словник | перекладачка | факти | тексти | програми
щодо | посилання | новини | гостьова книга | пошук
початок << тексти  << автор  << зміст  << сторінка

Псалми 88:1-108:13

Глава: 88

  1. Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На "Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
  2. (88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
  3. (88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
  4. (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
  5. (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
  6. (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
  7. (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
  8. (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
  9. (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
  10. (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
  11. (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
  12. (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
  13. (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
  14. (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
  15. (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
  16. (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
  17. (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
  18. (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Глава: 89

  1. Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
  2. (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
  3. (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
  4. (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
  5. (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
  6. (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
  7. (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
  8. (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
  9. (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
  10. (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
  11. (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
  12. (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
  13. (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
  14. (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
  15. (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
  16. (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
  17. (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
  18. (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
  19. (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
  20. (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
  21. (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
  22. (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
  23. (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
  24. (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
  25. (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
  26. (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
  27. (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
  28. (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
  29. (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
  30. (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
  31. (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
  32. (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
  33. (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
  34. (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
  35. (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
  36. (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
  37. (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
  38. (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
  39. (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
  40. (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
  41. (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
  42. (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
  43. (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
  44. (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
  45. (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
  46. (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
  47. (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
  48. (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
  49. (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
  50. (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
  51. (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
  52. (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!

Глава: 90

  1. Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
  2. Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
  3. Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
  4. Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
  5. Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
  6. уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
  7. Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
  8. Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
  9. Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
  10. Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
  11. Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
  12. Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
  13. Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
  14. Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
  15. Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
  16. Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
  17. і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Глава: 91

  1. Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
  2. той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
  3. Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
  4. Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
  5. Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
  6. ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
  7. впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
  8. Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
  9. бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
  10. Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
  11. бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
  12. на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
  13. На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
  14. Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
  15. як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
  16. і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!

Глава: 92

  1. Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
  2. (92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
  3. (92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
  4. (92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
  5. (92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
  6. (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
  7. (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
  8. (92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
  9. (92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
  10. (92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
  11. (92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
  12. (92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
  13. (92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
  14. (92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
  15. (92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!

Глава: 93

  1. Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
  2. Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!
  3. Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,
  4. та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!
  5. Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!

Глава: 94

  1. Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,
  2. піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
  3. Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
  4. Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
  5. Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...
  6. Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
  7. та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...
  8. Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
  9. Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
  10. Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
  11. Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
  12. Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
  13. щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
  14. бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
  15. бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
  16. Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
  17. Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
  18. Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
  19. Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
  20. Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
  21. Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
  22. і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
  23. і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Глава: 95

  1. Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
  2. хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
  3. бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
  4. що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,
  5. що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
  6. Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
  7. Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
  8. не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,
  9. коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.
  10. Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
  11. тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!

Глава: 96

  1. Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!
  2. Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
  3. Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,
  4. бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!
  5. Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,
  6. перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!
  7. Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
  8. дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
  9. Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
  10. сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!
  11. Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,
  12. нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,
  13. перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!

Глава: 97

  1. Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!
  2. Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.
  3. Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.
  4. Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!
  5. Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.
  6. Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.
  7. Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Додолу впадіть перед Ним, усі боги!
  8. Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,
  9. бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!
  10. Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.
  11. Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.
  12. Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам'ять!

Глава: 98

  1. Псалом. Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.
  2. Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.
  3. Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.
  4. Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!
  5. Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,
  6. на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!
  7. Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,
  8. ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори
  9. перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!

Глава: 99

  1. Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!
  2. Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!
  3. Хай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!
  4. А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!
  5. Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!
  6. Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,
  7. у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.
  8. Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.
  9. Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!

Глава: 100

  1. Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!
  2. Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!
  3. Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
  4. Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,
  5. бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!

Глава: 101

  1. Псалом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,
  2. придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,
  3. не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,
  4. перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!
  5. Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!
  6. Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.
  7. Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!
  8. Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!

Глава: 102

  1. Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
  2. (102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
  3. (102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
  4. (102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
  5. (102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
  6. (102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
  7. (102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
  8. (102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
  9. (102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
  10. (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
  11. (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
  12. (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
  13. (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
  14. (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
  15. (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
  16. (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
  17. (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
  18. (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
  19. (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
  20. (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
  21. (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
  22. (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
  23. (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
  24. (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
  25. (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
  26. (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
  27. (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
  28. (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Глава: 103

  1. Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
  2. Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
  3. Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
  4. Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
  5. Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
  6. Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
  7. Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.
  8. Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
  9. Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
  10. Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
  11. Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
  12. як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
  13. Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
  14. бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
  15. чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
  16. та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
  17. А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
  18. що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
  19. Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
  20. Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
  21. Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
  22. Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!

Глава: 104

  1. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
  2. Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
  3. Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
  4. Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
  5. Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
  6. безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
  7. від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
  8. виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
  9. Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
  10. Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
  11. напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
  12. Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
  13. Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
  14. Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
  15. і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
  16. Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
  17. що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
  18. Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
  19. і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
  20. Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
  21. ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
  22. Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
  23. Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
  24. Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
  25. Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
  26. Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
  27. Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
  28. Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
  29. Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
  30. Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
  31. Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
  32. Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
  33. Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
  34. Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
  35. Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

Глава: 105

  1. Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
  2. Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
  3. Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
  4. Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
  5. Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
  6. ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
  7. Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
  8. Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
  9. що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.
  10. Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,
  11. говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!
  12. Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
  13. і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
  14. Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
  15. Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
  16. і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
  17. Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.
  18. Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
  19. аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.
  20. Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.
  21. Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
  22. щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
  23. і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
  24. А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
  25. Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
  26. Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
  27. вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
  28. Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.
  29. Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
  30. Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
  31. Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
  32. Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.
  33. і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
  34. Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
  35. усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.
  36. і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
  37. і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
  38. Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
  39. Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.
  40. Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
  41. Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
  42. бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
  43. і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,
  44. і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
  45. щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!

Глава: 106

  1. Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
  2. Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
  3. Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
  4. Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
  5. щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
  6. Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
  7. Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
  8. Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
  9. Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
  10. і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
  11. і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
  12. Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
  13. Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
  14. і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
  15. і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
  16. Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
  17. Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
  18. і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
  19. Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
  20. і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
  21. забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
  22. у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
  23. і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
  24. Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
  25. і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
  26. і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
  27. і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
  28. і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
  29. і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
  30. і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
  31. і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
  32. і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
  33. бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
  34. Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
  35. і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
  36. і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
  37. і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
  38. і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,
  39. і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
  40. і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
  41. і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
  42. і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
  43. Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
  44. Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
  45. і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
  46. і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
  47. Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
  48. Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!

Глава: 107

  1. Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
  2. хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
  3. і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
  4. Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
  5. голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
  6. і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
  7. і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
  8. Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
  9. бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
  10. Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
  11. бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
  12. Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
  13. і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
  14. і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
  15. Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
  16. бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
  17. Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
  18. Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
  19. і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
  20. Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
  21. Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
  22. і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
  23. Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
  24. вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
  25. Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
  26. до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
  27. Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
  28. Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
  29. Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
  30. і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
  31. Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
  32. Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
  33. Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
  34. плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
  35. Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
  36. і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
  37. і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
  38. і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
  39. Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
  40. Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
  41. а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
  42. Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.
  43. Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

Глава: 108

  1. Пісня. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
  2. (108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
  3. (108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
  4. (108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
  5. (108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
  6. (108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
  7. (108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
  8. (108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
  9. (108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
  10. (108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
  11. (108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
  12. (108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
  13. (108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!
вгору
 
Без реклами
2004-03-30 10:31:07
TopList
© 2000-2003, Київ, Соломко Валентин -- ідея та наповнення, графічне опрацювання -- проєкт дизайн, змiнено -- 20.05.2003 18:30:48