Білецький В.С., д.т.н., професор
Донецького державного технічного університету

Недержавні наукові організації: досвід США

Значний внесок у науку крім традиційних університетів, інститутів, академій, які знаходяться під патронатом держави, здійснюють недержавні наукові організації. Для НТШ, яке сьогодні переживає своє відродження і починає активно розвиватися у всіх регіонах України, вельми корисним є досвід інших країн у створенні і розбудові недержавних наукових організацій.

У США “Мозковими центрами” або “аналітичними центрами” (Think Tanks) прийнято називати недержавні (громадські) дослідницькі організації (НДО), які, як правило, зосереджують свої зусилля в галузі гуманітарних наук - політики, економіки, соціології, права тощо. Найбільшого розвитку “мозкові центри” набули в західному світі і, по суті, є однією з ознак західної демократії. Враховуючи їх вплив на суспільно-політичні, економічні та ін. процеси, Think Tanks зачисляють до “п’ятої влади” (після законодавчої, виконавчої, судової та ЗМІ). Світова література, присвячена мозковим центрам, досить обширна - тільки в Інтернеті “Expert Searcher Book” ми знайшли 53 посилання на ключову фразу Think Tanks за 1991-2000 роки.

За домінантними цільовими галузями діяльності “мозкові центри” можна поділити на: - дослідницько-видавничі; - лобістські; - правозахисні; - культурологічні; - цільові. За обширом проблем, які вони розглядають і вивчають: – світові (наприклад, так званий “Римський клуб”, National Endowment for Democracy у США), загальнодержавні та регіональні. За політичними орієнтаціями: - політично заангажовані (це Think Tanks при політичних партіях і рухах); - політично незалежні [1]. На думку Дж.Стеварда, колишнього посла США у Молдові, а нині заступника директора Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні (теж Think Tanks), успішні аналітичні центри повинні об’єднати інтелектуальну досконалість з практичною досконалістю.

Структура розвинутих Think Tanks включає Раду опікунів (найчастіше це фундатори організації), виконавчого директора, відділи експертів, розробки програм, адміністративно-фінансовий, інформаційний, маркетингу і фандрейзингу, прес-центр. Конкретна діяльність, її результати, розміри і механізм фінансування цих НДО дуже різноманітні і можуть бути простежені на прикладах.

У США сектор громадських організацій, зокрема наукових - один з найрозвиненіших у світі [2]. За даними Центру фундацій (The Foudation Center, Вашингтон), на НДО у 1999 році в США пожертвувано 190 млрд дол. Всього у цій країні близько 1200 аналітичних центрів. Мозкові центри самого уряду США нараховують близько 5000 працівників і мають фінансування близько 1,5 млрд дол. щорічно. При університетах працює майже 600 Think Tanks. Ще 600 є незалежними громадськими організаціями. Більшість найвпливовіших Think Tanks працюють у Вашингтоні. Засновниками і опікунами аналітичних центрів є відомі політики, скажімо, згадуваного Інституту за підтримку демократії (National Endowment for Democracy), заснованого у 1983 р., - З.Бзежинський, М.Олбрайт. Інститут досліджував у 80-х роках процеси у Латинській Америці, а зараз зосереджує свою увагу на країнах Африки, Азії, Близького Сходу і пострадянського простору.

Одним з найвпливовіших аналітичних центрів США є The Heritage Foundation (“Спадщина”). Це стратегічний дослідницький інститут, що займається широким спектром питань громадської політики. Зокрема Heritage Foundation розробив моделі пенсійної системи, модель американської економіки, модель родини. Ідея інституту – побудувати статистичну модель суспільства і забезпечити доступ до неї широкої громадськості. Фундація видає ряд аналітичних досліджень, з найбільш відомих – щорічний “Indеx of Economic Freedom”, ”Політичні експерти 2000”, “Мандат на лідерство” (рекомендаційні матеріали для кандидатів у президенти США). Крім того, видаються журнал, різноманітні буклети на 12-30 сторінок (“Backgrounder”, “Executive Memorandum”, “Executive Summary” та ін.), для газет – фейлетони (2-3 рази на тиждень), організуються проблемні конференції. Фундація має біля 200 працівників, 35-40 дослідників, з яких 15-20 PhD. Бюджет організації – близько 30 млн дол. річно. Організація має унікальну систему фінансування, яка включає до 200 тис. спонсорів, гроші від яких (суми 20-40 дол.) залучаються шляхом прямого листування. Біля 3000 жертводавців офірують на потреби фундації по 1000 дол., а члени “Президентського клубу” – понад 1000 дол. Донорам надається пріоритет у висвітленні питань, які їх цікавлять. Організація має 5 серверів у мережі Інтернету (http://www.heritage.org).

Центр міжнародних приватних підприємств (Center for International Private Enterprise) провадить та розповсюджує дослідження з реформування ринку та розвитку демократії. Бере участь у фінансуванні більш ніж 90 новостворених проектів розвитку ринку. Пріоритетними галузями досліджень в країнах пострадянського простору можуть бути “молодь і бізнес”, “старопромислові регіони”, “корупція і шляхи її подолання” тощо (sedeane@cipe.org).

Інститут Брукінгс: Національний інститут передових досліджень. Поєднує академічні та громадські стратегії. Веде дослідження в галузі економіки, політики, законодавчої сфери та “третього сектора”. Видає журнал накладом 12000 примірників. Відстежує ситуацію і розвиток Think Tanks у світі (http://www.brookings.org).

Інститут міжнародної економіки (Institute for International Economics) – приватний некомерційний незалежний дослідний інститут, створений для вивчення міжнародної економічної політики. Займається економічним аналізом, проблемою глобалізації, перспективним прогнозуванням. Відома робота інституту “Запобігання апокаліпсису (дві Кореї)”. Річний бюджет інституту – 6 млн дол. (http://www.iie.com).

САТО-Institute – одна з провідних дослідних неполітичних організацій у Вашингтоні. Досліджує проблеми економіки, видає книги, журнали, проводить конференції. Приклад доробку – книга “Глобальний капіталізм”. Стоїть на жорстких позиціях по відношенню до МВФ, USAID та ін. організацій, які опікуються трансформаційними процесами в країнах пострадянського простору. Позиція САТО – менше опікати “нові демократії” на теренах колишнього СРСР. Партнери САТО в Україні – The Ukrainian Ctnter for Independent Political Research (1991). (http://www.сato.org).

Інститут міста (The Urban Institute) – засновано у 1968 р. Некомерційна організація, яка зосереджує увагу на проблемах суспільства, зокрема проблемі житловлаштування, демографії, експертному обслуговуванні. В інституті працює 400 працівників. Річний бюджет організації – 70 млн дол (http://www.urban.org).

Центр міжнародного приватного підприємництва (Center for International Private Enterprise (CIPE). Створено при торговій палаті США у 1983 році з метою надання підтримки місцевим організаціям у цілому світі, які будують демократію шляхом розвитку приватного підприємництва. Діяльність CIPE фінансується Національним фондом підтримки демократії та Агентством з міжнародного розвитку США, Світовим банком та деякими корпораціями (IBM, Coca-Cola) і приватними фондами (The Pew Charitable Trusts). CIPE фінансував поряд 400 проектів у співпраці з понад 90 місцевими організаціями у 70 країнах. Гранти надаються бізнесовим організаціям, НДО, дослідницьким центрам. CIPE видає щоквартальний часопис “Economic Reform Today” (Економічні реформи сьогодні), адресований політикам, журналістам та бізнесменам (наклад 26000, ареал розповсюдження – 97 країн). CIPE має представництва в Угорщині, Єгипті, Росії. Серед партнерів в Україні – Український незалежний центр політичних досліджень, асоціація “Інфобізнес” та ін. Починаючи з 92-го року CIPE надав гранти семи українським організаціям на загальну суму 1 млн 650 тис. дол. (Web site: www.cipe.org, E-mail: cipe@cipe.org).

Цікавим явищем Think tanks-простору в США є наявність окремих НДО, які, не будучи “чистими мозковими центрами”, виконують допоміжні консультативні та комунікативні функції, зокрема для грантодавців і між грантодавцями, а також вивчають НДО-простір і розробляють питання створення грантів. Очевидно, що наявність цих організацій говорить про розвиненість громадянського суспільства як такого. До згаданих організацій належать Центр фундацій і Рада фундацій.

Центр фундацій (The Foudation Center) має місію збору, організації, аналізу та розповсюдження інформації про фундації, корпоративне надання грантів. Розробляє питання створення грантів та розробки пропозицій (http://www.fdncenter.org).

Рада фундацій (Counсil of Foudations) – об’єднує близько 2000 організацій-грантодавців у всьому світі. Головна діяльність пов’язана з різноманітною інформацією для давачів грантів. Приклад діяльності – проект “Крила” (всесвітня ініціатива для підтримки творців грантів). РФ не є аналітичним центром, але члени РФ фінансово підтримують АЦ.

Аналогом Ради фундацій в Європі є Європейський центр фундацій.

Ще одним цікавим, як на мій погляд, явищем є наявність цільових Think tanks, які розповсюджують у США, зокрема цільовим чином – в урядових структурах, в Конгресі, серед мас-медіа тощо аналітичну інформацію про Україну. Це, зокрема, Національна інформаційна служба України та фундація Україна-США.

Українська національна інформаційна служба (Ukrainian National information service - UNIS) - недержавна, некомерційна організація, заснована в США, метою якої є збір інформації, проведення досліджень та розповсюдження інформації про Україну в США. Приклад діяльності – організація і проведення у 2000 р. конференції “Прагнення України до зрілої державності” (80 доповідей). Інтернет-адреса: http://www.ucca.org/index.html.

Фундація Україна-США (US-Ukraine Foundation) - недержавна, некомерційна організація, заснована в 1991 році з метою сприяння розвитку демократії, стимулювання реформуванню вільного ринку та зміцненню прав людини в Україні. Має 12 штатних працівників у Вашингтоні і 30 – в Києві. Фундація виходить з розуміння України як ключової ланки стабільності в регіоні Східної Європи. Програми US-Ukraine Foundation: заснування і підтримка Інституту ім. П.Орлика (Київ), розвиток в Україні НДО (програма партнерства громад). Планує підтримку кредитних спілок в Україні.

Загалом Think tanks Сполучених Штатів Америки слід вважати орієнтиром для інших демократій. Не скидаючи з шальок терезів вагу національних особливостей, які присутні в будь-якому суспільстві, зауважимо, що структура, алгоритми фандрейзингу, політична, економічна, антикорупційна, правозахисна роль, лобістська, аналітична, дослідницька, інформаційна та ін. функції Think tanks США, їх місце і роль, яку вони виконують у суспільстві, є орієнтиром і для українських, порівняно молодих “мозкових центрів”, які тільки розпочинають свій шлях.

вгору