§ 9 Комбінаторні
розміри підмножин графів і груп
Застосуємо
результати попереднього параграфу до кульових структур графів і груп.
Теорема 9.1 Якщо множину вершин V довільно зв'язного
графа Gr(V,E) розбито на скінченне
число підмножин V=V1È V2È …ÈVn, то принаймні
одна підмножина Vi
розбиття має таку властивість: існує натуральне число m, таке що підмножина
{xÎV: B(x,k)Í B(Vi,m)}
непорожня для кожного натурального
числа k.
Доведення. Розглянемо
кульову структуру B(Gr) і, користуючись теоремою 8.2, виберемо
кусково велику підмножину Vi
розбиття.
Якщо
Gr(V,E) - звязний граф
скінченного діаметра, то кожна одноелементна підмножина {x}, xÎV велика в кульовій
структурі B(Gr), еквівалентно, {x} має скінченний індекс. Отже, кожна
підмножина довільного розбиття V на
непорожні множини велика. Перше твердження наступної теореми показує, що це не
можливо для графів нескінченного діаметра.
Теорема 9.2. Для довільного звязного
графа Gr(V,E) нескінченного діаметра
справедливі такі твердження
(і)
множину V можна розбити на зліченне
число малих підмножин;
(іі)
множину V можна розбити на зліченне
число великих підмножин.
Доведення. (і) Зафіксуємо довільну
вершину xÎV і покладемо S0(x)={x}, Sn+1(x)=B(x,n+1)\B(x,n),
n Îw. Оскільки Gr - звязний граф
нескінченного діаметра, то Sn(x)¹Æ для кожного nÎw. Очевидно, що V=ÈnÎw Sn(x). Покажемо, що кожна
підмножина Sn(x) мала.
Візьмемо довільне натуральне число k
і виберемо деяку вершину yÏB(Sn(x),k). Позначимо через d відстань від y до x. Тоді
B(Sn(x),k)ÍB(y, d+n+k)ÍB(V\B(Sn(x), k), d+n+k).
Отже, V=B(V\B(Sn(x), k), d+n+k).
(іі)
Зафіксуємо пару натуральних чисел a, b і розглянемо нескінченну арифметичну
прогресію W={an+b: nÎw}. Покладемо L(W)=ÈnÎw San+b(x) і помітимо, що
B(x,b)ÍB(Sb(x),2b), B(x,
a(n+1)+b)\B(x,an+b))ÍB(San+b(x),a)
для кожного nÎw. Отже, B(L(W), a+2b)=V і підмножина L(W) велика. Розіб'ємо w=ÈiÎw Wi на нескінченні арифметичні
прогресії. Тоді V= ÈiÎw L(Wi ) і {L(Wi ): iÎw} диз'юнктна сім'я великих підмножин.
Приклад 9.1. Для кожного нескінченного
кардинала a побудуємо зв'язний
граф Gr(V,E) нескінченного діаметра,
такий що множину вершин V не можна
розбити на незліченне число великих підмножин. Візьмемо повний граф Gr'(V',E'), |V'|=a. Зафіксуємо
довільний елемент xÎV' і візьмемо зліченну множину Y={yn: nÎw}, таку що YÇV'=Æ. Покладемо
V= V'ÈY, E=E'È{(x, y0)}È{(yn, yn+1): nÎw}.
Досить помітити що кожна велика
підмножина множини вершин V графа Gr(V,E) містить деяку нескінченну
підмножину множини Y.
Приклад 9.2. Для кожного нескінченного
кардинала a побудуємо
зв'язний граф Gr(V,E) нескінченного
діаметра, такий що множину вершин V
можна розбити на a великих
підмножин. Візьмемо однорідне дерево локального степеня a. Зафіксуємо
довільну вершину x дерева і виберемо
по одному елементу з кожної підмножини Sn(x),
n>0. Утвориться деяка підмножина L.
Очевидно, що B(L,1)=V, а тому підмножина L велика. Далі множину вершин V
легко розбити на a підмножин цього
типу.
За
теоремою 8.5. кульова структура B(Gr) довільного нескінченного звязного
локального скінченного графа Gr w-розкладна відносно сім'ї всіх великих
підмножин графа. Поширимо це твердження на довільні графи нескінченного
діаметра.
Теорема 9.3. Множину V вершин довільного звязного графа Gr(V,E) нескінченного діаметра можна
розбити на зліченне число підмножин V=
ÈiÎw Ai так, що жодне з підмножин V\Ai не є великою. Зокрема,
існує розбиття V=V1ÈV2, таке що підмножини V1, V2 не є великими.
Доведення. Зафіксуємо
довільний елемент x0ÎV. Припустимо, що елементи x0, x1, …, xn
вже вибрано так, що B(xi,i)ÇB(xj,j)=Æ, 0£ i<j£ n. Виберемо mÎw так, що B(xi,i)Í B(x0,m) для всіх i£ n. Оскільки діаметр
графа нескінченний то знайдеться елемент xn+1ÏB(x0, m+n+1). Тоді B(xn+1, n+1)Ç B(xi, i)=Æ для всіх i£ n. Застосуємо
теорему 8.4 до послідовностей <n>nÎw і <xn>nÎw .
Задача 9.1. Нехай Gr(V,E) - скінченний орієнтовний
граф. Для кожної вершини vÎV позначимо через St(v) множину усіх вершин xÎV, для яких існує орієнтовний шлях від v до x.
Визначимо передпорядок £ на V за таким правилом: v1£ v2 тоді і тільки
тоді, коли St(v1)Í St(v2). Довести, що
вершина v максимальна відносно £ тоді і тільки
тоді, коли {v} кусково велика
підмножина кульової структури (Gr).
Перейдемо до
кульових структур груп.
Теорема 9.4. Для довільного
скінченного розбиття G=A1ÈA2È…ÈAn групи G знайдуться такі підмножини розбиття Ai і скінченна підмножина F, що G=F Ai Ai-1.
Доведення. Застосуємо
теорему 8.2 до кульової структури Bl(G)
і виберемо кусково велику підмножину Ai
розбиття. Тоді знайдеться така скінченна підмножина F, що підмножина
{xÎG: Bl(x,K) Í Bl(Ai ,F)}
непорожня для довільної скінченної
підмножини K групи G, що містить одиницю e. Позначимо через Fine сім'ю всіх скінченних підмножин з одиницею.
Для кожної підмножини KÎFine виберемо елемент x(K)ÎG, такий що K x(K)Í F Ai. Оскільки eÎK, то x(K)=f(K) a(K) для деяких елементів f(K)ÎF, a(K)ÎAi. Виберемо
конфінальну в Fine
підмножину Fin' таку, що f(K)=f
для всіх KÎFin'. Тоді для кожного gÎG знайдеться a(g)ÎAi, такий що gfa(g)ÎFAi. Значить,
GÍ F Ai Ai-1f=F
Ai Ai-1 .
Використовуючи
техніку ультрафільтрів, можна довести [29], що G=FAiAi-1=FAi-1Ai
для деяких підмножини Ai
розбиття і скінченної підмножини F.
Цікаво було б довести це твердження елементарними методами.
Теорему 9.4. можна
посилити в іншому напрямку [7]: якщо групу G
розбито на n підмножин G=A1ÈA2È…ÈAn, то знайдуться
такі підмножинa Ai
розбиття, натуральне число k£ і підмножина KÍ G, що G = FAiAi-1
, |K|£ k і (AiAi-1)
- підгрупа групи G.
Задача 9.2. Нехай аменабільну
групу G розбито на n підмножин G=A1ÈA2È…ÈAn. Довести, що
знайдуться підмножина Ai розбиття і скінченна підмножина K, такі що
G=KAiAi-1 , |K|£ n.
Проблема 9.1. Довільну групу G розбито на n підмножин G=A1ÈA2È…ÈAn. Чи вірно, що G=KAiAi-1
для деякої підмножини Ai розбиття і деякої
скінченної підмножини K, |K|£ n?
За теоремою 4.11
кожну нескінченну групу G можна
розбити на зліченне число підмножин, кожна з яких велика в кульових структурах Bl(G),
Br(G).
Можна довести [7],
що кожну нескінченну групу можна розбити на зліченне число підмножин, кожна з
яких мала в кульових структурах Bl(G), Br(G).
За теоремою 8.5.
кожну зліченну групу G можна розбити
на зліченне число підмножин G=ÈnÎw An
так, що кожна підмножина G\An не
являється великою в кульовій структурі Bl(G). Це твердження
узагальнюється так [28].
Нехай G - нескінченна група потужності a, g=cfa. Тоді існує
розбиття G=Èd<a Xd групи X, таке що G¹F(G\Xd) для кожного d<a і кожної
підмножини F потужності <g. Зокрема, кожну
групу G регулярної потужності a можна розбити на
дві підмножини G=A1ÈA2 так, що G¹FA1, G¹FA2 для кожної
підмножини F потужності <a. Невідомо [4], чи
вірне це твердження для груп сингулярної потужності.
Задача 9.3. Довести що кожну
нескінченну групу G потужності a можна розбити на a підмножин G=Èd<a Gd так, що кожна підмножина G\Gd не є великою в кульовій структурі Bl(G).
Задача 9.4. Довести що
підмножина S групи G мала в кульових структурах Bl(G) і Br(G) тоді і тільки
тоді, коли підмножина G\FSF велика в
кульових структурах Bl(G) і Br(G).
Задача 9.5. Довести що кожна
нескінченна група G породжується
деякою підмножиною S, малою в
кульових структурах Bl(G) і Br(G).
Для напівгрупи S з одиницею e визначимо дві кульові структури Bl(S)=(S, Fine,
Bl) і Br(S)=(S, Fine,
Br), де Fine - сім'я усіх скінченних підмножин, що
містять одиницю, Bl(x,F)=Fx, Br(x,F)=xF.
Нехай X - нескінченна підмножина потужності g, S(X) - напівгрупа всіх відображень X®X. О. Равський
довів, що для будь-якого розбиття S(X)=Èa<g Sa існує a<g, таке що S(X)=Sa s для деякого елемента sÎS(X). Отже, принаймні
одна із підмножин розбиття є великою в кульовій структурі Br(S(x)). В [32] побудована
зліченна напівгрупа, така що для довільного її скінченного розбиття принаймні
одна із підмножин розбиття велика справа. Таким чином, зліченна напівгрупа S не є
розкладною відносно сім'ї великих справа
підмножин із S. Цей же приклад
показує, що теорема 4.11 теж не поширюється на всі напівгрупи.