АКТИВАТОР, *активатор, **activator, activating agent, promoter; ***Aktivator, Beleber - 1) Речовина, що підси-лює дію каталізаторів. 2) Флотаційний реаґент, що застосовується для вибіркового посилення флотаційної здатності мінералів в умовах флотації. Підсилює дію реаґентів-збирачів. Типовий А. - солі полівалентних металів, сірчистий натрій і т.п. А. - як правило, водорозчинна йоногенна неорганічна речовина, що створює на поверхні мінералу стійкі сполуки, які забезпечують ефективну флотацію. Напр., А. сфалериту (ZnS) є сульфат міді: йони міді заміняють на поверхні сфалериту цинк, утворюючи CuS, який активно взаємодіє із збирачем, що посилює флотацію часток сфалериту. Реаґент, що активує один мінерал, може бути депресором інш. мінералу; один і той же реаґент при малих концентраціях може активувати мінерал, а при великих - ставати його депресором.

АКТИВАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ, *активационный анализ, **activation analysis; ***Aktivierungsanalyse - якісне і кількісне визначення складу речовини, яке базується на вимірюванні енергії випромінювання і періодів напіврозпаду радіоактивних ізотопів, які утворюються в речовині, що досліджується при опроміненні її нейтронами, протонами, альфа-частками, гамма-квантами та ін. Висока селективність і чутливість А.а., простота операцій, експресність дозволяють широко застосовувати А.а., для аналізу мінеральної сировини і продуктів її переробки. Велика проникна здатність первинного і вторинного випромінювань для нейтронного і гамма-активаційного аналізу дозволяє використовувати ці методи не тільки для контролю аналіт. проб, але також для непідготовлених проб і безперервного контролю в трансп. потоках. Перспективне також застосування А.а. в геохімії рідких і розсіяних елементів.

АКТИВАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВОД, *активационный анализ вод, **activation analysis of waters; ***Aktivierungsanalyse for Wasser, Wasser-Aktivierungsanalyse – базується на вивченні ядерних реакцій при опроміненні проби нейтронами або гамма-променями. В результаті утворюються ізотопи, які кількісно визначаються за їх активністю. Чутливість аналізу досягає n*10^-3 мкг/л.

АКТИВАЦІЯ, *активация, **activation, ***Aktivierung - 1) Збудження чогось, напр., молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції, напр., А. механохімічна. 2) Обробка деревного вугілля та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності вбирати гази, рідини тощо. Буває штучна і природна активація вугілля.

АКТИВАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЗРУШЕННЯ - зміна характеру розподілу та величини зрушення і деформації земної поверхні та товщі порід при розробці пласта суміжними виробками або при повторних підробках в порівнянні зі зрушеннями та деформаціями від окремої виробки при первинній підробці.

АКТИВІЗАЦІЯ ТЕКТОНІЧНА, *активизация тектоническая, **tectonic activation, ***tektonische Aktivierung – відновлення в межах стійких, раніше стабілізованих ділянок земної кори на платформах, а також в давніх складчастих областях інтенсивних тектонічних рухів, які знову створюють гірський рельєф. Як правило супроводжуються проявами магматизму. Див. активізація тектоно-магматична.

АКТИВІЗАЦІЯ ТЕКТОНО-МАГМАТИЧНА, *активизация тектоно-магматическая, **tectono-magmatic activation; ***tektonomagmatische Aktivierung - процес підвищення інтенсивності тектоніч. рухів і магматизму, що звичайно виявляється після періоду відносного тектоніч. спокою. У ряді випадків супроводжується поновленням гороутворення, відродженням гірського рельєфу на місці раніше рівнинних територій. Характеризується складчасто-насувними тектоніч. деформаціями, рифтоутворенням, вулканізмом, утворенням тріщинних інтрузій ґранітів і лужних порід, рідше повторним регіональним метаморфізмом. А.т-м. пояснюється або підняттям з мантії до основи земної кори розігрітого і легкого матеріалу, або зіткненням континентальних літосферних плит (напр., Індостанської і Євразійської в Центр. Азії) з розігріванням їх ниж. частини. Явища А. т-м. відбувалися протягом значних, відрізків історії Землі, принаймні з початку протерозойської ери (2,5 млрд. років тому), але особливо виразно і повно - з мезозою. З А.т-м. пов'язане виникнення числ. родов. руд кольорових металів (свинцю, цинку, олова, вольфраму і ін.), рідкісних елементів (танталу, ніобію, цирконію, торію та ін.), коштовного каміння.

АКТИВІЗОВАНА ПЛАТФОРМА, *активизированная платформа, **activated platform, ***aktivierte Tafel – платформа або її частина, яка після тривалого часу стабільного платформного розвитку набула високої рухливості, як правило з утворенням гірського рельєфу (напр., Тянь-Шань, Джунгарський Алатау, Алтай, Саяни, Забайкалля і т.д.).

АКТИВНЕ ВУГІЛЛЯ, АКТИВОВАНЕ ВУГІЛЛЯ, *активный уголь, активированный уголь, **activated coal, ***Aktivkohle - пориста вуглецева речовина з високими адсорбційними властивостями та гідрофобністю. Характерна властивість А.в. поглинати (адсорбувати) гази, пару і розчинені речовини зумовлена їх розвиненою поровою поверхнею з великим числом активних центрів. А.в. отримують карбонізацією і подальшою активацією органіч. речовин рослинного походження (торфу, бурого вугілля, деревних матеріалів, відходів паперового виробництва тощо). Застосовується як адсорбент у засобах протигазового захисту, медицині, хімії, харчовій промисловості тощо, а також як носій каталізаторів у технологічних процесах.

АКТИВНИЙ, *активный, **active, ***aktiv - 1) Діяльний, енергійний; той, що розвивається. 2) Здатний вступати в хімічну реакцію, взаємодіяти з будь-чим.

АКТИВНИЙ ОБ’ЄМ ГÁЗУ, *aктивный объем газа; **active gas volume; ***аktives Gasvolumen – об’єм газу, який щорічно в період нормальної циклічної експлуатації закачується в підземне газове сховище і відбирається з нього. А.о.г. визначають виходячи з конкретних гірничо-геологічних умов підземного сховища, а також тиску в місці під’єднання системи підземного сховища до магістрального газопроводу. При низьких тисках у сховищі і високих у магістральних газопроводах для збільшення тиску газу, який видобувається, використовують компресорні станції. Частка А.о.г. у повному об’ємі газу в підземних сховищах у водоносних пластах 50–60%, у виснажених газових родовищах 50–70%, у штучних пустотах 80–90%. Див. також буферний об’єм газу.

АКТИВНІ СИСТЕМИ РОЗРОБКИ, *активные системы разработки; **active development systems; ***Abbauverfahren, aktive Abbaumethoden, aktive Bearbeitung – cистеми розробки із співвідношенням нагнітальних і видобувних свердловин 1:3 і більше, які забезпечують підвищення темпів розробки нафтових покладів. Сюди відносять системи з "розрізанням" на вузькі смуги при трирядному розміщенні свердловин, з площинним і осередковим заводненням. А.с.р. застосовують для покладів з низькою продуктивністю, а іноді і для високопродуктивних покладів з метою інтенсифікації їх розробки. Див.: інтенсивні системи розробки.

АКТИВНІСТЬ, *активность, **activity, ***Aktivität - міра або ступінь здатності матерії, зокрема, речовини, корисної копалини до реакції, взаємодії з чим-небудь, участі в тому чи іншому технологічному процесі, напр.: п о в е р х н е в а А. - здатність речовини концентруватися на межі фаз (середовищ); ф л о т а ц і й н а А. - придатність речовини до використання як флотаційного реаґента; А. каталізатора - міра здатності каталізатора прискорювати хімічну реакцію.

АКТИВУВАТИ, *активировать, **activate, ***aktivieren - посилювати активність, переводити з неактивного стану в активний.

АКТИВНІ ГАЗИ, *активные газы, **active gases, ***Aktivgase - газоподібні складові частини шахтної атмосфери, що змінюють дифузійні властивості вентиляційного потоку. Найбільш поширені активні гази — метан та вуглекислий газ. А.г. зменшують турбулентність газового потоку і, таким чином, сприяють утворенню місцевих скупчень газу (часто у вигляді шарів біля підошви або покрівлі гірничої виробки).

АКТИЛОВІ РЕАҐЕНТИ В БУРІННІ, *актиловые реагенты в бурении, **actil reagents in boring, ***Aktilreagenzien im Bohren - синтетичні полімери, що використовуються як термосолестійкі знижувачі водовіддачі бурових та тампонажних розчинів.

АКТИНІЙ, *актиний, **actinium, ***Aktinium - радіоактивний хімічний елемент, символ Ас, ат.н. 89; ат.м. 227,0278. Найдовше існуючим є ізотоп ²²⁷Ас. Період напіврозпаду 21,8 р. Сріблясто-білий метал. Міститься у уранових та торієвих рудах. Високотоксичний. t_пл = 1050 ^oC, t_кип = 3590 ^oC. За хімічними властивостями схожий на лантан.

АКТИНОЇДИ, АКТИНІДИ, *актиноиды, актиниды, **actinoids, actinides; ***Aktinoiden, Aktiniden - хімічні елементи, які в періодичній системі елементів Д.І.Менделєєва розміщені після актинію (ат. н. 90-103). Всі А. радіоактивні. До А. належать торій, нептуній та ін. – загалом 14 хім. елементів (металів). Близькі за будовою електронних оболонок атомів та хім. властивостям. А. розташовані за ураном відносять до трансуранових елементів.

АКТИНОЛIТ, *актинолит, **actinolite; ***Aktinolith, Strahlstein - породотвірний мінерал класу силікатів. Метасилікат стрічкової будови з групи амфіболів. Склад: Са₂(Мg,Fe²⁺)₅[Si₄O₁₁]₂(OH,F)₂. Домішки МnO (до 7,4% ), Аl, Fe³⁺. Сингонія моноклінна. Густина 3,2-3,3. Твердість 5,5-6. Блиск скляний. Утворює променисті, азбестоподібні волокнисті аґреґати; рідше - щільна заплутано-волокниста маса - нефрит. Колір зелений різних відтінків. Спайність довершена в одному напрямі. А. - типовий метасоматич. мінерал. Широко розповсюджений у сланцях низького рівня регіонального метаморфізму, в зонах зміни гіпербазитів, скарнах. Кінцевий продукт зміни піроксенів у процесі уралітизації. Акцесорний мінерал деяких кислих порід, пегматитів і карбонатитів. Головний породоутворюючий мінерал кристалічних сланців. Використовують як кислото- і вогнетривкий матеріал. В Україні є на Криворіжжі та у Приазов’ї.

АКТУАЛІСТИЧНИЙ МЕТОД (АКТУАЛІЗМ), *актуалистический метод (актуализм), **actualism, ***Aktualismus, Aktualitätsprinzip, Aktualistischmethode - метод наукового пізнання геологічної історії Землі, реконструкція процесів минулого шляхом використання закономірностей, виявлених при вивченні сучасних геологічних процесів. Чим давніші відклади, тим менш прийнятним є використання А.м.; у той же час цей метод дає досить надійні результати для фанерозою і особливо кайнозою. Найбільш ефективний А.м. в галузі літології, вулканології, частково в тектоніці та палеонтології.

АКТУАЛЬНИЙ, *актуальный, **urgent, actual, ***aktuell - справжній, теперішній, сучасний; важливий у даний момент, злободенний, назрілий.

АКУМУЛЮЮЧА (ЗБІРНА) ГІРНИЧА ВИРОБКА, *аккумулирующая (сборная) горная выработка, **main roadway, accumulate mine working, ***Sammelgrubenbau, Akkumulatorgrubenbau – виробка, яка застосовується для доставки корисної копалини з декількох очисних вибоїв до відкатної виробки. Може бути горизонтальною, похилою або вертикальною.

АКУМУЛЮЮЧА ЄМНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *аккумулирующая емкость горных пород, **accumulating water-absorbing capacity of rocks, ***Sammelkapazität des Gesteines – здатність порід водоносних горизонтів вбирати й утримувати в щілинах та порах воду, яка просочується з поверхні в період паводків.

АКУМУЛЮЮЧИЙ БУНКЕР, *аккумулирующий бункер, **accumulating bunker, storage bunker; ***Sammelbunker, Pufferbunker, Bunker-Akkumulator - ємкість для накопичення, зберігання та регульованої видачі матеріалу, напр., мінеральної сировини чи рядового вугілля перед відправкою їх на переробку (збагачення). Акумулювання сприяє стабільності технологічних процесів. А.б., використовуваний у вуглезбагаченні, - ємкість циліндроконічної або інш. форми великої місткості називають силосом.

АКУМУЛЯТИВНИЙ РЕЛЬЄФ, *аккумулятивный рельеф, **accumulative relief, ***Akkumulationsrelief – рельєф земної поверхні, який виник внаслідок накопичення (акумуляції) морських, річкових, озерних, льодовикових, еолових та ін. відкладів, продуктів виверження вулканів, а також продуктів антропогенного характеру. Розрізняють водно-акумулятивний, льодовиково-акумулятивний та ін. генетичні типи А.р., а також наземні та підводні форми А.р. А.р. протиставляють денудаційному рельєфу (див. денудація). Найчастіше в природі зустрічаються форми рельєфу змішаного походження. Див. рельєф.

АКУМУЛЯТОР, *аккумулятор, **accumulator, ***Akkumulator - пристрій, в якому нагромаджується (акумулюється) енергія. Найпоширеніші електричні (кислотні та лужні) А. нагромаджують хім. енергію (внаслідок зворотних хім. реакцій між речовиною електродів та електролітом), а віддають електричну енергію, являючи собою гальванічні елементи. Крім того, розрізняють А. гідравлічні, пневматичні, теплові та інерційні (гіровози). А. широко застосовують в техніці, зокрема в гірництві.

АКУМУЛЯТОРНА БАТАРЕЯ, *аккумуляторная батарея, **storage battery, ***Akkumulatorenbatterie, Fahrzeugaakkumulator - група однотипних електричних акумуляторів, сполучених електрично і конструктивно для отримання необхідних значень струму і напруги. Використовується, зокрема, як джерело енергії для живлення тягових електродвигунів акумуляторних електровозів. На шахтах в А.б. використовують кислотні (свинцеві) і лужні (залізонікелеві) акумулятори. Основні параметри, які характеризують акумулятор, - електрорушійна сила, напруга, опір внутрішній, струм та місткість. А.б. складається з послідовно з’єднаних елементів (акумуляторів), розміщених у спеціальному батарейному ящику. Лужні залізонікелеві акумулятори (що застосовуються частіше) у порівнянні з кислотними свинцевими мають ряд переваг: можуть зберігатися в розрядженому або напіврозрядженому стані, не виходять з ладу в результаті коротких замикань, мають більший строк служби. Переваги кислотних А.б.: вищий ККД, вища розрядна напруга, менший внутрішній опір. Є.М.Сноведський.

АКУМУЛЯЦІЯ *аккумуляция, **accumulation, aggradation; ***Akkumulation, Ansammlung, Speicherung, Aufspeicherung - 1). Нагромадження, збирання, напр., А. енергії. 2) В геології – накопичення (назбирування, нагромаджування) мінеральних речовин або органіч. залишків на дні водоймищ і на поверхні суші. Процес, протилежний денудації і залежний від неї. Області А. - це найчастіше тектонічні прогини та западини, а також денудаційні долини й улоговини. Розрізняють А. наземну (гравітац., річкову, льодовикову, водно-льодовикову, морську, озерну, еолову, біогенну, вулканогенну) і підводну (підводно-зсувну, прибережно-морську, дельтову, рифоґенну, вулканічну, хемоґенну тощо. З процесами А. пов'язане утворення різн. типів екзоґенних род. к.к.

АКУМУЛЯЦІЯ НАФТИ І ГАЗУ, *аккумуляция нефти и газа; **оil and gas accumulation; ***Erdöl- und Gasspeicherung (Gasanreicherung), Erdöl- und Gasakkumulation – процес накопичення нафти і (або) газу в пастках. У результаті нафта і газ, розсіяні в пластових водах, концентруються в покладі. А.н. і г. – кінцевий етап складного процесу міграції нафти і газу із зон утворення в зони накопичення. Згідно з гравітаційною теорією причиною А.н. і г. є плавучість (спливання у воді вуглеводнів). Акумуляція відбувається там, де нафта і газ не можуть піднятися вище через те, що досягнули склепіння антикліналі або колектор виклинився вгору по підняттю пластів. Міграція А.н. і г. під напором води, яка рухається, становить основу гідравлічної теорії, згідно з якою затримуються у пастці лише нафта і газ. За капілярною теорією вона зумовлена явищами поверхневого натягу, капілярними та іншими силами. Більшість дослідників пояснює А.н. і г. комбінованою дією названих вище сил.

АКУСТИЧНА ЖОРСТКІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *акустическая жесткость горных пород, **acoustic stiffness of rock, ***Schallhärte der Gesteine - властивість породи передавати звукові коливання. Залежить від структурних особливостей г.п. та їх мінерального складу. Визначається як добуток густини гірської породи на швидкість розповсюдження в ній поздовжніх пружних хвиль. [кг/м²*с].

АКУСТИЧНА ЦЕМЕНТОМЕТРІЯ, *акустическая цементометрия; ***akustische Zementdickenmessung – Див. акустичний контроль цементування.

АКУСТИЧНИЙ КАРОТАЖ, *акустический каротаж, **acoustic velocity logging; ***akustische Bohrlochmessung, akustische Karottage - метод геофізичних досліджень у свердловинах, що ґрунтується на вивченні акустичних властивостей гірських порід. Використовується при пошуках і розвідці корисних копалин, а також для контролю за технічним станом свердловин.

АКУСТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЦЕМЕНТУВАННЯ, *акустический контроль цементирования; **cementing acoustic test (ing); ***akustische Zementdickenmessung – геофізичний метод оцінки герметичності затрубного простору, згідно з яким час пробігу амплітуди хвилі по породі і по колоні, що реєструється апаратурою контролю цементування, дає змогу визначити міцність контактів на межі цемент-колона і цемент-порода. Інша назва - акустична цементометрія.

АКУСТИЧНИЙ ПИЛОВЛОВЛЮВАЧ, *акустический пылеуловитель, **acoustic dust catcher, ***akustische Entstaubungsanlage, akustischer Staubabscheider - установка, в якій пил коагулюють дією звукового або ультразвукового поля. Останнє, як правило, створюється газоструминними ґенераторами. У гірничій практиці застосовується установка УПЗ-3.

АКУСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРНИЧОЇ ПОРОДИ, *акустические свойства горной породы, **acoustic properties of rock, ***akustische Eigenschaften von Gesteinen – властивості, що характеризують проходження через породу пружних коливань: інфразвукових, звукових та ультразвукових хвиль. А.в.г.п. використовують при сейсморозвідці, акустичному каротажі, а також при контролі стану очисних і підготовчих вибоїв, прогнозуванні динамічних явищ у масивах г.п.

АКЦЕПТОР, *акцептор, **acceptor, ***Akzeptor, Fänger - 1) Частинка, що приєднує електрони. 2) В хімії комплексних сполук – компонента, яка за певних умов приєднує два електрони. 3) В радіаційній хімії - частинка, що реаґує з вільними радикалами. Див. також донор.

АКЦЕСОРНІ МІНЕРАЛИ, *акцессорные минералы, **accessory minerals, ***akzessorische Minerale - мінерали, що становлять кількісно незначну (переважно до 1% об`єму), але якісно дуже характерну складову частину гірських порід. До акцесорних мінералів належать циркон, апатит, монацит тощо.

АЛАБАНДИН, *алабандин, **alabandite, ***Alabandin – мінерал, сульфід марганцю. Склад: 4[MnS]. Сингонія кубічна. Утворює зернисті і масивні аґреґати. Тв. 3,5-4. Густина 3,95-4,04. Колір залізисто-чорний. Риска зелена. Виявлений в епітермальних жильних родовищах. Асоціює зі сфалеритом, галенітом, піритом, кварцом, кальцитом, родохрозитом і родонітом. Марганцева руда. Розповсюдження: Туреччина, Угорщина, Румунія, Перу, Мексика, США.

АЛГОРИТМ, *алгоритм, **algorithm, ***Algorithm – сукупність точно визначених дій (правил) для розв'язування даної задачі. А. – одне з основних понять математики та кібернетики. Широко застосовується при вирішенні різноманітних технічних задач, зокрема в гірничій справі. Істотними рисами А. є: детермінованість (означеність) – однозначність виконання процесу при заданих первісних даних; дискретність – розчленованість процесу на елементарні акти; масовість – А. повинен бути застосовний не для однієї задачі, а для цілого класу однотипних задач. Від імені середньовічного узбецького математика і астронома аль-Хорезмі Абу Абдули Мухамед ібн Муси аль Маджусі (аль-Хорезмі).

АЛГОРИТМІЗАЦІЯ - побудова алгоритму, що реалізує певний процес; А. виробничих п р о ц е с і в - опис процесів мовою математичних символів для одержання алгоритму.

АЛГОРИТМІЧНИЙ - той, що стосується алгоритму; А. п р о ц е с - обчислювальний процес, результат якого знаходять за допомогою певного алгоритму; А - н а м о в а - формальна мова, призначена для записування алгоритмів; речення її є алгоритмами.

АЛДАНСЬКИЙ ЩИТ - виступ докембрійського підмурівка на півд.-сх. Сибірської платформи, який в основному співпадає з сучасним Алданським нагір'ям і хребтом Становим (вис. понад 2400 м). На півн. і сх. щит перекритий чохлом верхньопротерозойських, кембрійських відкладів, на півд. і зах. обмежений глибинними розломами від областей байкальської і палеозойської складчастостей. Докембрійські утворення підмурівка складають декілька структурних поверхів, що відображають найбільш ранні стадії еволюції земної кори. Найдавніший поверх (понад 3,5 млрд. років) представлений ґнейсами, сланцями, мармурами і кварцитами ґранулітової фації регіонального метаморфізму. Під час формування середнього структурного поверху (3,5-2,7 млрд. років) утворилися шовні прогини, виконані зонально-метаморфізованими осадово-вулканогенними відкладеннями. Широко представлені процеси ґранітизації, регресивного метаморфізму і магматизму, з якими, зокрема, пов'язане вклинення великих інтрузій анортозитів. Верх. структурний поверх (2,7-1,5 млрд. років) представлений потужними комплексами уламкових та вулканогенних утворень. До періоду докембрію А.щ. належать родов. руд заліза, міді, слюд, апатитів, рідкісних металів. Специфічна особливість А.щ. – багаторазові прояви процесів активізації, з яким пов’язане утворення западин та формування різноманітних склепінчастих структур. З процесами активізації пов’язані родов. кам’яного вугілля, флюориту, виробного каміння і золота.

АЛЕБАСТР, *алебастр, **alabaster, ***Alabaster - 1) Щільна, тонкозерниста відміна ґіпсу. 2) Продукт дегідратації ґіпсу. Густа водна маса А. швидко твердне. Використовується як будівельний матеріал та для художніх виробів.

АЛЕВРИТ, *алеврит, **aleurite, silt; ***Aleurith – дрібнозерниста пухка осадова гірська порода, за розмірами уламків (0,1-0,01 мм) проміжна між глинами та піском (мул, лес). Розрізняють крупноалевритові (0,1-0,05 мм), дрібноалевритові (0,05-0,01 мм) та тонкоалевритові (0,025 - 0,01 мм) відміни А.

АЛЕВРОЛІТ, *алевролит, **aleurolite, siltstonе; ***Sandschiefer - тверда гірська порода, зцементований алеврит. Більш ніж на 50% складається з частинок розміром 0,1-0,01 мм. Колір сірий, чорний, червоно-коричневий, зеленуватий. Структура масивна, шарувата, іноді лінзоподібна. Основні породоутворюючі матеріали – кварц, глинисті мінерали, цемент (карбонатний, карбонатно-глинистий і слюдистий). В Україні А. поширені в осадових товщах фанерозою. Сировина для виробництва керамзиту, цегли, цементу.

АЛIКВОТНИЙ (АЛІКВАТНИЙ) ДРIБ, *аликвотная (аликватная) дробь, **aliquot (unit) fraction, ***aliquot Bruchzahl - звичайний дрiб, в чисельнику якого стоїть одиниця. В маркшейдерськiй справi, геодезiї часто застосовується для характеристики вiдносної похибки або результату: 1/100, 1/200, 1/500 тощо.

АЛІТИ, *аллиты, **allites, ***Allite - 1) Продукти вивітрювання; 2) Глинисті породи з великим вмістом глинозему.

АЛІТИЗАЦІЯ, *аллитизация, **allitization, ***Allitisation – тип хім. вивітрювання г.п., властивий вологим тропікам і субтропікам. Характерний розкладом силікатів, виносом лугів, лужноземельних елементів та кремнезему і накопиченням оксидів алюмінію, заліза, титану.

АЛІФАТИЧНІ СПОЛУКИ, *алифатические соединения, **aliphatic compounds, ***aliphatische Verbindungen – вуглеводні (метан, етан, етилен, ацетилен і т.д.) та їх похідні (кислоти, спирти, аміни), вуглеводневі атоми в яких пов’язані між собою у відкриті лінійні нерозгалужені, або розгалужені ланцюжки.

АЛКАЛІЗАЦІЯ, *алкализация, **alcalisation, ***Аlcalisation, Alkalisierung - те саме, що і фельдшпатизація.

АЛКАНИ, *алканы; **alkanes; ***Alkane – ациклічні насичені вуглеводні, в яких атоми вуглецю зв’язані між собою простими зв’язками в розгалужені або нерозгалужені ланцюги, загальної формули C_nH_2n+2, де n ≥1 (метан, етан, пропан і т.д.). Більшість їх хімічних реакцій з різними реаґентами починається з розриву зв'язку С-Н, тоді як їх розпад при високих температурах йде передовсім по зв'язках С-С. Алкани складають значну частину вуглеводнів нафт і природних горючих газів. Із нафти і горючих газів виділено всі алкани нормальної будови, від метану до тритриаконтану (С₃₃Н₆₈) включно. Оскільки алкани містять максимально можливу кількість водню в молекулі, то вони характеризуються найбільшою масовою теплотою згоряння (енергоємністю), а з ростом кількості атомів масова теплота згоряння алканів зменшується (в метану 50207 кДж/кг). Внаслідок низької густини об’ємна теплота згоряння алканів менша, ніж вуглеводнів іншої будови з такою ж кількістю вуглецевих атомів у молекулі. За аґреґатним складом алкани діляться на газоподібні (С₁-С₄), рідкі (С₅-С₁₅) і тверді (починаючи з С₁₆), що кристалізуються при 20⁰С. Г а з о п о д і б н і А. здатні з водою утворювати, особливо під тиском, молекулярні сполуки – газогідрати, для яких температура розкладу при тиску 0,1 МПа і критична температура відповідно рівні: з метаном – 29 і 21,5⁰С, з етаном – 15,8 і 14,5⁰С, з пропаном 0 і 8,5⁰С. Такі гідрати часто вимерзають на внутрішніх стінках газопроводів. Гідрати – сполуки, включення (клатрати) – являють собою снігоподібні речовини, з загальною формулою М_n Н₂О, де значення n змінюється від 5,75 до 17 в залежності від складу газу і умов утворення. Природні гази містять в основному метан і менше 20% в сумі етану, пропану і бутану, домішки легкокиплячих рідких вуглеводнів – пентану, гексану та інш. Окрім цього присутні в малій кількості оксид вуглецю (IV), азот, сірководень й інертні гази. Р і д к і А., особливо нормальної будови, можуть у порівняно м’яких умовах окиснюватися киснем повітря. Вони є компонентами моторного палива: бензину, газотурбінних (авіаційних, наземних, морських) і дизельних. Т в е р д і А. виділяються із нафтової сировини при виробництві змащувальних олив, оскільки вони викристалізовуються із оливи, зменшуючи її рухомість і зумовлюючи застигання при високих температурах. Тверді алкани діляться на дві групи речовин – власне парафін і церезин.

АЛКЕНИ, *алкены, **alkenes, ***Alkene, Alkylene - органічні сполуки, ненасичені вуглеводні з хоча б одним подвійним зв'язком між атомами в молекулі. Найпростішим А. є етилен. Інша назва - о л е ф і н и.

АЛКІНИ *алкины, **alkynes, ***Alkyne - органічні сполуки, ненасичені вуглеводні з одним потрійним зв'язком між атомами в молекулі. Найпростішим А. є ацетилен.

АЛМАЗ, *алмаз, **diamond; ***Diamant - мінерал класу самородних неметалів, кристалічна кубічна модифікація самородного вуглецю.

Структура алмазу. Елементарна комірка просторової кристаліч. ґратки А. є гранецентрований куб з 4 додатковими атомами, розташованими в середині куба. Розмір ребра елементарної комірки а₀=0,357 нм (при t=25^ОС і Р=1 атм). Найкоротша відстань між двома сусідніми атомами с = 0,154 нм. Атоми вуглецю в структурі А. утворюють міцні ковалентні зв'язки, направлені під кутом 109^О28' відносно один одного. А. – найбільш тверда з відомих у природі речовин.

Морфологія алмазу. Кристали А. мають форму октаедра, ромбододекаедра, куба і тетраедра з гладкими і пластинчато-ступінчастими гранями або округлими поверхнями, на яких розвинені різноманітні акцесорії. Характерні пласкі, довгасті та складні кристали простої і комбінов. форм, двійники зростання і проростання, паралельні і довільно орієнтовані зростки.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД. У А. присутні домішки Si, Аl, Мg, Са, Na, Ва, Мn, Fe, Cr, Ti, В, Н, N, O, Аг та ін. елементів. Азот є гол. домішкою, що найбільше впливає на фіз. властивості А. Кристали А., непрозорі до УФ випромінення, називаються А. І типу; всі інші належать до типу II. Вміст азоту в переважній більшості кристалів А., що належать до типу І, складає близько 0,25%. Рідше зустрічаються безазотні А., що належать до типу II, в яких домішки азоту не перевищують 0,001%. Азот ізоморфно входить в структуру А. і утворює самостійно або в сукупності із структурними дефектами (вакансіями, дислокаціями) центри, відповідальні за забарвлення, люмінесценцію, поглинання в УФ, оптичній, інфрачервоній і мікрохвильовій областях, характер розсіювання рентгенівських променів та ін.

Фізичні властивості. Густина А. - 3,5-3,53. А. можуть бути безбарвними або з ледве помітним відтінком, а також яскраво забарвленими в жовтий, коричневий, рожево-бузковий, зелений, блакитний, синій, молочно-білий і сірий (до чорного) кольори. При опроміненні зарядженими частинками А. набуває зеленого або блакитного кольору. Зворотний процес - перетворення забарвленого А. в безбарвний - досі не вдалося провести. Для А. характерні сильний блиск, високий показник заломлення (n=2,417) і сильно виражений ефект дисперсії (0,063), що зумовлює різнокольорову гру світла в діамантах. Як правило, в кристалах А. виявляється аномальне двопроменезаломлення через напруження, яке виникає у зв'язку зі структурними дефектами і включеннями. Кристали А. прозорі; напівпрозорі або непрозорі в залежності від насиченості мікроскопіч. включеннями графіту, інш. мінералів і газово-рідких вакуолей. При освітленні УФ променями значна частина прозорих і напівпрозорих кристалів А. люмінесціює синім, голубим і рідше жовтим, жовто-зеленим, оранжевим, рожевим і червоним кольорами. Кристали А. (за рідкісним винятком) люмінесціюють під дією рентгенівських променів. В А. проявляється також електро-, трибо- і термолюмінесценція.

Відносна твердість А. за шкалою Мооса 10. А. дуже крихкий, має довершену спайність по грані (111). Модуль Юнга 0,9 ТПа. Чиста поверхня А. має високу гідрофобність (крайовий кут - 105-104^О), але в природних умовах А. покривається тонкими плівками, що підвищують його гідрофільність.

Використовують А. для виготовлення, абразивних та різальних інструментів, при бурінні, в ювелірній справі (див. діамант). Вагу А. вимірюють каратами.

За останніми дослідженнями (Б.С.Панов, 2000 р.) в Україні виявлені дві перспективні ділянки щодо знаходження алмазоносних кімберлітів, які розташовані у Сх. Приазов’ї (Донеччина, Тельманівський р-н та ін.) і на Волині (Рівненщина, с. Кухотська воля).

АЛМАЗНЕ БУРІННЯ, *алмазное бурение, **diamond drilling, diamond boring; ***Diamantbohren – механічне обертальне буріння породоруйнуючим інструментом, армованим алмазами. Запропоноване в 1862 р. швейцарцем Ж.Лєшо при проходженні тунелів. Буровий снаряд складається з алмазної коронки або долота, алмазного розширювача, що зберігає діаметр свердловини при зносі коронки, кернового пристрою, колонкової труби та колони бурильних труб. Алмази в матриці коронки розташовують шарами (від 1 до 3) або їх рівномірно перемішують з матеріалом матриці (імпрегновані коронки). З урахуванням характеру порід твердість матриці коливається від 10 до 50 HRC (чим міцніша і абразивніша порода, тим твердіша матриця). Для армування коронок використовують техн. алмази (гол. чином борт). Для виготовлення одношарових і багатошарових коронок застосовують алмази розміром 20-100 зерен в 1 кар; для імпреґнованих коронок, які використовуються при бурінні дуже міцних, абразивних тріщинних г.п. - від 120 до 1200 зерен в 1 кар і більше. За розташуванням в інструменті розрізнюють об'ємні алмази для торця коронки і більш великі підрізні, які розташовані на бічній поверхні. Ресурс алмазних породоруйнуючих інструментів в 8-10 разів більший порівняно з інш. інструментами. Висока продуктивність (в сер. проходка алмазного долота в 19 разів більша, ніж шарошечного) досягається завдяки застосуванню великих частот обертання бурового снаряда (до 2000 хв^-1 та більше). Найбільший ефект досягається при використанні бурових коронок малих діаметрів (49-76 мм), при високих частотах обертання і питомому навантаженні на робочому торці коронки 5-15 МПа. А.б. застосовують звичайно в спеціальних умовах, які характеризуються низькою механічною швидкістю, для буріння свердловин малого діаметра і при використанні високооборотних вибійних двигунів.

АЛМАЗОНОСНА ТРУБКА, *алмазоносная трубка, **diamond pipe, ***diamantführende Explosionsröhre – трубка вибуху, заповнена алмазоносною породою (кімберлітом). А.т. широко відомі в ПАР та Якутії.

АЛОМОРФНИЙ, *алломорфный, **allomorphic, ***allomorph - те саме, що й ксеноморфний.

АЛОНЖ (ПИЛОВА ТРУБКА, ПАТРОН), *алонж (пылевая трубка, патрон), *аллонж, **prolong, adapter, ***Allonge – пилоприймач аспіраційного приладу для відбору проб пилу з повітря - трубка або лійка з фільтруючим матеріалом.

АЛОТИГЕННИЙ, *аллотигенный, **allothigenous, ***allothigen – привнесений ззовні чи той, що утворився раніше, ніж осадова товща, що його містить (стосовно мінералу).

АЛОТРІОМОРФНИЙ, *аллотриоморфный, **allotriomorphic, ***allotriomorph - те саме, що й ксеноморфний.

АЛОФАН, *аллофан, **allophane, ***Allophan - мінерал, водний силікат алюмінію непостійного складу, одночасно осаджений колоїд глинозему і кремнезему – m·Al₂O₃ n Si O₂ p H₂O. Часто містить Fe₂O₃ (до 0,8% в фероалофані), домішки МgO, СаО, К₂O, Na₂O, CuO, ZnO, P₂O₅, СО₂, SO₃. Аморфний. Тв. близько 3,0. Дуже крихкий. Густина 1870±20 кг/м³. Гіпергенний. Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ (свинцево-цинкових, мідних та ін.) і в корі вивітрювання разом з галуазитом, хризоколою, кварцом, карбонатами.

АЛОХТОН, *аллохтон, **allochthon, allochthone; ***Allochton – частини складчастих структур, які утворюють тектонічні покриви.

АЛТАЇТ, *алтаит, **altaite, ***Altait - мінерал класу телуридів, РbТе. Містить 60,2-61,3% Рb і 36,8-38,4% Те; домішки: Ag, Fe, Сu, S, Se. Нерідкі тонкі вростки телуридів золота і срібла; часто зустрічається в тісних зростках з самородним Аu і Ag, галенітом. Сингонія кубічна. Колір олов'яно-білий з жовтуватим відтінком; характерні бронзово-жовті розводи. Тв. 2,5-3. Густина 8200-8300 кг/м³. Крихкий. За походженням гідротермальний. Поряд з ін. телуридами - гол. джерело попутного отримання телуру при металургіч. переробці поліметаліч. руд.

АЛТАЙ - гірська система Азії, розташована на тер. Російської Федерації, Монголії та Китаю, простягається на 2000 км при макс. ширині - 500 км. Складається з складної системи сильно розчленованих хребтів, які створюють вододіл рік Об, Іртиш, Єнісей та рік безстічної області Центр. Азії Найбільш високі вершини підіймаються в зах. частині (Білуха, 4506 м).

Геологічна будова і корисні копалини. А. - одна з ланок Урало-Монгольського геосинклінального поясу. Являє собою складну складчасту систему, утворену докембрійськими і палеозойськими товщами, інтенсивно дислокованими в каледонську і герцинську ери тектогенезу. Складчасті структури мають, в основному, півд.-сх. - півн.-зах. орієнтування. В післяпалеозойський час складчасті і гірські споруди були зруйновані і перетворені в денудаційну рівнину (пенеплен). Виділяються декілька рудних поясів А.: ртутний (Катунський антиклінорій), молібдено-вольфрамовий і залізорудний (Холзунсько-Чуйський антиклінорій), поліметалічний, вольфрамо-олов'яно-мідний - Калбінської зони. Осн. багатство надр складають поліметаліч родов. А. Вони локалізуються в області поширення девонських вулканіч. товщ, тісно з ними генетично пов'язані, формуючи сімейство свинцево-цинково-мідно-баритових колчеданних родов. вулканогенного походження. Осн. родов. мідно-свинцево-цинкових руд: Корбаліхінське, Степове, Таловське, Миколаївське, Білоусівське, Березовське та ін.; род. свинцево-цинкових руд: Ріддер-Сокольне, Зирянівське та ін. А. багатий на мармур та виробне каміння (яшму, порфіри та ін.).

АЛУНД, *алунд, **alundum, aluminium-oxide abrasive; *Аlund - штучний корунд. Одержують А. з бокситів.

АЛУНІТ, *алунит, **alunite, ***Alunit - мінерал класу сульфатів, білий з сіруватим, жовтуватим або червонуватим забарвленням, Блиск скляний. Сингонія тригональна. Густина 2,6…2,8, твердість 3,5…4. Утворюється при дії сірчистої пари на кислі вивержені гірські породи, а також при дії сульфатних поверхневих вод на глиноземисті породи. В Україні є на Закарпатті. Використовують для одержання сульфату алюмінію.

АЛУНІТИЗАЦІЯ, *алунитизация, **alunitization, ***Аlunitisierung - процес метасоматичного утворення алуніту в ефузивних і туфових породах під впливом гідротермальних розчинів.

АЛУНІТОВІ РУДИ, *алунитовые руды, **alunite rock, ***Aluniterze – природні мінеральні утворення, що складаються з мінералу алуніту KaAl₃[SO₄]₂(OH)₆, силікатів та глинистих мінералів. Рудні тіла залягають у вигляді щільної кам’янистої або пухкої глиноподібної маси чи конкрецій в каолінах. А.р. – продукт сольфатарної діяльності. В Україні родовища А.р. є на Закарпатті (Берегівський р-н). А.р. – комплексна сировина для одержання глинозему, калійно-сульфатних добрив, галунів.

АЛУНОҐЕН, *алуноген, **alunogen, ***Alunogen – мінерал, водний сульфат алюмінію. Назва означає "похідний від галуну". Склад: Al₂(H₂O)₁₂(SO₄)₃*5H₂O. Сингонія триклінна. Форми виділення: волокнисті маси або кірки, рідше призматичні кристали. Тв. 1,5-2. Густина 1,65. Блиск шовковистий до скляного. Колір білий до жовтуватого або червонуватого за рахунок домішок. Зустрічається в зоні окиснення піриту і районах вулканічної діяльності. Заповнює тріщини у вугіллі, глинистих сланцях та в залізних шляпах. Асоціює з сіркою та ґіпсом відкладів фумарол.

АЛЮВІАЛЬНА ДОЛИНА, *аллювиальная долина, **aggraded valley, alluvial valley; ***zugeschuttetes Tal - долина, дно якої вкрите річними наносами (алювієм).

АЛЮВІАЛЬНА ТЕРАСА, *аллювиальная терраса, **alluvial terrace; ***Alluvialterrasse – тераса річки, складена алювієм.

АЛЮВІАЛЬНІ ВОДИ, *аллювиальные воды, **alluvial waters, ***Alluvialgewässer - підземні води, які належать до древніх та сучасних відкладів річкових долин.

АЛЮВІАЛЬНІ РОЗСИПИ, *аллювиальные россыпи, **alluvial placer, ***Alluvialseifen - скупчення зерен к.к. в уламкових відкладах руслової фації алювію. Виникає внаслідок руйнування і розмиву гірських порід корінних родовищ та проміжних колекторів. Більшість А.р. мономінеральні (напр., А.р. золота, платини, олова, алмазів), але часто зустрічаються полімінеральні (напр., золото-платинові, олово-вольфрамові, титано-цирконієві, тантало-ніобієві). Поширені в осн. в гірських р-нах і формуються у зв'язку з ерозійними циклами в фазі поглиблення (глибинна ерозія) і розширення (бічна ерозія) долини. Фіз. властивості корисних мінералів (густина, твердість, розмір зерен) визначають осн. відмінності в будові А. р. Корисні мінерали найбільшої густини (1,5-2,1 • 10⁴ кг/м³) - осмистий іридій, залізиста платина, золото - концентруються в припідошвовій частині алювію, іноді проникаючи по тріщинах в пліт на глиб. до 1-1,5 м, і утворюють розсипи товщиною від десятків см до декількох м, що перекриваються більшими за товщиною непродуктивними відкладами. Мінерали сер. густини (6-8 • 10³ кг/м³) - каситерит, вольфраміт, колумбіт, танталіт утворюють розсипи товщиною дек. м, які належать до ниж. половини руслового алювію. Мінерали малої густини (3,5-5•10³ кг/м³) - ільменіт, циркон, монацит, алмаз та ін. коштовні і виробні камені - розподіляються по всьому русловому алювію, утворюючи розсипи потужністю 10-12 м та більше. А.р. мають різноманітний зернистий склад корисних мінералів. Великі зерна мінералів будь-якої густини, а також дрібні частки високої густини осідають в основі руслового алювію; дрібні зерна (іноді навіть мінералів високої густини) розподіляються у верх. шарах алювію, нарощуючи товщину А.р., приурочених до плоту. Ґранулометричний склад А. р. коливається від грубоуламкового до піщаного (дрібні валуни 5-10%, галька 30-80%, гравій 10- 40%, пісок 10-30%, мул 5 -10%, глина 1-5%). У відповідності з геоморфологіч. умовами, що залежать від неотектонічних рухів, виділяють А.р., що розміщуються на різноманітних висотних рівнях: в межах підняття – водороздільні, терасові, долинні, руслові, косові; у западинах - захоронені терасові і долинні; в акумулятивній товщі на псевдоплотах - висячі. У межах підняття переважають неглибоко залеглі розсипи (глиб. до 15 м), у западинах – глибоко залеглі (глиб. 20-300 м, частіше до 100 м); висячі розсипи залягають неглибоко. Первинне залягання може бути порушене подальшими епігенетичними геол. процесами: плікативними і диз’юнктивними тектоніч. деформаціями, річковою і морською ерозією, екзарацією льодовиків.

У долинах сучасних річок знаходяться А.р. в осн. четвертинної (антропогенної) доби, в долинах древніх річок - неогенові, палеогенові і мезозойські. Відомі і більш древні розсипи - до протерозойської доби включно. Серед різних типів розсипних родов. А.р. відіграють провідну роль при видобуванні золота, платини, олова, вольфраму, підлеглу - при видобуванні коштовних і виробних каменів, незначну - при видобуванні титану і цирконію, танталу і ніобію. Найбільш відомі золотоносні розсипи Колими і Чукотки, Аляски, Каліфорнії, алмазні А.р. в ПАР.

АЛЮВІЙ, *аллювий, **alluvium, alluvial deposit, ***Alluvium, Alluvialboden - відклади, нагромаджені в долинах водними потоками (галька, гравій, пісок, глина). Формуються внаслідок перевідкладення гірських порід і продуктів вивітрювання їх.

АЛЮМІНАТИ, *алюминаты, **aluminate, ***Aluminate - солі алюмінієвих кислот. Зустрічаються в природі, напр., мінерали хризоберил, шпінелі. Алюмінати натрію застосовуються у текстильній промисловості як протрава при фарбуванні тканин; А. калію — основна складова частина швидкотужавіючого цементу; алюмінати рідкісноземельних елементів — компоненти електрокераміки.

АЛЮМІНІЄВІ РУДИ, *алюминиевые руды, **aluminium ores; ***Aluminiumerze, Aluerze - гірські породи, з яких добувають алюміній. Потенційною сировиною для одержання алюмінію є також кіанітові, силіманітові та андалузитові сланці, каолінітові глини й аргіліти. Основні А.р. — боксити, алуніти, нефелінові сієніти, В Україні є в Приазов`ї, на Закарпатті, в межах Українського щита.

АЛЮМІНІЙ, *алюминий, **aluminium; ***Aluminium - хімічний елемент. Символ Al, ат. н. 13; ат. м. 26,9815. Сріблясто-білий метал, складова частина бокситів, алунітів, каолінітів, нефелінів та інших мінералів. Т-ра плавлення t_лп = 660^оС; т-ра кипіння t_кип = 2452^оС. Вміст в земній корі 8,8 % за масою. За розповсюдженістю в природі займає 4-е місце (після О, Н і Si) та перше серед металів. Найважливіші мінерали: боксит, алуніт, нефелін. На повітрі вкривається тоненькою плівкою оксиду, яка перешкоджає подальшому окисненню металу. А. - основа легких сплавів. Глобальні запаси А. на Землі (в межах ноосфери) складають 1,2·10⁹ т (2000 р), термін їх вичерпання за прогнозами Римського клубу – 55 років.

АЛЮМІНІЮ ОКСИД, *алюминия оксид; **aluminium oxide - глинозем, ***Aluminiumoxid - сполука алюмінію з киснем. Al₂O₃. Білі кристали, нерозчинні у воді, хімічно дуже стійкі, температура плавлення 2050°C. Зустрічається у природі у вигляді мінералів корунду, рубіну, сапфіру. Застосовують для одержання алюмінію, виготовлення вогнетривів, абразивів, каталізаторів, сорбентів тощо.

АЛЮМОГЕЛЬ, *алюмогель, **alumogel, alumina gel; ***Alumogel – пориста біла маса, іноді прозора, за складом - алюмінію оксид, за властивостями - адсорбент.

АЛЮМОГІДРОКАЛЬЦИТ,*алюмогидрокальцит, **alumohydrocalcite, ***Alumohydrokalzit – мінерал, водний карбонат кальцію та алюмінію. Склад: CaAl₂(CO₃)₂ (OH)₄*3H₂O. Сингонія триклінна. Густина 2,231. Тв. 2,5. Колір білий з блакитним відтінком. Блиск скляний. Крихкий. Утворюється під дією карбонатних вод на алофан. Рідкісний. Є в Хакасії (Сибір), де асоціює з алофаном, а також в Польщі (Нова-Руда), ФРН (Бергіш-Гладбах) і у Пакистані (Чітрал).

АЛЮМОСИЛІКАТИ, *алюмосиликаты, **alumosilicates, ***Alumosilikate - мінерали класу силікатів, у структурі яких алюміній займає положення, аналогічне кремнію, тобто оточений чотирма атомами кисню (напр., польові шпати, цеоліти, слюди та ін.). Більшість А. мають густину менше 2890 кг/м³. А. - одна з основних складових більшості порід земної кори (вивержених, уламкових і осадових). Загалом А. складають понад 50% об'єму верх. частини літосфери. У складі ґранітів А. складають 65-75% (за об'ємом).

АЛЮМОТОЛ, *алюмотол, **alumotrinitrotoluene; ***Alumotrinitrotoluol, Alumotol – водотривка вибухова речовина, що є сумішшю тротилу з алюмінієм у вигляді ґранул різноманітної крупності. Сипкий, не злежується навіть у вологому стані. Застосовується при розробці родовищ відкритим способом. Виготовляється водною ґрануляцією суспензії алюмінієвого порошку в розплавленому тротилі. Придатний для механізованого заряджання свердловин будь-якого ступеня обводненості у міцних породах при розробці род. відкритим способом. Придатний також для вибухових робіт під водою на великих глибинах.

АЛЬБІТ, *альбит, **albite, ***Albit - породотвірний мінерал вивержених гірських порід класу силікатів, білий натрієвий польовий шпат. Склад: Na [AlSi₃O₈]. Домішки: K, Ca, Rb, Cs. Сингонія триклінна. Вид пінакоїдальний. Кристали таблитчасті. Густина 2,6. Тв. 6-6,5. Блиск скляний. Утворюється також у зв’язку з метасоматичними процесами. Використовують у керамічному виробництві. В Україні є в межах Українського щита.

АЛЬБІТОФІР, *альбитофир, **albitophyre, keratophyre; ***Albitophyr, Keratophyr - магматична гірська порода, різновид порфіру, в якому кристали основної маси породи представлені альбітом. Інша назва - кератофір.

АЛЬБСЬКИЙ ЯРУС, АЛЬБ, *альбский ярус, альб; **Albian, ***Alb, Albien – верхній (шостий знизу) ярус нижнього відділу крейдової системи.

АЛЬГІНІТ, *альгинит, **alginite, ***Alginit – мацерал, який за оптичними та хімічними властивостями належить до групи ліптиніту. Характерний або основний мацерал сапропелітів. За походженням – це нижчі рослини, мікроскопічні колонії водоростей (зелені, синьозелені) збагачені ліпідною речовиною. Так як і сьогодні, вони жили в застійних водоймах з відкритим дзеркалом вод – прісних, солонуватих. При відмиранні утворили на дні суцільні скупчення або разом з матеріалом вищих рослин, тварин, бактерій, мінеральних речовин - сапропель. На нижчій стадії вуглефікації А. Є щільним скупченням трубчастих водоростей у вигляді гілчастих грудок. На кам’яновугільній стадії А. має округлу, овальну форму з грудкуватою або однорідною структурою. Колір блідо-жовтий в прохідному світлі і темно-коричньовий до чорного – у відбитому. На антрацитовій стадії набувають лінзовидної форми, анізотропні. У відбитому поляризованому світлі в стані прояснення А. має сірий колір на фоні білого вітриніту, а в стані згасання – світло-сірий в порівнянні з темно-сірим вітринітом. Розрізняють таломоальгініт – відокремлені екземпляри А. та колоальгініт – прошарки гомогенної маси А. Г.П.Маценко.

АЛЬДЕГІДИ, *альдегиды; **aldehydes; ***Аldehyde – aліфатичні та ароматичні сполуки, що містять альдегідну групу НС=О. Для всіх альдегідів, крім формальдегіду, дві протилежні сторони карбонільної групи прохіральні (енантіотопні). Здатні утворювати гідратну форму RCH(OH)₂, особливо якщо група R – сильний електроноакцептор. Легко окиснюються до кислот. При відновленні дають спирти. Приєднують нуклеофіли, утворюючи ціангідрини або оксинітрили RHC(OH)CN, ацеталі RHC(OH)OAlk, з воденьвмісними нуклеофілами реакція йде далі (з утворенням азометинів, енамінів, оксимів, гідразонів, нітронів). Реакції також перебігають за участю атома Н-альдегідної групи (бензоїнова, формоїнова конденсації), альдегіди здатні приєднуватися до олефінів (реакція Прінса) та ін.

АЛЬМАНДИН, *альмандин, **almandine, ***Almandin - типовий мінерал кристалічних сланців, які містять ґранат і утворилися при регіональному метаморфізмі глинистих порід. Склад:Fe₂₍₃₎⁺Al₂[SiO₄]₃. Зустрічається також у пегматитах, інколи в ґранітах. Розмір кристалів від 5-6 мм до 5 см. Тв. 7,0-7,5. Густина 3,8-4,3. Забарвлення фіолетово-червоне, рідше темно-коричневе, густо-червоне. Прозорі кристали А. - коштовні камені IV порядку, а дрібнозернисті виділення і непрозорі відміни використовуються як абразивна сировина.

АЛЬПИ, *Альпы, **the Alps, ***Alpen – найвища гірська система Зах. Європи (Італія, Франція, Швейцарія, Австрія, ФРН, Словенія, Ліхтенштейн). Довжина бл. 1200 км, ширина до 260 км, висота до 4807 м (г. Монблан). Утворюють опуклу на північний–захід дугу. Утворилися під час Альпійської складчастості. Осьова зона А. складена кристалічними та метаморфічними породами, по периферії – флішовими та моласовими формаціями. Родовища залізних, марганцевих і поліметалічних руд, кам. солі, численні виходи мінер. вод. Бл. 1200 льодовиків (пл. понад 4000 км²). Багато озер тектоніко-льодовикового походження.

АЛЬПІДИ, *альпиды, **Alpides, ***Alpiden – області альпійської складчастості.

АЛЬПІЙСЬКА СКЛАДЧАСТА ГЕОСИНКЛІНАЛЬНА ОБЛАСТЬ, Альпійсько-Гімалайська складчаста геосинклінальна область - наймолодша частина Середземноморського геосинклінального поясу, що активно розвивалася в мезозої і кайнозої, рухома ділянка земної кори між континентальними плитами Євразії, Зах. Африки, Аравії та Індостану, що спочатку складали Гондвану. Розвитку області передувало відмирання палеозойського океаніч. басейну Палеотетісу (див. Тетіс) в пізньому палеозої з утворенням герцинського складчастого поясу. У кінці пермі і тріасі вирівняна поверхня герцинського складчастого комплексу була покрита дрібним, епі-континентальним морем; лише на сх., можливо, збереглися релікти Палеотетісу. У кінці тріасу почалися розколювання континентальної кори і рифтоутворення. Це привело до формування нового глибокого басейну з океаніч. корою - Неотетісу (Тесісу). З кінця юри почалося скорочення площі Неотетісу внаслідок зближення Африки - Аравії, а потім і Індостану з Євразією; в кінці еоцену континентальні брили Африки-Аравії й Індостану прийшли в пряме зіткнення з Євразією. Цей процес супроводжувався інтенсивними складчастими і насувними деформаціями з утворенням великих тектоніч. покривал (шар'яжів), зміщених в осн. до периферії області. У олігоцені - міоцені в деформацію були залучені і глибокі горизонти кори з утворенням Піренеїв, Андалуських гір, Ер-Рифу і Тель-Атласу, Апеннін, Альп і Карпат (Бескид), Кримських та Дінарських гір, Балкан, Кавказу, гористих районів Туреччини і Ірану, Афганістану, Пакистану, Гімалаїв. Найбільш інтенсивне гороутворення почалося в пізньому міоцені. Одночасно відбувалося формування глибоководних басейнів Середземного, Чорного, Каспійського, Адріатичного, Егейського, Азовського морів, прогинів, зайнятих алювіальними рівнинами pp. Ебро, Гвадалквівір, По, Дунай, Кубань, Терек, Ріоні, Кура, Інд, Ганг, Брахмапутра. Новітнє підняття супроводжувалося вулканіч. діяльністю, особливо активною в Середземномор'ї, в Анатолії, на Малому Кавказі і на тер. Ірану. У межах гірських споруд А.с.г.о. відомі численні род. поліметаліч. руд, молібдену, ртуті, бокситів, а також в передгірських р-нах та прогинах - нафти і газу (зокрема, в Україні - Карпати, Крим), бурого вугілля.

АЛЬПІЙСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, *альпийская складчастость; **alpine folding; ***alpine Orogenese, alpine Faltung - наймолодша за геологічним віком деформація земної кори, що почалася з кінця мезозойської і тривала протягом кайнозойської ери. Завершилася виникненням молодих гірських утворень - альпід. Один з р-нів типового вияву - Альпи. Крім Альп, до А.с. належать: в Європі - Піренеї, Андалуські гори, Апенніни, Карпати, Дінарські гори, Балкани; на півн. Африки - гори Атлас; в Азії - Кавказ, Понтійські гори і Тавр, Туркмено-Хорасанські гори, Ель-Бурс і Загрос, Сулейманові гори, Гімалаї, складчасті ланцюги Бірми, Індонезії, Камчатки, Японських і Філіппінських о-вів; в Півн. Америці - складчасті хребти Тихоокеанського узбережжя Аляски і Каліфорнії; в Півд. Америці - Анди; архіпелаги, що обрамовують Австралію. З А. с. пов'язаний розвиток різноманітних плутоногенних і вулканогенних гідротермальних род. руд міді, цинку, свинцю, золота, вольфраму, олова, молібдену і особливо сурми та ртуті.

АЛЬПІЙСЬКИЙ (СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ) ГЕОСИНКЛІНАЛЬНИЙ СКЛАДЧАСТИЙ ПОЯС - знаходиться на півдні Євразії, тектонічно активний. Протяжність - 16 тис. км. Складається з байкальських, каледонських, герцинських, кіммерійських і альпійських геосинклінальних складчастих систем. В Україні охоплює Карпатські та Кримські гори, Переддобружинський прогин, Азово-Чорноморську геосинклінальну систему.

АЛЬСТОНІТ, *альстонит, **alstonite, ***Alstonit – мінерал, карбонат барію і кальцію. Склад: BaCa(CO₃)₂. Домішки Sr до 4,3%. Сингонія триклінна і ромбічна. Густина 3,71. Тв. 3-4,5. Ізотропний з арагонітом. Колір білий. Блиск скляний. Прозорий. Розповсюджений в низькотемпературних гідротермальних родовищах. Вперше знайдений у свинцевих родов. біля Альстона (Англія). Асоціює з кальцитом, баритом і вітеритом.

АЛЬТЕРНАТИВA, *альтернативa, **alternative, ***Alternative - теза, що допускає одну з двох або кількох можливостей.

АЛЬТИТУДА, *альтитуда, **altitude; ***Altitude – відстань по вертикалі від будь-якої точки поверхні Землі (гирла свердловини, поверхні роторного стола) до середнього рівня океану (абсолютна висота). Вона є додатною для точок, що лежать вище цього рівня, і від’ємною – для точок, які лежать нижче цього рівня. Глибину свердловини по вертикалі можна подати сумою альтитуди (додатна чи від’ємна величина) і абсолютної висоти (від’ємна величина, що вимірюється відстанню від рівня океану до вибою).

АЛЬФА-РАДІОАКТИВНІСТЬ,*альфа-радиоактивность, **alpha radioactivity, ***Alpharadioaktivität – радіоактивність, при якій випромінюються альфа-частинки. Інша назва - а л ь ф а - р о з п а д.

АЛЬФА-СПЕКТРОМЕТР, *альфа-спектрометр, **alpha spectrometer, ***Alphaspektrometer - прилад, за допомогою якого досліджують спектр альфа-частинок, що їх випромінюють радіоактивні ядра.

АЛЬФА-ЧАСТИНКИ, *альфа-частицы, **alpha-particles, ***Alphateilchen - ядра атомів гелію. Кожна А.-ч. складається з 2 нейтронів і 2 протонів.

АЛЯСКИТ, *аляскит; **alaskite; ***Alaskit – лейкократовий сублужний ґраніт. Складається з крупних кристалів кварцу (біля 35%), калієво-натрієвого (55-65%) та вапняково-натрієвого (менше 10%) польового шпату. Добувається гол. чином в Канаді та Японії. Род. розробляються відкритим способом. Використовується у виробництві скла та кераміки.

АМАЗОНІТ, *амазонит, **amazonite, ***Amazonit, Amazonenstein, Amazonen-Jade - мінерал класу силікатів, різновид калієвого польового шпату блакитно-зеленого кольору. Різновид мікрокліну, який містить RbO (до 3 %). Блиск скляний, до перламутрового. Зустрічається у пегматитах і деяких ґранітах (вростки білого альбіту). Використовують як виробне каміння. Від назви ріки Амазонки.

АМАЛЬҐАМА, *амальгама, **amalgam, ***Amalgam - 1) Сплав, одним з компонентів якого є ртуть. Застосовують при золоченні металевих виробів, у виробництві дзеркал. 2) Переносно - суміш різнорідних речей.

АМАЛЬҐАМА ЗОЛОТА – інтерметалічна сполука ртуті і золота (Au₂Hg₃). Склад у %: Au – 39,63; Hg – 60,37. Іноді містить до 7% Ag. Зустрічається у природі у вигляді зерен і плівок білого і світло-жовтого кольору, рідинної маси, а також кристалів. Блиск металічний. Густина 15,47. Знайдена в розсипах Маріпоза (шт. Каліфорнія, США), разом з самородною платиною в Колумбії, на о. Калімантан.

АМАЛЬҐАМА МАСЛОВУГІЛЬНА - просторова тиксотропна структура з крапель та плівки масла і вугільних зерен, яка виникає в водній гідросуміші при збагачуванні, зневодненні та облагороджуванні вугілля методами масляної аґломерації та ґрануляції.

АМАЛЬҐАМАТОР, *амальгаматор, **amalgamator, ***Amalgamator - апарат, в якому провадять амальґамацію. Здебільшого це дерев’яні або металеві ємкості (нерухомі та вібруючі), в яких іноді закріплюють амальґамовані мідні листи, таким чином, щоб пульпа проходила по зигзагоподібному шляху.

АМАЛЬҐАМАЦІЯ, *амальгамация, **amalgamation; ***Amalgamation, Amalgamieren, Amalgamierung, Quicken - 1) Покриття металу, скла амальґамою. 2) Спосіб збагачення тонко подрібнених руд або пісків кольорових та благородних металів, оснований на вибірковому змочуванні металів ртуттю. При такому змочуванні метали утворюють сплави - амальґами, які відділяють від незмочених ртуттю часток пустої породи. Різновид А., при якому змочуваність покращують шляхом дії постійного струму, називають електроамальґамацією. Найбільшого поширення А. набула при вилученні золота. Розрізняють: А. внутрішню - процес при якому вловлювання протікає при подрібненні в момент розкриття дорогоцінних металів; А. зовнішню - вловлювання здійснюється амальґамованою поверхнею мідних листів закріплених на шлюзах і в амальґаматорах. А. відома понад 2000 років. Основний недолік А. - складність забезпечення вимог техніки безпеки. 3) Одержання суміші різнорідних речей.

АМБЛІГОНІТ, *амблигонит, **amblygonite; ***Amblygonit - мінерал класу фосфатів, LiAl[PO₄](F,OH). Сингонія триклінна. Кристалічна структура шаруватого типу. Характерні крупні утворення неправильної форми. Колір білий, жовтуватий, зеленуватий. Твердість 6-6,5; крихкий. Густина 2,9-3,1. А. - типовий мінерал рідкіснометальних ґранітних пегматитів. Цінна літієва руда.

АМЕЗИТ, *амезит, **amesite, ***Amesit – мінерал, гідроксилалюмосилікат заліза і магнію. Септохлорит з групи каолініту-серпентину. Склад: (Mg₄Al₂)(Si₂Al₂)O₁₀(OH)₈. Виявлений у Честері (шт. Массачусетс, США), де асоціює з корундом, а також в марганцевих рудах ПАР (Глаусестере), в хромітових рудах на Північному Уралі (Росія) і в горах Пенсакола в Антарктиді.

АМЕРИКАНІТИ - Див. тектити.

АМЕТИСТ, *аметист, **amethyst, ***Amethyst - мінерал класу силікатів, відміна кварцу. Відтінки забарвлення - від голубувато-фіолетового, лавандово-синього до пурпурно-темного. В Україні є на Волині та в Криворізькому і Донецькому басейнах. Напівдорогоцінний камінь. Розрізняють А. західний (власне аметист), А. літіїстий (сподумен), А. саксонський (апатит), А. східний (корунд) та ін. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції "Про камені та геми" Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).

АМІАК, АМОНІАК, *аммиак, **ammonia, ***Ammoniak – NH₃. Безбарвний газ з задушливим запахом, отруйний та горючий, добре розчинюється у воді. Утворює геми- та моногідрати. З повітрям та киснем утворює вибухонебезпечні суміші. Легший за повітря, утворюється при розкладі органічних речовин, що містять азот.

АМІАЧНА СЕЛІТРА – Див. амонійна селітра.

АМІАЧНО-СЕЛІТРЯНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (АМОНІЙНО-СЕЛІТРЯНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ), *аммиачно-селитренные взрывчатые вещества; **ammonal, ammonium nitrate explosives; ***Ammonsalpetersprengstoffe, Ammonnitratsprengstoffe, ANC-Sprengstoffe - вибухові суміші, осн. складова частина яких - амонійна селітра. А.-с.в.р. поділяють на амоніти, амонали, найпростіші, водовмісні, нітрогліцеринові.

АМІДИ, *амиды, **amides, ***Amide - 1) Похідні кислот, в яких гідроксильна група заміщена аміногрупою, напр. ацетамід-амід оцтової кислоти. 2) Хімічні сполуки, що утворюються заміною одного атома водню аміаку атомом металу, напр. амід натрію.

АМІНИ, *амины, **amines, ***Amin - азотовмісні органічні сполуки, похідні аміаку. Найважливішим А. є анілін. Вживаються, зокрема, як складники реаґентів при флотації та масляній аґломерації (ґрануляції, флокуляції) вугілля.

АМІНОБЕНЗОЛ - те саме, що й анілін.

АМІНОГРУПА, *аминогруппа, **amino group; ***Aminogruppe, Aminoradikal, Aminorest - одновалентна (див. валентність) група -NH₂, залишок аміаку. Міститься в амінах, амінокислотах та інших органічних сполуках.

АМОНАЛИ, *аммоналы, **ammonals; ***Arnmonale - аміачно-селітрові вибухові речовини, горючою складовою частиною яких є пудра алюмінію. Властивості А. схожі з властивостями амонітів, але за рахунок наявності алюмінію їх потенційна енергія і температура вибуху значно вищі. Скельний амонал — найпотужніша вибухова речовина. Випускається в патронах великого діаметра. Застосовуються в кар'єрах і шахтах, безпечних за газом і пилом, при висадженні міцних обводнених порід (випускається тільки в патронах діаметром 32-36, 60, 90, 100, 120 мм). Серед промислових ВР амонали представлені амонолом водостійким та скельними амонолами № 3 та № 1. Застосовуються також ґранульовані А., які мають назву ґрамонол.

АМОНІЙНА СЕЛІТРА, АМОНІЮ НІТРАТ, *аммиачная селитра, **ammonium nitrate, ***Ammonsalpeter, Ammoniumnitrat, Ammoniaksalpeter, Ammonianiter — NH₄NO₃, сіль азотної кислоти, концентроване азотне добриво, містить 34-35% азоту. Випускають у вигляді круглих ґранул або голчастих чи лускоподібних кристалів білого чи жовтуватого кольору, добре розчинних у воді. Слабка вибухова речовина, отримана взаємодією аміаку з азотною кислотою. Детонує від капсуля-детонатора лише при заряді діаметром понад 80 мм, а при меншому діаметрі – від проміжного детонатора. Використовується як складова частина промислових вибухових речовин (амонітів, амоналів). Перевагами А.с. є: дешевизна, простота отримання, значна сировинна база, повний перехід А.с. під час вибуху у газоподібний стан. Технічно вживаний термін: аміачна селітра.

АМОНІЙНИЙ ДИНАМІТ, *аммиачный динамит, **ammon-dynamite, ***Ammondynamit - різновид динаміту, в якому частина нітрогліцерину замінена амонійною селітрою (в кількості, яка не змінює потенційну енергію ВР).

АМОНІТИ, *аммониты, **ammonites, ***Ammonsprengstoffe - вибухові механічні суміші, до складу яких входить амонійна селітра та нітросполуки (тротил, гексоген, динітронафталін, нітрогліцерин, динітрогліколь). Застосовуються в шахтах та кар’єрах. Випускаються у вигляді порошку, патронів, шашок. За водотривкістю поділяються на водостійкі (марка ЖВ) та неводостійкі. За властивостями і призначенням розрізняють: звичайні, запобіжні (для вугільних шахт, небезпечних за газом і пилом), скельні (для міцних г.п.), сірчані (для сірчаних шахт). Типи А.(вітчизняні): № 1ЖВ, № БЖВ, АП-5ЖВ, ПЖВ-20, Т-19.

АМОРТИЗАТОР, *амортизатор, **shock-absorber; ***Amortisator - пристрій для пом’якшування ударів у конструкціях машин і споруд з метою захисту їх від вібрацій та великих навантажень. Широко застосовується в гірничій техніці.

АМОРТИЗАТОР ВИБІЙНИЙ - пристрій, що встановлюється між буровим інструментом та буровим ставом для гасіння вібрацій, які виникають при бурінні і спрямовані вздовж бурового ставу.

АМОРТИЗАТОР СТОЯКА КРІПЛЕННЯ - пристрій, який забезпечує можливість відхилення стояка від нормального положення відносно покрівлі та підошви у всіх напрямках на допустимий кут.

АМОРТИЗАЦІЇ НОРМА, *амортизации норма; **depreciation (amortization) rate; ***Amortisationsgute, Verschleißgute – величина, яка визначає суму щорічних амортизаційних відрахувань; зумовлюється вартістю і терміном служби основних фондів, затрат на капітальний ремонт і модернізацію основних фондів протягом періоду їх функціонування, а також ліквідаційною вартістю вибулих основних фондів; в загальному випадку розраховується за формулою:

,

де f – балансова вартість основних фондів; R – затрати на капітальний ремонт і модернізацію основних фондів протягом терміну їх функціонування; D – затрати на ліквідацію (демонтаж, розбирання та інш.) основних фондів; L – залишкова вартість основних фондів в момент їх ліквідації; Т – тривалість функціонування основних фондів (окрім нафтових і газових свердловин). Норми амортизаційних відрахувань встановлюються, як правило, у відсотках до балансової вартості основних фондів (з урахуванням переоцінки).

АМОРТИЗАЦІЙНИЙ ПЕРІОД, *амортизационный период; **amortization period; ***Amortisationsperiode, Amortisationszeitdauer – економічно доцільний термін (у роках) служби основних фондів (шахт, кар'єрів, свердловин, трубопроводів, будівель, обладнання, механізмів тощо). Тривалість А.п. встановлена для нафтових, нагнітальних і контрольних свердловин 15 років, для газових і газоконденсатних свердловин 12 років, для верстатів-качалок 11 років, для фонтанної арматури і обладнання гирла свердловин 7 років, для обладнання з підземного ремонту свердловин 9 років, для устаткування для глибокого буріння 7 років, для цементувальних аґреґатів і цементо-змішувальних машин 8 років, для вибійних двигунів 3 роки. А.п. обладнання у звичайному виконанні, що використовується в морських умовах, звичайно менше, ніж при використанні його на суші. А.п. обладнання в морському виконанні, тобто з врахуванням підвищеного корозійного зношування, визначається технічними умовами на його виконання.

АМОРТИЗАЦІЙНИЙ ФОНД, *амортизационный фонд; **sinking fund; ***Amortisatiosfonds – фонд грошових ресурсів, що утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів.

АМОРТИЗАЦІЯ НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ СВЕРДЛОВИН, *амортизация нефтяных и газовых скважин; **depreciation of oil and gas wells; ***Abschreibung der Erdöl- und Erdgasbohrungen – процес перенесення вартості свердловин на собівартість видобутих нафти і газу. Амортизаційні відрахування на повне відновлення газових і газоконденсатних свердловин проводяться за середніми нормами протягом 12 років; по нафтових, нагнітальних і контрольних свердловинах – протягом 15 років незалежно від фактичного терміну їх експлуатації. По свердловинах, тимчасово законсервованих в установленому порядку, амортизаційні відрахування в період консервації не здійснюються, термін амортизації по цих свердловинах збільшується на період їх консервації. По ліквідованих свердловинах амортизаційні відрахування на повне відновлення продовжують здійснюватися до повного перенесення початкової вартості на витрати виробництва.

АМОРФНИЙ, *аморфный, **amorphous, ***amorph, gefügelos, strukturlos, unkristallin - безформний; той, що не має кристалічної будови. Всі тверді аморфні речовини метастабільні і можуть розглядатися як переохолоджені рідини. Характерна особливість твердих аморфних тіл - плавлення в певному температурному інтервалі. Цим вони відрізняються від кристалів, що плавляться при фіксованій температурі.

АМПЕР, *ампер, **ampere, ***Ampere – 1) Одиниця сили електричного струму в системі SІ. 2). Одиниця магніторушійної сили в системі SІ. Названа на честь французького вченого А.Ампера.

АМПЕРМЕТР, *амперметр, **ammeter; ***Amperemeter – прилад, яким вимірюють величину ел. струму. Найпоширеніші А., в яких рухома частина приладу зі стрілкою повертається на кут, пропорційний вимірюваній величині струму.

АМПЕРМЕТР-КЛІЩІ, *амперметр-клещи; **bus-bar ammeter; ***Amperezange – переносний амперметр, що працює за принципом трансформатора і застосовується з метою уточнення урівноваження верстатів-качалок шляхом контролювання струму, який споживає електродвигун верстата-качалки.

АМПЛIТУДА ДИЗ'ЮНКТИВУ (ПОРУШЕННЯ), *амплитуда дизъюнктива (нарушения), **amplitude of disjunctive, ***Disjunktivamplitude - вiдстань висячого крила (висячого боку) диз'юнктиву Р_в вiдносно лежачого крила (лежачого боку) Р_л в характерному чи заданому напрямку. В залежностi вiд напрямку, за яким визначають вiдстань мiж крилами, розрiзняють такi А.д.: с т р а т и г р а ф i ч н у або н о р м а л ь н у (N - вiдстань мiж крилами покладу, яка визначена по нормалi до поверхнi пласта); в е р т и к а л ь н у (h - вiдстань мiж крилами чи їх продовженням у вертикальному напрямку) :

h=N/cos δ_p

г о р и з о н т а л ь н у (l - найкоротша горизонтальна вiдстань мiж крилами, яка вимiрюється навхрест простягання крил ) :

l=N/sin δp

з а п р о с т я г а н н я м з м i щ у в а ч а (L- горизонтальна вiдстань мiж змiщеними крилами), вимiрюється у площинi змiшувача :

L=l/sin ω=N/sin δ_p sin ω

де ω - рiзниця кутiв простягання площин крила i змiщувача , δ_р- кут падiння крил. В.В.Мирний

АМФІБОЛ-АЗБЕСТ, *амфибол-асбест, **amphibole asbestos; ***Amphibol-Asbest - тонковолокнисті мінерали групи амфіболів. Характерна особливість - здатність витримувати високі т-ри. Нерозчинні або важкорозчинні в кислотах. Найбільше значення мають крокидоліт, амозит, антофіліт, режикіт, родусит, актиноліт і тремоліт. А.-а. - гідротермальні мінерали. Застосовують у хімічній, паперовій, харчовій промисловості як жаростійкі, кислото- і лугостійкі матеріали.

АМФІБОЛИ, *амфиболы, **amphiboles, ***Amphibole - група мінералів класу силікатів однакової кристалохімічної будови, аніонний радикал яких є стрічковим з формулою [ Si₄ O₁₁]^6-. В ґратці обов’язково наявний гідроксил ОН^-, який інколи заміщується F^-. А. поділяються на ромбічні (антофіліт) і дуже поширені моноклінальні, серед яких найвідомішою є рогова обманка.

АМФІБОЛІТ, *амфиболит, **amphibolite, ***Amphibolit – метаморфічна гірська порода, яка складена г.ч. мінералами груп амфіболів та плагіоклазів.

АМФОТЕРНІСТЬ, *амфотерность, **amphoterism, amphoteric behaviour, ***Amphoterie - здатність сполук проявляти кислотні й основні властивості. Амфотерними сполуками (їх ще називають амфолітами) є вода, гідроокиси алюмінію, цинку, хрому.

АНАБЕРҐІТ, *аннабергит, **annabergite, nickel bloom, ***Annabergit - мінерал класу арсенатів, Ni₃[AsO₄]₂·8H₂0. Домішки: Са, Mg, Fe, Zn, Со. Сингонія моноклінна. Колір яблучно-, блідо- або брудно-зелений. Блиск скляний, у землистих відмін - тьмяний. Тв. 2,5-3. Густина 3,050±0, 050. Гіпергенний мінерал. А. - пошукова ознака на нікелеві руди. Значні скупчення відомі в родов. нікелевих арсенідів Аннаберґ та Швеберґ (Саксонія, ФРН).

АНАЕРОБНІ БАКТЕРІЇ, *анаэробные бактерии; **anaerobic bacteria; ***anaerobe Bakterien – мікроскопічні організми, здатні жити без вільного кисню (на відміну від аеробних бактерій) за рахунок розщеплення хімічних сполук.

АНАЛІЗ, *анализ, **analysis, ***Analyse - 1) Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне - синтез. 2) Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки. 3) У збагаченні к.к. - процес дослідження вихідної сировини та продуктів збагачення з метою визначення їх складу, властивостей, придатності для переробки і використання, оцінки ефективності збагачення як в цілому, так і в окремих технологічних операціях. 4) Синонім наукового дослідження взагалі. Див. технічний аналіз, фракційний аналіз, якісний аналіз, кількісний аналіз, атомно-флуоресцентний аналіз, седиментаційний аналіз, спектральний аналіз, ситовий аналіз, титриметричний аналіз, газовий аналіз, мікроскопічний аналіз, турбідіметрія, елементний аналіз, люмінесцентний аналіз, люмінесцентно-бітумний аналіз, магнітний аналіз, математичний аналіз, мінералогічний аналіз, петрографічний аналіз, пробірний аналіз, радіографічний аналіз, радіометричний аналіз, рентгеноструктурний аналіз, фазовий аналіз, хімічний аналіз, експрес-аналіз, нейтронний гамма-метод. Кожен А. виконується за відповідними стандартними методиками.

АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ – Див. аналіз розробки.

АНАЛІЗ РОЗРОБКИ, *анализ разработки; **development analysis, ***Entwicklungsanalyse – комплексне вивчення результатів геолого-промислових, геофізичних, гідродинамічних та інших досліджень свердловин і пластів у процесі розробки покладу (родовища) з метою вивчення поточного розміщення запасів нафти ігазу та процесів, що мають місце в продуктивних пластах, виявлення певних тенденцій та закономірностей і формулювання на цій основі рекомендацій по регулюванню розробки.

АНАЛІЗАТОР, *анализатор, **analyzer, ***Analysator - прилад, за допомогою якого роблять аналіз речовин, явищ і т. ін. Напр., А. рентгенівський типу РАМ -1 м призначено для неперервного вимірювання і запису показників зольності та вологості вугілля або ін. продуктів збагачення в потоці (на конвеєрі).

АНАЛІЗАТОР ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ, *анализатор электромагнитный, **electrical magnetic analyzer, ***elektromagnetischer Analysator - апарат для магнітного аналізу проб, в якому немагнітна посудина з пробою розміщується у міжполюсному просторі електромагнітної системи.

АНАЛІЗАТОР СИТОВИЙ, *анализатор ситовой, **testing sieve, ***Siebanalysator - грохот для лабораторного аналізу проб за ґранулометричним складом, просіюючі поверхні якого утворені набором змінних плоских сит.

АНАЛIТИЧНА МОДЕЛЬ ПОКЛАДУ, *аналитическая модель залежи, **analytical model of deposit; ***analytisches Model des Lagers - вiдтворення закономiрностей змiни показникiв покладу за допомогою математичних залежностей. Доцiльно виконувати побудову та використання А.м.п. тодi, коли чiтко спостерiгається тенденцiя в змiнi показника покладу, яку називають закономiрною складовою мiнливостi. Остання проявляється на фонi незакономiрних коливань показника.

АНАЛІТИЧНИЙ, *аналитический, **analytical, ***analytisch - одержаний в результаті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин; А - н а г е о м е т р і я - розділ геометрії, який вивчає властивості геометричних об'єктів виключно обчислюванням.

АНАЛОГ, *аналог, **analog, ***Analog - 1) Об'єкт вивчення (явище, предмет, установка, схема чи пристрій), схожий (аналогічний) з певним об'єктом. Коли розв’язують техн. задачі, аналогія передбачає наявність певних однозначних співвідношень між характеристиками А. 2) при патентуванні - об’єкт того ж призначення, що й заявлюваний, схожий з ним за технічною сутністю та за результатом, що досягається при їх використанні.

АНАЛОГIЯ ЕЛЕКТРОГIДРОДИНАМIЧНА (ЕГДА), *аналогия электрогидродинамическая; **electricаl hydrodynamic analogy; ***Elektrohydrodynamikanalogie (EHDA) – аналогiя мiж полями фiльтрацiї рiдини (закон Дарсi) i електричним струмом у провiдному середовищi (закон Ома). Складає основу принципу електрогiдродинамiчної аналогiї.

АНАЛОГIЯ МIЖ УСТАЛЕНОЮ ФIЛЬТРАЦIЄЮ НЕСТИСЛИВОЇ ОДНОРIДНОЇ НАФТИ I ГАЗОВАНОЇ НАФТИ, *аналогия между установившейся фильтрацией несжимаемой однородной нефти и газированной нефти; **аnalogy of stable filtration of incompressible homogeneous oil and gasificated oil; ***Analogie zwischen dem stabilisierten Fluss des unkomprimierten gleichartigen Erdöls und dem Lebendöl – вiдповiднiсть мiж потенцiалом (тиском) для нестисливої нафти i функцiєю Христіановича для газованої нафти, що дає змогу використати розв’язки для нестисливої нафти, здiйснивши вiдповiдну замiну.

АНАЛОГIЯ МIЖ ФIЛЬТРАЦIЄЮ НЕСТИСЛИВОЇ РIДИНИ Й СТИСЛИВОГО ФЛЮЇДУ (ГАЗУ), *аналогия между фильтрацией несжимаемой жидкости и сжимаемого флюида (газа); **analogy of water loss of incompressible fluid and compressible fluid (das); ***Analogie zwischen der Filtration der unkomprimierten Flüssigkeit und des komprimierten Fluides (des Gases) – аналогiя мiж такими параметрами фiльтрацiї:

Така аналогiя дає змогу поширити розв’язки для фiльтрацiї нестисливої рiдини на фiльтрацiю стисливого флюїду, тiльки в них за аналогiєю формально слід замiнити , р, Q на ^·, Р, Q_м, де – густина флюїду.

АНАЛОГОВІ МАШИНИ, *аналоговые машины, **analog-mashines, ***Analogrechner - обчислювальні машини, які обробляють інформацію, представлену в неперервній формі. У загальному випадку А.м. – спеціально сконструйовані матеріальні системи (моделі), призначені для відтворювання (моделювання) певних, характерних для даного класу задач, співвідношень між неперервно змінними фіз. величинами (машинними змінними) – аналогами відповідних відправних матем. змінних розв'язуваної задачі. В залежності від фіз процесу, покладеного в основу матем. моделі розрізняють електронні (електричні) електромех., мех., гідравлічні, пневматичні та ін. А.м. Найбільш поширені електронні А.м., в яких машинними змінними є електр. напруга і струм, а визначувані співвідношення моделюються фіз. процесами, що протікають у ел. колах.

АНАЛЬЦИМ, *анальцим, **analcime, ***Analzit, Analzim, Analcim - мінерал класу силікатів (водний алюмосилікат), білого кольору зі скляним блиском. Будова каркасна. Склад: Na₂[AlSi₂O₆]·2H₂O. Cингонія кубічна. Типові домішки: Са, К, іноді Сг, Be. Твердість 5,5-6,0; крихкий. Густина 2,270±0,030. Утворюється як вторинний мінерал разом з цеолітами; нерідко є продуктом метасоматичного заміщення нефеліну або содаліту.

АНАТАЗ, *анатаз, **anatase, octahedrite, ***Аnatas - мінерал класу оксидів і гідрооксидів, двооксид титану, чорно-синього, бурого, жовтого кольорів з алмазним блиском. Склад: TiO₂. Руда для одержання феротитану. Домішки: FeO. Сингонія тетрагональна. Густина 3,82-3,97. Тв. 6,0. Зустрічається в жилах або тріщинах альпійського типу, також як акцесорний мінерал у магматичних та метаморфічних породах, іноді в пегматитах, а також у розсипах.

АНАТЕКСИС, *анатексис, **anatexis, refusion; ***Anatexis – процес часткового розплавлення г.п. на місці залягання при їх зануренні на великі глибини і при регіональному та місцевому прогріванні.

АНГАРМОНІЧНИЙ, *ангармоничный, **unharmonious, ***anharmonisch - не гармонічний; А. к о л и в а н н я - коливання, за яких коливна величина (зміщення, напруженість) не пропорційна силі, що спричинює коливання. В гірничих машинах застосовуються як гармонічні (гармонійні), так і ангармонічні коливання.

АHГIДРИТ, *ангидрит, **anhydrite, ***Anhydrit, Anhydritgips - гiрська порода, що складається з мiнералу ангiдриту (CaSO₄) та домiшок. Сингонія ромбічна. Густина 2,8-3,0. Твердість 3,0-3,5. Колір білий, блакитний, сіруватий, червонуватий. Блиск скляний. Мiнерал ангiдрит зустрiчається у вигляді суцiльних дрiбнозернистих мармуроподібних мас, рiдко - у виглядi кристалiв. Як домiшки зустрiчаються кварц, глиниста речовина, карбонати, галiт, орогеннi сполуки. Дуже часто знаходиться у соляних родовищах у вигляді окремих кристалів, а також пластів та прожилків. Використовується для одержання в'яжучих, сірчаної кислоти, добрив, а також для плит внутрiшнього облицювання. В Україні є на Донбасі, Передкарпатті та Українському щиті.

АНГЛЕЗИТ, *англезит, **anglesite, ***Anglesit - мінерал класу сульфатів, сірчанокислий свинець. Склад: Pb[SO₄]. Сингонія ромбічна. Густина 6,38. Твердість 2,5-3,0. Колір білий з різними відтінками, синій з алмазним блиском, також сірий, жовтий, бурий і інш.; А. з дрібними включеннями галеніту - чорний. Руда свинцю. Містить 68,3% Pb. Утворюється як вторинний мінерал у зонах окиснення свинцево-цинкових сульфідних родовищ. Дуже часто зустрічається з церуситом. В Україні є на Донбасі та Закарпатті. Від назви о. Англсі у Великобританії.

АНҐСТРЕМ, *ангстрем, **angstrom unit, ***Angstrem - одиниця довжини. 1 А.= 10 ^-10 м. Застосовують, зокрема, в оптиці та атомній і ядерній фізиці. В гірничій справі – при розгляді міжфазних явищ і процесів. Від прізвища шведського фізика Й. Анґстрема.

АНДАЛУЗИТ, *андалузит, **andalusite, ***Andalusit - мінерал класу силікатів (ортосилікат алюмінію острівної будови), білого, сірого, рожевого або зеленого кольорів. Cингонія ромбічна. Склад: AlAlO[SiO₄]. Густина 3,14-3,22. Твердість 7,0-7,5. Важливий мінерал контактово-метаморфічних утворень. Різновиди А.: віридин та хіастоліт. Домішки: Fe³⁺, Ti, Мg, Fe²⁺,Са та ін. Найбільше родов. А. Уайт-Маунтін (США, шт. Каліфорнія). Прозорі різновиди А. зустрічаються в Індії, Шрі-Ланці, Бразилії, Танзанії, Іспанії та ін. країнах. Світові запаси А. оцінюються в 175 млн. т. Використовують як вогне- та кислототривкий матеріал, прозорий А. - дорогоцінний камінь. Від назви провінції Андалузії в Іспанії.

АНДЕЗИН, *андезин, **andesine, ***Аndesin - мінерал класу силікатів, білого або сіркуватого кольорів зі скляним блиском. Проміжний член ряду плагіоклазів (№ 30-50). Використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів. Від назви гір Анд у Південній Америці.

АНДЕЗИТ, *андезит, **andesite; ***Andesit - кайнотипна гірська порода темно сірого, бурого або майже чорного кольору, порфiрової структури, ефузивний аналог діориту. Складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту, ромбiчного пiроксену та ін. Хім. склад А. (% масових) за Делі: SiO₂ 59,59; TiO₂ - 0,77; Аl₂О₃ - 17,31; Fe₂O₃ - 3,33; FeO - 3,13; MnO - 0,18; MgO - 2,75; СаО - 5,80; Na₂О - 3,53; K₂O - 2,04; H₂O - 1,26; P₂O₅ - 0,26. Густина - 2280-2680 кг/м³. Від назви гір Анд у Південній Америці. В Україні є на Закарпатті та у Приазов’ї. Запаси Рокосовського род. (Закарпаття) - 42,4 млн. м³. Будівельний камінь, кислототривкий матеріал.

АНДСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, *андская (андийская) складчатость; **Andean folding; ***andische Faltung – одна з епох мезозойської складчастості, яка виявилася в Андах Півд. Америки

АНДРАДИТ, *андрадит, **andradite, ***Andradit – мінерал, кальціїсто-залізистий силікат острівної будови з групи ґранату. Склад:Ca₃Fe₂₍₃₎+ [SiO₄]₃. Різновиди: шорломіт, меланіт (титаністий А.), демантоїд, топазоліт. Забарвлення А. буре, м'ясо-червоне, зелене, у шорломіту, меланіту - чорне. Тв. 5,5-6,5. Густина 3,75-3,87. Блиск сильний, алмазоподібний (демантоїд). Зустрічається як важливий контактово-метасоматичний мінерал скарнів, часто у кристалічних сланцях, рідше у вивержених породах як їх первинна складова частина.

АНДРЮСИТ, андрюсит, **andrewsite, ***Andrewsit – мінерал, те ж саме, що й ендрюсит.

АНДСЬКИЙ (КОРДИЛЬЄРСЬКИЙ) ГЕОСИНКЛІНАЛЬНИЙ СКЛАДЧАСТИЙ ПОЯС - простягається вздовж Півд. Америки. На півн. доходить до Антильсько-Карібської обл. і через структури Панамського перешийку та Антільської дуги зчленовується з Кордильєрами Півн. Америки, а на півд. через Південно-Сандвічеву дугу з’єднується зі складчастим поясом Зах. Антарктиди. Почав розвиватися в пізньому протерозої. В історії розвитку виділяють байкальський, каледонський, герцинський і альпійський етапи. З молодими вулканіч. і субвулканіч. інтрузивними утвореннями пов'язані родов. руд олова, вольфраму та ін. рідкісних і кольорових металів в Перу і Болівії.

АНЕМОМЕТР, *анемометр, **anemometer, ***Anemometer, Windgeschwindigkeitsmesser - прилад для вимірювання швидкості руху вітру, газових та рідинних потоків. За конструкцією розподіляються на крильчасті, чашкові та термоелектричні. В гірничій справі використовується для контролю повітряного режиму шахти, кар’єру тощо.

АНЕРОЇД, *анероид, **aneroid, ***Aneroid (Barometer) - барометр з механiчним детектором атмосферного тиску. Основною частиною приладу є анероїдний блок, який складається з пустих безповiтряних гофрованих коробок. Пiд дiєю атмосферного тиску коробки розширюються або стискуються, а пов'язана з ними стрiлка показує величину тиску. Застосовують в геодезіi та маркшейдерській справі.

АНІВІТ, *аннивит, **annvite, ***Annivit - мінерал, різновид тенантиту. Містить до 6% Ві. За назвою долини Анів’є в Швейцарії.

АНІЗОТРОПІЇ ПАРАМЕТР, *параметр анизотропии; **anisotropy parameter; ***Anisotropieparameter – корінь квадратний із відношення проникності к_в у вертикальному напрямку до проникності к_г в горизонтальному напрямку, точніше впоперек і вздовж простягання пласта, тобто .

АНІЗОТРОПІЯ, *анизотропия; **anisotropy; ***Anisotropie – 1) Залежність фізичної величини від напрямку (здебільш кристалографічного), в якому вона вимірюється. Ця властивість характерна для показника заломлення світла, діелектричної сталої, теплопровідності, магнітних властивостей кристалів, проникності порід і т.п.; проявляється в кристалах низької симетрії та рідких кристалах. 2) Залежність фізичних властивостей гірських порід від напряму їх вимірювання. Характерна для шаруватих гп при визначенні властивостей (проникності, тріщинуватості тощо) по нашаруванню і перпендикулярно до нього. 3) Неоднаковість деяких (напр., проникності) властивостей речовини або тіла в різних напрямах.

АНІЗОТРОПІЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *анизотропия горных пород, **anisotropy of rocks; ***Anisotropie von Gesteinen - неоднаковість деяких властивостей гірських порід (деформаційних, електричних, теплових, магнітних, оптичних та ін.) в різних напрямках. Пов'язана з мікрошаруватістю, впорядкованим орієнтуванням зерен і кристалів та мікротріщинуватістю. Яскравим прикладом анiзотропiї механiчного характеру є властивостi осадових гірських порiд (сланцiв, глин тощо). Їх мiцнiсть поперек нашарування в кiлька разiв вища, нiж вздовж нашарування.

АНІЗОТРОПІЯ ПЛАСТА, *анизотропия пласта; **anisotropy of reservoir; ***Anisotropie des Flözes – залежність фізичних властивостей (механічних, оптичних, електричних, фільтраційних тощо) порід пласта від напрямку, в якому вони вимірюються. Ап за проникністю – відмінність проникності (коефіцієнтів проникності) порід у напрямах, що паралельні нашаруванню (чи напряму розвитку тріщин) і перпендикулярні до нього (звичайно з перевищенням першого над другим). При шаровій будові пласта це зумовлено орієнтацією частинок породи при їх осіданні та різним ступенем цементації в цих напрямах. Стосовно до тріщинуватого пласта це пов’язано з переважаючим напрямом орієнтації тріщин. А.п. за проникністю властива пластам-колекторам, впливає на приплив флюїдів до свердловини, вибір інтервалів перфорації, встановлення гранично допустимих дебітів, швидкість переміщення ГНК і ВНК при розробці покладів і т.ін.

АНІОНИ, *анионы, **anions, ***Anione - неґативно заряджені йони.

АНІТ, *аннит, **annite, ***Anit - відміна лепідомелану, яка не містить магнію.

АНКЕР, *анкер; **anchor; ***Anker – зв’язні болти, фундаментні болти. Основний елемент кріплення анкерного.

АНКЕРИТ, *анкерит, **ankerite, ***Ankerit - важливий мінерал гідротермальних сульфідних родовищ та гідротермально змінених магнезіально-залізистих порід. Склад: CaFe [SiO₄]₃. Сингонія тригональна. Колір білий, жовтуватий, бурий, рожевий, сірий та блакитний. Тв. 3,5; крихкий. Густина 3000±100 кг/м³. Типовий мінерал карбонатитів і низькотемпературних свинцево-цинкових род. в карбонатних породах (з баритом, флюоритом, доломітом). Відомий в кришталеносних альп. жилах і як продукт метасоматозу в карбонатних осадах.

АНКІЛІТ, *анкилит, **ankylite, ***Ankylit – мінерал, водний карбонат стронцію і рідкісноземельних елементів. Склад: (TR)_x(Sr,Ca)_2-x(CO₃)₂(OH)_x*(2-x)H₂O. Сингонія ромбічна. Тв. 4,5. Густина 3,9. Рідкісний. Зустрічається у пегматитах нефелінових сієнітів у асоціації з егірином, альбітом та мікрокліном. Є в Гренландії (р-н Юліанхоба) та в Канаді (пров. Квебек, г.Сен-Ілер).

АНОД, *анод, **anode, ***Anode - позитивний полюс джерела електричного струму.

АНОДНИЙ ЗАХИСТ, *анодная защита; **anode protection; ***Anodenschutz – приєднання апаратури, яка виготовлена із нержавіючих і вуглецевих сталей, титану, цирконію і т.д. й працює в сильно агресивних середовищах, до позитивного полюса зовнішнього джерела постійного струму або до металу з більш позитивним потенціалом (катодний протектор), що дає змогу перетворити апаратуру в анод і тим самим захистити її від корозійного руйнування. Матеріалом катода, окрім платини, використовують хромонікелеві сталі (для кислот), кременистий чавун (для розчинів неорганічних солей, сірчаної кислоти), нікель (для лужних середовищ), а як катодний протектор – вуглеграфіт, діоксид марганцю, магнетит, діоксид свинцю.

АНОМАЛІЯ, *аномалия, **anomaly, ***Anomalie – відхилення від норми або середнього значення якої-небудь величини в той чи інший бік (позитивна або негативна А.). А. часто є ознакою родовищ к.к. Див. Курська магнітна аномалія, геохімічна аномалія тощо.

АНОМАЛЬНА ПЛАСТОВА ТЕМПЕРАТУРА, *аномальная пластовая температура; **ànomalous layer temperature, abnormal seam temperature; ***ànomale Flöztemperatur – різко відмінна температура в межах локальних структур порівняно з фоновою температурою, характерною для відповідних пластів великих структурно-тектонічних елементів. Розрізняють аномально високу і аномально низьку пластові температури. Їх походження найчастіше пов’язане з природними факторами, але відомо і ряд техногенних. До перших відносять літологічні, тектонічні, гідрогеологічні. Істотно впливають на встановлення А.п.т. різка просторова зміна теплопровідності порід і особливо пластових флюїдів, виникнення теплових екранів і періодична вулканічна активність. До техногенних факторів відносять законтурне заводнення, закачування значних об’ємів промислових стоків, самозаймання горючих корисних копалин у пластових умовах і ін. Звичайно відхилення аномальних температур від фонових становить декілька десятків градусів; винятково контрастні А.п.т. відомі, напр., в районі поширення газотермальних течій Янгантау (Башкирія), де при фоновій пластовій температурі 10–20°С А.п.т. на глибині 25–65 м досягає 219–378°С.

АНОМАЛЬНИЙ ПЛАСТОВИЙ ТИСК, *аномальное пластовое давление; **abnormal seam pressure; ***ànomaler Flözdruck – 1) тиск, що діє на флюїди (воду, нафту, газ), які містяться в поровому просторі породи, величина якого відрізняється від нормального (гідростатичного). Пластові тиски, які перевищують гідростатичний тиск умовний, тобто тиск стовпа прісної води (густиною 10³ кг/м³), який за висотою рівний глибині залягання пласта в точці вимірювання, називають аномально високими (АВПТ), менші від гідростатичного – аномально низькими (АНПТ). А.п.т. буває в ізольованих системах. Звичайно АВПТ перевищують гідростатичний тиск в 1,3–1,8 рази, значно рідше в 2,0–2,2; при цьому вони звичайно не сягають величин геостатичного тиску, який створюється верхніми породами. Однак в окремих випадках на великих глибинах були зафіксовані АВПТ, однакові за величиною з геостатичним тиском або більші, що, очевидно, зумовлено дією додаткових факторів (напр., в результаті землетрусів, грязевого вулканізму, росту солянокупольних структур). Наявність АВПТ добре впливає на колекторські властивості порід, збільшує час природної експлуатації нафтових і газових родовищ без застосування дорогих вторинних способів, підвищує питомі запаси газу і дебіти свердловин, є сприятливим стосовно схоронності скупчення вуглеводнів, свідчить про наявність в нафтогазоносних басейнах ізольованих ділянок і зон З іншого боку, АВПТ є причиною аварій в процесі буріння. Неочікуване розкриття зон АВПТ – причина багатьох ускладнень, ліквідація яких спричиняє великі матеріальні витрати. Під час буріння в зонах АВПТ буровий розчин обважнюють для попередження викидів із свердловини. Але такий розчин можуть поглинати пласти з гідростатичним тиском і АНПТ. Тому перед розкриттям порід з АВПТ верхні поглинаючі пласти перекривають колоною. Якщо розподіл тиску в породах по глибині відомий, то можна вибрати оптимальну конструкцію свердловини, технологію буріння і цементування та попередити можливі ускладнення і аварії. Наявність зон АВПТ значно збільшує вартість свердловин Для прогнозування АВПТ використовуються в основному сейсмічна розвідка, дані буріння і різні види каротажу (електричний, акустичний, гамма-каротаж, нейтронний та ін).

АНОМАЛЬНО В’ЯЗКІ НАФТИ, *аномально вязкие нефти; **non-Newtonian viscous oils; ***Erdöle mit Viskositätsanomalie – нафти, які не підлягають у своїй течії законові в’язкого тертя Ньютона (т.зв. неньютонівські нафти). Характеризуються аномалією в’язкості при малих напругах зсуву, а також порушенням закону Дарсі при фільтрації в пористому середовищі (рухливість нафти при малих ґрадієнтах тиску дуже низька). Розробка покладів А.в.н. ускладнюється утворенням застійних зон, нафтовіддача при традиційних способах розробки низька, витіснення нафти водою призводить до швидкого обводнення видобувних свердловин. Підвищення нафтовилучення покладів А.в.н. досягається термічним діянням на пласт шляхом закачування розчинників, вуглекислоти, полімерних розчинів, створенням підвищених ґрадієнтів тиску, вирівнюванням профілів приймальності. Для неглибоко залягаючих покладів можуть бути застосовані кар’єрний, шахтний і шахтно-свердловинний способи розробки. Для транспортування по трубопроводах А.в.н. на перекачувальних станціях підігрівають, вводять в неї диспергатори парафіну.

АНОРТИТ, *анортит, **anortite, ***Anorthit - породотвірний мінерал класу силікатів. Кальціїстий різновид плагіоклазів (№ 90-100). Склад: Ca[Al₂Si₂O₈]. Сингонія триклінна. Густина 2,74-2,76. Тв. 6,5-6,75. Колір сірувато-білий. Блиск скляний. Розрізняють А. баріїстий, галіїстий, ґерманіїстий, каліїстий та ін. Характерний для основних інтрузивних і ефузивних магматичних порід. Знаходиться разом з магніїсто-залізистими силікатами, а також у метеоритах. В Україні є в межах Українського щита, на Донбасі. Використовується в керамічній промисловості.

АНОРТОЗИТ, *анортозит, **anorthosite, plagioclasite, plagioclase rock; ***Anorthosit - магматична гірська порода групи габро. Складається з основного та середнього плагіоклазу. Основні домішки - олівін, піроксен, магнетит. Колір - від білого до темно-сірого. Густина - 2,710- 3,050. За віком виділяють А. ранніх етапів розвитку Землі (2-4 млрд. років) і А. етапу стабілізації древніх платформ (1,7-2 млрд. років). Останні утворюють гігантський анортозитовий пояс, що обрамовує з зах. Східно-Європ. платформу. А. - одна з найдавніших відомих в земній корі порід. Крім того, аналоги земних А. зустрічаються на Місяці в складі доставленого на Землю місячного ґрунту. Передбачається, що А. є одним з перших продуктів, які кристалізувалися в корі Землі; це послужило початком всієї подальшої еволюції г.п. земної кори. Масиви А. зустрічаються у всіх областях виходів на поверхню найдавніших г.п. В Україні є на Українському щиті. Використовують як облицювальний матеріал.

АНОРТОКЛАЗ, *анортоклаз, **anorthoclase, ***Anorthoklas – мінерал складу (К, Na) [AlSI₃O₈]. Алюмосилікат калію і натрію з групи польових шпатів. Сингонія триклінна. Будова каркасна – таблитчасті кристали. Тв.6. Густина 2,6. Часто містить домішки Ва, СаО (до декількох %). Безбарвний або білий. Зустрічається в багатих на натрій ефузивних породах. Виявлений у вулканічних породах на о-вах Пантеллерія і Сицілія (Італія), в Рейнланд-Пфальц (ФРН), на г.Кенія (Кенія), в р-ні Роппа (Нішерія), в шт. Вікторія (Австралія), на о.Росс (Антарктида), а також у Шотландії (графство Аргайлл) та Норвегії (р-н Ларвіка).

АНТАРКТИЧНА ПЛАТФОРМА, *Антарктическая платформа, **Antarctic platform, ***antarktische Plattform (Kontinenttafel, Platte) - одна з древніх докембрійських структур земної кори, що сьогодні займає сх. частину території Антарктиди.

АНТЕКЛІЗА, *антеклиза, **anteclise, ***Anteklise – широке пологе підняття верств земної кори на платформі, яке має овальні чи округлі обриси. Протилежне – синекліза.

АНТИГОРИТ, *антигорит, **antigorite, ***Antigorit - поширений мінерал з групи серпентину. Склад: Mg₆[(OH)₈[Si₄O₁₀]. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr. Сингонія моноклінна. Відома гексагональна модифікація. Густина 8,5-2,7. Тв. 2,5-3,0. Форми виділення: щільні аґреґати. Колір сірий, зелений з синюватим відтінком. Блиск скляний. Утворюється при гідротермальних процесах з олівіну ультраосновних порід, а також при метасоматичних у доломітизованих вапняках. За назвою долини Антигоріо, Італія.

АНТИГРИЗУТНІСТЬ, *антигризутность, **anti-grisonity, ***Schlagwettersicherheit - властивість вибухових речовин не запалювати суміші горючих рудникових газів або пилу з повітрям при вибухових роботах в гірн. виробках. Вибухові речовини, яким притаманна А. називаються запобіжними вибуховими речовинами.

АНТИКЛІНАЛЬ, *антиклиналь, **anticline, anticlinal fold; ***Аntiklinale, Antikiinalfalte, Sattel – складка верств гірських порід, обернена випуклістю догори, внаслідок чого в ядрі залягають більш давні за геологічним віком породи. За формою у плані розрізняють лінійно витягнуті та округлі антикліналі - брахіантикліналі.

АНТИКЛІНОРІЙ, *антиклинорий, **anticlinorium, ***Antiklinorium - велика і складна складчаста структура земних порід антиклінальної будови, яка утворюється на місці геосинклінальних прогинів. Характеризується загальним підняттям поверхні, дотичної до склепінь антикліналей (дзеркала складчастості) в центр. частині. Розміри - сотні км завдовжки і десятки км завширшки. Дуже великий А. наз. мегантиклінорієм.

АНТИМОНІТ, СТИБНІТ, *антимонит, **antimonite, ***Antimonit, Antimonglanz - важливий мінерал гідротермальних антимоніт-кварцових жил на стибій-ртутних родовищах. Склад: Sb₂S₃. Sb –71,5%. Домішки - As, Hg, Ag, Au, Pb, Bi, Fе Cu. Сингонія ромбічна. Густина 4,51-4,66. Тв. 2. Колір і риса свинцево-сірі. Блиск металічний. Знаходиться разом з кіновар’ю, реальгаром, аурипігментом, шеєлітом, кварцом, флюоритом, баритом та ін. В Україні є на Донбасі та на Закарпатті. Руда стибію.

АНТИПЕРТИТ, *антипертит, **antiperthite, ***Аntiperthit - плагіоклаз із закономірно орієнтованими включеннями ортоклазу, що утворився внаслідок розпаду ізоморфної суміші.

АНТИПІРЕН, *антипирен, **antipyrene, fire-retardant; ***Antіруrеn - речовина, що гасить полум'я шляхом зниження його температури нижче критичної межі горіння, а також перепиняє доступ кисню до вкритих А. поверхонь. Надає матеріалам вогнестійкості. До А. належать фосфати, сульфат амонію, бура, борна кислота, рідке скло тощо. Використовується у вигляді розчинів, якими насичують горючі елементи кріплення гірничих виробок та надшахтних будов, а також у вигляді лаків та фарб.

АНТИПІРОҐЕН, *антипироген, **antipyrogene, ***Antipyrogene - речовина, що перешкоджає самозайманню вугілля шляхом сповільнення процесу окиснення. До А. належать вода, розчини силікату натрію. В шахтах як А. використовують водні розчини хлориду Са, фосфату, карбонату, нітрату, сульфату амонію, манганату К, фенолформальдегідної смоли та ін. У вугільних кар’єрах, штабелях і породних відвалах застосовують також фталеву та нафтенову кислоти, фурфурол та метанольну воду, інгібітори фенольного типу, стічні води коксохімзаводів, що містять фенольні та піридинові компоненти. У вугільній промисловості найбільш розповсюджені розчини хлориду Са і суспензія 5-10% гідроксиду Са. А. нагнітають через шпури та свердловини в цілики і скупчення самозаймистого вугілля у вироблені простори. Шпури бурять діаметром 46 мм, на відстані 2-3 м один від одного на глибину 2,5-3 м, глибина герметизації шпурів - 1,0-1,5 м, тиск рідини А. 6-8 МПа. При профілактиці самозаймання найбільш небезпечного в цьому плані малометаморфізованого вугілля відновленого типу рекомендовано 10-15 % розчин карбаміду, а схильного до самозаймання вугілля маловідновленого типу середньої стадії метаморфізму - 10% розчин СаCl₂. Для запобігання ендогенних пожеж на вугільних шахтах досліджені топкові гази. Молекули вуглекислого газу, які входять до складу топкових газів, сорбуються на вугільній поверхні і гальмують реакції окиснення. Інші компоненти газу нейтралізують дію перекисів, вступаючи з ними у взаємодію. Оцінка впливу А. на процес низькотемпературного окиснення здійснюється за параметром n = Q/Q_i, де Q і Q_i - інтегральні теплоти окиснення необробленного та обробленного розчином А. вугілля.

вгору