|
|
||
|
АВТОРСЬКА СТОРІНКА |
ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА |
|
|
|
|
|
|
(14) csxt-dl Монсиньйорові щиро звітую: Сьогодні, 8 березня, вдень, мені поталанило провернути спритну і цілком успішну операцію. Поки Респондент перебував на семінарських слуханнях, я непомітно для нікого (!) проник у його кімнату. Я дістався туди через вікно в Респондентовій лазничці. Скориставшися з того, що згадане вікно, яке виходить у подвір'я, було відчинене і (мало того!) — якийсь роззява лишив на ньому мотузяну драбину, я (старий альпініст) без особливих проблем, але з ризиком для здоров'я чи принаймні життя, заліз у Респондентові апартаменти. Наслідком обслідування Респондентових речей мені вдалося запопасти його (Респондента) записник — на перший погляд, звичайний блокнот кишенькового формату в палітурці, обтягнутій темно-брунатним замінником шкіри, папір усередині пігментоване під пергамент, на палітурці надпис "Diary" (золоте тиснення). Записи Респондента сягають приблизно половини нотатника. Вони скопійовані мною повністю, без найменшого винятку і в тому ж порядку, в якому ведені Респондентом. Передаю їх у Монсиньйорове розпорядження. Настрій Церіни мені продовжує не подобатися. Четвертий надзвичайний підкомітет міг би виявляти більшу активність. Бажаю Монсиньйорові приємного читання (це був жарт). Вічно готовий — Доктор.
Чим заповню цю першу сторінку? Своїми іменами. І почну так: Його звали Стах Перфецький і Карп Любанський і Сом Рахманський і П'єр Долинський і Птах Кайфецький. Але його також звали Глюк, Блюм, Врубль, Штрудль і Шнобль. До того ж він був Йона Риб і Жора Кур і Шура Птиць і Сюра Яйць і Слава Днів. Проте він був також Сильний Перець, Хуан Перес, Друже Перче, Перчило і Ерц-Герц-Перц. Дехто знав його як Персидського, Парфянського, Парсунського, Профанського і Перфаворського. Найближчі друзі любили його за те, що був він Камаль Манхмаль, Йоган Коган, Будда Юдда, Юхан Бухан і Пу Фу. Однак усі без винятку кликали його Бімбер Бібамус, Агнус Маґнус, Авіс Пеніс, Штахус Бахус і Кактус Еректус. Тож ніхто навіть не здогадувався, що насправді він Анти-Ной і Зорро Вавель і Тамбз/м/бург/х/ер і Спас Орфейський і P. S. А всього імен його було сорок і жодне з них не було справжнім, бо справжнього не знав ніхто, навіть він сам. Нахтігаль фон Раменсдорф: 618-22-21 (а код Берліна?) Установа, одна з тих, де нам часто доводилося бувати. Хмари людей у коридорах під кабінетами, якісь номерки, жива черга, сварка. Вона, здається, не може йти. Не може стояти. Я притримую під лікоть. Тут обертається хтось із черги — масивний і невиразний — питає: "Ти часом не голубий?" Бракне повітря. Сон у Празі, середина грудня, точніше не пам'ятаю.
НІМКЕНІ. Переважно з великими цицьками, але фактично
позбавлені задниць. Так природа захотіла. О 16-й, завтра: зустріч у китайця (зійти на Zoo). ритмомелодика арифметика поетика риторика Загальне: враження повної виснаженості. Девальвація високого слова: писати якомога непоетичніше. Це шиза старшого покоління. Молоді роблять щось інше (якщо роблять). Можливість "нового Рільке"? Бенн? Боюся, що ні. У кращому випадку — Артманн. Завершена мова. Зоя: 19.30 Вона не вірила, що була в мене першою. Що я їй ні з ким не зраджував, ну ні з ким не зраджував, ну зовсім. Не вірила, що я писав до Неї листи, але не відсилав їх. Не вірила, що я міг тижнями жити на горищі, куди Славцуньо носив мені каву і гофри. Кав'ярня була на першому поверсі, в ній стояв музичний автомат. Special for me Славцуньо робив голосніше. Вона не вірила жодній з моїх нічних історій. Коли мене побили в парку, Вона змивала мені з фейса криваві шмарклі намоченою в теплій воді ваткою. І не вірила. Не вірила, що мене замісили чисто випадково — просто я не так відповів на пароль "которий час?" 1 т. д. Якщо це потребує пояснень, прошу: Вона мене любила. Не вірити Їй було легше. ЗРОБИТИ З ЦЬОГО "ПРОЛОГ". грецькі страви: називати гірос (може бути з червоним гострим, але частіше сазікі). Суфлякія. арифметик — німфеток — патетик (?) РАНОК У ВЕНЕЦІЇ (1)
Ріхардові Беер-Гофманові
стається, незавершена завжди.
зійдуть із інших днів, що дотривали:
Сережки їй дзвенять; і понад море УРОБОРОС — прадавній символ вічності, Змій, що кусає власний хвіст. БАФЕМЕТ — у найстаріших літературах образ ідола чи диявола з жіночим тілом і бородатою чоловічою головою. МАФЕДЕТ — давньоєгипетський лев зі змієподібною шиєю.
ЛЯЦЕРТІНА — дво- або чотиринога вугреподібна химера
середньовічного книжкового малярства.
тополі — тополева, топольна Початок серпня у Львові. Спека. Будинки і хідники горять. Мало води. Іржа, запах. Ми пили дуже багато вина. Переходили з мансарди в мансарду. Прокидалися не від трамваїв, а під голубине туркотання. Щоночі я сам роздягав Її до сну. Вино було здебільшого червоне. Всі казали, що алжирське. Пахло землею і це в ньому подобалося: глина, холод. Сходи жахливо рипіли, коли ми вночі повертались у мансарди. Одного разу на сходах: пенсіонер у військовому-трофейному френчі поверх майки. Кілька разів вистрелив нам услід, але схибив: не ті роки. У Максовій майстерні була книга, яку слід читати лише справа наліво, перегортаючи сторінки кінчиком свяченого ножа. Після прочитання кожної сторінки треба вголос проказати дев'ять молитов. Якось я застав над тією книгою її. Тримала в руці склянку з червоним вином і читала книгу без дотримання приписів. Сказала, що то непоганий роман, трохи старосвітський і нудний саме настільки, наскільки мусить бути нудною добра література. Я майже силоміць відірвав Її від книги і більше ніколи не приводив у Максову майстерню. Потім деякий час ми мешкали на Погулянці. Там я знайшов озеро. У справі Мюнхена: тел. 23-77-15
"Фірма" — 4600 ам. дол. від цих арифметик Also, треба казати Бош, а не Босх. У Берліні: вдруге. У Відні бачив "Несення хреста". Тепер "Йоан Богослов на Патмосі". рудий хлопчина з пером і книгою. Читання апокаліптичних прикмет. Богоматір з малим Ісусом (лівий верхній кут, у небі, світляна капсула — Бош!). Дерево з птахами. Липа? Будь-яке дерево — липа. Порушення перспективи таке відверте, що від самого тільки дерева повний і вічний кайф. Лівий нижній кут — знову птах (ніби сокіл). Ангел на пагорбі. Блакитне з білим. Посередник. Вісник. Багато води і далеких човнів. Хочеться бути там. У місті над водою. А ця почвара в окулярах! Тролль? закований у панцер? хвіст-саламандра? Демон. Дізнатися більше про братів і сестер Вільного Духа. Зелень, вохра. Плащ: біле, рожеве, червоне. Близько до тексту. Предмети, розкладені на землі. Один предмет? Уважність. Нам посилають знаки. Ми не готові. хрипну — невсипну — випну — сліпну (!) — скрипну Виявляється, в Мюнхені вони теж мають когось. НЕВБЛАГАННИЙ СЦЕНАРІЙ. кількість перехожих мюнхенців з волоссям фарбованим на зелено або червоно зростала з кожною годиною мого перебування Серед таких смарагдово-пурпурових ундін навіть сімдесятирічні бабеги не становили надмірної рідкості Зимові дерева були обсипані ліхтарями Вечірніми електричками подорожували Маври і Паяци а сонми Янголиць у стилі панк перепурхували з однієї кнайпи до іншої слідом за Чортами і Римськими Легіонерами Поза тим загальна атмосфера була достатньо спокійною аж ніяк не криміногенною і саме тому на мій погляд не зовсім святковою З РОЗДІЛОВИМИ ЗНАКАМИ КРАЩЕ Дописати історію з Паваротті у Віденській опері — для "Ідеї" Текст оголошення: "Екстравагантний чужинець високого зросту шукає самотню баварку з традиційною кухнею для спільного святкування фашінгу (2). Вік: не більше сорока. Розмовляю італійською. Де ти, моє кохання?" Це буде знак. А якщо котрась і справді відгукнеться? Я пропонував Їй поїхати зі Львова. Чудово знав, що Вона не погодиться. Заради мене ж таки. "Що там робитимеш серед своїх румунів?" У Чортополі: Їй не сподобалося. Я довів діло до кінця. Все показав: запустіння, перекопані вулиці, гори димлять, сірчаний рудник, дев'ять місяців на рік падуть дощі. Старі будівлі розсипаються самі собою. Збираючи над колією ягоди, побачила гадюку. Потім ще трьох. Так завжди: варто тільки побачити першу. Я підігрівав для Неї вино. Те саме, "алжирське". Ми ледве дотягнули той тиждень. Трохи не сварилися. Коли повернулись до Львова, я позичив у Франца ключі від його помешкання. Ми лягли просто на підлогу. Потім набрали повну ванну води. Я був без окулярів, але всю Її бачив пальцями. липна — глип на (глип на що?) Велика суперечка з д-ром Штайном. Кого породив Рільке? Д-ра Штайна! Життя як спосіб користування. Це в когось було.
САН МАРКО (3) Ідея: тотальний переклад "Книги образів" та "Нових поезій". Рільке без шаманізму ("без дураков"). За що його люблю. плащ(куртка) пара нових сорочок мешти носовички краватки на пошті: вислати Зої смішний пакунок Прийняття у старій ратуші. Не забути повечеряти. Безпосередньо — нічний клуб "Казанова". Ам Плятцль. ???? Але i дуже добре платять. потопельник потопельниця потопельний І Одного разу, злизуючи з Її тіла смуги полуничного соку, я знайшов губами щось ніби горошинку під Її шкірою, під правою груддю. Потім Вона лежала на животі, а я повільно, дуже повільно обціловував Її всю, виціловував з Неї — що? — аж нарешті Вона
липень німфеток Едгар По народив Бодлера. Бодлер народив Маллярме. Маллярме народив Рільке і Валері. Рільке народив графа фон Лянцкороньскі та ще цілу армаду поетів. Валері вдруге народив самого себе. Еліста народили всі його попередники (видиме), але найбільше — сучасники (потаємне). Інша гілка росте від Рембо. Антонич казав, ніби народився від Вітмена. В лемківськім містечку Дуклі? Аполлінера народили Бертран де Борн і Жоакен дю Пре. Аполлінер — це передчасність. Розвинути. фортеп'яно!! Пінценауерштрассе, 15 Обов'язково відписати Еві!!! Перевірити, чи правда, що "carnavale" по-італійськи "прощай, м'ясо". * * *
Зима в Баварії подібна
Зима в Баварії повільна
Зима в Баварії постійна.
Зима в Баварії помірна Зима в Баварії потрібна лише мені і більш нікому, адже на півдні — смуга срібна найвищих Альп! Я ставлю кому в передчутті. Я став піском у годиннику. Мене ще трохи — і я здобуду невагому присутність у дірі епохи. МАБУТЬ ЗАЛИШИТИ БЕЗ НАЗВИ Останній S-Bahn: 00. 28 (від Марієнплятц).
після всіх поетик (закреслено) І все ж найкращими нашими днями були ті, коли Роман з Мартою допустили нас до свого музею. Ми приходили на ніч, коли музей вже було зачинено. Хтось із них — вони чергували порізно — приймав нас досередини. Ми вечеряли з музейного посуду і спали на музейних ліжках. Добре, що то був музей старожитносте й. О сьомій ранку (найпізніше о пів на восьму) треба було злиняти. Портшез. Вона дриґала ногою так шалено, що злетіла босоніжка. Роман застав нас. Пізніше хтось нас заклав. Романа погнали, а Марта вже не хотіла ризикувати. ністатінова мазь! Хто він такий, цей Н.? (закреслено) плащ (куртка) шкарпетки мешти 2—3 нові сорочки ЗАБАГАТО ВЕНЕЦІЇ! "щоб людність не відчувала на карку твердої руки... а венеційський карнавал був для усіх столиць недосяжним зразком переживання життя в цілій його красі та повноті". Рільке написав вірші про Венецію в Парижі. Се новина для мене. З відстані. Якої проте нема. Казаллегра Даппертутто Іноземці у Венеції. Завжди здивовані. Моцарт зустрічався з тутешніми масонами. Байрон казав закрити себе у в'язниці під свинцевим дахом (право на творчий експеримент). Гендель, Глюк (ще один?), Гайдн. Пеґґі ҐуГґенгайм. Гуїнггнмнм. Гемінґвей. Вагнер: упав на сходах палацу Вендрамін-Калерджі. Тіло до залізничної станції везли Гондолою. Є такі похоронні. Подивитися Боша в Палаці Дожів. Зібрання сучасн. мист-ва (Далі, Мондріян, Леже, Пікассо, Шагал, Полльок). Хочу бачити??????
Після всіх поетик, аритмій, арифметик ДЛЯ ВЛУЧНОГО ПОСТРІЛУ ТРЕБА:
1. Глибоко вдихнути повітря і затамувати подих. __________________________
1.
Вірш Рільке з "Нових поезій частини другої" в перекладі С. Перфецького. |
||
|
|
||
|
|
||
|
|
||
|
COPYRIGHT ВІТАЛІЙ ЖИВИЙ 2000© |
||
