АНТЛЕРИТ, *антлерит, **antlerite, ***Antlerit – мінерал, гідроксилсульфат міді. Склад:4[Cu₃SO₄(OH)₄]. Сингонія ромбічна. Форми виділення: кристали, а також масивні аґреґати. Тв.3,5-4. Густина 3,9. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір смарагдово-зелений до темно-зеленого. Розповсюджений в зонах окиснення міднорудних жил. Особливо в пустелях Атакама і Мохейв. Вторинний мінерал халькозину. Мідна руда. Основний рудний мінерал род. Чукікамате (Чилі).

АНТОФІЛІТ, *антофилит, **anthophyllite, ***Anthophyllit – мінерал, (Mg,Fe)₇(OH)₂[Si₈O₂₂]. Силікат магнію і заліза ланцюжкової будови з групи амфіболів. Сингонія ромбічна. Густина 2,9-3,4. Твердість 6,0-6,5. Колір бурувато- або жовтувато-сірий, бурувато-зелений. Блиск скляний. Зустрічається в деяких кристалічних сланцях як породотвірний мінерал. Є в Україні.

АНТИФРИЗ, *антифриз; **antifreeze, antifreezing agent, antifreezing solution; ***Frostschutzmittel, Enteisungsfüssigkeit – добавка, присадка, що знижує температуру замерзання рідини. Застосовується як добавка до палив машин і механізмів в кліматичних зонах з низькими температурами.

АНТРАКОЗ ЛЕГЕНЬ, *антракоз легких, **anthracosis, ***Anthrakose - один з видів пневмоконіозу; захворювання, що розвивається внаслідок систематичного вдихання кам’яновугільного пилу.

АНТРАКСОЛІТИ, *антраксолиты, **anthraxolites; ***Anthraxolite - група твердих вуглецевих сполук, нерозчинних в органіч. розчинниках, які складаються, г.ч., з вуглецю (95-100%). За складом і властивостями близькі до антрацитів. Густина 1300-2000 кг/м³. А. являють собою продукти метаморфічних змін нафти.

АНТРАЦИТ, *антрацит, **anthracite, hard coal; ***Anthrazit, Glanzkohle – найбільш метаморфізований різновид вугілля кам’яного, що має високу теплотворну здатність. Колір чорний або сіруватий, Блиск металічний. Густина 1500... 1700 кг/м³, твердість 2...2,5; теплотворність 33…35 МДж/кг. Не спікається. Найбільша к-ть А. утворилася внаслідок регіонального метаморфізму при зануренні вугленосних товщ в область підвищених т-р і тиску. Т-ра при формуванні А. в умовах регіонального метаморфізму знаходилася, імовірно, в інтервалі 350-550^оС. А. широко застосовується як високоякісне енергетичне паливо, а також як сировина у чорній та кольоровій металургії, хім. та електротехн. промисловості тощо. А. – вуглецева сировина при виготовленні абразивів, відновлювачів, електродів. В Україні є на Донбасі (Східний Донбас). В структурі балансових запасів вугілля України антрацити складають 11,3%.

АНТРОПОГЕННІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ, *антропогенные формы рельефа, **anthropogenous forms of tarrain, anthropogenic forms of relief; ***Anthropogenformen des Reliefs - нерівності земної поверхні, утворення яких пов’язане з господарською діяльністю людини. Виникають як результат неправильного впливу на природу (яри, зсуви, рухомі піски тощо), при розробках корисних копалин без рекультивації земель (терикони, кар’єри), а також у процесі цілеспрямованого перетворення рельєфу при меліорації, будівництві (канали, тераси, дамби тощо).

АНТРОПОГЕНОВА СИСТЕМА (ПЕРІОД), АНТРОПОГЕН - те ж саме, що й четвертинна система (період).

АНШЛІФ, *аншлиф, **polished section, metallographic specimen; ***Anschliff – препарат мінералу чи мінерального аґреґату з одною полірованою поверхнею для дослідження під мікроскопом у відбитому світлі.

АПАРАТ, *аппарат, **apparatus, ***Apparat - 1) Прилад або пристрій. 2) Метод, спосіб дослідження (математичний А., тощо). 3) Установа або сукупність працівників установи. 4). Примітки та ін. допоміжні матеріали до наукової праці.

АПАРÁТ ДÍНА-СТÁРКА, *аппарат Дина-Старка; **Din-Stark apparatus; ***Apparat nach Din-Stark – прилад для визначення вмісту води в нафті шляхом розчинення водонафтової емульсії в розчиннику, випаровування і наступної конденсації.

АПАРАТ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ, *аппарат обогатительный, **concentrating vehicle, ore(coal)-dressing apparatus, Aufbereitungsgerät, Aufbereitungsanlage - машина, механізм або пристрій, у якому доцільно здійснюється зміна якості, складу чи аґреґатного стану к.к., а також розділення її на два чи більше продуктів, що відрізняються за крупністю, вмістом корисного компонента або співвідношенням твердої речовини і рідини. Практично все збагачувальне обладнання підпадає під поняття апарат, за винятком суто механічних пристроїв (грохот, дробарка, сито, жолоб, пробовідбирач тощо).

АПАРАТУРА КОНТРОЛЮ МЕТАНУ, *аппаратура контроля метана, **methane control apparatus, ***Methankontrolleapparatur – використовується для періодичного або постійного контролю вмісту метану у гірничих виробках. Прилади А.к.м. бувають стаціонарними і переносними. Найбільш розповсюджена стаціонарна апаратура безперервної дії АМТ-3, переносні прилади періодичної дії ШИ-3, ШИ-5, ШИ-6, ШИ-10, ШИ-11, переносний автоматичний сигналізатор метану безперервної дії "Супутник шахтаря". Див. автоматичний газовий захист шахт. Ф.К.Красуцький.

АПАТИТ, *апатит, **apatite, ***Apatit – мінерал класу фосфатів. Склад: Ca₅[CO₃][PO₄]₃(Fe, Cl, OH). Сингонія гексагональна. Густина 3,18…3,21, твердість 5,5. Безбарвний, білий, жовтий тощо. Блиск скляний. Поширений як аксесорний мінерал багатьох магматичних порід і пегматитів. Зустрічається у контактово-метасоматичних утвореннях, гідротермальних жилах, є основною складовою частиною фосфатів. В Україні є в Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Івано-Франківській та інших областях. Сировина для вироблення добрив.

АПАТИТОВІ РУДИ, *апатитовые руды, **apatite ores, ***Apatiterze - природні мінеральні апатитові аґреґати, які економічно доцільно переробляти в промислових масштабах. За вмістом Р₂О₅ розрізняють багаті А.р (більше за 18%), бідні (5-8%) і убогі (3-5%). За умовами утворення родовища апатитових і комплексних апатитвмісних руд поділяють на ендогенні, екзогенні і метаморфізовані. Серед ендогенних розрізнюють магматичні, карбонатитові, пегматитові, контактово-метасоматичні, гідротермальні і вулканогенно-осадові родов., які об'єднуються в декілька рудних формацій. Вони пов'язані з магматичними гірськими породами центральних інтрузій апатитових нефелінових сієнітів, ультраосновних лужних порід, лужних габроїдів, лужних і нефелінових сієнітів. До екзогенних відносять род. Вивітрювання. Метаморфізовані род. приурочені до апатит-кварц-діопсидової та апатит-доломітової формацій. Найбільші запаси А.р. є в Бразилії, ПАР, Фінляндії, Уганді, Норвегії, Зімбабве, Канаді, Іспанії, Індії, РФ. В Україні А.р. є в Запорізькій, Харківській, Чернігівській та Ів.-Франківській областях.

АПАТИТУ ГРУПА, *апатита группа, **apatite group, ***Apatitgruppe - включає мінерали: беловіт, ванадиніт, вілкеіт, гедіфан, гідроксилапатит, даліт, джонбауліт, льюістоніт, міметезит, піроморфіт, свабіт, стронціоапатит, ферморит, франколіт, флуорапатит, хлорапатит.

АПВЕЛІНГ, *апвеллинг, **upwelling, ***Auftriebserscheinung, Aufthebswasser - вертикальне переміщення глибинних вод у верхні шари океану. Найчастіше виникає при згінних вітрах у прибережних районах, де під дією направлених вітрів і течій відбувається підняття вод з глиб. 100-300 м. Сумарна площа виявів постійного А. оцінюється в сучасному океані біля 1 млн. км² при середній вертикальній швидкості підняття вод 1 м/добу. З А. зв'язують утворення деяких видів к.к., зокрема фосфоритів. На це вказує палеогеогр. реконструкція фосфоритоносних басейнів докембрію і фанерозою. Найбільші фосфоритові родов. сформувалися на океанських шельфах, що омивалися потужним А. Циркуляція океанських вод у процесі А. сприяла винесенню з океаніч. глибинних вод великої маси холодної води з розчиненими в них фосфором, кремнієм, азотом та інш. біогенними компонентами. Під дією різних факторів - фізико-хімічних, біогенних відбувалася концентрація фосфоритів в прибережній зоні, на шельфах.

АПЛIКАТА, *аппликата, **z-axis, z-coordinate; ***Applikate - в просторовiй ортогональнiй системi координат - одна з координат точки; позначається лiтерою Z .

АПЛІТ, *аплит, **aplite, haplite,***Aplit - лейкократова жильна магматична гірська порода, бідна слюдою та ін. кольоровими мінералами. Розрізнюють ґранітні, діоритові, сієнітові, інш. А. Найбільш розповсюджені ґранітні А. складені кварцом, лужними польовими шпатами і кислим плагіоклазом. Структура А. дрібнозерниста. Мінеральні зерна в А. не мають правильних контурів. Колір світло-сірий, світло-рожевий, жовтуватий. Густина 2,5-2,7. А. використовується в скляній пром-сті, а також як сировина для щебеню. Найбільше родов. А. - в США (Пайні-Рівер, шт. Вірджинія).

АПОЛЯРНИЙ РЕАҐЕНТ - Див. флотаційні реаґенти.

АПОФІЗИ, *апофизы, **apophyses, apophysis, ***Apоphysen - жили, дайки та інші геологічні утворення, що відходять від великих геологічних тіл у бокові породи. Як правило, А. складені породами, схожими з гол. магматичним тілом, але відрізняються кристалічною або порфіровидною будовою.

АПОФІЛІТ, *апофиллит, **apophyllite, fisheye stone, ***Apophyllit - породотвірний мінерал підкласу шаруватих силікатів, KCa₄[Si₄O₁₀]₂F·8Н₂O. Звичайно має домішку Na. Сингонія тетрагональна. Структура субшарувата. Чистий А. - безбарвний, водянисто-прозорий. Домішки зафарбовують А. в жовтуватий, зеленуватий, червонястий кольори, які часто розташовані секторально. Тв. 4,5-5. Густина 2350±20 кг/м³. А. – низькотемпературний гідротермальний мінерал. Типовий для мигдалекам’яних основних ефузивів. Зустрічається разом з цеолітами, ісландським шпатом, агатом, ґранітом, нефеліновим сієнітом, в метаморфічних гірських породах, вапняках і скарнах, а також у деяких рудних родовищах. А. - цінний колекційний матеріал.

АПТСЬКИЙ ЯРУС, АПТ, *аптский ярус, апт; **Aptian, Apt, Aptien – п’ятий знизу ярус нижнього відділу крейдової системи.

АРАҐОНІТ, *арагонит, **aragonite, aragon spa, ***Aragonit, Aragonspat - поширений мінерал екзогенних утворень і низькотемпературних гідротермальних жил. Клас карбонатів. Склад: Ca [CO₃]. Сингонія ромбічна. Густина 2,9-3,0. Твердість 3,5-4,0. Колір білий, жовтувато-білий. Блиск скляний. Кристали голчасті, аґреґати гілчасті, розгалужені, натічні (залізні квіти). Різновиди: конхіт - основна складова частина (поряд з хітином) перлини і перламутрового шару мушлі молюсків; гороховий камінь - зцементовані ооліти А. Крім того, розрізняють А. баріїстий, А. свинцевистий, А. стронціїстий, А. цинковистий. В Україні є на Донбасі, в Криму, на Закарпатті та в межах Українського щита.

АРҐЕНТИТ, *аргентит, **argentite, ***Argentit – важливий мінерал срібла класу сульфідів. Склад: Ag₂S. Домішки: Pb, Fe, Cu. Сингонія кубічна. Густина 7,2-7,4. Твердість 2,0-3,0. Колір свинцево-сірий до залізо-чорного. Блиск металічний. Руда срібла. Зустрічається в гідротермальних кобальто-нікелевих і свинцево-цинкових родовищах з ін. мінералами срібла.

АРГІЛІЗАЦІЯ, *аргилизация, **argillization, ***Argillisation, Argillisierung - 1) Процес гідротермального метасоматичного заміщення глинистими силікатами мінералів магматичних комплексів під впливом постмагматичних розчинів. 2) Перетворення гірських порід у глини при процесах хімічного вивітрювання.

АРГІЛІТ, *аргиллит, **argillyte, ***Tonschiefer, Argillit - 1) Осадова гірська порода, що утворюється внаслідок ущільнення, зневоднювання та цементації глин. У воді не розмокає. Застосовується як сировина для виробництва цементу, керамзиту і (рідше) буд. кераміки. Каолінові А. з домішкою ґіббситу використовуються як вогнетриви (флінтклей). 2) Технічна назва відходів збагачення вугілля, що вміщують значну частину глинистих порід і можуть використовуватися як основна сировина або паливна домішка при виробництві будівельних матеріалів, зокрема цегли.

АРЕОМЕТР, *ареометр; **hydrometer; ***Aräometer – прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об’єму. Останні можна застосовувати для вимірювання густини твердого тіла (за об’ємом витісненої рідини і масою тіла).

АРЕОМЕТР БУРОВИЙ, *ареометр буровой; **drilling areometer; ***Bohrsenkspindel, Bohraräometer. – прилад для вимірювання густини бурового розчину. Дія А.б. ґрунтується на законі Архімеда А.б. має шкали для менших (800–1700 кг/м³) і більших (1700–2800 кг/м³) величин густини, а також шкалу поправок впливу густини води.

АРИДНИЙ РЕЛЬЄФ, *аридный рельеф, **arid landforms; ***aride Reliefsformen – сукупність форм рельєфу, які виникають у пустелях, напівпустелях та сухих степах під впливом пустельного вивітрювання, еолової діяльності, площинного змиву, ерозії і т.д. Приклади А.р. – педимент, бедленд, бархани, солончаки, такирні рівнини.

АРКОЗОВИЙ ПІСКОВИК, *аркозовый песчанник, **аrkose sandstone, ***Arkose, Arkosesandstein – уламкова осадова порода, яка складається із зерен кварцу та ортоклазу піскового розміру. Утворюється при руйнуванні ґранітів.

АРМАТУРА, *арматура, **armature, fittings, accesories, reinforcement; ***Armatur, Zubehör, Ausrüstung, Ausstattung – 1) Допоміжні деталі та пристрої апаратів, конструкцій, споруд тощо. Розрізняють А. трубопровідну, ел.-технічну, пічну та ін. Напр., вентилі, клапани, засувки – деталі трубопровідної А. 2) Елементи конструкції або виробу, що сприймають зусилля розтягу чи згину (напр., стрижні – А. залізобетонних конструкцій).

АРМАТУРА ГИРЛА НАГНІТАЛЬНОЇ СВЕРДЛОВИНИ, *арматура устья нагнетальной скважины; **well head equipment of injection well, ***Armatur für Einpreßbohrungsmund – устаткування гирла нагнітальної свердловини, яке охоплює трубну головку, фонтанну ялинку з запірними пристроями, зворотним клапаном і швидкозмінними з'єднаннями.

АРМАТУРА ФОНТАННА, *арматура фонтанная; **well-control equipment; ***Eruptionsarmatur – cукупність деталей устатковання гирла фонтанної свердловини.

АРМУВАННЯ ШАХТНИХ СТОВБУРІВ (СТВОЛІВ), *армирование шахтных стволов, **reinforcing of shaft (mine shaft); ***Armierung von Schächten - монтаж у стовбурі конструкцій, що забезпечують рух підіймальних посудин, спорудження драбин та інженерних комунікацій.

АРОМАТИЗАЦІЯ, *ароматизация; **aromatization; ***Aromatisierung – перeтворення неароматичних сполук в ароматичні або гетероароматичні в результаті дегідрування, дегідратації під дією оксидаторів, дегідратуючих чинників.

АРОМАТИЧНА СИГНАЛІЗАЦІЯ, *ароматическая сигнализация, **aromatic signalling, ***aromatische Signalisierung (Signalgebung) - вид аварійного оповіщення, в якому носієм інформації є пахучі речовини (одоранти), які вводяться у свіжий вентиляційний струмінь або у мережу подачі стиснутого повітря у шахту. Інша назва - меркаптанова сигналізація.

АРОМАТИЧНІ СПОЛУКИ, *ароматические соединения, **aromatics, ***aromatischе Verbindungеn - в загальному випадку - сполуки, які складені планарними циклічними системами, в яких всі атоми циклу беруть участь у створенні єдиної системи. Типовий представник А.с. - сполуки з бензоїдною системою зв’язків (бензол та поліциклічні сполуки, побудовані з конденсованих бензольних кілець). Використовуються в складі флотаційних реаґентів та реаґентів-зв’язуючих при масляній аґреґації, зв’язуючих при брикетуванні вугілля.

АРСЕН, *мышьяк, **arsenic, ***Arsen - хімічний елемент. Символ As. Ат. н. 33, ат. м. 74,9216. За звичайних умов найстійкіший металічний або сірий А. - сірі кристали, крихкі. Реаґує з киснем. Сплавляється з деякими металами, утворюючи арсеніди. Сполуки А. дуже отруйні. Домішки: Sb, Ag, Fe, Ni, S, Bi, Ba. Відомо понад 120 мінералів, що містять А.; найбільш поширені - реальгар, аурипігмент, арсенопірит - осн. руда на А. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з арсенистими і сурмянистими мінералами Ni, Co, Ag, Pb. Порівняно рідкісний. Застосовують А. для виготовлення деяких сплавів, особливо чистий - у напівпровідниковій техніці; сполуки його використовують як інсектициди, деякі - у медицині.

АРСЕН САМОРОДНИЙ, *мышьяк самородный, **native arsenic, ***gediegenes Arsen - мінерал класу самородних елементів. As. Звичайно містить домішки Sb, Ag, Fe, Ni, S і інш. Сингонія тригональна. Структура молекулярна шарувата. Кристали ромбоедричні або псевдокубічні. Характерні щільні натічні аґреґати. Колір олов'яно-білий, швидко темніє до коричневого і сірувато-чорного. Блиск в свіжому зламі металічний, частіше матовий. Спайність в одному напрямі довершена, злам зернистий. Тв. 3,5. Густина 5,63-5,78. Крихкий. Діамагнітний. Зустрічається рідко, г.ч. в гідротермальних род. - як в первинних рудах, так і в рудах зони окиснення і цементації. Асоціює з пруститом, піраргіритом, аргентитом, сафлоритом, шмальтином, нікеліном, бляклими рудами, сфалеритом.

АРСЕНАТИ ПРИРОДНІ, *арсенаты природные, **аrsenates, ***Naturarsenate - клас мінералів, солей, ортоарсенової кислоти Н₂AsO₄. Включає біля 120 мінералів. За складом А.п. поділяють на безводні (міметезит, олівеніт, дюфтит та ін.) та водні (еритрин, анабергіт, скородит, евхроїт, метацейнерит та ін.). Сингонія А.п. ромбічна, моноклінна та триклінна. Твердість у межах 2,5-5,5. Густина 2,9 -7,3. Більшість А.п. належать до рідкісних мінералів. Практично всі вони є гіпергенними утвореннями, пов’язаними з процесами окиснення руд.

АРСЕНІДИ ПРИРОДНІ, *арсениды природные, **arsenides, ***Naturarsenide - клас мінералів, сполуки металів (Fe, Ni, Co, Pt, Cu) з арсеном. Структури координаційні і острівні. Непрозорі. Блиск металічний. Характерний ізоморфізм Fe, Ni, Co. Зустрічаються в гідротермальних родовищах. Багато які А.п. - руди кобальту, нікелю, платини.

АРСЕНОВА БЛЯКЛА РУДА - мінерал, те ж, що й тенантит.

АРСЕНОВИЙ КОЛЧЕДАН - мінерал, те ж, що й арсенопірит.

АРСЕНОВІ РУДИ, *мышьяковые руды, **arsenic ores, ***Arsenerze - природні мінеральні утворення, вміст арсену в яких достатній для економічно доцільного вилучення цього елемента або його сполук. Відомо понад 120 мінералів, що містять арсен. Найбільш поширені мінерали - арсенопірит (арсеновий колчедан) FeAsS (46,0% As), льолінгіт (арсенистий колчедан) FeAs₂ (72,8% As), реальгар AsS (70,1% As), аурипігмент As₂S₃ (61,0% As). Більшість родов. належать до ендогенної серії, плутоногенного і вулканогенного класів гідротермальної групи. Сполуки арсену частіше за все зустрічаються в комплексі з кольоровими і благородними металами (Сu, Zn, Pb, Au, Ag і інш.). Арсен в таких рудах міститься як у формі незалежних мінералів, так і у вигляді ізоморфної домішки серед рудоутворюючих мінералів. А.р. поділяються на дек. типів: арсенові, золото-арсенові, поліметалічно-арсенові, мідно-арсенові, кобальто-арсенові, олов'яно-арсенові. Мінім. вміст As в пром. рудах 2%, але звичайно розробляються більш багаті руди із вмістом As 5-10%. Найбільш значні родовища: США (Б’ютт, Голд-Хілл і інш.), Швеція (Буліден), Мексика (Матеуала, Чіуауа), Японія (Касіока, Сасатятані), Болівія (Потосі) і інш. країни.

АРСЕНОЛІТ, *арсенолит, **arsenolite, ***Arsenolith – мінерал, оксид арсену. Склад: As₂O₃. Сингонія кубічна. Тв.1,5. Густина 3.8. Колір чисто-білий або з різними відтінками. Риса біла. Блиск скляний. Структура напівметалічна молекулярна. Поліморфний з клодетитом. Ізоструктурний з сенармонтитом SB₂S₃ і селенітом Ві₂О₃. Продукт окиснення руд арсену, а також згону при підземних пожежах у рудниках і вугільних пластах. Знаходиться разом з клодеритом, еритрином, реальгаром, аурипігментом. Рідкісний.

АРСЕНОПІРИТ, *арсенопирит, **arsenopyrite, ***Arsenopyrit - мінерал класу сульфідів, FeAsS. Вміст Аs 40-49%. Домішки: Сo, Ni, Mn, Zn, Sb, Se. Сингонія моноклінна або триклінна. Густина 6,07-6,15. Колір олов'яно-білий, у зламі сталево-сірий. Непрозорий. Блиск металевий. Тв. 5,5-6,0. Крихкий. Руда арсену. Зустрічається в гідротермальних жилах. В Україні є на Донбасі, в Криворіжжі, Чивчинських горах, на Закарпатті.

АРТЕЗІАНСЬКЕ ФОНТАНУВАННЯ – Див. фонтанування.

АРТЕЗІАНСЬКИЙ БАСЕЙН, *артезианский бассейн, **artesian basin, ***аrtesisches Вecken – сукупність водоносних горизонтів та комплексів, пов’язаних з від’ємними геологічними структурами (прогинами, западинами), в яких рух підземних вод відбувається під гідростатичним напором. А.б. на території України належать до платформної та складчастої гідрогеологічних провінцій, займаючи площі відповідно 373 тис. км² і 20 тис. км² (62% і 3% території України). Водовмісні породи представлені поровими та порово-тріщинними колекторами, фільтраційні властивості яких однорідні або зменшуються від периферії до центру. Продуктивність водоносних горизонтів витримана на великих площах. Виділяють Волино-Подільський, Дніпрово-Донецький і Причорноморський А.б. У складчастій провінції розташовані Передкарпатський та Закарпатський А.б., пов’язані з тектонічними прогинами. В А.б. 89,7% ресурсів питних вод України. З ними пов’язані родов. мінер. вод (курорти Моршин, Трускавець, Східниця, Миргород та інш.). В Причорноморському та Закарпатському А.б. вивчаються можливості використання термальних вод для теплопостачання.

АРТЕЗІАНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ, *артезианский колодец, **artesian pore, ***artesisches Bohrbrunnen, artesisches Brunnen, artesisches Steigbrunnen - спеціальна бурова свердловина, устаткована для забирання артезіанських вод. В Україні поширені в степовій зоні. Назва - від франц. провінції Артуа. В Європі вперше споруджені в ХІІ ст.

АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ, *артезианские воды, **artesian water, ***artesisches Wasser - напірні підземні води, які містяться у водоносному горизонті між двома шарами водонепроникних порід. Розкриті свердловинами, вони піднімаються вище водотривкої покрівлі, іноді фонтанують. В Україні виділяють три басейни артезіанських вод: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський та Причорноморський.

АРТИНІТ, *артинит, **artinite, ***Artinit – мінерал, водний карбонат магнію. Склад: 2 [Mg₂(CO₃)(OH)₂*3 H₂O]. Сингонія моноклінна. Форми виділення: голчасті кристали, кірочки, гроновидні та сферичні аґреґати. Спайність довершена і добра. Тв.2,5. Густина 2. Блиск шовковистий. Безбарвний або білий. Риса біла. Зустрічається у низькотемпературних жилах, серпентизованих ультраосновних породах разом з іншими карбонатами. Рідкісний.

АРФВЕДСОНІТ, *арфведсонит, **arfvedsonite, ***Arfvedsonit – мінерал, лужний амфібол ланцюжкової будови. Колір чорний, іноді з синім відтінком. Склад: (Na, Ca)₃ Fe²⁺₄ Fe³⁺[Si₈O₂₂] (OH)₂. Сингонія моноклінна. Тв. 5,5-6. Густина 3,4-3,5. Форми виділення: стовпчасті та тичкуваті кристали, зернисті аґреґати. Слабко прозорий у тонких шліфах. Поширений в масивах нефелінових сієнітів. Зустрічається в лужних магматичних породах і пегматитах разом з содалітом, евдіалітом та ін.

АРХЕЙ, АРХЕЙСЬКА ЕРА, *архей, архейская эра, **archaean, Archeozoic era; ***Archäikum, Erdurzeit – найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію. Верхній віковий рубіж датується близько 2600-2800 млн. років. Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн. років. Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню в області їх щитів, в Україні — в області Українського щита. Відклади, що утворилися протягом архейської ери, становлять архейську групу. У більшості регіонів А. представлений гол. чином ґранітоїдами, ґнейсами, сланцями, амфіболітами, а також мармурами та кварцитами. Органічні залишки - мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини (водорості) - знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами А. пов'язані родов. руд хромітів (Австралія, Півн. Америка, Африка), мідно-нікелевих руд, золота, заліза (Канадський, Балтійський щити, Австралія), колчедано-мідно-золото-срібна мінералізація, силіманіт, корунд, рідкіснометальні пегматити.

АРХЕОМАГНЕТИЗМ, *археомагнетизм, **archeomagnetism, ***Archäomagnetismus - розділ геомагнетизму, який на основі вивчення залишкової намагніченості датованих споруд і виробів з обпаленої глини дає змогу встановити дані про напруженість і напрям магнітного поля Землі в минулому.

АРХІМЕДА ЗАКОН, *закон Архимеда; **Archimedes' law; ***das Archimedische Prinzip – на тiло, занурене в рiдину або газ, дiє знизу вверх виштовхувальна сила, яка дорiвнює вазi рiдини (газу) G в об’ємi зануреної частини тiла. Ця сила, яку називають архiмедовою або гідростатичною підіймальною силою p_a, прикладена до центра маси, рiвномiрно розподiленої по об’єму зануреної частини. А.з. – основний закон аеро- i гiдростатики, основа теорiї плавання тiл. Якщо сила ваги тiла G > p_a, тiло тоне, якщо G = p_a, тiло знаходиться в байдужiй рiвновазi на глибинi, на яку воно занурене, якщо G < р_a, тiло спливає. Дiю архiмедової сили на тiло враховують коефiцiєнтом плавучостi b_арх (iнакше архiмедовим коефiцiєнтом). Тодi вага тiла в рiдинi (газi) G' = b_арх G, де b_арх =1-p_a /G = 1-ρ_p /ρ_т, ρ_p - густина рiдини (газу); ρ_{т -} густина матерiалу тiла (напр., труб).

АСБОЛАН, *асболан, **asbolanе, ***Asbolan - мінерал, водний оксид марганцю, кобальту та нікелю. Вад кобальтистий. Склад: СаО. Домішки: V, Zn. Аморфний у більшості випадків. Утворює сажисті, порошкоподібні землисті маси, тонкопористі натічні аґреґати. Колір чорний з синявою. Тв. 4-5. Густина 3,1-3,7. Гіпергенний. Зустрічається у невеликих скупченнях в корі вивітрювання нікеленосних серпентинітів. Потенційна кобальтова руда.

АСК ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ (АСК ВГД) *АСУ производственно-хозяйственной деятельностью (АСУ ПХД); **production-economic activities ACS;. ***automatisches Steuersystem der produktionswirtschaftlichen Tätigkeit (ASS PWT) – у газовій промисловості – автоматизована система керування (АСК) виробничо-господарчою діяльністю дочірніх підприємств (газотранспортних, газовидобувних і т.д.) НАК "Нафтогаз України" та інших її виробничих підрозділів.

АСК-Г&AACUTE;З, *АСУ-газ; **automatic control system-gas (ACS-gas); ***(ASS – Erdqas) – автоматизована система керування газовою промисловістю. Система її побудови аналогічна системі АСК-нафта (див. АСК-нафта).

АСК ГАЗОВИДОБУВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (АСК ГВП) *АСУ газодобывающего предприятия (АСУ ГДП); **gas producing enterprise ACS; ***ASS des Erdgassförderungsbetriebes (ASS GFB) – у газовій промисловості – автоматизована система керування газовидобувного підприємства з координованого контролю та керування роботою свердловин, устаткувань підготовки газу (комплексної та попередньої), ділянок комунікацій та подавання газу в магістральний газопровід з урахуванням оптимальних режимів роботи всього промислу (родовища) у цілому, визначення раціональних місць буріння та у підсумку одержання товарного газу за мінімізацією витрат на його підготовку; працює під керуванням та за завданням системи оперативно-диспетчерського керування підприємства "Укргазвидобування" у взаємодії з іншими АСКТП ГВП (АСК-ремонт, АСК ВГД і т.д.).

АСК ГАЗОТРАНСПОРТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ *АСУ газотранспортным предприятием; **gas transport enterprise ACS; ***ASS des Erdgasbeförderungsbetriebes – у газовій промисловості – автоматизована система керування газотранспортним підприємством, яка виконує розрахунки та реалізацію оптимальних режимів і стабілізацію роботи магістральних газопроводів, облік надходжень та видавання завдань з розподілення газу між споживачами та транзиту його по трасі, а також координований контроль та керування роботою компресорів і всієї ділянки траси магістрального газопроводу у цілому для надійного газопостачання споживачів у межах виділених лімітів за мінімізацією енергетичних та матеріальних ресурсів; працює у взаємодії з іншими АСК: АСК-ремонт, АСК-комплектація, АСК-екологія і т.д. під керуванням та за завданням системи оперативно-диспетчерського керування підприємства "Укргазвидобування".

АСК-НАФТА, *АСУ-нефть; **automatic control system-oil (ACS-oil); ***(ASS – Erdöl) – автоматизована система керування нафтовидобувною промисловістю. АСК-нафта являє собою систему планування й керування нафтовидобувною промисловістю на всіх рівнях виробництва, яка функціонує як єдиний комплекс адміністративних і економіко-математичних методів, що реалізуються за допомогою електронно-обчислювальної й організаційної техніки, засобів автоматизації і зв’язку. АСК-нафта діє за принципом "людина-машина", тобто кінцеве рішення приймає керівник на основі отриманої за допомогою обчислювальної техніки інформації й оптимізаційних розрахунків. АСК-нафта являє собою єдність автоматизованої системи планування й керування в нафтовій промисловості (АСПК-НП) і автоматизованої системи керування технологічними процесами (АСК-ТП-НП), а остання в свою чергу підрозділяється на автоматизовану систему керування технологією видобування нафти (АСК-ТП-нафта) і буріння (АСК-ТП-буріння). В цілому АСК-НП є комплексом цілого ряду підсистем: оперативного керування виробництвом; поточного планування; перспективного й довготривалого планування; реалізації продукції; матеріально-технічного постачання і комплектації обладнання; фінансової діяльності; бухгалтерського обліку; статистичної звітності; планування праці і заробітної плати; капітального будівництва; нормативного обслуговування і т.д. Елементом АСК-НП є автоматизована система керування підприємством.

АСКТП ГОЛОВНИХ СПОРУД (АСКТП ГС), *АСУТП головных сооружений (АСУТП ГС); **main structures PMACS (production methods automatic control system), APSC (automatic process control system); ***ASS für technische Geräte der Hauptanlagen (ASSTG HA) – у газовій промисловості – автоматизована система, під керуванням та контролем якої забезпечується остаточна підготовка газу та подавання його до магістрального газопроводу.

АСКТП КОМПРЕСОРНОГО ЦЕХУ (АСКТП КЦ), *АСУТП компрессорного цеха (АСУТП КЦ); **compressor department PMACS; ***ASSTG der Kompressorabteilunq (ASSTG KA) – у газовій промисловості – автоматизована система, що забезпечує керування та контроль за ходом технологічного процесу в рамках цеху, за роботою його основного та допоміжного обладнання (за допомогою локальних САК), керування кранами компресорного цеху та їх автоматичне переключення в аварійних ситуаціях (за допомогою САК кранами), регулювання режиму роботи цеху (за допомогою САР КЦ), захист об'єктів та сповіщення персоналу цеху про пожежу, загазованість або інші перед- та аварійні ситуації (за допомогою відповідних систем); працює під керуванням та за завданням АСКТП КС.

АСКТП КОМПРЕСОРНОЇ СТАНЦІЇ (АСКТП КС), *АСУТП компрессорной станции (АСУТП КС); **compressor station PMACS; ***ASSTG der Kompressorstation (ASSTG KS) – у газовій промисловості – автоматизована система, що забезпечує керування та контроль за ходом технологічного процесу в межах станції та суміжних лінійних ділянок магістрального газопроводу (ЛДМГ), за роботою компресорних цехів (за допомогою АСКТП КЦ), допоміжних загальностанційних об'єктів та об'єктів електропостачання, технологічних об'єктів на суміжних ЛДМГ, а також здійснює формування завдань для регулювання та стабілізації режимів роботи компресорних цехів; працює під керуванням та за завданням АСКТП газотранспортним підприємством.

АСКТП СТАНЦІЇ ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ (АСКТП СПЗГ), *АСУТП станции подземного хранения газа (АСТУП СПХГ); **underground gas storage station PMACS; ***ASSTG der Erdgasuntertagespeicherstation (ASSTG EgUSS) – у газовій промисловості – автоматизована система, що забезпечує контроль за ходом технологічного процесу з приймання, підготовки, закачування, відбирання та розподілення газу, за роботою обладнання (за допомогою локальних САК); працює під керуванням та за завданням АСК газотранспортним підприємством.

АСКТП УСТАТК&OACUTE;ВАННЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ ГАЗУ (АСКТП УПOГ) *АСУТП установки предварительной обработки газа (АСУТП УПОГ); **preliminary gas treatment unit PMACS; ***ASSTG der Erdgasvorverarbeitungsanlage (ASSTG EgVA) – у газовій промисловості – автоматизована система, під керуванням та контролем якої забезпечується попередня обробка та підготовка газу.

АСОЦІАЦІЯ МІНЕРАЛЬНА, *ассоциация минеральная, **mineral association, ***Mineralsassoziation – сумісне знаходження мінералів у даному мінеральному тілі, зумовлене спільністю генезису.

АСПІРАТОР, АСПІРАЦІЙНИЙ ПРИЛАД, *аспиратор, аспирационный прибор, **aspirator, ***Aspirator, Absauger, Absaugpumpe - прилад, за допомогою якого здійснюється відбір проб повітря для газового аналізу та аналізу на запиленість. У підземних виробках, де необхідна іскровибухобезпека, використовують переносні А. ежекторного типу з автономним живленням. У всіх інших гірничих виробках - ротаційні прилади з двигунами, що живляться від акумуляторів. У виробничих приміщеннях зі звичайними умовами - мережні А. Фільтруючі пристрої А. можуть знаходитися як всередині повітропроводу (внутрішня фільтрація), так і поза ним (зовнішня фільтрація). Внутрішня фільтрація використовується, якщо А. розрахований на витрати повітря до 6 м³/год. Цей спосіб зручний тим, що при вологих газах не потребує спеціальних пристосувань для прогрівання фільтрів. У гірничих виробках та надшахтних спорудах, як правило, використовують А. з внутрішньою фільтрацією.

АСПІРАЦІЯ, *аспирация, **aspiration, ***Aspiration, Absaugen - відсмоктування повітря за допомогою спеціальних пристроїв з гірничих виробок у місцях скупчення шкідливих речовин, зокрема пилу й газу.

АСТАТ, *астат, **astatine, ***Аstat - радіоактивний хімічний елемент. Символ At. ат.н. 85. Галоген. Рідкісний. У поверхневому шарі земної кори товщиною 1,6 км міститься бл. 70 мг астату. За властивостями близький до йоду.

АСТЕНОСФЕРА, *астеносфера, **astenosphere, zone of mobility, ***Astenosphäre - середня частина верхньої мантії Землі. Глибина залягання астеносфери під континентами близько 100…120 км, під океанами - близько 50…60 км, товщина 100…170 км. Вважають, що речовина астеносфери перебуває у в’язкопластичному стані. В А. відбувається перетікання речовини, що викликає вертикальні та горизонтальні тектонічні рухи блоків літосфери. Флюїди і магма, які проникають у земну кору з А., беруть участь у формуванні покладів к.к. Крім того, А. відіграє важливу роль в ендогенних процесах в земній корі (магматизм, метаморфізм).

АСТЕРИЗМ, *астеризм, **asterism, stellate opalescence; ***Asterismus - властивість мінералів утворювати у відбитому або прохідному світлі смугасті коло- або зіркоподібні світлові фігури (сапфір, деякі слюди).

АСТРОБЛЕМИ, *астроблемы, **astroblems, ***Astrobleme - великі кратероподібні кільцеві утворення на поверхні Землі, кратери остаточно невстановленого походження. Версії: кратери згаслих вулканів, метеоритні кратери, результат тривалих геологічних процесів (на відміну від перших двох - шок-процесів). Американський кадастр А. налічує 110 найменувань (з них 30 - в Європі, 26 - в Півн.Америці, 18 - в Африці, 14 - в Азії, 9 - в Австралії, 2 - в Півд. Америці). До них зараховують "Вал Вредефорда" в Трансільванії (∅ = 40 км), кратер Нордлінгер-Ріс у Німеччині (∅ = 25 км), Нгоро-Нгоро в Африці (∅ =19 км), Тенізську (Ішимську) кільцеву структуру (∅ = 700 км), Прибалхасько-Ілійську западину (∅ = 700 км), "Улоговину Пекла" в Естонії (∅ = 80 м) та ін. В Україні до А. зараховують Болтиську (∅ =25 км), Оболонську (∅ = 12 км) та Іллінецьку ((∅ = 7 км). Вік А. різний - від 2 млрд. років до млн років (скажімо, вік Болтиської А. в Кіровоградській обл. 80 млн років, Іллінецької, що на Поділлі - 400 млн. років). Ряд А. розташовані г.ч. в характерних тектонічних зонах глибинних розломів земної кори (за даними П.Н.Кропоткіна).

АСТРОЛЯБIЯ, *астролябия, **astrolabe, ***Astrolabium – кутовимiрювальний прилад, яким до 18 ст. користувались для визначення широти i довготи в астрономiї. Призмова А. - сучасний астронометричний прилад для визначення географічних координат.

АСТРОФІЛІТ, *астрофиллит, **astrophyllite, ***Astrophyllit – породотвірний мінерал, складний силікат острівної будови (титаноцирконосилікат). Склад мінливий. Сингонія триклінна. Тв. 2-3. Густина 3,3-3,4. Колір бронзово-бурий, золотисто-жовтий, оранжевий. Блиск скляний. На площинах спайності перламутровий полиск. Крихкий. Відомий у лужних інтрузивних магматичних породах (лужних ґранітах, нефелінових сієнітах тощо) та їх пегматитах і зв’язаних з ними постмагматичних утвореннях.

АСФ&AACUTE;ЛЬТ, *асфальт; **àsphalt; ***Asphalf – 1) тверда або в’язка речовина майже чорного кольору, природного походження або штучного виготовлення, яка утворюється з деяких нафт у результаті їх окиснення і випаровування легких фракцій. Є сумішшю окиснених вуглеводнів, розчиняється в скипидарі, хлороформі, сірководні, частково бензолі, спирті. Елементний склад (%): С – 67–88, Н – 7–10, О – 2–23. Густина 1000–1200 кг/м³; t_пл від 20 до 80–100°С. А. широко розповсюджений у нафтогазоносних басейнах у районах неглибокого залягання або виходу на поверхню продуктивних товщ (див. бітуми природні). А. насичує пори пісковиків, тріщини і каверни вапняків і доломітів, часом утворює товсту кору на поверхні великих "нафтових озер" (асфальтове покриття оз. Мертве море; асфальтове море на о.Тринідад). Вміст у породах від 2–3 до 20%. Родовища А. – в Росії, Венесуелі, Канаді, Франції, Йорданії, Ізраїлі. В промислових масштабах А. Видобувають у 9 країнах. Використовують в основному в дорожньому будівництві, електротехніці й хімічній промисловості. 2) Продукт природного окиснення (вивітрювання) нафти – в’язкий чорний бітум, що складається в основному з вуглецю (80%), водню (10%) та кисню (10%).

АСФАЛЬТЕНИ, *асфальтены; **àsphaltenes; ***Asphaltene – асфальто-смолисті кисневі компоненти асфальтів, асфальтитів, нафт, бітумоїдів, розсіяної органічної речовини порід. Розчинні у хлороформі, чотирихлористому вуглеці, бензолі; осідають із розчинів при дії легкого петролейного ефіру. Елементний склад (%): С – 73–87, Н – 6–9, S – 0,5–8, N – 0,5–2, О – 4–12. Густина 1140 кг/м³. Під час нагрівання понад 300°С розкладаються з утворенням коксу і виділенням газів.

АСФАЛЬТ&EACUTE;НО-СМОЛИСТІ РЕЧОВИНИ, *асфальтено-смолистые вещества; **asphalteneresin substances; ***Asphalten-Teerstoffe – невуглеводневі високомолекулярні сполуки нафти, які містять до 88% вуглецю, до 10% водню і до 14% гетероатомів. Відношення смоли : асфальтени в різних нафтах змінюється від 9:1 до 7:3. Найменший вміст А.-с.р. і найвищі величини цього відношення характерні для найбільш древніх (кембрійських) нафт, а відношення – також для нафт із малих глибин (до 1000 м) із-за можливого вторинного окиснення або збагачення сіркою. Існує поширена думка, що асфальтени є продуктами конденсації смол, а звідси смоли ще називають протоасфальтенами. При переході від смол до асфальтенів зростає ароматичність, знижується частка циклоалканового і аліфатичного вуглецю, збільшується частка метильних груп. До смол відносять розчинні у вуглеводнях нафти, високомолекулярні гетероатомні полідисперсні безструктурні сполуки нафти, які можна розділити на вузькі фракції однотипних сполук. До асфальтенів відносять нерозчинні в алканах, відносно сформовані гетероатомні сполуки нафти. Вони мають такі значення молекулярної маси (1800-2500 на відміну від 400-1800 для смол) і ступеня ароматичності (0,45-0,58 на відміну від 0,2-0,4 для смол), які призводять до значної міжмолекулярної взаємодії, яка сприяє утворенню надмолекулярних структур, що виявляються рентгеноструктурним аналізом. Звідси можна сказати, що смоли є речовинами, які займають проміжну область між вуглеводневими оливами і асфальтенами. Якісний склад і сумарний вміст гетероатомів у смолах і асфальтенах змінюється в значних межах, а атомне відношення О:С від 0,003 до 0,45. Вміст сірки змінюється від 0,3 до 10,3%, а за атомним відношенням S:C – від 0,0001 до 0,049. Вміст азоту в асфальтенах відносно постійний і змінюється від 0,6 до 3,3 N:C, звичайно становить 0,015±0,008. В асфальтенах (за невеликих винятків) вміст гетероатомів можна розмістити в ряд S>O>N, а в смолах – O<S<N. Сірка в А.-с.р. присутня у вигляді сульфідів (аліфатичних, аренових, циклоалканових) тетрагідротіофенових, тіациклогексанових, тіациклогептанових і тіофенових кілець. Азот в основному присутній у вигляді ароматичних (які містять ядро піридину або хіноліну), гідроароматичних (ядро піперидину) і нейтральних (ядро індолу, карбазолу і піролу) сполук, які включені в загальну поліциклічну систему. Кисень переважно входить у склад функційних груп: карбоксильної, фенольної, спиртової, складноефірної і карбонільної. В А.-с.р. містяться також ванадій, нікель, залізо, кобальт, хром, марганець, золото, срібло тощо. При підвищеному вмісті асфальтенів і малій розчинності дисперсійного середовища асфальтени і смоли можуть утворювати дисперсну фазу. Частинки асфальтенів у колоїдних системах мають розміри 2-30 нм і утворюють коацервати розміром до 2 мкм. Стійкість цих колоїдних систем проти розшарування визначається товщиною сольватної оболонки, утвореної із адсорбованих молекул смол, які утворюють собою структурно-механічний бар’єр, що перешкоджає асоціації. А.–с.р. мають поверхневу активність та ускладнюють умови фільтрації нафти в пластах.

АСФАЛЬТИТИ, *асфальтиты; **àsphaltites; ***Asphaltite – тверді природні бітуми – похідні нафти, які утворюються в результаті її змін на поверхні Землі або на невеликих глибинах. Це одна з груп твердих природних бітумів. Зустрічаються у вигляді жил і пластових покладів. А. розчинні в бензолі, хлороформі, сірководні. Елементний склад (%): С – 76–86, Н – 8–12, S – 0,25–9, N – 0,3–1,8, О – 2–9. А. характерний високий вміст асфальтенів (до 70%) і відносно невисокий вміст масел (до 30%). Серед А. Розрізняють гільсоніти (густина 1050–1150 кг/м³, t_пл – 100–200°С) і більш високомолекулярні граєміти (густина 1150–1200 кг/м³), плавляться з розкладанням при t 200–300°С.

АСФАЛЬТОВІ ПОРОДИ, *aсфальтовые породы; **asphaltic rocks, bitumen; ***Asphaltgesteine – природні утворення, найчастіше пісковики, вапняки, доломіти, які містять у порах або кавернах і тріщинах асфальт. Утворюються за рахунок вивітрювання нафти – втрати нею летких фракцій з одночасним збагаченням залишку смолами і асфальтенами. Вміст асфальту коливається від декількох % до 20%. А.п. розповсюджені на багатьох нафтогазоносних територіях світу.

АСФАЛЬТО-СМОЛИСТІ РЕЧОВИНИ, *асфальто-смолистые вещества – Див. асфальтено-смолисті речовини.

АТАКАМІТ, *атакамит, **atacamite, ***Atacamit, Atakamit - мінерал, гідроксилхлорид міді. Склад: 4 [ Cu₂Cl (OH)₃]. Сингонія ромбічна. Зустрічається у вигляді аґреґатів тонких кристалів, волокнистих або зернистих аґреґатів. Тв. 3-3,5. Густина 3,75-3,77. Блиск алмазний, скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір трав’янисто зелений. Риска яблучно-зелена. Зустрічається в аридних областях як гіпергенний мінерал зони окиснення мідних родовищ. Руда міді. За назвою пустелі Атакама, Чилі.

АТМОСФЕРА РУДНИКОВА - Див. шахтна атмосфера.

АТМОСФЕРНИЙ ТИСК, *атмосферное давление; **atmospheric pressure, barometric pressure; ***Luftdruck – тиск, що здійснює навколоземна атмосфера (повітря навколишнього середовища) на тіла, які знаходяться в ній. На рівні моря А.т. близький до тиску стовпчика ртуті 760 мм заввишки (1013,25 мб, або 1013,25 гПа). З висотою знижується.

АТОМ, *атом, **atom, ***Atom - частина речовини, яка є найменшим носієм хімічних властивостей певного хімічного елемента. Відомо стільки видів атомів, скільки є хімічних елементів та їх ізотопів. Електрично нейтральний, складається з ядра й електронів. Радіус атома має порядок 10^-8 см.

АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ АНАЛІЗ, *атомно-абсорбционный анализ, **atomic-absorption material analysis, ***atomare Absorptionsanalyse - метод кількісного визначення елементного складу речовини, що досліджується за атомними спектрами поглинання. Базується на здатності атомів вибірково поглинати електромагнітне випромінення в різних ділянках спектра. А.-а.а. проводять на спец. приладах - абсорбц. спектрофотометрах. Пробу матеріалу, що аналізується, розчиняють (звичайно з утворенням солей); розчин у вигляді аерозолю подають в полум'я пальника. В полум'ї (3000^о С) молекули солей дисоціюють на атоми, які можуть поглинати світло. З загального випромінювання спектральні лінії, що досліджуються, виділяють монохроматором, а їх інтенсивність фіксують блоком реєстрації. А.-а, а. характеризується високою чутливістю, хорошою відтворюваністю результатів, експресністю. А.-а.а. застосовують для визначення як слідів (10^-6 %), так і макрокількостей приблизно 70 елементів в різних гірських породах, рудах, мінералах, продуктах нафтохімії тощо.

АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВОД, *атомно-абсорбционный анализ вод, **atomic-absorption material analysis of waters; ***atomare Absorptionsanalyse fom Wasser – належить до спектральних методів. Базується на переведенні проби в атомний пар і визначення ступеню поглинання атомами елементу, який досліджується, випромінювання стандартного джерела світла.

АТОМНО-ФЛУОРЕСЦЕНТНИЙ АНАЛІЗ, *атомно-флуоресцентный анализ, **atomic-fluorescent material analysis, ***atomare Fluoreszenzanalyse - метод кількісного елементного аналізу за атомними спектрами флуоресценції. Для одержання спектрів атомний шар проби опромінюють електромагнітними променями з частотою, яка співпадає з частотою флуоресценції встановлюваних атомів (резонансна флуоресценція). Застосовується для визначення приблизно 50 елементів у сплавах, гірських породах, породах Місяця та планет Сонячної системи, ґрунтах, нафті, воді тощо.

АТТРИТ – гірська порода, те ж саме, що й детриніт.

АУРИПІГМЕНТ, *аурипигмент, **orpiment, auripigment; ***Auripigment - мінерал класу сульфідів. Склад: As₂S₃. Домішки: Co, Ni, Zn, W, Mg, Cu, Ca, Ti, Ga, Na та інш. Сингонія моноклінна. Кристалічна структура шарувата, побудована з складних гофрованих шарів, утворених зчепленими групами АsS₃. Форма виділень: радіально-променисті зростки з гребінчастою поверхнею, а також сфероліти, щільна або землиста маса, нальоти, кірки. Кристали рідкісні. Колір від лимонно- і золотисто-жовтого до оранжево-жовтого. Тв. 1,5-2. Густина 3,5. Діамагнітний. А. - типовий мінерал арсенових і сурм’яно-ртутних родовищ. Низькотемпературний гідротермальний матеріал - продукт перетворення ін. арсенових матеріалів, особливо реальгару. Відомий також як продукт фумарол і гарячих джерел. Міститься разом з антимонітом, реальгаром, самородним арсеном, кальцитом, баритом, ґіпсом. Руда арсену. Великі родов. А. відомі з в Македонії і Ірані (Курдистан), Хайдаркані (Киргизія). В Україні є на Закарпатті.

АУРИХАЛЬЦИТ, *аурихальцит, **aurichalcite, ***Aurichalzit - мінерал, гідроксилкарбонат цинку та міді. Склад: 4 [(Zn, Cu)₅(CO₃)₂(OH)₆]. Сингонія ромбічна. Зустрічається у вигляді кірочок, м’яких лусочок. Тв. 1-2. Густина 3,6. Блиск перламутровий. Колір та риска бліді, зеленувато-блакитні. Вторинний мінерал в зоні окиснення мідно-цинкових родовищ, асоціює з малахітом, азуритом, купритом та смітсонітом. Пошукова ознака на цинкові руди.

АУТИГЕННІ МІНЕРАЛИ, *аутигенные минералы, **authigenic minerals, ***authigene Mineralien - мінерали або мінеральні комплекси, що містяться там, де вони утворилися внаслідок осідання з розчинів чи перекристалізації. Приклади: барит, цеоліти, деякі глинисті мінерали.

АФАНІТОВА ПОРОДА, *афанитовая порода, **aphanite, ***Aphanit – щільна тонкозерниста магматична порода, дрібні кристалічні мінеральні зерна якої не розрізняються неозброєним оком.

АФВІЛІТ, *афвиллит, **afwillite, ***Afwillit - мінерал, гідроксилсилікат кальцію. Склад: 4·[Ca₃Si₂O₄(OH)₆]. Сингонія моноклінна. Кристали призматичні. Густина 2,63. Тв. 4. Безбарвний або білий. Зустрічається в алмазних копальнях Дютойтспен (Кімберлі, ПАР), а також в Скот-Гіллі (графство Антрим, Ірландія) та Хрестморі (шт. Каліфорнія, США). Рідкісний.

АФІНАЖ, *аффинаж, **affinage, refining; ***Affination, Feinen, Schwefelsäurescheidung – технологічний металургійний процес очистки благородних металів від забруднюючих домішок; вид рафінування металів. Золото та срібло (переважно) очищають електролізом (чистий метал осаджується на катоді). Платину та метали платинової групи очищають розчиненням у мінеральних кислотах і виділенням з розчину спеціальними реаґентами, золото - насиченням розплавленого металу хлором (хлориди неблагородних металів стають леткими, а хлориди благородних металів спливають на поверхню).

АФІННІ ПРОЕКЦІЇ, *аффинные проекции, **affine projections, affine trasformations, affine geometry, ***affine Projektionen - проекції, побудова яких ґрунтується на афінному перетворенні фігур. Застосовуються в маркшейдерській практиці для виконання об’ємних зображень, складних вузлів гірничих виробок. У виконанні А.п. більш прості за аксонометричні проекції і дозволяють створити об’ємну модель мережі підземних гірничих виробок шахти. На рисунку наведено план гiрничих виробок (а), принципи побудови вiдносно осi спорiдненостi X₁ та афiнне зображення гiрничих виробок (б). Бiля характерних точок виробок вказано числовi позначки.

АФIНОГРАФ, *аффинограф, **affіnograph, ***Аffinograph – прилад для механічної побудови зображень предметiв (гiрничих виробок чи геологiчних структур) в афiнних проекціях.

АФІРОВА СТРУКТУРА, *афировая структура, **aphyric texture, ***aphyrische Struktur - дрібнокристалічна структура ефузивних г.п., які не мають вкраплеників (фенокристалів). Протилежне – порфірова структура.

АФРИКАНІТИ - Див. тектити.

АФРИКАНСЬКА ПЛАТФОРМА, АФРИКАНО-АРАВІЙСЬКА ПЛАТФОРМА – одна з найдавніших (докембрійських) тектонічно стабільних структур земної кори, що займає континент Африки (без Атлаських і Капських гір), Аравійський п-ів (без гір Оману) і о. Мадагаскар з Сейшельськими о-вами. Див. Африка.

АФРИЦИТ, *африцит, **aphryzite, ***Aphryzit - мінерал, різновид турмаліну чорного кольору. Відомий на родов. Крагере (Норвегія).

АФТЕРШОКИ, *афтершоки, **aftershocks, ***Nachbeben – підземні поштовхи, які слідують за землетрусом і генетично з ним пов’язані. Число А. зростає в залежності від енергії землетрусу, зі зменшенням глибини його вогнища і може досягати декількох тисяч. Магнітуда А. в середньому на 1,2 менша магнітуди землетрусу. Гіпоцентри їх окреслюють область вогнища землетрусу.

АХРОЇТ, *ахроит, **achroite, ***Achroit - мінерал, безбарвна до блідо-зеленої відміна турмаліну.

АШАРИЗАЦІЯ, *ашаризация, **ascharization, ***Ascharization - екзогенний процес, який полягає у винесені калію із калібориту і утворенні на його місці ашариту та боронатрокальциту.

АШАРИТ (сзайбеліїт), *ашарит, **ascharite, szaibelyite ***Ascharit - вторинний мінерал соленосних осадових родовищ боратів. Склад: MgH[BO₃]. Відомі випадки знаходження в контактово-метасоматичних родовищах у вапняках або доломітах разом з серпентином. Колір білий, сіруватий, жовтуватий. Крихкий. Тв. 3-3,5. Густина 2,690. А. - поширений мінерал ендогенних род. Борних руд і соленосних осадових товщ. Гол. мінерал ендогенних борних руд суанітового, котоїтового, людвігітового та інш. типів. Є в Канаді, КНДР і Марокко. Значні його концентрації спостерігаються в серпентинітах. Названо за місцем знахідки біля м. Ашерслебен, Німеччина.

AШГІЛЛСЬКИЙ ЯРУС, АШГІЛЛІЙ, *ашгиллский ярус, ашгиллий; **Ashgillian, ***Ashgill – верхній ярус ордовикської системи. Від місцевості Ашгілл в Ланкаширі, Великобританія.

АШКРОФТИН, *ашкрофтин, **aschcroftine, ***Aschcroftin - мінерал, водний алюмосилікат калію і натрію. Склад: KNaCaY₂Si₆O₁₂(OH)₁₀*4 H₂O. Сингонія тетрагональна. Густина 2,61. Колір рожевий. Габітус волокнистий. Спайність довершена, добра. Рідкісний. Зустрічається в пегматитових гніздах, авгітових сієнітах в р-ні Нарсарсуака (Гренландія). Заповнює пустоти в лужних основних та ультраосновних лавах на півд-зах. Уганди, асоціює з філіпситом та натролітом.

вгору