7,6. Обл.-вид. арк. 3,77. Тираж 4000 прим. Замовлення 2-276 Видавництво «Довіра» вул. Кіквідзе, 2/34, Київ-103, 01103 АТ «Книга» вул. Артема, 25, Київ-53, 04655 ГСП Знайшов — не скач, згубив — не плач: Укр. 3-70 прислів'я, приказки, усталені вирази / Упоряд. Яніцька К. Л. — К.: Довіра, 2002.— 200 с. ISBN 966-507-137-8 Глибинна народна мудрість і досвід об'єдналися в українських прислів'ях і приказках про добро і зло, розум і неуцтво, дружбу і ворожнечу, що увійшли до цієї книжки. Крім того, тут уміщено усталені вирази про людські чесноти й вади, тлумачиться їх значення. ББК 82.3(4УКР)-6