АА-ЛАВА, *аа-лава, **aa-lava, block lava, ***Аа-Lava - тип лавового потоку, розірваного на окремі частини (уламки) з нерівною шлаковою поверхнею. Типова для базальтів середньої або малої в'язкості і зустрічається спільно, іноді в одному проявленні з потоками хвилястої лави. На відміну від останніх, потоки аа-лави мають більшу потужність (до 4,5 - 6 м). Від типових лав аа-лава відрізняється меншими розмірами уламків (звичайно менше 1 м в перетині, рідко до 1,5 м) і нерівною їх поверхнею. Характерна для щитових вулканів океану і континентальних вивержень вулканічних плато (Гавайські о-ви та Ісландія).

ААЛЕНСЬКИЙ ЯРУС, ААЛЕН, *ааленский ярус, аален; **Aalenian, ***Aalenien – перший знизу ярус середнього відділу юрської системи. Деякими дослідниками розглядається як підярус байоського ярусу.

АБЗЕТЦЕР, *абзетцер, **overburden stripper, stacker, spreader, ***Absetzer, Absetzmaschine - самохідний багатоковшевий аґреґат, відвальний екскаватор. Виконує операції екскавації відвальної гірської маси. Складається із забірного (ковшовий ланцюг або ротор) та розвантажувального пристрою. Як правило, обладнується стрічковим конвеєром. При роботі на рейковому ходу А. переміщується вздовж відвального тупика.

АБІСАЛЬ, *абисcаль, **abyss, ***Tiefsee – зона найбільших морських та океанічних глибин (понад 2000 м).

АБІСАЛЬНА ЗОНА, *абиссальная зона, **abyssal zone, ***Tiefseezone, Tiefseeablagerungen – Див. абісаль.

АБІСАЛЬНА РІВНИНА, *абиссальная равнина, **abyssal plain, ***Abyssalebene – тип глибоководних рівнин, приурочених до улоговин ложа океану та западин крайових морів перехідної зони. За морфологічними ознаками А.р. розділяються на плоскі, (субгоризонтальні) і горбисті. Останні особливо характерні для Тихого та Індійського океанів.

AБІСАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, *абиссальные отложения, **abyssal deposits, deep sea deposits, ***Tiefseeablagerungen, abyssalische Ablagerungen - глибоководні морські та океанічні відклади, що займають біля 90% площі дна Світового океану. Залягають переважно на глибині понад 3 км. У залежності від переважання частинок того або іншого походження поділяються на органогенні та полігенні. До органогенних відносять пухкі або ущільнені осади, утворені, найчастіше, із скелетів планктонних організмів, напр., вапнякові і кременисті мули. Полігенні А.в. представлені червоною глибоководною глиною. Серед найбільш типових включень червоної глини залізо-марганцеві конкреції.

АБЛЯЦІЯ, *абляция, **ablation, ***Ablation – 1) В геоморфології – сукупність процесів, які сприяють видаленню продуктів вивітрювання. Синонім термінів "поверхневий змив" і "денудація". 2) В гляціології – зменшення маси льодовика або снігового покриву при його таненні, випаровуванні тощо.

АБРАЗИВНА ОБРОБКА, *абразивная обработка, **abrasive machining, ***abrasive Behandlung – обробка різанням, яке здійснюється безліччю абразивних зерен. Результат абразивного обробляння.

АБРАЗИВНА ОБРОБКА КАМІННЯ, *абразивная обработка камня, **stone grinding, sanding, polishing, ***abschleifende Steinbearbeitung - процес надання матеріалам і виробам з природного каменю необхідної форми, розмірів, фактури за допомогою абразивного інструменту. Здійснюється вільним або зв’язаним абразивним інструментом. У першому випадку ріжуча дія виконується абразивною пульпою (суміш абразивного матеріалу з частинками порід, добавками і водою у співвідношенні за масою твердої фази до рідкої від 1:6 до 1:20). У другому випадку процес виконується абразивними матеріалами, закріпленими в інструменті (шліфування, фрезерування, профілювання).

АБРАЗИВНЕ ЗНОШУВАННЯ, *абразивное изнашивание, **abrasive wear, ***abrasiver Verschleiß – механічне зношування матеріалу в результаті різальної або дряпальної дії твердих тіл чи твердих частинок.

АБРАЗИВНІ МАТЕРІАЛИ (АБРАЗИВИ), *абразивные материалы (абразивы), **abrasive materials, ***Schleifmittel, Schleifstoffe - речовини високої твердості та щільності, які застосовують у вигляді порошків, паст, суспензій або інструментів для механічної обробки (шліфування, краяння, полірування тощо) гірських порід, мінералів та ін., для гідропіскоструминної перфорації. З давніх часів використовувалися природні А.м. (кремінь, наждак, ґранат, пісок, пемза, корунд, алмаз), з кінця ХІХ ст. застосовують штучні А.м. (електрокорунд, карбід кремнію, карбід бору, монокорунд, ельбор, синтетичний алмаз та інш.). Основний природний абразив - алмаз, велике значення мають корунд, наждак, ґранат, кремениста галька, пемза, трепел; використовуються також кварцовий пісок, червоний пісковик. Основні характеристики А.м.: твердість (до 50 ГПа), міцність на стиск і стійкість до зношення, форма абразивного зерна (найліпша – ізометрична), абразивна здатність, зернистість. Найбільше практичне застосування А.м. мають у бурінні, де ними армують породоруйнуючий виконавчий орган. Використовують А.м. також у робочих органах добувних та прохідницьких машин, для виготовлення жорсткого (шліфувальні круги, бруски) та м’якого (шліфувальний папір, порошки, полірувальні пасти тощо) абразивного інструменту.

АБРАЗИВНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *абразивность горных пород, **rocks' abrasivity, abrasiveness, ***Schleifschärfe von Gesteinen - здатність гірських порід зношувати тверді тіла, які контактують з ними (деталі машин, бурових доліт, інструменти і т.і). Зумовлена в основному міцністю, розмірами і формою мінеральних зерен, що складають породу. А.г.п. оцінюють за ступенем зносу штіфтів, стержнів, металевих кілець, які труться об поверхню порід при свердлінні або різанні, а також за ступенем стирання порід абразивними матеріалами. А.г.п. обумовлюється в основному двома властивостями г.п. - границею міцності на стиснення окремих мінеральних зерен (σ_ст) та коефіцієнтом крихкості (К_кр). Тому коефіцієнт абразивності К_а визначають як добуток: К_а = σ_ст· К_кр. Крім того, застосовують емпіричні методи оцінки абразивності. За методикою Л.І.Барона і А.В.Кузнецова, показник А.г.п. визначають як сумарну втрату маси (в мг) стандартного стержня, що обертається (з частотою 400 хв^-1), притиснутого до породи, при осьовому навантаженні 150 Н за час випробування (10 хв). А.г.п. поділяють на вісім класів. Показник абразивності складає для мармуру 400-500 мг, вапняку - 800-900 мг, ґраніту — 1000-2000 мг, кварциту - 2100-2500 мг. Для малоабразивних порід, напр., вугілля (абразивність до 5 мг), показник абразивності визначають шляхом стирання стандартного еталона (при постійному тиску на контакті) об роздроблену пробу матеріалу. Найбільш абразивними є породи, що містять корунд, порфірит, діорит, ґраніт. А. впливає на ефективність буріння, різання, сколювання, черпання гірських порід. Розрізняють абразивність тертя й ударну абразивність г.п.. Відповідно застосовують критерії — коефіцієнт абразивності тертя та коефіцієнт ударної абразивності.

АБРАЗІЯ, *абразия, **abrasion, ***Abrasion, Abschleifung, Abtragung, Abtrieb - процес механічного руйнування і знесення гірських порід у береговій зоні водоймищ (океанів, морів, озер, водойм) хвилями і прибоєм. В результаті А. створюються специфічні форми рельєфу; абразійні уступи (кліфи), хвилеприбійні ніші, підводні абразійні тераси або платформи (бенчі) та ін. Довжина абразійних ділянок на берегах водоймищ земної кулі біля 400 тис. км (51 % загальної довжини). У середньому з кліфів у водоймища надходить 3,45 млрд м³ уламкового матеріалу на рік, з бенчів - 7,4 млрд м³. Пісок, галька, ґравій та ін., які виникають при А., утворюють різноманітні берегові і підводні форми рельєфу (коси, пересипи тощо), з якими пов’язані прибережно-морські розсипи та родовища будівельних матеріалів. При розробці прибережних покладів ґравію і піску необхідно погоджувати масштаби їх видобутку з швидкістю надходження уламкового матеріалу. В Україні абразійний процес найбільш поширений на Чорноморському узбережжі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом - 24 га, у північній частині Азовського моря -19 га. Абразії підпадає до 60% берегів Азовського та до 30% - Чорного морів. Швидкість абразії становить в середньому 1,3-4,2 метри на рік.

АБРИС, *абрис, **contour, outline, sketch; ***Abriß, Abriß Skizze, Umriss, Entwurf – 1) Лінiйнi обриси предмета, контур. 2) При знімальних роботах - виконане вiд руки креслення з позначеннями на ньому даних, необхiдних для складання плану гірничих робiт, плану поверхні чи iншого графічного документа 3) Контур відтворюваного зображення. А., який нанесено на прозору креслярську плівку, після викреслювання по ньому зображення є фотоформою для переносу на друкарську форму.

АБСОЛЮТНА ВИСОТА (АЛЬТИТУДА), *абсолютная высота (альтитуда), **absolute altitude, true altitude; ***absolute Höhe - відстань по вертикалі від будь-якої точки поверхні Землі до середнього рівня поверхні океану. В Україні відраховується за Балтійською системою від Кронштадтського футштока. А.в. точки на поверхнi Землi або в шахті одержують за допомогою нiвелювання (геометричного, тригонометричного, барометричного), спецiальних вимiрювань з використанням супутникових навiгацiйних систем (GPS), висотної з'єднувальної зйомки та iн.

АБСОЛЮТНА ГЕОХРОНОЛОГІЯ, *абсолютная геохроногогия, **absolute geochronology, ***absolute Geochronologie – розділ геохронології, який охоплює проблеми встановлення абсолютного віку гірських порід. Спирається на дані геохімії, використовує закономірності радіоактивного розпаду хімічних елементів. Встановлює вік границь різних підрозділів стратиграфічної шкали та їх тривалість, вік тектоно-магматичних подій.

АБСОЛЮТНА КООРДИНАТА, *абсолютная координата, **absolute coordinate, ***absolute Koordinate – координата, що визначає позицію певної точки відносно початку заданої системи координат. ДСТУ 2939-94.

АБСОЛЮТНА ПОРИСТІСТЬ, *абсолютная пористость, **absolute porosity, ***absolute Porosität – Див. пористість.

АБСОЛЮТНА ПОХИБКА ВИМІРЮВАННЯ, *абсолютная погрешность измерения, **absolute error of measurement, ***absoluter Messfehler – різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини. ДСТУ 2681-94.

АБСОЛЮТНА ПОХИБКА ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ, *абсолютная погрешность средства измерений, **absolute error of a measuring instrument, ***absoluter Fehler des Messgerätes (Messmittels) – різниця між показом засобу вимірювань та істинним значенням (значиною) вимірюваної величини за відсутності методичних похибок і похибок від взаємодії засобу вимірювань з об'єктом вимірювання. ДСТУ 2681-94.

АБСОЛЮТНА ПРОНИКНІСТЬ, *абсолютная проницаемость, **absolute permeability ***absolute Permeabilität – Див. проникність.

АБСОЛЮТНА ПУСТОТНІСТЬ, *абсолютная пустотность, **absolute porosity (porousness); ***absolute Porosität, absolute Porigkeit – Див. пористість.

АБСОЛЮТНА ТЕМПЕРАТУРА, *абсолютная температура, **absolute temperature, ***absolute Temperatur – 1) Температура Т, яка вiдлiчується за термодинамiчною шкалою температур вiд абсолютного нуля температури і вимірюється в кельвінах (К). Реперними точками шкали А.т. є абсолютний нуль, при якому припиняється тепловий рух молекул i залишаються тiльки їх нульовi коливання, та потрiйна точка води, при якiй лiд, вода i водяна пара перебувають у термодинамiчнiй рiвновазi. Вiдстань мiж цими точками дiлиться точно на 273,16 частин, якi називаються кельвiнами (K). Таке число взято для найкращого узгодження кельвiна з градусами Цельсія (^оC) мiжнародної температурної шкали. Температуру за Цельсiєм, визначену ртутним термометром, можна перевести в А.т. за допомогою простого спiввiдношення T = (t⁰C+273,16)K. 2) Температура, що вимірюється від абсолютного нуля. 3) Температура за термодинамічною шкалою температур, визначена в кельвінах.

АБСОЛЮТНА ЧУТЛИВІСТЬ ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ, *абсолютная чувствительность средства измерений, **absolute sensitivity of instrument (measurement), ***absolute Empfindlichkeit des Meßgerätes (Meßmittels) – чутливість засобу вимірювань, яка визначається значенням відношення зміни сигналу на виході до зміни значення величини, що вимірюється. ГОСТ 16263-70.

АБСОЛЮТНЕ ВИМІРЮВАННЯ, *абсолютное измерение, **absolute measurement, ***absolute Messung – вимірювання, яке основане на прямому вимірюванні однієї або декількох основних величин та (чи) використанні значин фізичних констант. ГОСТ 16263-70.

АБСОЛЮТНИЙ ВІК - див. радіологічний вік.

АБСОЛЮТНИЙ ТИСК, *абсолютное давление, **absolute pressure, ***absoluter Druck – тиск, для вимірювання якого за початок відліку беруть тиск, що дорівнює нулю.

АБСОЛЮТНО ПРУЖНЕ ТІЛО, *абсолютно упругое тело, **perfectly elastic body, ***absolut elаstischer Körper – тверде тіло, у якого деформації прямо пропорційні напругам, що їх викликали, і яке відновлює свою початкову форму відразу ж після зняття напруг.

АБСОЛЮТНО ТВЕРДЕ ТІЛО, *абсолютно твердое тело, **perfectly rigid body, ***absoluter Festkörper – тіло, яке ні за яких умов не деформується і за всіх умов відстань між двома точками (або точніше між двома частинами) якого залишається постійною.

АБСОРБАТ, *абсорбат, **absorbate, ***Absorbat – речовина, що вбирається, всмоктується іншими речовинами; речовина, що абсорбується.

АБСОРБЕНТИ, *абсорбенты, **absorbents, ***Absorbent, Absorptionsmittel - речовини, здатні до абсорбції (напр., вода). Основна вимога до А., що використовуються в промисловості, - висока вбирна здатність щодо компонента, який абсорбується. Цінною якістю А. є можливість їх регенерації, що здешевлює технологічний процес. У ряді випадків А. повинні забезпечувати селективність абсорбції. Крім того, А. повинен бути хімічно індиферентним щодо абсорбату та хімічно стабільним (не розщеплюватися, не окиснюватися, не осмолюватися тощо), дешевим та корозійно неактивним. Як А. використовують воду, розчини лугів або кальцинованої соди, різні масла (олії) тощо.

АБСОРБЕР, *абсорбер, **absorber, ***Absorber – пристрій (металева колона або інша видовжена посудина), де здійснюють абсорбцію. Оскільки процес абсорбції починається на поверхні поділу фаз, то А. повинен забезпечувати максимальну поверхню контакту газової, рідкої та твердої фаз. За способами утворення цієї поверхні А. поділяють на 4 групи: І - поверхня абсорбції - дзеркало рідини. Для цих А. характерна фіксована поверхня контакту, що визначається геометрією будови елементів А. ІІ - розпилювальні А., в яких поверхня контакту утворюється шляхом розпилення рідини у масі газу на дрібні краплі і визначається гідродинамічним режимом (витратами рідини). До найпростіших А. цього типу можна віднести різні системи пиловловлювання у гірничих виробках, де використовується розпилена вода з розчинами ПАР. Основні види розпилювачів: форсункові, швидкісні прямоточні, механічні (обертові). ІІІ - барботажні А. Поверхня контакту в цих А. визначається гідродинамічним режимом (витратами газу та рідини). ІУ - пінні А. Поверхня контакту в них створюється при пропусканні газу знизу вгору через рідину зі швидкістю, при якій напір газу урівноважує масу рідини (аналог - киплячий шар). Внаслідок цього рідина "зависає" в потоці газу і створює з ним шар динамічної піни (плівки, струмені, цівочки, бризки рідини), які швидко рухаються впереміш з бульбашками, вихорами газу. Поділ А. на групи І-ІУ умовний. В.І.Саранчук.

АБСОРБУВАЛЬНИЙ ВОЛОГОВІДДІЛЮВАЧ, *абсорбирующий влагоотделитель, **absorptive moisture separator, ***absorbierender Feuchtigkeitsabscheider; Absorptionsfeuchtigkeitsverteiler – вологовідділювач парової фази, в якому волога затримується речовинами, що вступають у хімічну реакцію з молекулами пари.

АБСОРБЦÍЙНА КОЛОНА, *абсорбционная колонна, **absorption tower, absorber, absorption column; ***Absorptionskolonne – масотеплообмінний апарат для розділення газових сумішей шляхом вибіркового вбирання їх окремих компонентів рідким абсорбентом. Застосовується для осушування і очищення природних газів під час виробництва сірчаної кислоти, хлору, аміаку та ін. Абсорбція відбувається на поверхні розділу середовищ, тому А.к. мають розвинену поверхню масопередачі між рідиною і газом.

АБСОРБЦІЙНЕ ОСУШУВАННЯ ГАЗУ, *абсорбционная осушка газа, **absorptive gas desiccation, ***Absorptionsgastrocknung, absorptives Trocknen des Gases – вилучення пари води з газу рідкими поглиначами. Найбільше поширення як поглиначі води на устаткуванні абсорбційного осушування газу знайшли гліколі. Для реалізації процесу осушування газу від води до точок роси від – 10 до – 15^оС використовують сепаратор, абсорбер, реґенератор гліколю, теплообмінник "гліколь-гліколь", насос. Для реґенерації звичайно застосовують вогневий реґенератор чи десорбер колонного типу з подаванням рефлюкса на верхню тарілку. Підвищення концентрації реґенерованого гліколю поряд з підігріванням його в реґенераторі досягається або створенням вакууму в колоні реґенерації, або додатковим вилученням пари води з реґенерованого гліколю за допомогою сухого газу. Більш глибоке осушування газу (до точок роси від – 40 до – 60^оС) з використанням гліколевого устаткування досягається за температур контакту в абсорбері 8 – 10^оС і високих концентрацій реґенерованого гліколю (до 99,8 – 99,95%). Газ осушується в контакторі, реґенерація гліколю відбувається в десорбері підігріванням з допомогою печі (ребойлера), у стрипері (відгінній колоні) з допомогою відгінного сухого газу. Енергетичні витрати, які пов’язані з циркуляцією всього об’єму реґенерованого висококонцентрованого гліколю по всій схемі, можна зменшити застосуванням процесу двоступінчастого осушування газу висококонцентрованим гліколем. Тут газ осушується від води в адсорбері двома потоками гліколю: потоком реґенерованого гліколю з десорбера і потоком реґенерованого висококонцентрованого гліколю зі стрипера. В обох цих схемах зниження втрат гліколю, що зумовлені його випаровуванням в сухий газ і крапельним винесенням з осушеним газом, досягається промиванням осушеного газу рідким пентаном, потік якого скеровується у верхню частину абсорбера насосом. Вказані схеми можуть реалізуватися на низькотемпературному устаткуванні (скраплення газів) газопереробних заводів, де необхідно досягати глибокого осушування газу. У випадку температур вище 50^оС на стандартних гліколевих устаткованнях передбачають охолодження газу в апаратах повітряного охолодження перед подаванням його на осушування. Якщо температура газу нижча 6–8^оС, то перед подаванням газу на устатковання гліколевого осушування його підігрівають у печі підігрівання чи в теплообміннику. Ступінь охолодження чи підігрівання газу перед подаванням його на устатковання осушування вибирають, виходячи з розрахункової температури контакту, необхідної точки роси і враховуючи фізико-хімічні властивості осушувача. За усталеними нормами експлуатації насичення розчину осушувача беруть рівним 2,5 %. Витрату розчину гліколю в системі циркуляції визначають розрахунком, але беруть не менше 20 л/1000 м³ осушуваного газу. Втрати осушувача не повинні перевищувати 20 г/ 1000м³ (винесення, випаровування тощо).

АБСОРБЦÍЙНЕ ОЧИЩЕННЯ ГАЗУ, *абсорбционная очистка газа, **absorptive gas desiccation, ***Absorptionsgasreinigung, Absorptionsgasaufbereitung – видаляння з допомогою рідких абсорбентів домішок H₂S, CO₂, органічних сполук сірки та ін. з природного і нафтового газів (газових сумішей). Здійснюється в основному на газопереробних заводах з метою запобігання забруднення повітряного басейну (в районах з промисловими та іншими об'єктами, що переробляють або споживають газ), захисту газотранспортних систем від корозії, виділення домішок як сировини для отримання сірки, меркаптанів. Типова схема А.о.г. містить безперервну циркуляцію абсорбенту між апаратом, в якому відбувається очищення газу, та реґенератором, де відновлюється вбирна властивість розчину.

абсорбційний осушник [стисненого повітря], *абсорбирующий осушитель [сжатого воздуха], **deliquescent air dryer, ***Absorptionstrockner [der Pressluft] – осушник, в якому видалення парів води відбувається в результаті того, що вони вступають у хімічну реакцію з речовинами-абсорбентами.

АБСОРБЦІЯ, *абсорбция, **absorption, ***Absorption, Absorbieren, Aufsaugen, Einsaugen, Aufnahme - вбирання газів або рідин, а також електромагнітних коливань (світла і звуку) всім об'ємом (на відміну від адсорбції) рідини чи твердого тіла, що є абсорбентом. А. - один з видів сорбції рідини. А. - основа технологічних процесів вилучення парів води, вуглеводневих компонентів, сірчаних сполук і т.п. з потоків природного та синтетичного газів, очищення (знешкодження) газових викидів з метою охорони довкілля. Розрізняють хімічну та фізичну А. При хімічній А. компонент, який абсорбується, зв’язується в рідкій фазі у вигляді хімічної сполуки. При фізичній А, розчинення газу не супроводжується хімічною реакцією; поглинання компонента відбувається доти, поки його парціальний тиск у газовій фазі вищий від рівноважного тиску над розчином. А. процес вибірковий і оборотний. Величина А. (як наслідок дії), тобто поглинання, вбирання, всмоктування, визначаються розчинністю певного газу в рідкому розчиннику, а швидкість процесу (дії) – різницею концентрацій у газовій суміші і рідині. Якщо концентрація газу в рідині вища, ніж у газовій суміші, то він виділяється із розчину (десорбція). Вилучення речовини з розчину всім об’ємом рідкого адсорбента (екстракція) та із газової суміші розплавами (оклюзія) – процеси аналогічні А. Часто А. супроводжується утворенням хімічних сполук, (хемосорбція) і поверхневим поглинанням речовини (адсорбція). А. набрала значного поширення в коксохімічній промисловості для вловлювання сирого бензолу з коксового газу, а також для аналізу газів, у т.ч. рудникової атмосфери. А. використовується в збагаченні к.к. для надання збагачуваним мінералам бажаних властивостей або регулювання стану чи властивостей середовища, в якому здійснюється процес збагачення, а також для очищення відпрацьованих газів (повітря) від пилу та шкідливих газових домішок. Для реалізації А. використовують спеціальні пристрої - абсорбери; абсорбційне очищення газів провадиться у скруберах - апаратах зі зрошенням водою, суспензією або спеціальним розчином.

АБСЦИСА, *абсцисса, **abscissa, x-coordinate; ***Abszisse - одна з декартових координат точки; позначається лiтерою X. На вiдмiну вiд математики (а), в гірничій справi, геодезiї, маркшейдерiї (б) вiсь абсцис позначається вертикально i спiвпадає з напрямом осьового меридіану зони або паралельна йому.

АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ, *аварийная ситуация, **emergency situation, ***Notfallsituation, Havariesituation – стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та (чи) умов безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію, і за якого всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та довкілля утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом. ДСТУ 2156-93.

АВАРІЙНЕ ОПОВІЩЕННЯ, *аварийное оповещение, **emergency warning, alarm signal, breakdown signal, distress signal; ***Notfallalarmierung, Alarmschallanlage - форма невідкладного (екстреного) інформування працюючих про небезпеку та необхідність переходу в безпечні місця або виходу на поверхню з підземних виробок. Включає: передачу інформації про небезпеку абонентам, які перебувають на робочих місцях; передачу їм розпоряджень та інструкцій; прийняття повідомлень від абонентів на диспетчерському пункті; здійснення двостороннього гучномовного зв'язку диспетчера з абонентами. Здійснюється за допомогою спеціальної апаратури або комплексу технічних засобів аварійного зв’язку шахтного.

АВАРІЙНЕ ФОНТАНУВАННЯ, *аварийное фонтанирование, **accidental flowing, failure flow production; ***Havarieeruption – раптове відкрите фонтанування нафтових і газових свердловин. Див. викид нафти і газу.

АВАРІЙНИЙ ЗАПАС, *аварийный запас, **emergency reserve, ***Reservevorrat, Havarievorrat – запас матеріалів, палива або устаткування, що його створюють на підприємствах, щоб запобігти можливим зупинкам виробництва через перебої в постачанні та для ліквідації аварій. А.з. розраховують, як правило, на таку кількість годин чи днів роботи підприємства, яка потрібна, щоб доставити чергову партію палива чи матеріалів або усунути аварію. Напр., на водоочисній станції системи підтримування пластового тиску створюють буферні ємності для резерву води, що забезпечує шестигодинну безперервність водоподавання при ремонтних зупинках або аваріях (поривах водоводів і т.д.).

АВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ, *аварийная защита, **emergency protection, ***Havarieschutz – передбачена система (пристрій, елемент, програма), призначена для забезпечення безпеки в аварійній ситуації. ДСТУ 2156-93.

АВАРІЙНИЙ ЗВ`ЯЗОК ШАХТНИЙ, *аварийная шахтная связь, **emergency underground communication; ***Gruben-Notverbindung - сукупність способів і засобів, що забезпечують передавання у підземних виробках сигналів тривоги, повідомлень про аварію чи іншу небезпеку, оперативний обмін інформацією при ліквідації її наслідків. Використовується апаратура звукового зв`язку та сигналізації разом з апаратурою телефонного зв`язку, а також апаратура високочастотного зв’язку.

АВАРІЙНИЙ РЕЖИМ ВЕНТИЛЯЦІЇ (В ШАХТІ), *аварийный режим вентиляции в шахте, **emergency ventilation operation; ***Notbewetterung, Notbewetterungsbetrieb - комплекс заходів щодо вентиляції шахти або окремої гірничої виробки при виникненні аварій (рудникових пожеж, раптових викидів породи, газів, вибухів газу і пилу, обваленні та ін.). Мета А.р.в. - безпека людей, які перебувають в зоні аварії в шахті, локалізація осередку аварії, припинення її розвитку. Розрізняють: - режим, при якому зберігається напрямок вентиляційного струменя (потоку), але зменшується його швидкість; - режим, при якому зберігається напрямок вентиляційного струменя, але збільшується його швидкість; - режим, при якому практично припиняється рух повітря виробками; - режим, при якому напрямок руху повітря стає зворотним (реверс). А.р.в. залежить від характеру аварії, місця її виникнення, інтенсивності протікання, порядку виведення людей з підземних виробок, можливості підходу до місця аварії для її ліквідації, наявності і стану засобів регулювання повітряними струменями. А.р.в. та способи їх здійснення передбачаються планами ліквідації аварій у шахтах.

АВАРІЙНИЙ СКЛАД, *аварийный склад, **emergency storage, ***Havariemagasin, Notfalllager, Notlager - резервна ємкість або майданчик для приймання та складування корисних копалин у разі заповнення основного складу. За конструктивним виконанням А.с. буває відкритим або закритим; за транспортним обладнанням, яке застосовується, - скреперним, ґрейферним, конвеєрним, екскаваторним.

АВАРІЯ, *авария, **emergency, accident, break-down, failure, disaster; ***Störung, Betriebsstörung, Havarie, Notfall, Bruch – значне пошкодження або вихід з ладу обладнання (машини, аґреґату, апарата, свердловини, трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому. Для гірничих підприємств найбільш характерні: завали гірничих виробок, вибухи газу та пилу, поломка обладнання і устаткування, раптові прориви пливунів, води або пульпи з підземних водоносних горизонтів, затоплення вироблених просторів або водоймищ і водотоків на поверхні, раптові викиди газів, вугілля або породи; гірничі удари, пожежі, прориви дамб, мулонакопичувачів та відстійників, зсуви або обвалення бортів кар'єрів, загорання електричних кабелів і електроапаратури, загорання конвеєрних стрічок (внаслідок тертя), обвалення естакад та інших інженерних споруд, зіткнення рухомого складу, пориви стрічок на магістральних конвеєрах у похилих стовбурах, відкрите фонтанування нафти і газових свердловин, поломка, обрив, прихват бурильного інструменту, насосно-компресорних труб, припинення циркуляції бурового розчину, поломки обсадної колони, порушення герметичності нафтогазопроводів або продуктопроводів (вуглепроводів), ємкостей для нафти і газу, неконтрольований перетік нафти або газу, води з одних пластів в інші внаслідок негерметичності стовбура свердловини та інш. В основному А. - наслідок неправильних дій персоналу підприємств: порушення (в процесі експлуатації) режимів, норм і параметрів, встановлених правилами технічної експлуатації, правилами безпеки, інструкціями, нормативними документами, невчасне проведення оглядів, ремонтів. Разом з цим А. виникають через конструктивні недоліки обладнання, недостатню його надійність, невідповідність обладнання і матеріалів вимогам державних стандартів, а також недосконалість обладнання. Причиною А. можуть бути також стихійні природні явища (землетруси, лавини, повені, селі та ін.). Див. коефіцієнт аварійності.

АВГІТ, *авгит, **augite, ***Augit - породотвірний мінерал класу силікатів, зеленувато-чорного кольору зі скляним блиском. Моноклінний піроксен (Са, Mg, Fe²⁺, Fe³⁺, Al, Tі)₂[(Si, А1)₂О₆]. Склад змінний; постійно присутні Al₂O₃, FeО, Fe₂O₃ та ТіО₂. Домішки Na, К, Мп, рідше Ni, V, Сг. Кристали коротко-призматичні з восьмикутним поперечним перетином; характерні двійники типу "ластівчиний хвіст". Зустрічається у високотемпературних магматичних утвореннях, переважно у жильних і вивержених гірських утвореннях, а іноді на контакті з вапняком разом з олівіном, піроксенами та нефеліном. Утворює вкраплення в лавах, зернисті аґреґати. Сингонія моноклінна. Густина 3,3…3,5, твердість 6,0. Є в межах Українського щита, у Чивчинських горах та на Донбасі.

АВЛАКОГЕН, *авлакоген, **aulacogene, ***Aulakogen - борозноподібна западина ділянки земної кори, ускладнена великими розломами, які розтинають фундамент платформи. Розрізняють прості й складні А. На тер. України знаходиться Дніпровсько-Донецький авлакоген.

АВОҐАДРИТ, *авогадрит, **avogadrite, ***Аvogadrit – мінерал, флуорид калію, цезію і бору. Склад: 4[(K,Cs)BF₄]. Густина 2,5-3,3. Зустрічається у вигляді фумарольних відкладів на Везувії, у суміші з сасоліном та ін. солями. Рідкісний. Названо на честь Амадео Авоґадро (1776-1856).

АВОҐАДРО ЗАКОН, *Авогадро закон, **Avogadro’s law; ***Avogadrosche Regel, Avogadrosches Gesetz – газовий закон, згiдно з яким у рівних об’ємах різних газів при однакових тиску і температурі міститься однакова кількість молекул. Згідно з А.з. 1 кіломоль будь-якого ідеального газу при нормальних умовах (тиск P = 101325 Па = 760 мм рт.ст. і температура t = 0°C) займає об’єм 22.4136 м³. Кількість молекул у одному молі називається сталою Авоґадро. N_А = 6.022045 (31)*10²³ моль^-1. Вiдкрив цей закон у 1811р. А. Авоґадро.

АВСТРАЛІЙСЬКА ПЛАТФОРМА - одна з найбільш древніх (докембрійських) тектонічних стабільних структур земної кори. Займає західну і центральну частини материка Австралії та південну частину Нової Гвінеї. Про геологічну будову та корисні копалини А.п. див. Австралія.

АВСТРАЛІТИ - Див. тектити.

АВСТРОЛІТИ, *австролиты – вибухові речовини, суміші нітратів та перхлоратів гідразину з рідким аміаком або розчинами амонійної селітри. Готують на місці застосування. Характеризуються високими енергетичними показниками. Завдяки великій густині (1,3-1,4 г/см³) об’ємна енергія заряду в свердловині може досягати 5650 кДж/л. Об’єм продуктів вибуху досягає 1000 л/кг.

АВТОГЕН, *автоген, **autogenous welder, autogenous welding machine; ***Autogengerät, Autogenbrenner – апарат для автогенного (під впливом дуже високої температури без обробляння знаряддями) різання й зварювання металів. Інші назви процесу – газове різання, газове зварювання (металів), кисневе різання, кисневе зварювання. При різанні має місце згоряння металу в кисні або ацетилені. Товщина металевого листа при різанні – 2 мм і більше. Автогенне зварювання застосовують для зварювання тонкостінних виробів зі сталі, кольорових металів і сплавів, для наплавки твердих сплавів при ремонтних роботах.

АВТОГЕННИК, *автогенщик, **oxy–acetylene welder, ***Autogenschweißer – фахівець з автогену.

АВТОДИСПЕТЧЕР, *автодиспетчер, **autocontroller, supervisory (control) system; ***Autodispatcher - комплексна система, що забезпечує автоматизацію процесу управління на основі оптимальних режимів роботи керованого об'єкта.

АВТОЗЧІП, *автосцепка, **automatic coupling, automatic coupler; ***Selbstkupplung, automatische Kupplung, Schnellkupplung – пристрій для автоматичного зчеплення насосу і штанг.

АВТОКАТАЛІЗ, *автокатализ, **autocatalysis, ***Autokatalyse – 1) Явище самочинного прискорення хімічної реакції одним з її продуктів або вихідною чи проміжною речовиною (такий реаґент називають автокаталізатором); швидкість реакції в початковий період зростає, досягає максимуму, а надалі поступово зменшується (кінетична крива має S-подібний вигляд); для таких реакцій є характерним індукційний період. 2) Самочинне прискорення хімічної реакції одним з її продуктів або вихідною речовиною.

АВТОКЛАВ, *автоклав, **autoclave, ***Autoklav, Druckbehälter, Druckgefäß - герметичний пристрій для здійснення технологічної обробки речовин в герметичній посудині під дією підвищених температур та надлишкового тиску. Застосовується, зокрема, для приготування зрідженого палива з вугілля, а також виробництва вугільних термобрикетів (автоклавно-брикетний комплекс).

АВТОКОЛИВАННЯ, САМОКОЛИВАННЯ, *автоколебания, **self-excited vibrations, self-excited oscillations; ***Selbstschwingungen – коливання системи, що виникають внаслідок самозбудження, вид і властивості яких визначаються системою, хоч і незгасаючі коливання підтримуються зовнішніми джерелами енергії, напр., у колоні насосних штанг.

АВТОКРАН, *автокран, **truck crane, ***Kranwagen – самохідний кран; підіймальний кран на автомобільному шасі.

Автол, *автол, **motor (automotive engine) oil, ***Autol – мастило для автомобільних і тракторних двигунів (продукт переробки нафти).

АВТОМАТ, *автомат, **automatic machine; ***Automat – 1) Пристрій (або сукупність пристроїв) прилад, апарат, машина, що виконує за заданою програмою без безпосередньої участі людини операції отримання, зберігання, перетворення, передавання і використання енергії, матеріалу або інформації; самодій, самочин, саморух А. використовують для підвищення продуктивності і полегшення праці людини, для звільнення її від роботи у важкодоступних місцях, у небезпечних для життя чи шкідливих для здоров’я умовах. Розрізняють А. технологічні (напр., А. для підземного ремонту свердловин, різні автоматичні аґреґати), енергетичні (пристрої енергосистем, електричних машин, електричних мереж), транспортні (автомашиніст, автостоп і ін.), лічильні, в т.ч. обчислювальні машини, та ін. Залежно від умов праці і виду уживаної енергії розрізняють механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні (електронні) А., а також комбіновані А. (напр., електромеханічні, пневмоелектричні). 2) Математична модель реальних (технічних) А.

АВТОМАТ ПІДЗЕМНОГО РЕМОНТУ (АПР), *автомат подземного ремонта (АПР), **undeground repair automat, ***Automat für Untertagereparatur – машина (прилад), що виконує роботу по скручуванню і розкручуванню труб при підземному ремонті свердловин за допомогою особливого механізму без участі людини; інакше: автомат Молчанова (розроблений Г.В.Молчановим).

АВТОМАТИЗАЦІЯ, *автоматизация, **automatization, automation; ***Automatisierung – 1) Впровадження автоматичних засобів для реалізації процесів. ISO/IEC 2382-1:1993. А. здійснюється з метою підвищення ефективності праці або звільнення людини шляхом заміни частки цієї праці роботою машини. 2) Етап розвитку машинного виробництва, на якому функції управління й контролю, що їх раніше виконувала людина, передаються приладам та автоматичним пристроям. 3) Дія із застосуванням у роботі автоматичних приладів, машин. Див. автоматизація виробництва, коефіцієнт автоматизації.

АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА, *автоматизация производства, **automation of production, ***Produktionsautomatisierung - вищий рівень розвитку машинної техніки, коли регулювання й управління виробничими процесами здійснюються без участі людини, а лише під її контролем; поява якісно нової системи машин з керуючими засобами, що базуються на застосуванні електронних обчислювальних машин, приладів та автоматичних засобів; один з головних напрямів науково-технічного прогресу. Розрізняють автоматизацію виробництва часткову, комплексну та повну. Часткова А.в. передбачає автоматизацію основних виробничих процесів, повна – всіх основних і допоміжних процесів, а комплексна – не тільки процесу виробництва, але й процесів керування й обслуговування. В нафтогазовидобувній промисловості основним напрямом А.в. є автоматизація контролю за роботою нафтових і газових свердловин, в бурінні – спуско-підіймальних операцій шляхом впровадження автоматів спуско-підіймання.

Автоматизація технологічного процесу, *автоматизация технологического процесса, **automatic production methods, process automation; ***Automatisierung des technologischen Prozeßes – використання енергії неживої природи в технологічному процесі або його складових частинах для їх виконання і керування ними без безпосередньої участі людей, що здійснюється з метою зменшення трудових затрат, покращання умов виробництва, підвищення обсягів випуску й якості продукції. За рівнем автоматизації розрізняють часткову, повну і комплексну А.т.п. Здійснюється за допомогою систем автоматичного регулювання (САР) та систем автоматичного керування (САК).

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА (АС), *автоматизированная система (АС), **automated system; ***automatisiertes System - сукупність керованого об’єкта й автоматичних вимірювальних та керуючих пристроїв, у якій частину функцій виконує людина. ДСТУ 2941-94.

Автоматизована система керування (АСК), Автоматизована система УПРАВЛІННЯ (АСУ), *автоматизированная система управления (АСУ), **automated control system, ***àutomatisiertes Steuersystem – АС, що ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними технічними й економічними об’єктами. Призначена для автоматизації процесів збирання та пересилання інформації про об'єкт керування, її перероблення та видавання керівних дій на об'єкт керування (ДСТУ 2226-93); сукупність економіко-математичних методів, технічних засобів (ЕОМ, пристроїв відображення інформації, засобів зв’язку та ін.) і організаційної структури, що забезпечують раціональне керування складними об’єктами і процесами. АСК дає змогу розв’язувати задачі перспективного та оперативного планування виробництва, оперативного розподілу завантаження обладнання, оптимального розподілу обладнання та використання ресурсів і ін. АСК належить до класу людино-машинних систем і складається з функціональної і забезпечуючої частин. Функціональна частина включає систему моделей планово-економіч. і управлінських задач, забезпечуюча частина - інформаційну і техн. бази, матем. забезпечення, економіко-організац. базу та ін. Інформац. база АСК - це розміщена на машинних носіях інформації сукупність всіх масивів даних, необхідних для автоматизації управління об'єктом або процесом. Техн. база – комплекс техн. засобів збору, передачі, обробки, накопичення і видачі даних, а також пристроїв, що безпосередньо впливають на об'єкти управління. Матем. (програмне) забезпечення АСК поділяється на системне і спеціальне. Перше включає операційні системи (ОС), призначені для управління роботою пристроїв обчисл. машини, організації черговості виконання обчисл. робіт, контролю й управління процесом обробки даних, а також для автоматизації роботи програмістів. За допомогою операційних систем здійснюється також звернення до ЕОМ з віддалених абонентських пунктів. Спец. матем. забезпечення включає пакети прикладних програм, що здійснюють організацію й обробку даних з метою реалізації необхідних функцій управління в рамках певних економіко-матем. та організац. моделей. Розрізняють такі основні типи АСК: системи організаційного (або адміністративного) керування (АСОК) і керування технологічними процесами (АСК ТП). До АСОК входять автоматизовані системи керування підприємством (АСКП), галузеві автоматизовані системи керування (ГАСК) і спеціалізовані автоматизовані системи керування функціональних органів управління господарством. До останніх належать автоматизовані системи планових розрахунків (АСПР), держстатистики (АСДС), керування матеріально-технічним постачанням (АСК МТП), керування науково-технічним процесом (АСК НТП) та ін. Відомі АСУ об’єктів гірничої промисловості, напр., збагачувальних фабрик, шахт, кар’єрів.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ (АСКП), АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ (АСУП), *автоматизированная система управления предприятием (АСУП), **Computer-Aided Manufacturing (CAM), ***automatisiertes System zur Leitung eines Betriebes – АС, призначена для ефективного керування виробничо-господарчою діяльністю підприємства. ДСТУ 2226-93. Головна мета АСКП (АСУП) – автоматизація інформаційних процесів на підприємстві й удосконалення форми організації виконування цих процесів. В АСКП виділяють функціональні та забезпечувальні підсистеми.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ (АСК ТП), Автоматизована система УПРАВЛІННЯ технологічним процесом (АСУ ТП), *автоматизированная система управления технологическим процессом (АСУТП), **(automatic) process control system, ***automatisiertes System der Prozeßsteuerung – АС, призначена для оптимізації керування (управління) технологічними процесами виробництва. ДСТУ 2226-93.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ПРОЕКТУВАННЯ (АСП), *система автоматизированного проектирования (САПР); **Computer-Aided Design System (CAD); ***automatisiertes Projektierungssystem – АС, призначена для автоматизації технологічного процесу проектування об'єкта, кінцевим результатом якого є комплект проектної, конструкторської та програмної документації, достатньої для виготовлення та подальшої експлуатації об'єкта проектування. ДСТУ 2226-93.

АВТОМАТИЗОВАНИЙ ПРОЦÉС, *автоматизированный процесс; **automated process; ***automatisierter Prozeß – виробничий чи інший процес, який виконується за допомогою автоматичних приладів, машин.

АВТОМАТИКА, *автоматика, **automation, automatics, automatic equipment, automated mechanisms, automatic machinary (devices); ***Automatik - 1)Сукупність механізмів і пристроїв, що діють без безпосередньої участі людини. 2) Галузь науки й техніки, що стосується автоматів. Термін А. стосується раннього періоду розвитку досліджень і практичних розробок у галузі автом. регулювання й керування. Зі становленням і швидким розвитком кібернетики в її рамках виділилася кібернетика технічна, до якої складовою частиною і увійшла А. Сьогодні А. - теорія автоматичного управління технічними засобами і керуючими пристроями, дaтчиками, виконавчими механізмами та пристроями, що забезпечують взаємодію людини з обчислювальною технікою (разом з теоретичними і прикладними основами створення та організацією їх функціонування). Вдосконалення технічних засобів автоматики і поширення автоматичних керуючих пристроїв сприяли автоматизації виробництва.

АВТОМАТИЧНА СИСТЕМА, *автоматическая система, **automatic system, ***automatisches System – сукупність керованого об’єкта й автоматичних вимірювальних та керуючих пристроїв. На відміну від автоматизованої системи керування, А.с. реалізує встановлені функції процеси автоматично, без участі людини (крім етапів пуску та налагодження системи). А.с. - самодіюча система. Прикладом можуть бути А.с. керування конвеєрними лініями у шахті.

АВТОМАТИЧНЕ ЗАХИСНЕ ВІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, *автоматическое защитное отключение электрооборудования, **Electrical equipment automatic protective switching-off, ***automatische Schutzabschaltung von elektrischen Anlagen - різновид вибухозахисту електрообладнання, який полягає в знятті напруги з струмопровідних частин при руйнуванні захисної оболонки за час, який виключає займання вибухонебезпечного середовища. У вітчизняній практиці А.з.в.е. застосовується в рудникових ліхтарях. В рудникових вибухобезпечних освітлювальних приладах з люмінесцентними лампами холодного запалювання А.з.в.е. за держстандартом повинно забезпечувати на протязі всього строку служби безвідмовне відключення електродів лампи після її руйнування за термін, що не перевищує 10 мс. В освітлювальних приладах з розжарювальними схемами запалювання відключення електродів люмінесцентних ламп після руйнування трубки лампи повинно забезпечуватися за термін не більше 4 мс. З.М.Іохельсон.

АВТОМАТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ, *автоматическое управление, **automatic control, automatic management; ***automatische Steuerung - процес управління (керування) об'єктом, при якому операції, що забезпечують досягнення заданої мети, виконуються системою, що функціонує без втручання людини відповідно до заздалегідь заданого алгоритму. Реалізовується в системах автоматичного керування (САК) - сукупності автоматичного керуючого пристрою і керованого об'єкта. САК поділяється на системи: 1. автоматич. регулювання (CAP), в завдання яких входить підтримка постійного значення керованої величини; 2. програмного управління, де керована величина змінюється за заданою програмою; 3. САК стеження, для яких програма управління заздалегідь невідома і характер поведінки системи повністю залежить від зміни умов функціонування об'єкта управління; 4 адаптаційні САК (ті, що самопристосовуються).

АВТОМАТИЧНИЙ, *автоматический, **automatic, self-acting, ***automatisch - виконуваний пристроєм без втручання людини.

АВТОМАТИЧНИЙ ГАЗОВИЙ ЗАХИСТ (АГЗ) ШАХТ, *автоматическая газовая защита (АГЗ) шахт, **automatic gas protection of mines; mine automatic gas protection; ***automatischer Gasschutz von Gruben – сукупність технічних засобів і організаційних структур, які забезпечують постійний телеконтроль вмісту газу метану. А.г.з.ш. виконується за допомогою спеціальної апаратури (напр., АМТ-3) автоматичного газового захисту і автоматичного централізованого контролю метану, призначеної для безперервного телеконтролю вмісту газу метану в гірничих виробках вугільних шахт і автоматичного газового захисту. При наявності на шахті АСКП (автоматизованої системи керування підприємства), система АГЗ може бути її складовою частиною. Система АГЗ використовується на шахтах ІІІ категорії, надкатегорійних і небезпечних за викидами вугілля, породи і газу. Система забезпечує: контроль вмісту метану в місцях розташування датчиків, передачу безперервної інформації щодо вмісту метану до диспетчерського пункту та її реєстрацію, місцеву та централізовану звукову і світлову аварійну сигналізацію про перевищення встановленої норми вмісту метану; автоматичне відключення електричного живлення об’єкту.

АВТОМАТИЧНИЙ ЗАХИСТ ПРИВОДУ ВІД ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ, *автоматическая защита привода от перегрузки, **automatic motor overload protection, automatic protection agains overload, ***Automatiesierungsschutz gegen Űberladung - виключення можливості виникнення небезпечних перевантажень приводів гірничих машин за допомогою спеціальних запобіжних пристроїв або автоматичного відключення приводів від мережі в момент перевантаження.

АВТОМАТИЧНИЙ МЕТАНОМЕТР, *автоматический метанометр, **automatic methane tester (meter), automatic methanemeter, ***automatisch Methanemeter, automatisch Methanmeβgerät - стаціонарний прилад, який здійснює місцеву безперервну та дистанційну сигналізацію про наявність метану в атмосфері гірничої виробки. Основний елемент - датчик, робота якого базується на термічному ефекті спалюваного метану, який всмоктується в камеру спалювання разом з шахтним повітрям. Встановлюється у вентиляційному штреку або у виробці. Апарат сигналізації та контролю метану встановлюється в гірничій виробці, а сигнальне табло - у диспетчера. Точність вимірювань - 0,2-0,3 % метану. У вугільних шахтах застосовуються комплекси "Метан", які складаються з апаратури АТ1-1, АТ3-1, АТВ-1 та СПИ-1. Комплекс забезпечує вимірювання концентрації метану в атмосфері гірничої виробки, диспетчерську сигналізацію при перевищенні заданої концентрації, вимкнення фідерного автомата або пускача при аварійному вмісті метану в атмосфері.

АВТОМЕТАМОРФІЗМ, *автометаморфизм, **autometamorphism, ***Autometamorphose - сукупність фіз.-хім. процесів, що приводять до зміни мінерального складу гірських порід під впливом розчинів і флюїдів, генетично пов'язаних з породами, що формуються. При цьому може відбуватися як перекристалізація мінералів, так і їх метасоматична зміна. Ряд дослідників допускають, що процеси А. починаються ще на магматич. стадії, і згідно з цим виділяють власне магматичну (>600 ^оС), пневматолітичну (600-375 ^оС) і гідротермальну (<375 ^оС) стадії. Згідно з поширеними уявленнями (Д.С.Коржинський), процеси А. відносяться лише до післямагматич. етапу, під час якого змін зазнає вже тверда порода. Процеси зміни мінералів в присутності магми під впливом трансмагматич. розчинів належать до метамагматизму. У цьому випадку (напр., для ґранітоїдів) розрізняють стадії кислотного вилуговування й осадження лугів. Прикладами А. є сосюритизація плагіоклазу, хлоритизація амфіболу, спілітизація і уралітизація порід лужного складу, пропілітизація лужних і середніх порід, ґрейзенізація лейкоґранітів і ін.

АВТОМОБІЛЬНИЙ КАР'ЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, *автомобильный карьерный транспорт, **open-pit truck haulage, opencast motor transport, ***Kraftverkehr im Tagebau - у широкому розумінні - комплекс, що об'єднує автомобільні транспортні засоби (автосамоскиди) і допоміжне обладнання, кар'єрні автошляхи, техн. засоби управління виконанням робіт, а також засоби техн. обслуговування і ремонту автомобілів та обладнання, призначений для технол. процесу переміщення гірничої маси з кар'єру у відвал, на перевантажувальний пункт або до приймального пристрою збагач. ф-ки. Області ефективного застосування А.к.т.: будівництво кар'єрів, розробка родовищ з неправильними контурами або родовищ, що залягають в гористій місцевості; розробка горизонтальних або слабконахилених пластів при швидкому просуванні фронту робіт; виїмка корисної копалини за її гатунком (сортом) або виїмка окр. прошарків і блоків; розробка родовищ, що залягають на великій глибині (з використанням автотранспорту в поєднанні з інш. трансп. засобами на короткому плечі відкатки). У більшості випадків кар'єри, в яких застосовується А.к.т., мають обмежені розміри (довжину в плані звичайно не більше за 2-3 км, глиб. 150-200 м). Оптимізація А.к.т. пов'язана з найповнішим використанням вантажних засобів у вибоях. Тому схема під'їздів під вантаження вибирається з урахуванням найменшого часу на маневри, подачу і зміну автосамоскидів. На тривалість завантаження впливають продуктивність екскаватора (навантажувача) і об'єм кузова автосамоскида, який повинен бути кратним місткості ковша екскаватора (від 3:1 до 8:1). Режим руху рухомого складу визначається насамперед типом кар'єру. Для кар'єрів глибинного типу характерне транспортування вантажу на підйом, для кар'єрів нагірного типу - під схил. При використанні А.к.т. в комбінації з ін. трансп. засобами можлива їх робота в обох режимах при рухові до перевантажувального пункту: з однієї частини уступів - під схил, з іншої - на підйом. Організацію руху автотранспорту в кар'єрі здійснюють за закритим або відкритим циклом. У першому випадку група автосамоскидів закріплюється за певним екскаватором. Така організація нескладна, але нерідко приводить до простоїв. При організації руху за відкритим циклом автосамоскиди розподіляються між екскаваторами так, щоб максимально скоротити їх простої в очікуванні транспорту і простої автосамоскидів на вантаження.

Робота автотранспорту за замкненим циклом забезпечується системою управління, яка надає диспетчеру інформацію про хід вантажно-розвантажувальних робіт. На початку зміни автосамоскиди закріпляються за екскаваторами відповідно до заздалегідь розрахованої програми роботи кар'єру за зміну, а в ході роботи при різких змінах виробнич. ситуації здійснюється коригування, критерієм якого є підтримка заданої якості руди, що надходить на збагач. ф-ку. Осн. переваги А.к.т. - висока маневреність рухомого складу, скорочення довжини трансп. комунікацій завдяки застосуванню відносно крутих схилів автошляхів, спрощення процесу відвалоутворення через меншу трудомісткість і можливість зменшення площі відвалів, висока оперативність управління. До недоліків А.к.т. слід віднести: обмеження до 3-4 км відстані транспортування вантажів, залежність експлуатації доріг і рухомого складу від кліматич. умов, висока загазованість навколишнього середовища при роботі автотранспорту.

АВТОМОДЕЛЬНА ТЕЧІЯ, *автомодельное течение; **self-similar flow, self-similar current; ***аutomodele Fliessen, Automodellstrom – течія рідини (газу), яка залишається механічно подібною сама до себе при зміні одного або декількох параметрів, які визначають цей рух. У широкому значенні під автомодельністю течії розуміють незалежність безрозмірних параметрів, які характеризують рух, від критеріїв подібності.

АВТОНАВАНТАЖУВАЧ, *автопогрузчик, **truck loader, lift truck; ***Selbetvorschubgerät, Hubstapler, Hubkarren – машина для навантажування, розвантажування і переміщення вантажів, установлена на автомобільному шасі. Див. навантажувач, навантажувач кар'єрний.

вгору