Псалми 67:1-87:7

Глава: 67

1. Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. (67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
2. (67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
3. (67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
4. (67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
5. (67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
6. (67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
7. (67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!

Глава: 68

1. Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. (68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
2. (68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
3. (68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
4. (68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
5. (68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
6. (68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
7. (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
8. (68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
9. (68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
10. (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
11. (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:
12. (68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
13. (68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
14. (68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
15. (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.
16. (68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
17. (68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
18. (68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
19. (68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
20. (68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
21. (68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
22. (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
23. (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
24. (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
25. (68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
26. (68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!
27. (68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
28. (68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
29. (68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
30. (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
31. (68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32. (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
33. (68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
34. (68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
35. (68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!

Глава: 69

1. Для дириґетна хору. На спів: "Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
2. (69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
3. (69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
4. (69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
5. (69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
6. (69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
7. (69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
8. (69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
9. (69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
10. (69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
11. (69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
12. (69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
13. (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
14. (69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
15. (69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
16. (69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
17. (69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
18. (69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
19. (69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
20. (69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
21. (69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
22. (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
23. (69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
24. (69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
25. (69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
26. (69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
27. (69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
28. (69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
29. (69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
30. (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
31. (69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
32. (69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
33. (69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
34. (69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
35. (69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
36. (69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Глава: 70

1. Для дириґетна хору. Давидів. На пам'ятку. (70-2) Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!
2. (70-3) Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
3. (70-4) Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!
4. (70-5) Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
5. (70-6) А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Глава: 71

1. До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
2. визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
3. стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
4. Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
5. Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
6. На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
7. Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
8. Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
9. Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
10. бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
11. говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
12. Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
13. Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
14. А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
15. Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
16. буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
17. Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
18. А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
19. Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
20. Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
21. Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
22. А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!
23. Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
24. Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!

Глава: 72

1. Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
2. хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
3. Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
4. Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
5. Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
6. Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
7. Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
8. і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
9. Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...
10. Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
11. і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
12. бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
13. Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
14. від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
15. і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
16. На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
17. Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
18. Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
19. і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
20. Скінчились молитви Давида, сина Єссея.

Глава: 73

1. Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
2. А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
3. бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
4. бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5. на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
6. Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
7. вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
8. сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
9. свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
10. Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
11. та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
12. як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
13. Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
14. і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
15. Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
16. і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
17. аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
18. направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
19. Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
20. Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
21. Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
22. а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
23. Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
24. Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
25. Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
26. Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
27. бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
28. А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!

Глава: 74

1. Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
2. Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
3. підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
4. Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
5. виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...
6. А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
7. Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
8. Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
9. Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
10. Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?
11. Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
12. А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
13. Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
14. Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
15. Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
16. Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17. всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
18. Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
19. Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
20. Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
21. Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!
22. Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
23. Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Глава: 75

1. Для дириґетна хору. "Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
2. (75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
3. (75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
4. (75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
5. (75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
6. (75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
7. (75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
8. (75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
9. (75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
10. (75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!

Глава: 76

1. Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом Асафів. Пісня. (76-2) Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!
2. (76-3) У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,
3. (76-4) Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.
4. (76-5) Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.
5. (76-6) Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...
6. (76-7) Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:
7. (76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...
8. (76-9) Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,
9. (76-10) як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.
10. (76-11) Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.
11. (76-12) Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:
12. (76-13) Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!

Глава: 77

1. Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
2. (77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
3. (77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
4. (77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
5. (77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
6. (77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
7. (77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
8. (77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
9. (77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
10. (77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
11. (77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
12. (77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
13. (77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
14. (77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
15. (77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
16. (77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
17. (77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
18. (77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
19. (77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
20. (77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

Глава: 78

1. Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
2. нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!
3. Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
4. того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
5. Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
6. щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
7. і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
8. і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
9. Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
10. вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
11. і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
12. Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
13. Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
14. і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
15. на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
16. Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
17. Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
18. і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
19. і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
20. Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?
21. Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,
22. бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
23. А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
24. і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
25. Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
26. Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
27. і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
28. і спустив його серед табору його, коло наметів його.
29. і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
30. Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
31. а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...
32. Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
33. і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
34. Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
35. і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
36. і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
37. бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
38. Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
39. і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
40. Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
41. і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,
42. вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
43. як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
44. і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...
45. Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
46. А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
47. Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
48. і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
49. Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
50. Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
51. і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
52. і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
53. і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
54. і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
55. і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.
56. Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
57. і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
58. і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
59. Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,
60. і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61. і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
62. і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
63. його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
64. його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
65. Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
66. і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
67. Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
68. а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
69. і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
70. і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
71. від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,
72. і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

Глава: 79

1. Псалом Асафів. Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!
2. Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...
3. Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...
4. Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...
5. Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
6. Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,
7. бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!
8. Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...
9. Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!
10. Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,
11. нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!
12. А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!
13. А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!

Глава: 80

1. Для дириґетна хору. На "Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися
2. (80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3. (80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
4. (80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?
5. (80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...
6. (80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...
7. (80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
8. (80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,
9. (80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,
10. (80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,
11. (80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!
12. (80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
13. (80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
14. (80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
15. (80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
16. (80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,
17. (80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18. (80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!
19. (80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

Глава: 81

1. Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів. (81-2) Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,
2. (81-3) заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,
3. (81-4) засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,
4. (81-5) бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!
5. (81-6) На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6. (81-7) Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.
7. (81-8) Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.
8. (81-9) Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:
9. (81-10) нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10. (81-11) Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!
11. (81-12) Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,
12. (81-13) і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!
13. (81-14) Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,
14. (81-15) ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!
15. (81-16) Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,
16. (81-17) і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!

Глава: 82

1. Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:
2. Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.
3. Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,
4. порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!
5. Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...
6. Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,
7. та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.
8. Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!

Глава: 83

1. Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
2. (83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
3. (83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
4. (83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!
5. (83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
6. (83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
7. (83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
8. (83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
9. (83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
10. (83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
11. (83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
12. (83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
13. (83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
14. (83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,
15. (83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
16. (83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17. (83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
18. (83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!

Глава: 84

1. Для дириґетна хору. На ґітійськомім знарядді. Синів Кореєвих. Псалом. (84-2) Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!
2. (84-3) Затужена та омліває душа моя за подвір'ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!
3. (84-4) і пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!
4. (84-5) Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села.
5. (84-6) Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе,
6. (84-7) ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!
7. (84-8) Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.
8. (84-9) Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села.
9. (84-10) Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!
10. (84-11) Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!
11. (84-12) Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.
12. (84-13) Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!

Глава: 85

1. Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,
2. (85-3) Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.
3. (85-4) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!
4. (85-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!
5. (85-6) Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?
6. (85-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!
7. (85-8) Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,
8. (85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
9. (85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
10. (85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
11. (85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
12. (85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
13. (85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.

Глава: 86

1. Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
2. Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
3. Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
4. потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
5. бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
6. Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
7. в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
8. Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
9. Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,
10. великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
11. Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
12. Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,
13. велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
14. Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...
15. А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
16. зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
17. Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!

Глава: 87

1. Синів Кореєвих. Псалом. Пісня. Основа його на горах святих,
2. Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.
3. Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.
4. Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.
5. і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!
6. Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.
7. і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!

вгору