Зникнення в “Останній Бакенбарді”

Іван Бабошин

За стадіоном СКА сховалось сонце,
Дрімає Київ у зимову ніч,
Киває Місяць рогом у віконце,
І ось така мені наснилась річ...
В ніч на св. Миколая...

Увечері 18-го в "Останній Бакенбарді" було незвично людно. Тут тлумилися спудеї, політики, журналісти та різночинці з усієї неньки України від Сяну до Амуру, а також китайські туристи та інопланетники. Спудеїв було найбільше. Напередодні якась сволоч повісила в Києво-Могилянській Академії оголошення з помилково переплутаними словами: "Останній Півень" у Мертвій Бакенбарді. Святкуйте настання св. Миколая разом з нами!" Оголошення викликало фурор, і спудеї-могилянці в мантіях зайняли усі найкращі місця ще з четвертої. Політики з журналістами пили "Стеллу Артуа" по 40 червінців. Спудеї незворушно діставали з широких рукавів мантій пляшки "Микулинецького темного" та нишком переливали його до фірмових кухлів "Оболонь".

Втім, це не завадило їм помітити добродія у синьому кашкеті, який рвучким енергійним кроком увійшов до зали. То був президент медіа-холдингу "Колєґа", улюбленець жінок, спудеїв та домашніх тварин Стах Шустрянський. Могилянці шанобливо попіднімали бонети, бо Шустрянський був ще й деканом їхньої журналістики. Втішений загальною увагою, він примостився поруч симпатичних другокурсниць, розказав два єврейських анекдоти, поглянув на годинника і з задумливим виглядом похапцем вжив три сосиски та шклянку "Моршинської" з бульбашками. О пів на шосту, не дочекавшись концерту, Шустрянський перепросив товариство і пішов, забувши свою парасолю у формі ключки для гольфу. Більше в той вечір його ніхто не бачив. На світанку схвильована дружина сповістила поліцію.

Кепські новини

Ви дивитеся "Кепські новини" на телеканалі "Кіндер". Учора ввечері зник президент єдиного незалежного медіа-холдингу Української Федерації "Колєґа" Стах Шустрянський. Востаннє його бачили у клубі "Остання Бакенбарда" близько пів на шосту. Він пішов поспіхом, забувши розрахуватись та залишивши парасолю у вигляді бучки для бейсболу.

На брифінґу з цього приводу генеральний прокурор Української Федерації Побрехенько зробив заяву.

"Прокуратура вважає, що, беручи до уваги всі обставини зникнення, єдино можливою видається одна версія - Стаха Шустрянського, як і решту людей, що зникли нещодавно, викрали інопланетяни щоб мати зразок для клонування." Відповідаючи на запитання журналістів, Михайло Побрехенько додав, що Прокуратура має дані про давні зв'язки Шустрянського з інопланетянами.

Залишайтеся на каналі "Кіндер". Після реклами - "Вісім з половиною тижнів з В. Долгановим"!

А тим часом у безмежних просторах всесвіту...

Євген Бункиренко та Іван Картошин дрібно кришили бурячки. Орбітальна станція радіо "СМИК" була для них гуртожитком і одночасно місцем для "відпрацювання", що на сленгу студентів Києво-Могилянської Академії означало "геройський подвиг для розбудови Української Федерації та зокрема НаФУКМА вартістю не менше 300 тис. умовних пивних одиниць". Бурячки кришилися на конвеєр, він тягся до ферментера і дистилятора з логотипом "Моршинська". Темою дипломної бакалаврської роботи Картошина було "Отримання мінеральної газованої води типу "Моршинська" в умовах орбітальних космічних станцій з підручного матеріалу". Підручний матеріал - буряки, кактуси, картопля та усякий бур'ян - ріс у орбітальній оранжереї. На бур'яні сиділи тропічні папуги і наспівували "Радіо гей-гу, радіо гей-га" - один з останніх хітів популярного гурту "Плач Гамалії".

- Ох, як набридло мені це кляте відпрацювання, - казав Бункиренко - усе "гей-гу" та "гей-га".

- Нічого, - втішав його Картошин, - ось зараз скуштуєш водички та стане краще.

- Та де вже краще! Цілий день як не "Мертвий півень", то капела "Почайна". Хоч би хто Ірину Білик замовив чи що. А от тепер знову Шустрянського нема.

- Назарові Дубенку знаєш яке відпрацювання дали? Він провокує революцію в Камчатській Республіці Московія. І за це рахують шістьсот тис. пивних одиниць! Так що ми тут на радіо у Шустрянського як в Бога за пазухою!

- Щас все одно поставлю КАМБАЛУ, "Батька отамана"! - зловісно шипів Бункиренко.

- Ага, тоді як тобі підвал для рок-клубу дадуть!

А тим часом в Камчатській республіці Московія...

- Глянь, як он Дубенко працює! Його по "Кіндеру" показують.

Картошин тицьнув пальцем в голокубик. В голокубику як живі розмовляли голограми Дубенка та Мєндвєдчуркіса. За їхніми спинами на фоні камчатсько-москальських вулканів маленькі голограми москалів танцювали камарінського і купували водку з клюквою у дресированих ведмедів.

- Пане Мєндвєдчуркіс, прес-центр вашої Славянсько-Гуманістичної Партії через канал "Кіндер" поширив заяву, що зникнення Стаха Шустрянського замовлено вищими ешелонами влади Української Федерації. Чи є цьому якісь підтвердження?

- Я просто зараз у прямому ефірі можу продемонструвати запис розмови Президента, який отримано по конфіденційних каналах.

- Якщо ваша ласка! Це було б цікаво.

Мєнтвєдчуркіс увімкнув цифрового голофона. Десь на хвилину помешкання глядачів "Кіндера" наповнили технічні шуми: дзюркіт, дзенькіт, булькання та хрумкання. Потому поважний голос вимовив:

- А як там з цим, з Шустрянським у тебе?

- Присікаєм, пане президенте.

- Та якже, трясця, присікаєте, якщо він дідька лисого вас боїться? Що ж це за, шляк би її трафив, твоя за служба, що ні бельмесу вони свого фаху не тямлять? Сто чортів жабі в цицьку, не знаєте, як то роблять в усьому світі?!

- Зробимо, пане президенте. Ми його... Ми так, що його гуцули украдуть і змусять дрова рубати.

- І цей же ж, Мєнд... вєнд..., ну, цей курва, цей же, що йому плате, його теж хай гуцули... і щоб дрова на ньому возили! А краще нє, нехай нєгри, холєра, в Нігерію його вкрадуть і нехай там у футбол грає!!

[Голосно сміються]

Тим часом до голокамери підійшов п'яний камчатський москаль з червоно-чорною пов'язкою та тризубом і попросив передати прівєт колективу Хохломського дрєвєсно-стружечномго комбіната. Мєндвєдчуркіс почав чемно його перепрошувати, але раптом москаль змінився на лиці і заволав:

- А я тєбя знаю!! Ах ти Іуда! Мєнд... вєнд... Єто ж ти Стуса в Колиму засаділ! Ах ти кацапская морда! Рєб'ят, ану сюда! Тут адвокат єтот, которий...

І знялася тут така веремія! Москалі кинулися бити Мєндвєдчуркіса, дресировані ведмеді - розбороняти. З-за вулканів прилетіло два вертольота і почало спускати десант. Дубенко з голооператором вскочили в телепорт і за хвилину вже стукали в люк радіо "СМИК".

- Да, Дубенко молоток! - заздрісним тоном протягнув Бункиренко.

Св. Миколай в ефірі

- У студії телеканалу "100+100" - незалежні експерти Дмитро Покорчинський та Лесь Роздерив'янський. Ми попросимо їх прокоментувати нещодавнє зникнення президента медіа-холдингу "Колєґа". Прошу вас, Лесю?

- Я вважаю зникнення такого чоловіка як Стах Шустрянський напередодні чудового українського свята цілком логічним, і, напевне, дуже приємним для самого Стаха...

- Дмитре, а ви як думаєте?

- Ні, ну, тут би я не погодився зі своїм колєгою. Зникнення Шустрянського є, напевне, його чітко розрахованим піар-ходом напередодні парламентських виборів, і сьогоднішні події в Камчатській Республіці Московія підтверджують мою думку.

- Дякую, а у нас пряма трансляція з орбітальної станції радіо "СМИК", яка перебуває у власності медіа-холдингу "Колєґа". Назаре, добрий вечір!

Картинка голограми була темною і не рухалась. Чути було тільки космічні шуми - хлюпотіння, дзенькіт, кавкання і чвакання.

- Назаре, ви мене чуєте?

- Так, Ольго, я вас чую. У нас винкли технічні прблеми зі звзком...

Голос було чути погано, але картинка увімкнулася, і в голограмі засвітилася орбітальна оранжерея, кореспондент Назар Дубенко, двоє студентів у комбінезонах та бородань у синьому кашкеті із торбиною. Усі тримали по шклянці з написом "Моршинська" без бульбашок і клюкву. Кореспондентові доводилося тримати ще й мікрофон, що йому кепсько вдавалося через малу гравітацію на станції. Через невагомість усіх чотирьох помітно похитувало.

- Скажіть будь ласка, Назаре, на станції є студенти пана Шустрянського?

- Так, тут є Є-вген Бунк...киренко, який ввча радіожрліску.

- Пане Євгене, що ви відчуваєте у зв'язку із зникненням вашого викладача і як ви можете його прокоментувати?

Бункиренко почав голосно відкривати рота, але звук зник і глядачі чули лише оранжерейних папуг, які приспівували "Да бацька атаман, да бацька атаман, да бацька атаман". Зрештою Бункиренко затулив рота і відвернувся.

- Н жаль, якіссь звуку не дзвляє мати пвцінн звзок,- прокоментував Дубенко, - але тут на станцйі є пважний гійсть, йкий має інформацйу пр Шурстянсько з першх рук. Це свтий Мколай.

- Ось як! - приголомшено видихнула ведуча. - Пане св. Миколаю, будьте ласкаві, чи ви знаєте що-небудь про зникнення Стаха Шустрянського?

- Певна річ! - приязним голосом заговорив бородань у синьому кашкеті. - В усякому разі можу повідомити, що з ним усе гаразд, і він з'явиться після різдвяних свят обов'язково.

- А якщо це не таємниця, яка мета вашого перебування у цей святковий вечір на станції радіо "СМИК"?

- Хо-хо-хо! Мета? Подарунки! Студенти, що відпрацьовують, вони хоча й не діти, але подарунки люблять!

З цими словами св. Миколай зняв з плеча торбу та витягнув по цифровому голофону і віддав їх Бункиренку і Картошину.

- І останнє запитання до присутніх на радіо "СМИК". Яка пісня найпопулярніша у цей святковий день?

Обличчя Бункиренка засвітилося непідробним задоволенням.

- "Батько отман", - сказав Картошин. - Її ставли сьодні вісімсят дев'ять разів.

- Дякуємо, "СМИК", дякуємо незалежним експертам, шановні глядачі, я прощаюся з вами до завтра. До побачення.

У студії вимкнули світло, і на голокубику стало видно тільки, як метушаться силуети працівників "100+100". Св. Миколай прислухався і сказав:

- О, і у них теж!..

З голокубика долинали дивні звуки хлюпоту, дзенькання та булькотіння.

А чорні птахи тут не пролітають,
Зате метелики пурхають у траві,
Шалені зірки з неба опадають,
А верби-дуби гнуться до землі.

__________________________________________________

Могилянська інтернет-газета “Колєґа” – www.kolega.kiev.ua, 2002.
kolega@ukrania.com

вгору