|
В.С.Білецький,
д.т.н. (ДДТУ),
А.П.Загнітко, академік АН ВШ України
(ДонНУ),
І.Г.Манець, к.т.н. (НДЇГМ ім. М.Федорова)
Про вдосконалення
української гірничої термінології
Формування гірничо-геологічної
термінології почалося декілька сторіч тому - в період бурхливого
освоєння надр землі. Першими роботами по гірництву в цьому плані були
книги німецького вченого Ґ.Аґріколи, зокрема «Про родовища і
рудники в старий і новий час» (1546 р.), видання англійських,
французьких і італійських вчених. Однією перших робіт в Україні була
публікація Ф.Прокоповича «Про корисні копалини»
(1705-1709 рр). У Росії в ХVIII ст. були публікації
вченого-дослідника М.Ломоносова, а також опубліковані «Гірничий
словник» (1841 - 1843 рр.) і «Німецько - російський
гірничий словник» (1890 р.).
У останні десятиріччя ХХ сторіччі
в Україні набули поширення російськомовні спеціалізовані видання:
енциклопедичні, термінологічні, тлумачні технічні словники і
довідники по гірництву. Найбільш помітними роботами є енциклопедичний
довідник «Гірництво» (1990 р.), «Гірнича
енциклопедія» в 5 томах (1984-1991 рр.) і двомовні гірничі
словники професора Л.І.Барона (1958 р). Все це нарівні з іншими
причинами сприяло тому, що українська мова часто калькувала
російську, а українська гірнича терміносистема після 30-х років ХХ
ст. не була досить повно і якісно розроблена. Однак з приданням
українській мові статусу державного істотно зросла потреба в
дослідженні стану українського наукового в технічної мови,
систематизації, нормуванні і впорядкуванні національної гірничої
термінології. Постійно зростає потреба в її широкому використанні в
науці і техніці, в учбових закладах, підприємствах різних галузей.
Потрібно зазначити, що цей процес
терміноутворення досить складний. Значна роль в розробці української
гірничої термінології належить академіку АН України М.М.Федорову,
вченим Донецького державного технічного університету (ДДТУ),
Національної гірничої Академії, Академії нафти і газу і інших вузів
України. Українською частково або повністю друкуються ряд журналів
гірничого профілю: «Геологічній журнал», «Гірнича
електромеханіка та автоматика», «Збагачення корисних
копалин». «Науковий вісник Національної гірничої академії
України», «Геологія і геохімія горючих копалин».
Російською друкується «Уголь Украины». Сьогодні
намітилася тенденція розширення сфери вживання української мови в
гірництві, про що свідчить вихід ряду монографій і підручників
(зокрема, зі збагачення корисних копалин, з нафтогазової справи,
маркшейдерії, шахтного транспорту тощо).
Існує також цілий ряд нормативних
документів з гірництва, зокрема «Правила безпеки вугільних
шахт» (2000 р.). Гірнича термінологія розробляється також
Державним стандартом України. Але на багатьох підприємствах
вугільної, рудної, нафтової, газової і інш. галузей гірничої
промисловості України, де до сьогодні переважає російська мова, ще
застосовують ряд неспеціалізованих словників минулих і сучасних років
видання з суперечливим або неправильним перекладом окремих слів і
словосполучень. Укладачі нових загальних і загальнотехнічних
іншомовно-українських словників часто знекровлюють українську мову,
не повністю використовують її історичні джерела, калькують іноземні
терміни. Наявність технічного сленгу, тривіального суржика в таких
виданнях завдає шкоди при їх використанні. Проведений аналіз великої
кількості літературних джерел показав існування ряду протиріч в
перекладі українською гірничих термінів.
Крім того, вітчизняних словників з науковою і
технічною термінологією, які б адекватно і якісно передавали зміст
новітніх наукових явищ і розробок техніки просто бракує. Важливість
проблеми нормування науково-технічної термінології в гірництві
безперечна.
Сьогодні вперше в Україні
реалізуються значні дослідницько-видавничі проекти з подальшого
вдосконаленню вітчизняної гірничої термінології. Це передусім проект
“Гірнича енциклопедія”, яка передбачає три етапи: 1).
Підготовка і публікація «Тлумачного гірничого словника»
(1998) /1/, 2) Підготовка до видання (в «Східному Видавничому
Домі» спільно з фахівцями ДДТУ, Національної гірничої академії
та інших вузів) тритомного «Гірничого енциклопедичного
словника» (2001-2002) і власне 5-7-томної «Гірничої
енциклопедії» (орієнтовно до 2008-2010 р.). У тлумачному
словнику описано 5 000 термінів і терміносполучень, енциклопедичному
- 10 000 термінів, а “Гірнича енциклопедія” буде містити
бл. 15 000-17 000 статей в оптимальному співвідношенні різних
напрямків гірництва. Подаються також еквіваленти (відповідники)
термінів російською, німецькою і англійською мовами.
Відчувається гостра необхідність
в сучасних високоякісних і досить повних російсько-українському і
українсько-російському словниках з техніки і технології виробничих
процесів у гірництві. Новою роботою в цьому напрямі є
«Російсько-український словник наукової термінології»
(1998 р). Велике значення має робота ДВАТ «НДІГМ ім.
М.М.Федорова» по випуску двотомного гірничого словника, в якому
врахований підхід, що склався на Сході і Заході України, до перекладу
спеціальних термінів. Галузевий словник по гірництву виходить
виданнями: том 1 "Російсько-український гірничотехнічний
словник" (40 000 слів) /2/, том 2 "Українсько-росiйський
гiрничотехнiчний словник" (70 000 слів) (в стадії підготовки до
виходу в світ).
Авторські колективи названих
видавничих проектів на основі багаторічного досвіду роботи з
методичною і галузевою документацією, науково-технічною літературою
(німецько-російські, англо-російські, російсько-українські,
енциклопедичні, термінологічні і орфографічні словники), а також з
періодичними вітчизняними і зарубіжними гірничотехнічними виданнями
літератури останніх років зібрали, відредагували масив геологічних,
мінералогічних і інш. слів, що найбільш вживаються і здійснили їх
переклад на українську мову. З усього фонду спеціальних термінів, які
обслуговують гірничу промисловість (вугільна, нафтогазова, рудна і
інш.) здійснений систематизований відбір найбільш вжиткових
слів-термінів, термінологічних виразів і лексичних одиниць, стійких
стереотипних словосполучень. Видання, що Пропонуються включають також
базисні терміни і словосполучення з суміжних з гірництвом дисциплін -
фізики, механіки, медицини і інш.
Правопис української частини цих
видань даний з урахуванням сучасних вимог, а також видань Інституту
мовознавства ім. А.А.Потебні, Інституту української мови Національної
Академії Наук України.
Потрібно зазначити, що процес
становлення української гірничої термінології ще продовжується,
існують дискусійні проблеми з цього питання.
Певну складність становило виокремлення термінів з
літерою ґ та г. Ми вважаємо за потрібне в термінах латинського
походження, а також термінах з німецької, англійської, французької
мов здебільшого транслітерувати g через ґ, а в термінах грецького
походження - найчастіше через г. При цьому треба враховувалати
традицію м’якого г в українській мові, наприклад, в
широковживаних словах грам, градус тощо. Водночас в іноземних
прізвищах літера g передана через ґ : Ґіббс, Ґете, Ґалілей,
Ґальвані, Ґаусс і т.д. Цілком виправданим є вживання літери ґ
всередині або в кінці слів-термінів: обґрунтування, квершлаґ тощо.
Відчутну складність становить застосування і
тлумачення в гірничій термінології паронімів, якими багата українська
мова. Для прикладу подамо декілька з них: ґрануляція і ґранулювання,
кальцинація і кальцинування, відсадка і відсадження і т.д. На жаль,
ряд існуючих словників часто подають їх як синоніми, хоча перше слово
означає результат, а друге власне дію. Очевидно, що на сьогодні в цій
частині українська гірнича термінологія вимагає подальшої ретельної
роботи. Зауважимо, що сучасна українська мова надає великі можливості
для чіткого і однозначного тлумачення паронімів. Їх правильне
вживання без сумніву сприяє точному розумінню суті процесів та явищ.
Вважаємо недоцільним уникати активних дієприкметників
із суфіксами -учий, -ючий, наприклад, нівелюючий, контактуючий і
т.і., бо їх виключення, яке рекомендують деякі автори, на нашу думку
сильно збіднює сучасну українську мову.
При підборі термінів до нових словників треба
збалансовано представити гірничі науки, відобразити національну
гірничу термінологію, яка історично склалася в минулі віки, врахувати
розвиток нових наукових напрямків.
Більш
уважного підходу вимагає переклад на українську мову геологічних і
гірничотехнічних термінів: башмак, бездействующая скважина, буровая
вышка, буровой станок, вентиляционный буфет, грудь забоя, коротыш,
пазуха, подошва, подушка, постель, почва, расстрел жесткой армировки,
шахтный светильник, сводчатый, шахтный ствол, шляпа, фигура и др
Ці терміни рекомендовано нами
переводити так: башмак, недіюча свердловина, бурова вежа, буровий
станок, вентиляційний буфет, груди вибою, коротун, пазуха, підошва,
подушка, постіль, ґрунт, розпора жорсткого армування, шахтний ліхтар,
склепінчастий, шахтний стовбур, капелюх, фігура і інш.
У роботах прийнятий
офіційно-діловий стиль відбору термінів і їх перекладу на українську
мову. Представлена велика кількість загальновживаних і стереотипних
конкретних словосполучень (наприклад, «шахта, небезпечна за
газом і пилом»), сприяючих зручності і правильності їх
використання в україномовному середовищі.
Нові видання
адресовані, передовсім, науковій і інженерній громадськості, але
можуть бути корисні студентам і перекладачам. Основна мета їх
використання - вивчення української технічної лексики, мовна
комунікація, перекладацька робота, створення нових підручників та
посібників українською мовою.
Все це істотно сприяє
становленню, нормуванню і упорядкуванню правильної української
лексики в галузі освоєння надр.
Література
1. Тлумачний гірничий словник/
В.С.Білецький, К.Ф.Сапіцький, Б.П.Панов та інші. Під загальною ред.
В.С.Білецького. - Донецьк: ДДТУ, 1998. -446 с.
2. И.Г.Манец, А.Н.Коваль,
Г.И.Кирокасьян. Русско-украинский горнотехнический словарь. -Донецк:
Донбасс, 2000.-484 с.
УДК 613.4.
|
тексти 
