Псалми 25:1-45:17

Глава: 25

1. Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
2. Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3. Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
4. Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
5. провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
6. Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7. Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8. Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
9. Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
10. Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
11. Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
12. Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
13. душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
14. Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
15. Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
16. Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
17. Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
18. Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
19. Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...
20. Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
21. Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
22. Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!

Глава: 26

1. Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
2. Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
3. бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
4. Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
5. я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
6. Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
7. щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
8. Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
9. Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
10. що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
11. А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
12. Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!

Глава: 27

1. Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
2. Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...
3. коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
4. Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
5. бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
6. А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
7. Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
8. За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
9. не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
10. бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
11. Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
12. Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
13. немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
14. Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

Глава: 28

1. Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
2. Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
3. Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
4. Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
5. бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
6. Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
7. Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
8. Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
9. Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!

Глава: 29

1. Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
2. Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
3. Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
4. Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
5. Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
6. Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
7. Голос Господній викрешує полум'я огняне,
8. голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
9. Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
10. Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
11. Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!

Глава: 30

1. Псалом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
2. (30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
3. (30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
4. (30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
5. (30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
6. (30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
7. (30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
8. (30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
9. (30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
10. (30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
11. (30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,
12. (30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!

Глава: 31

1. Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
2. (31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
3. (31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
4. (31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
5. (31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
6. (31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
7. (31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
8. (31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
9. (31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
10. (31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
11. (31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
12. (31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
13. (31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
14. (31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
15. (31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
16. (31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
17. (31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
18. (31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
19. (31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
20. (31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
21. (31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
22. (31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...
23. (31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
24. (31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

Глава: 32

1. Давидів. Пісня навчальна. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
2. блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
3. Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
4. бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
5. Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.
6. Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
7. Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.
8. Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
9. Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
10. Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
11. Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!

Глава: 33

1. Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
2. Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
3. заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
4. бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5. Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
6. Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
7. Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
8. Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
9. бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
10. Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
11. а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
12. Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
13. Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
14. приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15. Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
16. Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
17. для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
18. ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
19. щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20. Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
21. бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
22. Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!

Глава: 34

1. Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
2. (34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
3. (34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!
4. (34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
5. (34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
6. (34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
7. (34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
8. (34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
9. (34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
10. (34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
11. (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
12. (34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
13. (34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
14. (34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
15. (34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
16. (34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.
17. (34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
18. (34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
19. (34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
20. (34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
21. (34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
22. (34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!

Глава: 35

1. Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
2. візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
3. Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
4. Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
5. Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6. нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
7. бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8. Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
9. А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10. Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
11. Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
12. віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
13. А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
14. Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
15. А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
16. з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...
17. Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
18. Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
19. Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
20. бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
21. свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
22. Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
23. Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
24. розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25. нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...
26. Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
27. Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
28. А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

Глава: 36

1. Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. (36-2) Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
2. (36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
3. (36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
4. (36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
5. (36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
6. (36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
7. (36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
8. (36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
9. (36-10) бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
10. (36-11) Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
11. (36-12) Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
12. (36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.

Глава: 37

1. Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2. бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
3. Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4. Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5. На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6. і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7. Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8. Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9. бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10. А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11. а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12. Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13. та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14. Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15. та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16. Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17. бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
18. Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19. за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
20. Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
21. Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
22. бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
23. Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24. коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25. Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26. Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27. Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28. Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
29. Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30. Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31. Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
32. А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
33. та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
34. Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
35. Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
36. та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
37. Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
38. переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
39. А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
40. і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!

Глава: 38

1. Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
2. (38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
3. (38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
4. (38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
5. (38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
6. (38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
7. (38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
8. (38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
9. (38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
10. (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
11. (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
12. (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
13. (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
14. (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
15. (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
16. (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
17. (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18. (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
19. (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
20. (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
21. (38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22. (38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Глава: 39

1. Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
2. (39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
3. (39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
4. (39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
5. (39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
6. (39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
7. (39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
8. (39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
9. (39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
10. (39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
11. (39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
12. (39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
13. (39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!

Глава: 40

1. Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (40-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
2. (40-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
3. (40-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
4. (40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
5. (40-6) Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
6. (40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
7. (40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
8. (40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
9. (40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
10. (40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
11. (40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
12. (40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
13. (40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
14. (40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
15. (40-16) Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
16. (40-17) Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
17. (40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Глава: 41

1. Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
2. (41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
3. (41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
4. (41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5. (41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
6. (41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
7. (41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
8. (41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
9. (41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
10. (41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
11. (41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
12. (41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
13. (41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!

Глава: 42

1. Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
2. (42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
3. (42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
4. (42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...
5. (42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
6. (42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.
7. (42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
8. (42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
9. (42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
10. (42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
11. (42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Глава: 43

1. Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!
2. Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
3. Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.
4. і нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!
5. Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Глава: 44

1. Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
2. (44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
3. (44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
4. (44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
5. (44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
6. (44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
7. (44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
8. (44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,
9. (44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
10. (44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
11. (44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
12. (44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
13. (44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
14. (44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
15. (44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
16. (44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
17. (44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
18. (44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
19. (44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
20. (44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
21. (44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
22. (44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
23. (44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
24. (44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
25. (44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
26. (44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!

Глава: 45

1. Для дириґетна хору. На "Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови. (45-2) Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
2. (45-3) Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
3. (45-4) Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
4. (45-5) і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
5. (45-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
6. (45-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
7. (45-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
8. (45-9) Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
9. (45-10) Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
10. (45-11) Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
11. (45-12) А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
12. (45-13) А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
13. (45-14) Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
14. (45-15) У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
15. (45-16) Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
16. (45-17) Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
17. (45-18) Я буду ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!

вгору