Псалми 88:1-108:13
Глава: 88
- Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На "Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
- (88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
- (88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
- (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
- (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
- (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
- (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
- (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
- (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
- (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
- (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
- (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
- (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
- (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
- (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
- (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
- (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
- (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
Глава: 89
- Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
- (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
- (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
- (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
- (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
- (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
- (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
- (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
- (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
- (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
- (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
- (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
- (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
- (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
- (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
- (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
- (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
- (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
- (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
- (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
- (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
- (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
- (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
- (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
- (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
- (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
- (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
- (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
- (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
- (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
- (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
- (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
- (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
- (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
- (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
- (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
- (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
- (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
- (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
- (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
- (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
- (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
- (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
- (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
- (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
- (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
- (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
- (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
- (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
- (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
- (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
- (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
Глава: 90
- Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
- Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
- Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
- Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
- Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
- уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
- Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
- Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
- Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
- Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
- Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
- Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
- Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
- Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
- Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
- Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
- і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
Глава: 91
- Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
- той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
- Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
- Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
- Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
- ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
- впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
- Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
- бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
- Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
- бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
- на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
- На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
- Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
- як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
- і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
Глава: 92
- Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
- (92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
- (92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
- (92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
- (92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
- (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
- (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
- (92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
- (92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
- (92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
- (92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
- (92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
- (92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
- (92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
- (92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
Глава: 93
- Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
- Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!
- Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,
- та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!
- Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!
Глава: 94
- Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,
- піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
- Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
- Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
- Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...
- Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
- та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...
- Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
- Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
- Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
- Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
- Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
- щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
- бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
- бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
- Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
- Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
- Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
- Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
- Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
- Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
- і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
- і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Глава: 95
- Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
- хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
- бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
- що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,
- що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
- Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
- Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
- не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,
- коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.
- Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
- тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!
Глава: 96
- Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!
- Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
- Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,
- бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!
- Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,
- перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!
- Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
- дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
- Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
- сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!
- Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,
- нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,
- перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!
Глава: 97
- Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!
- Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.
- Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.
- Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!
- Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.
- Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.
- Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Додолу впадіть перед Ним, усі боги!
- Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,
- бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!
- Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.
- Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.
- Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам'ять!
Глава: 98
- Псалом. Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.
- Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.
- Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.
- Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!
- Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,
- на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!
- Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,
- ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори
- перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!
Глава: 99
- Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!
- Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!
- Хай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!
- А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!
- Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!
- Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,
- у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.
- Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.
- Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!
Глава: 100
- Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!
- Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!
- Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
- Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,
- бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!
Глава: 101
- Псалом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,
- придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,
- не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,
- перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!
- Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!
- Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.
- Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!
- Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!
Глава: 102
- Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
- (102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
- (102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
- (102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
- (102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
- (102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
- (102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
- (102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
- (102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
- (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
- (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
- (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
- (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
- (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
- (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
- (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
- (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
- (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
- (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
- (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
- (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
- (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
- (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
- (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
- (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
- (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
- (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
- (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
Глава: 103
- Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
- Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
- Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
- Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
- Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
- Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
- Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.
- Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
- Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
- Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
- Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
- як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
- Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
- бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
- чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
- та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
- А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
- що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
- Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
- Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
- Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
- Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
Глава: 104
- Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
- Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
- Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
- Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
- Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
- безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
- від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
- виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
- Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
- Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
- напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
- Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
- Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
- Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
- і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
- Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
- що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
- Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
- і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
- Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
- ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
- Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
- Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
- Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
- Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
- Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
- Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
- Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
- Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
- Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
- Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
- Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
- Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
- Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
- Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
Глава: 105
- Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
- Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
- Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
- Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
- Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
- ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
- Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
- Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
- що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.
- Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,
- говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!
- Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
- і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
- Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
- Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
- і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
- Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.
- Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
- аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.
- Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.
- Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
- щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
- і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
- А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
- Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
- Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
- вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
- Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.
- Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
- Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
- Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
- Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.
- і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
- Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
- усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.
- і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
- і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
- Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
- Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.
- Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
- Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
- бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
- і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,
- і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
- щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!
Глава: 106
- Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
- Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
- Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
- Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
- щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
- Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
- Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
- Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
- Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
- і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
- і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
- Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
- Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
- і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
- і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
- Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
- Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
- і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
- Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
- і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
- забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
- у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
- і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
- Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
- і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
- і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
- і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
- і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
- і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
- і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
- і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
- і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
- бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
- Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
- і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
- і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
- і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
- і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,
- і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
- і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
- і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
- і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
- Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
- Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
- і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
- і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
- Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
- Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
Глава: 107
- Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
- хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
- і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
- Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
- голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
- і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
- і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
- Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
- бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
- Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
- бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
- Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
- і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
- і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
- Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
- бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
- Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
- Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
- і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
- Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
- Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
- і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
- Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
- вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
- Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
- до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
- Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
- Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
- Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
- і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
- Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
- Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
- Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
- плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
- Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
- і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
- і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
- і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
- Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
- Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
- а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
- Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.
- Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!
Глава: 108
- Пісня. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
- (108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
- (108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
- (108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
- (108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
- (108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
- (108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
- (108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
- (108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
- (108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
- (108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
- (108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
- (108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!
|