
БАВЕНІТ,
*бавенит,
**bavenite, duplexite, ***Bavenit – мінерал,
берилосилікат
підкласу острівних
силікатів,
Ca4[Be2Al2Si9O26](OH2).
Вміст ВеО від
5,5 до 9,3%. Домішки:
Nа, Fe3+, Мn та ін.
Сингонія
ромбічна. Утворює
голчасті і
пластинчасті
кристали.
Безбарвний
або забарвлений
в сіруваті і
рожевуваті
тони. Спайність
довершена в
одному напрямі.
Тв. 5,5-6. Густина
2,7. Відносно
рідкісний.
Зустрічається
в гідротермальних
род. Асоціює
з карбонатами,
флюоритом,
польовими
шпатами та
ін. У випадку
значних скупчень
- потенційна
берилієва
руда.
БАГАТА РУДА,
*богатая руда,
**bucked ore, shipping ore, high-grade(rich) ore; ***Erzhochwertiges,
Erzhöfliches - руда, в
якій вміст
корисних
компонентів
вищий від середнього
в конкретній
галузі на даний
відрізок часу.
На відміну від
поняття "збагачена
руда", в якій
підвищеного
вмісту корисних
компонентів
досягнуто
внаслідок її
збагачення.
БАГАТОВОДНІСТЬ
ГІРСЬКИХ ПОРІД,
*водообильность
горных пород
- Див. водовміст
г.п.
БАГАТОГАЗОВІСТЬ
ШАХТ - Див. газовість
шахт.
багатопокладове
родовище,
*многозалежное
месторождение;
**multibedded deposit; ***Lagerstätte mit mehreren Horizonten –
родовище к.к.,
яке містить
у розрізі два
поклади і
більше. Синонім
– родовище
багатопластове.
БАГАТОРІЧНА
МЕРЗЛОТА,
*многолетняя
мерзлота,
**permafrost, ***Dauerfrostboden - частина
кріолітозони,
де породи
мають т-ру менше
0 оС і містять
підземний лід.
Час існування
від дек. років
до сотень тис.
років. Поширення
- від острівного
до суцільного.
Потужність
від дек. м до
1500 м і більше (в
горах). Явище
Б.м. змінюється
разом із зміною
фізико-географічного
середовища.
Інша назва –
вічна мерзлота.
БАҐЕР, *багер,
**bagger, ***Вagger - екскаватор
для видобування
торфу з болота.
БАҐЕР-, *багер-,
**bagger-, ***Вagger- - складова
частина назв
пристроїв
для вичерпування
осаду з ємкості
для згущення
шламу.
БАҐЕР-ЕЛЕВАТОР,
*багер-элеватор,
**bagger-elevator, ***Вaggerelevator - похило
встановлений
транспортний
пристрій з
безкінечним
ланцюгом, на
якому закріплені
ковші для
вичерпування
осаду та його
транспортування
з одночасним
стіканням
(дренажем)
вологи через
щілини в ковшах.
БАҐЕР-ЗУМПФ,
*багер-зумпф,
**bagger-sump, ***Вaggersumpf - осаджувальна
ємність, резервуар,
накопичувач
гідросуміші,
зумпф землесосного
снаряда.

БАҐЕРНИЙ
НАСОС, *багерный
насос, **dredging pump; ***Baggerpumpe
– гідравлічна
машина лопатевого
типу для переміщення
води із завислими
частинками
золи, шлаку,
піску тощо.
БАДДЯ ПРОХІДНИЦЬКА,
*бадья проходческая,
**sinking bucket, driving bucket, ***Abteufkübel –
складова баддяного
підйому призначена
для підіймання
породи, матеріалів,
обладнання,
а також людей
при будівництві
вертикальних
виробок; складається
з корпусу
циліндричної
форми і дуги
шарнірно поєднаної
з корпусом.
Розрізняють
два типи Б.п. -
самоперекидний
(об’єм - 1; 1,5; 2; 2,5; 3; 4; 5; 5,6;
6,5 м3) та несамоперекидний
(об’єм 0,75; 1м3).
Застосування
першого скорочує
тривалість
циклу підіймання
та виключає
ручну працю.
БАДДЯНИЙ
(ЦЕБЕРНИЙ)
ПІДЙОМ, *бадейный
подьем, **bucket hoisting,
***Kübelförderung – тимчасова
підіймальна
установка,
яка застосовується
при будівництві
вертикальних
виробок для
видачі породи,
спуску і підйому
людей, інструмента
і матеріалів,
а також огляду
кріплення
і підвісного
обладнання.
Б.п. використовується
також як вантажний
підйом при
проведенні
горизонтальних
і похилих гірничих
виробок. Б.п.
включає підіймальне
обладнання
і гірничотехнічні
споруди. П і д
і й м а л ь н е о
б л а д н а н н я
- підіймальні
машини, бадді,
завантажувальні
і розвантажувальні
пристрої, що
направляють
рамки, підіймальні
і направляючі
канати. Д о г
і р н и ч о т е х
н і ч н и х с п о
р у д належать:
будівля підіймальної
машини, копер,
вантажний і
приймальний
бункери та
ін. Копри Б.п.
звичайно
прохідницькі,
рідше – переобладнані
стаціонарні.
Баддяні підіймальні
машини належать
до неврівноважених
систем. За числом
барабанів
розрізняють
одно- і двобарабанні,
за режимом
роботи - одно-
і двокінцеві.
Привод Б.п.,
як правило,
асинхронний.
Б.п. відрізняється
гнучким режимом
роботи. Недоліки
Б.п. - низький
к.к.д. (0,2-0,4) і складність
управління
рухом при знижених
швидкостях,
переваги - простота
систем асинхронного
привода і мала
величина первинних
витрат на обладнання.
БАДЕЛЕЇТ,
*бадделеит,
**baddelejite, baddeleyite; ***Baddeleyit - мінерал
підкласу простих
оксидів. Містить
96,5-99% ZrO2. Кристали
коротко- або
довгопризматичні,
пласкі. Різновид
Б. - цирконфавас
- радіально-променисті
коломорфні
утворення з
концентричною
зональністю.
У цих структурах
Б. утворює тісні
зростки з
цирконом та
ін. мінералами.
Колір коричневий,
нерідко забарвлення
плямисте або
зональне, від
темно-бурого
до жовтувато-бурого.
Буває безбарвний,
жовтий, зелений
та ін. Крихкий.
Тв. 6,5. Густина
5,4-6,02. Блиск - жирний
до скляного.
Зустрічається
у магнетит-піроксенових
і магнетит-
форстерит-апатитових
породах і
карбонатитах
та ін. разом з
пірохлором,
циркелітом,
інколи кліногумітом.
Дуже рідкісний.
Виявлений у
вулканічних
викидах Везувію.
Концентрується
в прибережно-морських
титаноцирконієвих
розсипах.
Добувається
попутно з
гідротермальних
жил і камафоритів.
Найкрупніше
в світі родов.
Б. – Пхалаборва
(ПАР). Збагачується
гравітацією,
а також магн.
і електрич.
сепарацією.
Використовується
у виробництві
вогнетривів,
абразивів,
феросплавів,
для одержання
металічного
цирконію.
Сировина для
керамічної
промисловості.
БАЗАЛЬНА
ЗОНА ГІР, *базальная
зона гор, **basal zone of
mountains, ***basale Zone des Gebirges – нижні
частини схилів
гір, які є місцем
накопичення
пухких продуктів
їх руйнування
(конуси виносу,
осипу та ін.).
БАЗАЛЬНИЙ
КОНҐЛОМЕРАТ,
*базальный
конгломерат,
**basal conglomerate, ***Basiskonglomerat, Grundkonglomerat,
Bodenkonglomerat – пласт
конґломерату
в основі осадової
товщі (світи),
яка залягає
з кутовим або
паралельним
неузгодженням
на поверхні
більш древніх
утворень. Свідчить
про процес
руйнування
суші при наступі
на неї моря
(новому етапі
осадоутворення).
БАЗАЛЬТ, *базальт,
**basalt, basaltic rocks, ***Basalt - виливна
кайнотипна
основна гірська
порода. Текстура
масивна чи
пориста. Забарвлення
Б. від темного
до чорного.
Ефузивний
аналог габро.
Складається
г.ч. з основного
плагіоклазу,
моноклінного
піроксену,
олівіну,
вулканічного
скла і акцесорних
мінералів
- магнетиту,
ільменіту,
апатиту та
ін. Структури
Б. - інтерсертальна,
афірова, рідше
- гіалопілітова.
В залежності
від крупності
зерна розрізняють:
найбільш
грубозернистий
– долерит,
дрібнозернистий
- анамезит,
тонкозернистий
– власне Б.
Палеотипні
аналоги Б. - діабази.
Густина Б. -
2,52-2,97. Середній
хім. склад Б.
по Р. Делі (%): SiO2
- 49,06; ТіО2 - 1,36; Аl2О3
- 15,70; Fе2О3 - 5,38; FeO - 6,37;
MgO - 6,17; CaO - 8,95; Na2О - 3,11; K2О
- 1,52; MnO - 0,31; P2O5 - 0,45; Н2О
- 1,62. Вміст SiO2 в
Б. коливається
від 44 до 53,5%. За хім.
і мінеральним
складом виділяють
такі Б.: олівінові
ненасичені
кремнеземом
(SiO2 біля 45%) і
безолівінові
(SiO2 біля 50%) толеїтові
Б. Фізико-механічні
властивості
Б. дуже різні,
що пояснюється
різною їх пористістю.
Толеїтові Б.
займають обширні
площі на платформах
(траппові формації
Сибіру, Півд.
Америки, Індії).
З породами
траппової
формації
пов'язані родов.
руд заліза,
нікелю, платини,
ісландського
шпату (Сибір).
В мигдалевокам’яних
базальтових
порфіритах
р-ну Beрхнього
озера в США
відомі род.
самородної
міді. Род. Б.
зосереджені
у Вірменії,
Схід. Сибіру,
на Дал. Сході.
Базальтові
покривала у
східн. р-нах
США утворюють
великі род. в
шт. Нью-Йорк,
Нью-Джерсі,
Пенсильванія,
Коннектікут.
В Україні базальт
поширений у
Рівненській,
Закарпатській
і Донецькій
областях. Будівельний
матеріал, сировина
для кам’яного
литва.
БАЗАЛЬТОВА
ОКРЕМІСТЬ,
*базальтовая
отдельность,
**basaltic jointing; ***säulige Absonderung –
окремість
характерна
для базальтів;
характерна
багатогранними
стовпами, які
виникають за
системою
перпендикулярних
тріщин при
вивітрюванні.
БАЗАЛЬТОВЕ
СКЛО, *базальтовое
стекло, **basaltic glass,
***Basaltglas - вулканічне
скло базальтового
складу, те ж
саме, що й тахіліт.
БАЗАЛЬТОВИЙ
ШАР, *базальтовый
слой, **basaltic layer of the Earth’s
crust; ***Basaltschicht der Erdrinde – нижній
шар земної
кори, розташований
між ґранітним
шаром та верхньою
мантією Землі.
Складається
з порід основного
складу типу
габро і
високометаморфізованих
порід.
БАЗАНІТ,
*базанит,
**basanite, ***Basanit - магматична
гірська порода,
що складається
з плагіоклазу,
олівіну, авгіту,
а також лейциту,
нефеліну.
Використовують
для кам’яного
литва та як
облицьовувальний
матеріал.
БАЗИС, *базис,
**base, base line; ***Basis – в геодезії,
лінія, довжина
якої вимірюється
на місцевості
з великою точністю.
Використовується
при тріангуляції
для визначення
вихідної сторони
трикутника.
БАЗИС
ДЕНУДАЦІЇ,
*базис денудации,
**base level of denudation, denudation base,
***Denudationsbasis – рівень
поверхні суші,
нижче за який
не відбувається
денудація і
припиняється
рух схилових
відкладів.
Б.д. може співпадати
з підніжжям
схилу або вершиною
притуленого
до нього шлейфа
схилових відкладів
(осип, делювій
і т.п.), нижче яких
денудація
змінюється
акумуляцією.
На рівні Б.д.
при його стабільному
положенні
протягом тривалих
відрізків геол.
часу формуються
поверхні
вирівнювання,
педиплени.
БАЗИС
ЕРОЗІЇ, *базис
эрозии, **base
level of erosion, ***Erosionsbasis - поверхня
поздовжнього
профілю водного
потоку, на рівні
якої потік
(ріка, струмок)
втрачає свою
енергію і нижче
якої не може
поглибити
(еродувати)
своє ложе. Загальний
(головний) рівень
Б.е. - рівень
Світового
океану, точніше
рівень дна
водотоків, які
впадають в
океан в їх гирлі.
Для рік, що сліпо
контактують
з внутрішньоконтинентальними
западинами,
ту ж роль відіграє
рівень розташованого
у западині
безстічного
озера або дна
самої западини,
якщо вона суха.
Вище за течією
водного потоку
можуть розташовуватися
місцеві Б.е.,
що лімітують
глибину ерозії
на окр. Ділянках
його поздовжнього
профілю; ними
можуть слугувати
рівень проточних
озер або вихід
на поверхню
твердих, важко
розмивних г.п.
Зміни висоти
Б.е. викликають
посилення або
ослаблення
ерозії і є
одною з причин
зміни фаз врізання
рік, поглиблення
їх долин і наповнення
цих долин річковими
відкладами.
БАЗИСНИЙ
ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ
ОБ’ЄКТ – Див.
базисний об’єкт
розробки.
БАЗИСНИЙ
ОБ’ЄКТ РОЗРОБКИ,
*базисный объект
разработки;
**base productive oil reservoir; ***Basisbeаrbeitungsobjekt –
нижній продуктивний
пласт багатопластового
родовища, який
залягає на
глибині, доступній
для масового
буріння видобувних
свердловин
при сучасному
стані техніки
і технології,
характеризується
найбільшою
продуктивністю,
значними запасами
і високою сортністю
та якістю нафти,
а також є достатньо
підготовленим
для розробки.
Син.: базисний
експлуатаційний
об’єкт.
БАЗОВЕ СХОВИЩЕ
ВИБУХОВИХ
РЕЧОВИН, *базисный
склад взрывчатых
веществ, **depot
explosive, base explosive magazine, ***Sprengstofflager -
сукупність
сховищ вибухових
матеріалів
(ВМ), які одержують
з заводів-виготівників
для постачання
витратних
складів ВМ.
Б.с.в.р. споруджують
поверхневим,
напівзаглибленим
або заглибленим
(до 15 м). Гранична
ємність Б.с.в.р.,
як правило, не
перевищує
тримісячних
потреб. В залежності
від різновиду
ВМ гранична
ємність окремих
сховищ складає:
для ВМ з вмістом
рідких нітроефірів
більше 15%, нефлегматизованого
гексогену,
тетрилу - 60 т;
для аміачно-селітряних
ВМ, тротилу
і його сплавів
з нітросполуками,
ВМ з вмістом
рідких нітроефірів
до 15% - 240т; пороху
димного і бездимного
- 130т; детонуючого
шнура і детонаторів
(маса з тарою)
- 120т, вогнепровідного
шнура - без
обмежень.
БАЙКАЛЬСЬКА
СИСТЕМА РИФТІВ
- система
ґрабенів
глибинного
закладення,
розташованих
на півн.-зах.
околиці гірської
області Прибайкалля.
Довжина бл.
2000 км. Найбільші
з опущених її
ланок - ґрабен-западини:
Байкальська,
Тункінська,
Баргузинська,
Хубсугульська.
На півн.-сх. та
сх. ця система
продовжується
в напрямі Станового
хребта, на півд.-зах.
йде через Тункінську
западину до
оз. Хубсугул.
У одній з цих
тектоніч. западин
розташоване
найглибше
континентальне
водоймище світу
- оз. Байкал з
макс. глиб. 1620 м,
оточене гірськими
хребтами висотою
до 2000 м. Западина
оз. Байкал
відрізняється
асиметрією
поперечного
профілю з великою
крутістю схилів
зах. берегів
і більш пологих
східних; глибина
кристаліч.
фундаменту
4500 м. Ґрабени
Б. с. р., як і ґрабени
інш. рифтових
зон Землі,
пов'язані з
великим, широким,
але виразно
лінійним підняттям
з амплітудою
до 3000-4000 м над рівнем
моря. Це підняття
істотно геоморфологічно
виділилося
в пліоцен-плейстоценовий
період, тобто
в епоху повсюдного
гороутворення
на тер. внутр.
Азії. Розвиток
Б.с.р. відбувався
протягом неогену,
місцями супроводячись
вулканіч. діяльністю
(нині згаслою)
і продовжується
до сьогодні.
Рифтові структури
успадковують
положення і
простягання
більш ранніх,
олігоцен-ранньонеогенових
прогинів.
Глибинна структура
Б.с.р. характеризується
деяким зменшенням
густини матеріалу
і підйомом
розігрітої
основної магми
з верх. мантії,
що може служити
причиною високої
рухливості
земної кори
в цьому регіоні.
БАЙКАЛЬСЬКА
СКЛАДЧАСТІСТЬ
- ера (цикл)
тектогенезу
в пізньому
докембрії
(приблизно
1500-550 млн. років),
яка передувала
Каледонській
складчастості
раннього палеозою.
Термін запропонований
М.С.Шатським
в 1932. Типові р-ни
розвитку
геосинклінальних
утворень що
сформувалися
в результаті
Б.с. (байкаліди),
- складчасті
системи Єнісейського
кряжу і Байкальської
гірської області.
Байкаліди
утворюють
древні ядра
численних
палеозойських
складчастих
систем: Уралу,
Таймиру, Центр.
Казахстану,
Півн. Тянь-Шаню,
підмурівка
Зах.-Сибір. плити
та ін. Присутність
древніх масивів
Б.с. встановлено
також на Кавказі,
в Афганістані,
Ірані і Туреччині.
Структури того
ж віку, що й
байкаліди,
широко розвинені
на всіх континентах.
Аналоги Б.с.:
кадомська
(асинтська) -
Зах. Європа
(Франція), катангська
- Африка, гадринська
і бразильська
- Америка, луїнська
- Австралія.
Б.с. зумовила
розміщення
найголовніших
структурних
елементів Землі
протягом всієї
її подальшої
історії. В Україні
вони виявлені
в Карпатах,
Криму, Добруджі
(Добруджинська
складчаста
система).З Б.с.
пов'язаний
масовий розвиток
родов. мідянистих
пісковиків,
вияви гідротермальних
родов. руд золота,
міді, олова
і вольфраму.
БАЙОСЬКИЙ
ЯРУС, БАЙОС,
*байосский
ярус, байос;
**Bajocian, *** Bajocien, Bajocium – другий
знизу ярус
середнього
відділу юрської
системи, йде
за ааленським
ярусом.
БАЙПАС
(ОБВІД), *байпасс,
**by-pass, ***Bypass – трубопровід
для відведення
потоку рідини
від елементів
установки,
клапанів та
ін. пристосувань.
Б. використовується,
напр., при ремонті
елементів
основного
трубопроводу
без його зупинки
(без припинення
подачі потоку
по трубопроводу).
БАЙТ,
*байт, **byte, ***Beit - одиниця
кількості
інформації,
якою цифрова
обчислювальна
машина може
оперувати як
одним цілим.
Б. дорівнює
8 біт.
БАК, *бак,
**cistern, tank, ***Tank, Behälter, Bottich, Kufe - посудина
для рідини.
БАКАЛАВР,
*бакалавр,
**bachelor, ***Bakkalaureus - 1) Перший
вчений ступінь
у ряді країн.
2) Особа, що одержала
диплом про
закінчення
спеціальної
освіти.
БАКАРА,
*баккара **Вассаra,
***Backara - цінний сорт
кришталю. Від
назви французького
міста Баккари,
де видобувають
Б.
БАКТЕРІЇ,
*бактерии,
**bacterias; ***Bakterien – мікроскопічні,
здебільшого
одноклітинні,
організми. Ряд
Б. підвищує
родючість
ґрунту, деякі
використовують
для виготовлення
добрив, у промисловості,
зокрема у спеціальних
методах збагачення
корисних копалин.
Див. вилуговування
бактеріальне.
БАЛАКЛАВСЬКЕ
ПІДНЯТТЯ –
невелика тектонічна
структура на
півдні Криму.
Складена пісковиками
та глинистими
сланцями
таврійської
серії верхньотріасово-нижньоюрського
віку та грубоуламковими
утвореннями
нижньо- і середньоюрського
віку. На зах
фланзі Б.п. під
рівнем Чорного
моря спостерігається
зменшення
ширини шельфу
і згущення
епіцентрів
слабких землетрусів.
В орографічному
відношенні
породи
тріасово-середньоюрського
віку утворюють
зниження в
рельєфі між
пасмами верхньоюрських
вапняків.
БАЛАКЛАВСЬКІ
ВИСОТИ – група
плосковершинних
пагорбів на
Головному пасмі
Кримських
гір. Простягаються
від мису Фіолент
до скелі Ласпі.
Висота 200-300 м (макс.
316 м). Складаються
з вапняків
перекритих
пісковиками
та глинами.
Поверхня Б.в.
еродована.
Родовища
мармуровидних
вапняків.
БАЛАНС,
*баланс, **balance,
***Bilanz - 1) Рівновага,
урівноваження.
Рівність між
кількістю
речовини (в
одиницях маси),
що надходить
на яку-небудь
технологічну
або ін. операцію
та сумарною
її кількістю,
яка виходить
з неї, напр., з
продуктами
розділення,
переробки,
збагачення:
Go = G1+G2+...+Gi
або у відсотках:
100 = γ1+γ2+...+γі.
2) Система
показників,
які характеризують
співвідношення
елементів у
будь-якому
явищі, що постійно
змінюється,
напр. бухгалтерський
Б., паливний
Б., водний Б. 3)
Урівноважуючий
пристрій в
механічних
системах, напр.,
для урівноваження
обертових мас
у приводах.
БАЛАНС
ГАЗОВОГО ПОКЛАДУ
МАТЕРІАЛЬНИЙ,
*баланс газовой
залежи материальный;
**material balance of gas pool; ***Materialbilanz des Erdgaslagers
– відображення
закону збереження
маси стосовно
газового
(газоконденсатного,
газогідратного)
покладу. При
розробці родовища
в умовах газового
режиму Б.г.п.м.
записується
у вигляді:
Mп = М
(t) + Мвидоб
(t) ,
де Мп -
початкова
маса газу в
пласті; М (t)
– маса газу,
яка залишилася
в пласті на
момент часу
t; Мвидоб
– маса газу,
видобута з
покладу на
момент часу
t.
БАЛАНС
КОРИСНИХ КОМПОНЕНТІВ,
*баланс полезных
компонентов
**balance of useful components, ***Nutzgehalt des Erzes,
Nutzbilanz des Erzes - характеризує
розподіл корисного
компонента
між продуктами
переробки -
концентратом(тами)
та відходами
(хвостами).
Б.к.к. визначає
осн. показники
процесу збагачення:
якість і вихід
концентрату,
втрати і вміст
корисного
компонента
у відходах,
вилучення
корисного
компонента.
Рівняння Б.к.к.:
100 α = Σγі
βі + (100 - Σγі) θ
де
α - вміст корисного
компонента
у вихідній
сировині; βі
- те ж в і-тому
концентраті;
θ - те ж в хвостах;
γі - вихід
i-того концентрату,
%.
Для
оперативного
контролю і
управління
процесом зважують
і випробують
вихідну руду
і визначають
вміст корисних
компонентів
у всіх продуктах,
вихід концентрату
і вилучення
за рівнянням
Б.к.к., яке в цьому
випадку називається
технол. балансом.
Більш точним
є товарний
баланс, що
складається
за даними вагового
обліку руди
і товарних
концентратів
(з коригуванням
на вологість),
визначення
вмісту корисного
компонента
в них, а також
в залишках
незавершеного
виробництва
і відходах з
урахуванням
механічних
втрат. Товарний
Б.к.к. складається
по кожному
компоненту
в т (для благородних
металів в кг).
Б.к.к. є осн. звітним
документом
збагач. і металургіч.
підприємств.
БАЛАНС
МІЖГАЛУЗЕВИЙ,
*баланс межотраслевой,
**balance-sheet subtrade; ***Bilanz unter Industriezweig –
система показників,
які характеризують
виробництво
та розподіл
суспільного
продукту в
галузевому
розрізі, міжгалузеві
виробничі
зв’язки, використання
матеріальних
і трудових
ресурсів, створення
і розподіл
національного
доходу. Б.м. є
математичною
моделлю
господарства,
яку описують
системою матеріальних
рівнянь, що
характеризують
виробництво
і розподіл
продукції: X =
AX + Y, де Х – вектор
валового випуску,
Y – вектор кінцевого
випуску, А –
матриця коеф.
прямих витрат.
На основі моделі
Б.м. можна знаходити
збалансовані
обсяги виробництва
по всіх галузях
господарства,
а також коеф.
повних затрат.
Повна система
Б.м. об’єднує
матеріальні
баланси, баланс
трудових ресурсів,
баланс національного
доходу, баланс
всього суспільного
продукту, фінансовий
баланс грошових
доходів та
витрат.
Баланс нафти
(газу), *баланс
нефти (газа);
**balance of oil (gas); ***Erdölbilanz, Erdgasbilanz –
система показників,
що характеризують
видобуток
палива, з одного
боку, та його
використання
і розподіл між
споживачами,
з іншого. Всі
розрахунки
проводяться
однаково для
нафти і газу
за такими формулами:
для нафти
Qз.п. + Qв +
Qп.з = Qз.с +
Qн.т + Qт.в +
Qв.т + Qз.к;
для газу
Qв + Qп.з =
Qз.с + Qн.т +
Qт.в + Qв.т,
де Qз.п -
запаси нафти
і газового
конденсату
в резервуарах
на початок
періоду; Qв
- видобуток
відповідного
виду палива;
Qп.з - надходження
палива збоку;
Q з.с - здача
відповідного
виду палива
споживачеві;
Qн.т - нетоварні
витрати палива;
Qт.в - товарні
витрати палива;
Qз.к - залишки
нафти і газового
конденсату
в резервуарах
та нафтопроводах
під кінець
періоду; Qв.т
– технологічні
втрати.
БАЛАНС
ПАЛИВНИЙ, *баланс
топливный,
**fuel balance, ***Bilanz der Feuerzung, Brennstoffbilanz
- система показників,
що кількісно
і якісно характеризують
наявність
ресурсів різних
видів палива
та потребу в
них.
БАЛАНС
ПІДЗЕМНИХ ВОД,
*баланс подземных
вод, **ground water budget, ***Grundwasserbilanz
– співвідношення
кількості води,
яка надходить
у водоносну
товщу і витікає
(витрачається)
з неї за певний
проміжок часу.
БАЛАНС
ПРОДУКТІВ
ЗБАГАЧЕННЯ,
*баланс продуктов
обогащения,
**balance of products of mineral preparation, ***Bilanz der
Vorbereitungsprodukte (Aufbereitungsprodukte) - система
розрахункових
показників
щодо кількісного
(в одиницях
маси) або відсоткового
співвідношення
збагачуваного
матеріалу та
продуктів
збагачення,
а також вмісту
в них будь-якого
компонента.
Основне рівняння
Б.п.з.:
Go α =
G1β1+G2β2+...+Giβі
або у відсотках:
100α = γ1β1+γ2β2+...+γіβі,
де α - вміст
компонента
у вихідному
продукті (живленні);
βі - вміст
компонента
в і-тому вихідному
продукті; γі
- вихід i-того
вихідного
продукту, у %
до живлення.
При збагаченні
руд баланс
складається
за вмістом
корисного
компонента,
при збагаченні
вугілля, як
правило за
зольністю,
тобто за вмістом
золи.
БАЛАНСИР,
*балансир; **walking
beam; ***Ausgleichhebel – важіль
у верстаті-качалці,
що хитається
на осі і служить
для передачі
зворотно-поступального
руху від
кривошипно-шатунного
механізму до
канатної підвіски
колони насосних
штанг.
БАЛАНСОВІ
ЗАПАСИ КОРИСНИХ
КОПАЛИН, *балансовые
запасы полезных
ископаемых,
**balance reserves of minerals, ***Bilanzvorräte - група
запасів к.к.,
використання
яких економічно
доцільне при
існуючому
технічному
та технологічному
рівні за дотримання
вимог законодавчих
актів з раціонального
використання
надр і охороні
навколишнього
середовища.
У групу включаються
запаси категорій
А, В, С1, і С2,
що задовольняють
вимогам кондицій
за якістю, кількістю,
технол. властивостями
мінеральної
сировини і
гірничо-техн.
умовам експлуатації
родовища.
БАЛАНС ЗАПАСІВ
КОРИСНИХ КОПАЛИН
- державний
облік запасів
у надрах усіх
корисних копалин,
що виявлені,
розвідані або
розроблюються.
Відображає
кількість та
частково якість
корисної копалини,
ступінь розвіданості
запасів, їх
освоєння
гірничовидобувною
промисловістю
та зміни в результаті
видобутку і
втрат під час
експлуатації
або інших причин.
БАЛІСТИЧНИЙ
МАЯТНИК, *баллистический
маятник, **ballistic
pendulum, ***ballistisches Pendel – пристрій
для встановлення
роботоздатності
та ефективності
ВР. Б.м. являє
собою циліндричний
маятниковий
вантаж, який
підвішений
на металевих
тягах і поєднаний
з мортирою,
в якій виконане
шпуроподібне
заглиблення;
в останнє закладають
заряд ВР і при
вибуху фіксують
величину відхилення
маятника. За
еталон приймають
відхилення,
викликане
вибухом заряду
тротилу масою
200 г. Для досліджуваної
ВР знаходять
масу заряду,
який дає таке
ж відхилення.
Різновидом
Б.м. є балістична
мортира.
БАЛАС,
*баллас, **ballas,
***Вallas – 1) Мінерал,
різновид
алмазу, дрібні,
опуклі, променисті
аґреґати. Сорт
технічних
алмазів з
кристалами
сферичної
форми. 2) Ювелірна
назва яскраво-червоної
шпінелі.
БАЛТІЙСЬКИЙ
ЩИТ - виступ
докембрійського
фундаменту
на півн.-зах.
Східно-Європейської
платформи.
На півн.-зах.
межує зі складчастими
спорудами
каледонід
Скандинавії,
які насунені
на кристалічні
породи щита;
в півд. і півд.-сх.
напрямі метаморфічні
гірські породи
занурюються
під чохол
осадових порід
Російської
плити. Займає
півд.-сх. половину
Скандинавського
п-ова, Кольський
п-ов, Карелію.
У будові щита
виділяються
три великі
частини - геоблоки
(сегменти): східний
(Кольсько-Карельський),
центральний
(Свекофенський)
і західний
(Південно-Скандинавський).
Найдавнішими
утвореннями
фундаменту
Б.щ. є архейські
породи (2700-2500 млн.
років). Широко
розвинені
молодші, протерозойські
утворення.
БАЛТСЬКА
АЛЮВІАЛЬНО-ДЕЛЬТОВА
РІВНИНА –
геоморфологічна
підобласть
на півд. сході
Волино-Подільської
області
пластово-денудаційних
і пластово-акумулятивних
підвищених
рівнин, на межиріччі
Дністра та
Півдненного
Бугу. Являє
собою давню
алювіально-дельтову
рівнину, що
формувалася
протягом неогену.
Геоструктурно
відповідає
відносно зануреній
півд.-зах. частині
Українського
щита. На кристалічному
фундаменті
залягають
неогенові
морські відклади,
що фаціально
заміщуються
алювіально-дельтовими
піщано-глинистими
утвореннями
балтської світи
міоценово-піліоценового
віку.
БАНДИЛІТ,
*бандилит,
**bandylite, ***Bandylit - мінерал,
гідроксилхлороборат
міді. Склад:
CuCl[B(OH)4]. Сингонія
тетрагональна.
Кристали
таблитчасті
або ізометричні.
Гнучкий. Тв.
2,5. Густина 2,81.
Блиск скляний,
на зламі перламутровий.
Колір темносиній,
зеленуватий.
Риска блакитна.
Рідкісний.
Зустрічається
як вторинний
мінерал Міна-Кетена
(Чилі), асоціює
з атакамітом
та еріохальцитом.
БАР, *бар,**bar,
jib, ***Ausleger - 1) Напрямна
рама, по якій
рухається
різальний
ланцюг із
зубцями; робочий
орган врубової,
врубово-навалювальної
і навалювальної
машин або
гірнич. комбайна;
призначений
для утворення
врубів (зарубних
щілин), відбійки
(декількома
поряд розташованими
Б.) і навалки
к.к. на вибійний
конвеєр. Б.
складається
з нескінченного
ріжучого ланцюга
та рами. На ланках
ланцюга зміцнюються
кулаки з гніздами
для різців або
вантажних
лопатей. Різці
встановлюються
в кулаках
віялоподібно
і утворюють
вруб висотою
від 90-150 мм. 2) Позасистемна
одиниця тиску.
1 бар = 10 5 Па =
0,986923 атм. 3) Вузька,
витягнута
вздовж узбережжя
наносна смуга
суходолу. Складається
переважно з
піску, ґравію
та черепашнику.
БАРАБАН
ПІДЙОМНОЇ
МАШИНИ, *барабан
подъемной
машины, **hoisting drum, lifting
drum, keyed drum, winding drum, ***Fördertrommel - орган
намотування
підйомних
канатів. Розрізняють
Б.п.м. циліндричні
та біциліндричні,
а також розрізні
та нерозрізні.
БАРАЖ, *барраж,
**barrage, ***Sperren, Wasserabdämmung - спосіб
захисту шахт
і кар'єрів від
підземних
вод шляхом
повного або
часткового
огородження
гірн. виробок
за допомогою
водонепроникних
пристроїв.
При Б. рівень
підземних
вод в межах
останніх знижується
за рахунок
водовідливу
або дренажу,
а за їх межами
залишається
близьким до
природного
або дещо підвищується
внаслідок
підпору. Б.
здійснюється
за допомогою
інфузійних,
ін'єкційних,
кріогенних
і шпунтових
баражних пристроїв.
За схемою
розташування
в плані вони
розділяються
на лінійні і
контурні, замкнені
і незамкнені.
БАРАРИТ,
*барарит,
**bararite, ***Bararit - мінерал,
флуорид амонію
та кремнію.
Склад: (NH4)2SiF6.
Сингонія
гексагональна.
Тв. 2,5-3. Густина
2,15. Колір білий.
Блиск скляний.
Солоний на
смак. Асоціює
з нашатирем
та криптогалітом.
Знайдений у
вулканічних
породах Везувію.
Зустрічається
у вигляді кірочок
з сіркою і
криптогалітом
на поверхні
землі біля
вугільних
пластів, які
горять, у вугільних
копальнях
Барари (Індія).
БАРБЕРТОНІТ,
*барбертоніт,
**barbertonite, ***Barbertonit - мінерал,
водний карбонат
магнію та
хрому. Склад:
Mg6Cr2(OH)16CO3*4 H2O.
Сингонія
гексагональна.
Пластинчасті
або волокнисті
аґреґати з
довершеною
спайністю.
Колір рожевий
до бузкового.
Риска блідо-бузкова
до білої. Тв.1,5-2,0.
Густина 2,1. Блиск
восковий до
перламутрового.
Виявлений в
Дундас (Тасманія)
і Каапше-Хуп
(Трансвааль,
ПАР). Асоціює
з стихтитом,
хромітом,
антигоритом.
БАРБОТУВАННЯ,
*барботирование
**bubbling, sparging; ***Barbotage, Druckluftmischung, Durchsprudeln
– продавлювання
(пропускання)
газу через
шар рідини.
Застосовують
для нагрівання
рідини парою,
перемішування
агресивних
рідин і абразивних
пульп; Б. також
супроводжує
процеси абсорбції,
ректифікації,
флотації, флокуляції.
При абсорбції
і ректифікації
Б. відбувається
на тарілках
т.зв. барботажних
колон. При Б.
створюється
велика міжфазна
поверхня на
межі рідина-газ,
що сприяє
інтенсифікації
тепло- і масообмінних
процесів, а
також більш
повній хім.
взаємодії газів
з рідинами.
Може також
застосовуватися
для гомогенізації
суспензій та
гідросумішей.
БАРЕМСЬКИЙ
ЯРУС, БАРЕМ,
*барремский
ярус, баррем;
**Barremian, ***Barreme, Barremien – четвертий
знизу ярус
нижнього відділу
крейдової
системи.
БАР’ЄР ТИСКУ,
*барьер давления;
**pressure barrier; ***Drucksperre, Durckschranke – зона
підвищеного
пластового
тиску, що створюється
шляхом закачування
води в нагнітальні
свердловини
внутрішньоконтурного
ряду для запобігання
перетіканням
рідини або
газу між сусідніми
ділянками
покладу.
БАР’ЄРНЕ
ЗАВОДНЕННЯ,
*барьерное
заводнение,
**barrier flooding, barrier water-flood operation,
***Barrieren-Wasserfluten, Barrieren-Wassereinpressen,
Barrieren--Wassereinpumpen спосіб
розробки нафтогазових
чи нафтогазоконденсатних
покладів,
оснований на
закачуванні
води в пласт
в межах газонафтової
зони через
водонагнітальні
свердловини,
розташовані
на лінії внутр.
контуру газоносності.
Б.з. призначене
для створення
водяного бар'єру,
що розділяє
осн. запаси
нафти нафтової
облямівки
і газу газової
шапки, запобігання
прориву газу
в нафт. свердловини
і вторгнення
нафти в газову
шапку. Дозволяє
прискорити
темпи відбору
нафти і підвищити
коеф. нафтовіддачі.
Найбільш ефективне
застосування
Б.з. на нафтогазових
покладах
пластового
типу з крилоподібними
нафт. облямівками,
вузькими підгазовими
зонами і великими
газовими
шапками. Основна
перевага - можливість
одночасної
розробки запасів
нафти і газу.
Недолік Б.з. -
защемлення
значної кількості
газу при витісненні
його водою.
Б.з. інколи
застосовується
в поєднанні
із законтурним
та іншими видами
заводнення.
БАРИЛІТ,
*барилит, **barylite,
***Barylit - мінерал,
рідкісний
діортосилікат
барію та берилію
(за іншими даними
– алюмінію)
острівної
будови. Склад:
4[BaBe2Si2O7] або
BaAl2[Si2O7]. Сингонія
ромбічна. Аґреґати
таблитчастих
призматичних
кристалів.
Тв. бл. 7. Густина
4,0-4,7. Блиск жирний,
скляний. Безбарвний,
напівпрозорий.
Зустрічається
в Логнбан (Швеція),
Франклін (Нью-Джерзі,
США), а також у
Вишневих горах
на Уралі разом
з гедифаном,
баритом, ґранатом,
кальцитом,
вілемітом.
Рідкісний.
БАРИТ, *барит,
**barite, baryte, cawk, haevy spar; *** Baryt, Schwerspat - мінерал
кристалічної
будови класу
сульфатів,
білого або
сірого кольору
зі скляним
блиском. Склад:
Ba[SO4]. Найпоширеніший
мінерал барію
(руда барію).
Сингонія
ромбічна. Густина
4,5. Твердість
3,5-3,75. Зустрічається
у гідротермальних
низькотемпературних
жильних рудних
родовищах,
в осадових
породах, у
зонах вивітрювання
гірських порід
і рудних родовищах.
Використовують
для виробництва
білої фарби,
барієвих препаратів,
паперу, гуми.
Крім того,
використовується
як обважнювач
бурового
розчину чи
рідини глушіння.
В Україні
зустрічається
на Закарпатті
та на Донбасі.
БАРИТОВІ
РУДИ, *баритовые
руды, **barite ores, ***Baryterze - природні
мінеральні
утворення, що
містять барит
в таких концентраціях,
при яких технічно
можливо і економічно
доцільне його
вилучення та
використання.
Родовища Б.р.
поділяються
на власне баритові
і комплексні,
перев. сульфідно-баритові.
До перших належать
ті, в яких барит
є єдиним або
найголовнішим
корисним
компонентом.
Власне Б.р. за
мінеральним
складом поділяються
на істотно
баритові,
кварц-баритові,
кальцит-баритові
та ін. У вигляді
домішок в них
присутні оксиди
заліза, сульфіди
свинцю, цинку,
міді, золото;
концентрації
останніх можуть
досягати значень,
що являють
інтерес при
комплексній
переробці руд.
До складу Б.р.
може входити
вітерит - до
декількох
десятків %.
Встановлені
світові запаси
власне Б. р.,
складають бл.
300 млн. т (1980). Комплексні
Б. р. поділяються
на барито-флюоритові,
барито-колчеданні,
барито-поліметалічні,
барито-целестинові
та ін. За умовами
утворення
виділяються
такі генетич.
типи родовищ
Б.р.: 1) гідротермальні,
середньо- і
низькотемпературні,
серед яких
розрізняють
жильні (найбільш
поширені), 2)
метасоматичні;
3) родов. вивітрювання
елювіальні
і делювіальні
розсипи. Все
більшого значення
набувають
стратиформні
родовища. В
Україні скупчення
Б.р. розвідане
на Біганському
родовищі у
Закарпатській
області. Верхня
товща містить
власне Б.р., а
нижня – комплексні
руди.
БАРИТОКАЛЬЦИТ,
*баритокальцит,
**barytocalcite, ***Barytcalcit - мінерал,
карбонат барію
і кальцію.
Склад: 2[BaCa(CO3)2].
Сингонія
моноклінна.
Кристали
коротко- і
довгопризматичні.
Тв. 4. Густина
3,64-3,66. Крихкий. Блиск
скляний до
смоляного.
Колір сірий,
зелений, жовтий.
Риска біла.
Прозорий і
напівпрозорий.
Знайдений у
Алстон-Мурі
(графство Камберленд,
Англія) у асоціації
з баритом і
флюоритом
у вапняках.
З кварцом і
псевдоморфозами
бариту виявлений
також у Чехії,
ФРН.
БАРИЧНИЙ
(БАРОМЕТРИЧНИЙ)
СТУПІНЬ, *барическая
ступень, **barometric
degree, ***Barometerstufe - різниця
висот (альтитуд)
двох точок на
одній вертикалі,
яка відповідає
різниці атмосферного
тиску в 1 мбар
між цими точками
(1 мбар = 100 Н/м2).
Б.с. збільшується
при зменшенні
тиску, тобто
зростає при
збільшенні
висоти. На рівні
моря при стандартних
умовах (тиску
1 атм. та температурі
0оС). Б.с. дорівнює
приблизно 8 м
на 1 мбар. При
зростанні
температури
повітря на один
градус Б.с.
збільшується
на 0,4 %. Б.с. використовують
при барометричному
нівелюванні.
БАРІЙ, *барий,
**barium; ***Barium - хімічний
елемент. Символ
Ва, ат.н. 56, ат. маса
137, 34. Належить до
лужноземельних
металів. Б. -
м’який сріблясто-білий
метал, густина
3760 кг/м3. Хімічно
дуже активний.
Кларк 5·10-2%
за масою. Найвідоміший
мінерал –
барит. Розвідані
запаси бариту
бл. 115 млн.т., загальні
запаси – бл.
300 млн.т. Б. застосовують
у техніці
високого вакууму,
сполуки Б. - у
ядерній техніці,
піротехніці
тощо.
БАРОВА МАШИНА
КАМЕНЕРІЗНА,
*баровая машина
камнерезная,
**jib rock-cutting machine; ***Steinschrämmaschine,
Steinschneidmaschine - машина
з виконавчим
органом у вигляді
бару для вирізування
з масиву монолітів
або блоків.
Застосовується
на монолітних
породах з
кутом падіння
шарів не більше
15о. У Б.м.к. закладений
конструктивний
принцип вугледобувних
врубових
машин. Вперше
Б.м.к. почали
використовуватися
для вирізування
блоків каменю
з 20-х рр. ХХ ст. За
призначенням
і областю
застосування
виділяють
машини для
видобутку
стенового (з
коеф. міцності
до 5) і облицювального
(з коеф. міцності
до 9) каменю;
за характером
роботи - на
передуступні
і надуступні,
які працюють
в кар'єрах і
шахтах. За
числом виконавчих
органів розрізняють
Б.м.к. однобарові
і багатобарові.
Більшість
Б.м.к. універсальні.
Найбільше
поширення
отримали однобарові
каменерізні
машини для
видобутку
облицювального
каменю на
відкритих
гірничих
роботах. При
використанні
Б.м.к. звичайно
застосовують
стовпову систему
розробки. Перевага
Б.м.к. в порівнянні
з інш. видами
каменерізних
машин – підвищений
коеф. використання
довжини робочого
інструмента
(до 85%) при відносно
невеликій його
товщині. Забезпечується
виконання
глибоких пропилів
і тим самим
видобуток
блоків великого
розміру при
невисоких
втратах сировини
на пропили.
Інтенсифікується
процес відділення
блоків від
масиву, збільшуються
висота видобувних
уступів, темп
поглиблення
кар'єрів, коеф.
заповнення
робочого простору
каменерозпилювальних
верстатів.
БАРОМЕТР,
*барометр,
**barometer, ***Barometer, Luftdruckmesser - прилад
для вимірювання
атмосферного
тиску. В геодезіi
та маркшейдерській
справі для
барометричного
нівелювання
застосовують
ртутні Б. (сифонні
або чашкові),
а також барометри-анероїди.
Ртутні Б. використовують
як контрольні,
а анероїди
- як робочі прилади.
Барометрична
формула,
*барометрическая
формула; **barometric
height formula; ***barometrische Formel – формула,
за якою визначають
залежнiсть
тиску або
густини газу
вiд висоти. Ця
залежнiсть
зумовлена дією
поля тяжiння
Землi i тепловим
рухом молекул
газу (повiтря).
Припускаючи,
що газ є iдеальним
газом сталої
температури,
i вважаючи поле
тяжiння Землi
однорiдним,
отримують Б.ф.
такого вигляду:
 ,
де p0 - тиск
на нульовому
рiвнi (на рiвнi вибою
в газових
свердловинах,
бiля поверхнi
Землi або на
рiвнi моря), Па;
p - тиск на висотi
h, м над цiєю
поверхнею, Па;
m - маса молекули
(для повiтря
дорiвнює масi
молекули
азоту), кг; g –
прискорення
вiльного падiння,
м/с2; k - константа
Больцмана,
Дж/К; T – абсолютна
температура
повiтря, К. Записана
Б.ф. є наближеною:
при виведеннi
її не враховано
залежності
g i T вiд висоти,
вiдхилення газу
вiд iдеального
газу тощо. Нею
можна користуватися
для визначення
атмосферного
тиску до висоти
11 км (з поправками
на змiну температури).
За уточненою
Б.ф. градуюють
альтиметри,
висотоміри.
Змiну тиску
нерухомого
стовпа газу
у свердловинi
розраховують
за уточненою
барометричною
формулою
Лапласа-Бабiне:
p(z) = p0 exp
,
де p(z) - тиск
газу на глибинi
z, м, Па; p0 – тиск
газу на гирлi
свердловини,
Па;
г
– вiдносна густина
газу (до повiтря);
Tс – середня
температура
газу, К; zг –
середнiй коефiцiєнт
стисливості
газу при середньому
тиску i середнiй
температурi
газу. Б.ф. з певним
обмеженням
можна використати
для визначення
розподiлу кількості
колоїдних
частинок по
висотi рiдинної
або газової
дисперсної
системи, на якi
дiє поле тяжiння.
Б.ф. є окремим
випадком розподiлу
Больцмана.
БАРОМЕТРИЧНИЙ
ТИСК, *барометрическое
давление,
**barometric (atmospheric) pressure; ***barometrischer Druck –
абсолютний
атмосферний
тиск.
БАРОТРОПНА
РІДИНА, *баротропная
жидкость;
**barotropic fluid; ***barotrope Flűssigkeit – рідина,
густина якої
визначається
лише тиском
(така рідина
припускається
умовно при
дослідженнях
на відміну від
бароклінної
рідини, густина
якої визначається
тиском і
температурою).
БАРХАН,
*бархан, **barhan,
sand-hill; ***Barchan – серповидна
дюна, "роги"
якої зорієнтовані
в напрямку руху
повітряних
мас (вітру).
БАСЕЙН
КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ,
*бассейн
полезного
ископаемого,
**mineral field, mineral basin; ***Mineralbecken - замкнена
область безперервного
або майже
безперервного
поширення
пластових
осадових к.к.,
пов'язаних з
певною формацією
г.п. Для різн.
частин Б.к.к.
характерна
спільність
геол.-історич.
процесу накопичення
осадів в єдиній
великій тектоніч.
структурі
(прогині, ґрабені,
синеклізі).
Розрізнюють
такі Б.к.к.: вугленосні,
нафтогазоносні,
соленосні,
залізорудні
та ін.
БАСТАРД,
*бастард, **bastard,
***Bastard – різновид
бурштину
(янтарю), мутний
від включень
води.
БАСТНЕЗИТ,
*бастнезит,
**bastnaesite, ***Bastnäsit - мінерал,
фтор-карбонат
церію, Се[СОз](F,OH)
або 6[(Ce, La)FCO3]. Характерний
мінерал
гідротермальних
родовищ, зв’язаний
з лужними
породами. Склад
(%): TR2O3 - 73,5; F - 8,5; CO2 -
19,8. Домішки:
лантан і церієві
лантаноїди,
ітрій та ітрієві
лантаноїди,
вода. Сингонія
гексагональна.
Колір жовтий,
червонуватий,
бурий. Прозорий.
Тв. 4-5. Густина
4,9-5,2. Зустрічається
з баритом,
кальцитом,
флюоритом.
Б. - гол. сировинне
джерело для
отримання церію
і його сполук.
Найбільше род.
- Маунтін-Пасс
(США). Збагачується
ґравітаційними
методами; при
тонкій вкрапленості
- флотацією
з використанням
жирних к-т.
Батарея
свердловин,
*батарея
скважин; **battery of
wells, line of wells; ***Bohrlochbatterie – ряд
(круговий,
прямолінійний)
свердловин
(не рекоменд.).
БАТИСКАФ,
*батискаф;
**bathyscaphe; ***Tiefiseetauchfahrzeug; Bathyskaph –
глибоководна
камера (сталева
сферичної або
сферично-циліндричної
форми) з апаратурою
для спостережень,
досліджень
на великій
морській глибині
і механізмами
для переміщення
під водою (батисферу
опускають на
тросі). Використовується,
зокрема, при
підводних
гірничих
роботах.
БАТІАЛЬ,
*батиаль; **bathyal,
***bathyale Zone– глибинна
зона моря (від
200 до 2000-2500 м глибини).
Синонім – батіальна
зона.
БАТІАЛЬНІ
ВІДКЛАДИ, *батиальные
отложения,
**bathyal deposits; ***bathyale Ablagerungen - океанічні
і морські осади,
які відкладаються
на материковому
схилі між неритовою
і абісальною
зонами в інтервалі
глибин 200-2500 м. Займають
бл. 20% площі Світового
ок. Серед Б.в.
переважають
теригенні осади
(понад 56%), що виникають
внаслідок
виносу уламкового
матеріалу і
глинистих
частинок з
суші. Далі йдуть
вапнякові мули
(бл. 30%), серед яких
приблизно
однаково поширені
форамініферові,
коралові і
ракушнякові
осади, а також
крем'янисті
мули, представлені
переважно
діатомовими,
рідше - радіолярієвими
осадами. Вулканогенні
осади (5%) приурочені
до областей
сучасн. вулканіч.
діяльності.
БАТОЛІТИ,
*батолиты,
**batholith, abyssolith, central granite; ***Batholithen -
форма залягання
глибинних
магматичних
гірських порід;
великі інтрузивні
тіла (пл. понад
200 км2), складені
гол. чином
ґранітоїдами,
що залягають
серед осадових
товщ порід
у ядрах антикліноріїв.
Б., як правило,
орієнтовані
своєю довгою
віссю паралельно
простяганню
складчастих
структур. Контакти
з боковими
(вмісними) породами
можуть бути
узгодженими
і січними. Б.
утворюються
на значній
глибині і оголюються
в результаті
подальшої
денудації.
Питання про
форму і походження
Б.є дискусійним.
БАТСЬКИЙ
ЯРУС, БАТ, *батский
ярус, бат; **Bathonian,
***Bathonien – верхній
(третій знизу)
ярус середнього
відділу юрської
системи.
БАХМУТСЬКА
ЗАПАДИНА –
тектонічна
структура
на півн. заході
Донецького
прогину, в
області його
зчленування
з Дніпровсько-Донецькою
западиною.
Являє собою
депресію у
поверхні
кристалічного
фундаменту
глибиною до
22 км, розміри
50х45 км. З півночі,
сходу і півдня
обмежена глибинними
розломами.
Складена, зокрема
породами
девонської
осадово-вулканічної
соленосної,
кам’яновугільної,
нижньопермської
галогенної,
тріасової
сіробарвної,
крейдової
карбонатної
та палеоген-неогенової
теригенно-карбонатної
формацій.
Опускається
зі швидкістю
1-4 мм на рік. З Б.з.
пов’язані род.
кам’яної солі
(Артемівське,
Новокарфагенське,
Слов’янське),
ґіпсу (Артемівське),
вогнетривких
глин (Часовярське),
численні родовища
буд. м-лів (пісків,
керамічних
глин).
БАШКИРСЬКИЙ
ЯРУС, *башкирский
ярус, **Bashkirian, ***Baschkirien –
нижній ярус
середнього
відділу кам’я-новугільної
системи. Відповідає
верхній частині
намюрського
("намюр С") та
нижній і середній
частинам
вестфальського
("вестфал А+В")
ярусів за
схемою, прийнятою
в Зах. Європі.
БАШМАК
(ЧЕРЕВИК) КОЛОНИ
НАСОСНО-КОМПРЕСОРНИХ
ТРУБ, *башмак
колонны
насосно-компрессорных
труб; **tubing string shoe; ***Rohrschuh der
Steigrohre, Steigrohrschuh – потовщена
муфта в нижній
частині колони
труб, що служить
опорою для
останньої.
БАШМАК
НІВЕЛІРНИЙ,
*башмак нивелирный,
**pointed shoe; ***nivelliren Schuh, Nivellierschuh –
переносна
чавунна або
сталева масивна
підставка для
нівелірної
рейки. Використовується
при нівелюванні
вищих ступенів
складності
на поверхні
або в кар’єрі,
має один (іноді
два) напівсферичних
виступи для
встановлення
рейки, ручку
для перенесення,
три коротких
шипи для заглиблення
в ґрунт.

БАШТОВИЙ
ЕКСКАВАТОР
(КАБЕЛЬНИЙ
ЕКСКАВАТОР),
*башенный
экскаватор,
**tower shovel, ***Kabelbagger, Turmbagger, Seilbagger –
одноківшова
установка для
виймання і
транспортування
розкривних
порід в напрямі,
перпендикулярному
їх переміщенню.
Складається
з двох башт -
машинної і
опорної (контрбашти),
між якими натягнуті
два паралельні
канати з ковшем
клапанного,
скіпового або
ґрейферного
типу. Пересування
обох башт незалежне
- по паралельних
або криволінійних
траєкторіях
на рейковому
або гусеничному
ходу. Об’єм
ковша 8-15 м3.
Відстань між
баштами при
глибині розробки
до 70 м - 400 м, частота
робочих циклів
- 20-30 год-1. Продуктивність
Б.е. досягає
200 м3 на год по
породі і 250 т
по вугіллю.
Б.е. застосовують
при незручній
конфігурації
родов., відсутності
транспортних
комунікацій,
а також при
сильно обводнених
родовищах.
БАШТОВИЙ
КОПЕР, *башенный
копер, **tower head-frame,
head-gear; ***Förderturm, Turmfördergerüst -
постійна споруда,
що зводиться
над гирлом
стовбура
глибокої (звичайно
понад 500 м) шахти.
Призначений
для розміщення
підіймальної
машини, електрич.
та інш. обладнання,
що забезпечує
рух у стовбурі
підіймальних
посудин (клітей
та скіпів).
Б.к. зводять з
монолітного
залізобетону,
збірних залізобетонних,
металіч., змішаних
буд. конструкцій.
З метою прискорення
будівництва
шахти Б.к. нерідко
використовуються
для проходки
стовбурів.
В ниж. частині
Б.к. розміщують
прохідн. обладнання,
розвантажувальний
станок, нульову
раму, механізми
для відкривання
ляд, пристрої
для приймання
бетону та ін.
У ряді випадків
використовуються
багатоканатні
підіймальні
машини, які
переобладнуються
на період будівництва
шахти в однокінцеві
прохідницькі.
БЕДАНТИТ,
БЬОДАНТИТ,
*бёдантит,
**beudantite, ***Beudantit - мінерал,
гідроксилсульфатарсенат
свинцю та
окисного заліза.
Склад: PbFe3(AsO4)(SO4)(OH)6.
Сингонія
тригональна.
Тв. 3,5-4,5. Густина
4-4,3. Блиск скляний
до смолистого.
Колір чорний,
темнозелений,
коричневий.
Прозорий до
напівпрозорого.
Рідкісний.
Вторинний
мінерал, який
виникає при
зміні свинцевих
руд, особливо
сульфосолей.
Зустрічається
в асоціації
з фармакосидеритом,
скородитом,
гематитом
та кварцом.
БЕДЛЕНД,
*бедлент, **badland,
***Badlands – рельєф,
що характеризується
заплутаною
мережею ярів
та гострих
водороздільних
гребенів.
БЕЄРИТ,
*бейерит, **bayerite,
***Bayerit - мінерал,
карбонат кальцію
та бісмуту.
Склад: 2[Ca(BiO)2(CO3)2].
Са може заміщатися
Pb. Сингонія
тетрагональна.
Вторинний
мінерал.
Зустрічається
в асоціації
з бісмутитом.
Знайдений в
Шнееберзі (ФРН)
та Стюарт-Майнс
(шт. Каліфорнія,
США).
БЕЗВІДХОДНА
ТЕХНОЛОГІЯ,
*безотходная
технология,
**wastless technology, non-refuse technology; ***abproduktfreie
Technologie - напрямок
комплексного
використання
корисних копалин
та захисту
навколишнього
середовища
від забруднень.
При цьому
забезпечується
максимальне
вилучення
(добування) з
сировини всіх
цінних компонентів
при мінімальному
виділенні чи
повній відсутності
відходів у
твердому, рідкому
чи газоподібному
стані. При
впровадженні
Б.т. на основі
міжгалузевої
кооперації
із видобутої
руди або вугілля,
крім отримання
осн. компонента,
супутніх кольорових
і чорних металів,
можливе виробництво
буд. матеріалів,
матеріалу для
дорожніх покриттів,
хім. продуктів,
добрив, а також
використання
порід відвалів
для закладення
виробленого
простору шахт
і т.п.
БЕЗВІДХОДНА
ТЕХНОЛОГІЯ
ЗБАГАЧЕННЯ,
*безотходная
технология
обогащения,
**wastless technology of mineral preparation; ***unabfällische
(abproduktfreie) Vorbereitungstechnologie - технологія
збагачення
корисних копалин,
за якою кожен
з отримуваних
продуктів
направляється
на подальше
використання.
Напр., при збагаченні
вугілля відходи
породи можуть
бути використані
у будівельній
промисловості,
при виготовленні
цегли тощо.
БЕЗВОДНИЙ
(БЕЗГАЗОВИЙ)
ДЕБІТ СВЕРДЛОВИНИ,
*безводный
(безгазовый)
дебит скважины;
water(gas)-free discharge[flow(rate)] of a well; ***wasserfreie
(erdgasfreie) Bohrlochproduktivität – дебіт
видобувної
нафтової свердловини,
при перевищенні
якого настає
прорив у неї
води (газу)
внаслідок
підняття водяного
(опускання
газового) конуса.
БЕЗВОДНИЙ
ПЕРІОД РОЗРОБКИ,
*безводный
период разработки;
**waterless period of development; ***wasserfreie Bearbeitungsperiode
– частина періоду
розробки нафтового
(газового) родовища,
коли із покладу
(експлуатаційного
об’єкта) під
час витіснення
нафти (газу)
із пластів
водою одержують
продукцію
практично без
води.
БЕЗЕСТАКАДНИЙ
НАМИВ, *безэстакадный
намыв, **trestleless hydraulic filling;
***gerüstfreies Bodenanspülen - спосіб
гідравліч.
укладання
породи у сховищах,
у гідровідвалах
і хвостосховищах,
при якому намивний
трубопровід
прокладається
безпосередньо
по поверхні
породи, що
намивається
або на греблях
в межах ярусу
намиву.
БЕЗКАПСУЛЬНЕ
ВИСАДЖУВАННЯ,
*беcкапсульное
подрывание,
**no-cap blasting, ***sprengkapselloses Sprengen, unkapselisches
Sprengen - спосіб
висаджування
в повітря за
допомогою
детонуючого
шнура.
БЕЗКОМПРЕСОРНА
ЕКСПЛУАТАЦІЯ
ГАЗОВОГО РОДОВИЩА,
*бескомпрессорная
эксплуатация
газового
месторождения; **natural
exploitation of gas field, gas field exploitation without compressor;
***verdichterlose Gasförderung, druckloses Gasförderverfahren
– видобування
природного
газу і його
подавання до
магістрального
газопроводу
за рахунок
природної
пластової
енергії на
початковому
етапі розробки
родовища, поки
величина пластового
тиску досить
велика (5,5–12 МПа).
Зниження пластового
тиску призводить
до необхідності
введення в
експлуатацію
головної (на
вході в магістральний
газопровід),
а згодом дотискної
компресорних
станцій (на
території
промислу), що
означає перехід
на компресорну
експлуатацію
газового
родовища.
БЕЗЛЮДНЕ
ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ,
*безлюдная
выемка угля,
**manless coal winning, ***unbemannter(mannloser) Kohlenabbau –
способи, що
забезпечують
добування
вугілля в
очисній виробці
без людей при
виконанні всіх
процесів і
операцій, необхідних
для нормального
її функціонування.
При цих способах
до розробки
залучаються
дуже тонкі
пласти (до 0,6
м), а також дуже
порушені пласти,
розробка яких
іншими способами
неможлива.
Способи безлюдного
виймання:
бурошнековий,
за допомогою
канатних пилок,
скреперостругів
тощо. Приклад
впровадження
Б.в.в. в Україні:
шахтоуправління
"Холодна Балка",
27-а північна
лава пласта
К 5. Потужність
пласта 0,36-0,5 м,
кут падіння
– 5о, покрівля
– глинистий
сланець середньої
стійкості,
довжина лави
127 м. Застосування
технології
Б.в.в. на основі
скрепероструга
дозволило
підвищити
продуктивність
праці в 1,5-1,6 рази,
чисельність
робітників
на дільниці
зменшилася
на 30%, витрати
кріпильних
лісоматеріалів
зменшилися
в 9-10 раз, зросла
безпека праці.

БЕЗНАПІРНА
ФІЛЬТРАЦІЯ,
*безнапорная
фильтрация;
**gravitational water loss – Див.
фільтрація.
БЕЗНАПІРНІ
ВОДИ, *безнапорные
воды; **free water, gravity water,
gravitational water; ***drucklose Wässer, drucklose Filtration –
підземні води,
які мають вільну
поверхню (тиск
на яку дорівнює
атмосферному),
а також води
в наземних
водостоках
і водоймах, у
трубах при
неповному їх
заповненні.
Підземні Б.в.
містяться в
першому від
поверхні
водопроникному
шарі, утворюючи
ґрунтові води,
верховодку
або не повністю
насичують
глибокозалеглий
водопроникний
шар. Рух Б.в. у
породах відбувається
під дією сили
тяжіння в напрямку
похилу. Рівень
Б.в. у підземних
виробках, на
відміну від
напірних вод,
установлюється
на глибині їх
появи без
відкачування.
БЕЗПЕКА
ПРАЦІ, *безопасность
труда; **occupational safety;
***Arbeitssicherheit – стан умов
праці, за яких
виключено вплив
на працівників
небезпечних
та шкідливих
виробничих
факторів. ГОСТ
12.0.002-80.
БЕЗПЕКА
ПРАЦІ в гірничодобувній
промисловості,
*безопасность
труда в горнодобывающей
промышленности,**safety
in the mining industry; ***Arbeitssicherheit in der Bergbauindustrie
- умови праці
на об’єктах
гірничої
промисловості,
що виключають
вплив небезпечних
і шкідливих
факторів на
працюючих. Б.р.
підтримується
шляхом виконанням
комплексу
заходів щодо
запобігання
травматизму,
захворювань
і аварій. Див.
"Правила технічної
безпеки", "Єдині
правила безпеки
при підривних
роботах", "Правила
технічної
експлуатації".
БЕЗПЕЧНА
ВІДСТАНЬ ПРИ
ВИБУХОВИХ
РОБОТАХ, *безопасное
расстояние
при взрывных
работах, **safe distance
attached to explosive works, ***sicherheitliche Distanz bei der
Sprengarbeiten, Sicherheitsabstand bei Sprengarbeiten -
мінімальна
відстань від
заряду вибухових
речовин, що
є безпечною
для людей,
механізмів,
споруд і не
викликає передачі
детонацій
іншому заряду.
Регламентована
"Єдиними правилами
безпеки при
вибухових
роботах". В
залежності
від виду небезпечної
дії вибуху
розрізняють
такі безпечні
відстані: за
дією повітряної
хвилі, за передачею
детонації,
за ушкоджуючою
дією уламків,
за сейсмічною
дією вибуху.
БЕЗПЕЧНА
ГЛИБИНА РОЗРОБКИ,
*безопасная
глубина разработки,
**safe depth for mining, ***Sicherheitstiefe für Bergarbeit
- глибина гірничих
робіт, при
якій і нижче
якої деформації
земної поверхні
в результаті
підробки
дорівнюють
або менші допустимих
для підроблюваного
об’єкта. Нижче
горизонту
безпечної
глибини гірничі
роботи можуть
виконуватись
без застосування
гірничих чи
конструктивних
заходів охорони
споруд. Б.г.р.
обчислюють
в залежності
від потужності
пласта, який
виймається
при розробці,
допустимих
деформацій
для підроблюваних
об’єктів
та спеціальних
коефіцієнтів,
котрі залежать
від басейну,
де здійснюється
розробка к.к.
Б.г.р. відкладається
по вертикалі
від нижнього
рівня об’єкта,
який підлягає
охороні.
БЕЗПЕЧНА
ПРОМИСЛОВА
ПРОДУКЦІЯ,
*безопасная
промышленная
продукция,
**safe industrial production, ***gefahrlose Industrieproduktion –
продукція,
яка забезпечує
і зберігає
протягом визначеного
строку експлуатації
безпеку робіт.
БЕЗПОЛУМ’ЯНЕ
(БЕЗПОЛУМЕНЕВЕ)
ВИСАДЖЕННЯ,
*беcпламенное
подрывание,
**nonflame blasting; ***flammenloses Schieβien,
flammenloses Sprengen - спосіб
висадження
гірської
породи без
виникнення
полум'я. Полягає
у використанні
енергії інертних
газів (кардокс),
повітря (ердокс,
аеродокс) або
випарів води
сукупно з інертними
газами (гідрокс),
стиснених в
обмеженому
просторі металевого
патрону до
високого заздалегідь
заданого тиску.
Б.в. застосовують
в шахтах,
небезпечних
по газу і пилу;
їх використання
дозволяє механізувати
процес відбійки
вугілля і
слабких порід
в очисних і
підгот. вибоях.
Принцип дії
сучасних патронів
Б.в. оснований
на хім. реакції
порошкоподібного
заряду, реакції
миттєвого
розширення
твердих та
скраплених
газів, в результаті
якої утворюється
значна к-ть
інертних газів,
водяної пари,
вуглекислого
газу і азоту.
За рахунок
цього створюється
високий тиск
(180 МПа). Б.в. може
застосовуватися
і без залучення
хім. реакції
за рахунок
компресорного
нагнітання
повітря до
пневмопатрона.
Див. також гідрокс.
БЕЗРОЗМІРНА
ФІЗИЧНА ВЕЛИЧИНА,
*безразмерная
физическая
величина;
**dimensionless quantity; non-dimentional physical quantity;
***dimensionsloser physikalischer Grad – величина,
в розмірності
якої всі степені
розмірностей
основних величин
дорівнюють
нулю. ДСТУ 2681-94.
БЕЗРОЗМІРНИЙ
ЧАС, *безразмерное
время; **dimensionless time;
***dimensionslose Zeit – у нафтодобуванні
- відношення
накопиченого
відбору рідини
із експлуатаційного
об’єкта до
початкового
балансового
запасу нафти
при пластових
умовах під час
витіснення
нафти водою,
що застосовується
при побудові
характеристики
витіснення
нафти водою.
БЕЗСТОЯКОВИЙ
ПРИВИБІЙНИЙ
ПРОСТІР, *беcстоечное
призабойное
пространство,
**usable space, working space, ***unstempelend Vorortraum,
stempelfreier Abbauraum - простір
в очисній виробці,
обмежений
вибоєм та
переднім рядом
стояків кріплення.
БЕЗСТІЧНА
ТЕХНОЛОГІЯ,
*беcсточная
технология,
**unoverflow technology, ***abflusslose Technologie; Technologie ohne
Abwässer - комплекс
технологічних
методів переробки
мінеральної
сировини,
об'єднаних
замкненим
водообігом,
що виключає
забруднення
навколишнього
середовища.
БЕЗЦІЛИКОВА
ОХОРОНА ГІРНИЧИХ
ВИРОБОК, *бесцеликовая
охрана горных
выработок,
**non-pillar maintenance of mine workings; ***Grubenbausicherung
ohne Kohlenpfeiler - способи
забезпечення
експлуатац.
стану підземних
гірн. виробок,
що проводяться
без охоронних
ціликів вугілля
за рахунок
спеціальних
заходів і кріплення.
Б.о. застосовується
в Україні, Росії,
Чехії, Польщі,
Німеччині,
Бельгії та ін.
Суть Б.о.г.в. полягає
в розташуванні
виробок в
зонах із зниженим
гірничим
тиском або
на межі цих
зон, що створює
сприятливі
умови для їх
підтримки або
використання
таких методів
розробки к.к.,
які забезпечують
гармонійне
просідання
порід поверхні.
Під Б.о.г.в. також
розуміють
безціликове
підтримання
виробок, безціликову
підготовку,
безціликове
виймання пластів.
БЕКЕРЕЛІТ,
*беккерелит,
**becquerelite, ***Becquerelith - мінерал,
водний оксид
урану. Склад:
Са(UO2)6O4 (OH)6*8H2O.
Са заміщується
Ba i K. Сингонія
ромбічна. Спайність
довершена.
Колір темний,
бурштиново-жовтий
до безбарвного.
Риска жовта.
Тв. 2-3. Густина
5,2. Блиск алмазний
до жирного.
Прозорий. Знайдений
у Заїрі разом
з анґлезитом,
содіітом, іантинітом,
кюритом, скупітом
та ін урановими
мінералами.
Утворюється
в результаті
радіоактивного
розкладу уранініту
та іантиніту.
БЕЛЯНКІНІТ,
*белянкинит,
**belyankinite, ***Belyankinit - мінерал,
водний танталоніобат
натрію, кальцію
і цирконію.
Склад: (Ti, Ni, Zr, Ca) (O, OH)2
(1,5-2)H2O. Аморфний.
Зустрічається
в нефелінсієнітових
пегматитах
Кольського
півострова
з мікрокліном,
нефеліном,
егірином. Крім
того, зустрічається
в асоціації
з евдіалітом,
лоренценітом,
ромзаітом і
лампрофілітом.
БЕМІТ, *бемит,
**boehmite, ***Böhmit - мінерал
класу оксидів
і гідрооксидів,
моногідрат
алюмінію. Склад:
AlO(OH). Прозорий,
безбарвний.
Зустрічається
головним чином
в екзогенних
родов. бокситів.
За складом
ідентичний
діаспору. Сингонія
- ромбічна.
Кристалічна
структура
шарувата, в її
основі - чергування
пачок, що
складаються
з двох кисневих
(внутрішніх)
і двох гідроксильних
(зовнішніх)
шарів з атомами
алюмінію в
пустотах. Безбарвний
або білий; часто
забарвлений
механіч. домішками
в жовтуватий,
рожевуватий,
зеленуватий
кольори. Крихкий.
Тв. 3,5-4. Густина
бл. 3,1. Б. г.ч. осадовий
мінерал, утворюється
в корах вивітрювання.
Як осн. компонент
бокситів Б.
використовується
для отримання
глинозему.
Збагачення
включає гравітац.
(відсадка,
концентрація
на столах)
і магнітні
(поліґрадієнтна
сепарація)
методи та флотацію,
іноді - хім.
збагачення
з вилуговуванням.
Від прізвища
німецького
мінералога
І.Бема.
БЕНЗИН,
БЕНЗИНА, *бензин;
**petrol; ***Benzin – суміш
вуглеводнів
різної будови;
безбарвна
горюча рідина
з характерним
запахом, яку
одержують з
нафти. Застосовується
як моторне
паливо, розчинник.
БЕНІТОІТ,
*бенитоит,
**benitoite, ***Benitoit - мінерал,
титаносилікат
барію. Склад:
2[BaTiSi3O9]. Сингонія
гексагональна.
Кристали у
вигляді невеликих
плоских трикутних
подвійних
пірамід. Тв.
6-6,5. Густина 3,6.
Колір сапфірово-синій,
білий або безбарвний.
Блиск скляний.
Крихкий. Прозорий
до напівпрозорого.
Люмінесціює
синім при опроміненні
ультрафіолетом.
Рідкісний.
Знайдений в
асоціації
з нептунітом
у невеликих
натролітових
жилах в серпентиніті
та кристалічних
сланцях в шт.
Каліфорнія
(США). Цінується
як коштовний
камінь.
БЕНСТОНІТ,
*бенстонит,
**benstonite, ***Benstonit - мінерал,
карбонат кальцію,
магнію та
барію. Склад:
3[(Ca, Mg, Mn)7(Ba, Sr)6(CO3)13].
Сингонія
тригональна.
Ромбоедричні
кристали
незмінені або
у зростках,
масивні аґреґати.
Тв. 3-4. Густина
3,6-3,65. Блиск скляний.
Колір білий,
світло-жовтий,
коричневий.
Флуоресціює
жовтим або
червоним. Жильний
мінерал,
зустрічається
разом з кальцитом.
БЕНТОНІТ,
*бентонит,
**bentonite, bentonite clay, mineral soap, ***Bentonit -
різновид
вибілюючих
глин, складаються
в основному
з мінералів
групи монтморилоніту.
До Б. входять
також гідрослюди,
каолініт,
палигорськіт,
цеоліти тощо.
Б. - пластичні
глини високої
якості. Виділяються
3 пром.-генетич.
типи род. Б.:
гідротермально-метасоматичний,
вулканогенно-осадовий
і теригенно-осадовий.
Перші два утворені
в результаті
гідротермального
метасоматозу
або підводного
перетворення
вулканіч.
попелу, туфів
та ін. вулканогенних
і вулканогенно-осадових
порід; третій
тип - перевідкладення
та діагенетичні
зміни продуктів
розмиву кір
вивітрювання
і розкристалізації
колоїдно-дисперсних
продуктів.
Колір Б. - від
білого до
ясно-зеленого
і ясно-синього,
іноді - кремовий,
жовтий, червоний
або коричневий.
Застосовують
Б. в гірничодобувній
пром-сті для
приготування
бурових розчинів,
а також як природний
адсорбент,
наповнювач
і т. і. - в ливарному
виробництві,
чорній металургії,
кераміч. виробництві,
харчовій пром-сті,
медицині і
фармакології,
сільському
господарстві.
Б. є в Україні.
Родовища
лужноземельних
Б. розробляють
у Черкаській
та Закарпатській
областях (Черкаське
та Горбське
род.), відомі
також у Донбасі,
Криму, Придністров’ї.
Запаси Черкаського
род. Б. становлять
104,7 млн. т. За рубежем
Б. відомі в США
(Блек-Хілс,
Сандерс-Дефайанс),
Канаді, Великобританії
та ін. країнах.
Найбільшим
виробником
і гол. експортером
Б. є США, Греція,
Японія, Італія,
Аргентина,
Іспанія. Від
назви місцевості
Бентон у США.
БЕРАУНІТ,
*бераунит,
**beraunite, ***Beraunit - мінерал,
водний фосфат
закисного та
окисного заліза.
Склад:
Fe2+Fe53+(OH)5(PO4)4*4H2O.
Сингонія
моноклінна.
Форми виділення:
друзи, розлистовані
сфероїдні маси,
конкреції.
Тв. 3,5-4. Густина
2,8-3. Блиск скляний.
Колір від
синього і до
червонувато-коричневого.
Риска жовта
до оливкової.
Зустрічається
у вторинних
покладах залізних
руд і як продукт
зміни первинних
фосфатів в
пегматитах.
БЕРҐШЛЯҐ,
*бергшляг,
**rock bump, rock burst, scaling; ***Bergschlag - раптове,
з тріском,
відколювання
шматочків
гірських порід
від стінок
глибоких виробок.
Іноді передує
раптовому
осіданню масивів
породи. Див.
також стріляння
порід.
БЕРҐШТРИХ,
*бергштрих,
***Bergstrich - короткий
штрих, що накреслюється
перпендикулярно
до горизонталі
і позначає
напрям скату
поверхні.
БЕРЕЗИТ,
*березит,
**beresite, ***Beresit – метасоматична
гірська порода,
що складається
з кварцу (25-50%),
альбіту (5-25%),
серициту
(10-15%), карбонату
(до 10%) і збагачена
піритом. Б. -
пошукова ознака
на золоторудні
родовища.
БЕРИЛ, *берилл,
**beryl, ***Beryll - найпоширеніший
мінерал берилію.
Склад: Al2Be3[Si6O18].
Домішки Na, Cs, Rb,
Li, Fe2+, Fe3+, Mn, Mg, H2O, He.
Метасилікат
алюмінію і
берилію кільцевої
будови. Сингонія
гексагональна.
Густина 2,63-2,91.
Твердість
7-8. Блиск скляний.
Забарвленням
виділяють
відміни Б.: аквамарин
- зеленувато-блакитний,
смарагд -
яскраво-зелений
та ін. Зустрічається
у ґранітних
пегматитах,
ґрейзенах
і гідротермально-пневматолітових
жилах, зв’язаний
з кислими виверженими
гірськими
породами. Б.
з пегматитів
представлений
г.ч. натрієвими,
натрієво-літієвими,
літієво-цезієвими
різновидами.
Найменша к-ть
домішок характерна
для Б. з кварцових
жил, кварц- і
флюорит-мусковітових
ґрейзенів.
Деякі з відмін
Б. - дорогоцінне
каміння. Найбільш
відомі пегматитові
родов. Б.: Бернік-Лейк
(Канада), Блек-Хілс
(США), Мінас-Жерайс,
Боа-Вісту (Бразилія).
Дрібно- і тонковкраплені
руди Б. збагачуються
флотацією.
В укр. наук.
літературі
вперше описаний
в лекції "Про
камені та геми"
Ф.Прокоповича,
яка читалася
в Києво-Могилянській
академії в
1705-1709 рр. Б. в Україні
зустрічається
у ґранітних
пегматитах
на півн. заході
Українського
щита і у Приазов’ї.
БЕРИЛІЄВІ
РУДИ, *бериллиевые
руды; **beryllium ores; ***Beryllerze -
природні мінеральні
утворення, що
містять берилій.
Bе міститься
в рудах гол.
чином в формі
власних мінералів,
а також у вигляді
ізоморфної
домішки (до
1-2%) в породотвірних
мінералах.
Головні мінерали,
що входять до
складу Б.р.: берил
(14,1 % ВеО), фенакіт
(42-45%), бертраніт
(40-42%), гельбертрандит
(32-35%), хризоберил
(18-20%), гельвін-ґентгельвін-даналіт
(10-12%), евклаз (16-17%)
і лейкофан
(10-12%). Мінерали,
в складі яких
Be може розсіюватися
у вигляді ізоморфної
домішки, -
везувіан (до
1-4% ВеО) і маргарит
(до 3%). Водночас
з Б.р. вилучають
W, Мо, Sn, Та, Li, Cs, Rb і ін.,
а хвости збагачення
Б.р. є сировиною
для кераміч.
і буд., пром-сті.
Родов. Б.р. в
більшості
випадків мають
ендогенне
постмагматичне
походження
і пов'язані з
областями
поширення
масивів лейкократових
ґранітів і
сублужних
ґранітоїдів.
Відомо 7 гол.
рудних формацій
Б. р.: 1 - берилоносні
ґранітні пегматити;
2 - фенакіт-ґентгельвінові
полевошпатові
метасоматити;
3 - гельвінові
і хризоберилові
апоскарнові
ґрейзени; 4 -
слюдяні ґрейзени
і кварцові жили
з берилом,
рідко з бертрандитом;
5 - слюдо-флюоритові
ґрейзени, зони
прожилок і
мінералізовані
зони дроблення
з берилом,
хризоберилом,
фенакітом
серед карбонатних
товщ, осадово-метаморфіч.
і магматичних
гірських порід
підвищеної
основності;
6 - флюоритові
метасоматити
і полевошпат-кальцитові
прожилки з
фенакітом,
бертрандитом,
евдідімітом
та ін. берилієвими
мінералами
серед карбонатних
порід в приконтактових
зонах дрібних
склепінь
ґраносієнітів;
7 - флюоритизовані
ріолітові туфи
з гельбертрандитом.
Рудні тіла
різноманітні
за морфологією:
пошарові пласти,
рудні штоки,
стовпи, трубоподібні
поклади, круті
і пологі жили.
Род. Б.р. зосереджені
в США, Бразилії,
Аргентині,
Мексиці, ПАР,
Намібії, Мозамбіку,
Зімбабве, Уганді,
Мадагаскарі,
Індії, Португалії.
Геогр. розподіл
світових запасів
нерівномірний:
61 % належить Америці
(з них 42% Бразилії,
по 8% США і Аргентині),
бл. 20% - Азії, 16% - Африці,
3% - Австралії.
Зах. Європа
майже позбавлена
Б.р. Найбільш
перспективне
джерело Be - комплексні
руди пневматоліто-гідротермальних
род., в яких
берилієві
мінерали представлені
бертрандитом
і фенакітом
в поєднанні
з флюоритом.
Найбільш поширена
схема збагачення
Б.р. включає
флотацію слюди
і польового
шпату з подальшою
флотацією
фенакіту і
бертрандиту,
вміст ВеО в
концентраті
3-11%, вилучення
75-90%.
БЕРИЛІЙ,
*бериллий,
**berillium; ***Beryllium - хімічний
елемент. Символ
Be, ат. н. 4, ат. маса
9,01218. Має один
стабільний
ізотоп Ве.
Відкритий в
1798 р. франц. хіміком
Л.Вокленом у
вигляді оксиду
ВеО, виділеного
з берилу. Б. - легкий
світло-сірий
метал. Густина
1844 кг/м3, t плавлення
1284оС. Кларк
6·10-4% за масою.
Б. - типовий
амфотерний
елемент з
високою хім.
активністю;
компактний
Б. стійкий на
повітрі завдяки
утворенню
плівки ВеО. При
нагріванні
сполучається
з киснем, галогенами
та ін. неметалами.
Розчинний в
лугах і більшості
кислот. При
високих т-рах
Б. взаємодіє
з більшістю
металів, утворюючи
бериліди.
Розплавлений
Б. взаємодіє
з оксидами,
нітридами,
сульфідами,
карбідами.
Леткі сполуки
Б. і пил, що містить
Б., токсичні.
Відомо 54 берилієві
мінерали,
найважливіші
– берил, фенакіт,
бертрандит,
гельвін. Заг.
запаси Б. в рудах
бл. 400 тис.т. Застосовують
у сплавах берилію
для конструкцій
надзвукових
літаків, ракет,
космічних
апаратів тощо.
В ядерній техніці
Б. - джерело
нейтронів.
БЕРІАСЬКИЙ
ЯРУС, БЕРІАС,
**берриасский
ярус, берриас;
**Berriassian, ***Berrias, Berriasien, Berriasium – нижній
ярус нижнього
відділу крейдової
системи.
БЕРКЕЇТ,
БЬОРКЕЇТ,
*бёркеит, **burkeite,
***Burkeit - мінерал,
сульфаткарбонат
натрію. Склад:
Na6(SO4)2 CO3. Рідкісний.
Виявлений у
бурому борошні
глин в р-ні о.
Сірлз-Лейк
(шт.Каліфорнія,
США) разом з
кальцитом,
галітом, гейлюситом,
тихітом, троною,
сульфогалітом
і бурою.
БЕРМА,
*берма, **bench, banguette, berm;
***Berme - 1) При підземній
розробці
родовищ - смуга,
яка прилягає
до контуру
об'єкта, що
охороняється
від впливу
гірничих
робіт, зовнішня
межа якої є
початковою
для побудови
запобіжного
цілика. Ширина
Б. в залежності
від типу родовища
і категорії
охорони знаходиться
в межах 2-20 м. 2) При
відкритій
розробці родов.
- горизонтальний
або слабкопохилий
майданчик на
неробочому
борті або неробочій
ділянці борту
кар’єру, який
розділяє суміжні
за висотою
уступи. Розрізнюють
Б. запобіжну
і транспортну.
Запобіжна Б.
призначена
для підвищення
стійкості і
зменшення
генерального
кута укосу
борту кар'єра,
а також для
запобігання
випадковому
випадінню
шматків породи
на розташовані
нижче уступи.
Ширину охоронної
Б. приймають
0,1-0,2 висоти уступу,
але не менше
розміру, достатнього
для розташування
на Б. обладнання
для навантаження
і транспортування
кусків породи,
що впали. Транспортна
Б. призначена
для розміщення
трансп. шляхів,
які з'єднують
робочі майданчики
уступів з
капітальними
траншеями.
Транспортну
Б., яка поєднує
декілька уступів,
називають
з’єднувальною.
Частина верхнього
майданчика
уступу, ширина
якого дорівнює
розміру основи
призми обвалення,
називається
Б. безпеки.
БЕРНУЛЛІ
РІВНЯННЯ,
*Бернулли уравнение;
**Bernoulli`s theorem; ***Bernulligleichung – рівняння
гiдромеханiки,
яке визначає
зв'язок мiж швидкiстю
v рiдини, тиском
p в нiй та висотою
h частинок над
площиною вiдлiку.
Встановив його
у 1738р. Д. Бернулi.
Для елементарного
ламiнарного
струменя iдеальної
нестисливої
рiдини Б.р. має
вигляд:
const
або
const,
де ρ - густина
рiдини; g – прискорення
вiльного падiння.
В останньому
рiвняннi всi члени
мають розмiрнiсть
тиску; p - статичний
тиск;
- динамiчний
тиск; h ρ g
- ваговий тиск.
Якщо такi рiвняння
записати для
двох перерiзiв
течiї, то матимемо:
.
Для горизонтальної
течiї першi члени
зліва і справа
цього рiвняння
вiдпадуть i воно
набере вигляду: ,
тобто в усталенiй
горизонтальнiй
течiї iдеальної
нестисливої
рiдини в кожному
її перерiзi сума
статичного
i динамiчного
тисків буде
сталою. Отже,
в тих мiсцях
течiї, де швидкiсть
рiдини бiльша
(вузькi перерiзи),
її динамiчний
тиск збiльшується,
а статичний
зменшується.
На цьому явищi
основана дiя
струминних
насосiв, ежекторiв,
витратомiрiв
Вентурi i Пiко,
пульверизаторiв.
Б.р. є наслiдком
закону збереження
енергiї. Якщо
ж рiдина не iдеальна,
то її механiчна
енергiя розсiюється
i тиск вздовж
трубопроводу,
по якому тече
така рiдина,
спадає. Для
реальної в’язкої
рідини в правій
частині рівнянь
щодо тиску,
треба дописати
величину втрат
тиску Δрвт
на гідравлічний
опір рухові.
Б.р. широко
використовують
для розв'язування
багатьох гiдравлiчних
задач у нафтогазовiй
справi.
БЕРТ’ЄРИН,
*бертьерин,
**berthierine, ***Berthierin - мінерал,
гідроксилалюмосилікат
заліза та
магнію. Склад:
(Fe2+, Fe3+, Mg)2-3 (Si,
Al)2O5(OH)4. Сингонія
моноклінна.
Складає пласт
залізної руди
у Аянжі (деп.
Мозель), зустрічається
в рудах Шампані,
Бургундії,
Лотарингії
(Франція). Залізна
руда.
БЕРТРАНДИТ,
*бертрандит,
**bertradite, ***Bertrandit – мінерал,
Be4(OH)2[Si2O7].
Діортосилікат
берилію острівної
будови. Вміст
ВеО 34,5-41,6%. Сингонія
ромбічна.
Структура
представлена
пов'язаними
один з одним
шарами здвоєних
тетраедрів.
Утворює дрібні
пластинчасті
кристали,
радіально-променисті
і снопоподібні
аґреґати,
зерна. Характерні
двійники.
Безбарвний,
білий, рідше
рожевий, жовтий;
прозорий. Спайність
довершена.
Крихкий. Тв. 6.
Густина 2,54-2,6.
Широко поширений
в гідротермальних
берилієвих
родовищ (в асоціації
з флюоритом,
фенакітом,
кварцом, польовим
шпатом та
інш.) і берилійвмісних
ґранітних
пегматитах
як продукт
зміни берилу.
Зустрічається
в кварц-вольфраміт-молібденітових
жилах, ґрейзенах
і пегматитах
нефелінових
сієнітів.
Зустрічається
також у пегматитових
жилах разом
з берилом,
турмаліном,
гердеритом
та інш., іноді
в порожнинах
у вигляді
псевдоморфоз
по берилу.
Б. - один з головних
берилієвих
мінералів.
Осн. метод
збагачення
- флотація при
рН 8,3, а також
комбінована
переробка, що
передбачає
отримання з
бідних руд
флотоконцентрату,
змішування
його з багатою
рудою, содою,
фтористим
натрієм та
вилуговування
берилію з
отриманням
гідроокису
та інш. сполук
Be. Від берилу
Б. відділяється
магнітною
сепарацією.
БЕСКИДИ
– система гірських
хребтів у півд.
смузі Карпат,
в межах Польщі,
України, Чехії
та Словаччини.
Простягається
між долинами
річок Морави
та Мизунки.
Довжина понад
300 км. Висота до
1725 м.- (г. Баб’я). Б.
східні розташовані
на Львівщині
смугою завдовжки
понад 100 км, завширшки
до 18-30 км. Висоти
800-1000 м. (макс. 1362 м. –
г. Магура). Корисні
копалини: поклади
нафти, озокериту,
калійної солі,
буд. матеріалів
тощо. Численні
джерела мінеральних
вод.
БЕТА-РАДІОАКТИВНІСТЬ,
*бета-радиоактивность,
**beta radioactivity, ***Betaradioaktivität - перетворення
атомних ядер
ізотопів одних
хімічних
елементів
на інші внаслідок
випромінювання
бета-частинок.
Інша назва -
бета-розпад.
БЕТА-СПЕКТРОМЕТР,
*бета-спектрометр,
**beta spectrometer, ***Beta-Spektrometer - прилад,
за допомогою
якого досліджують
спектр (розподіл
за енергією)
бета-частинок.
БЕТА-ЧАСТИНКИ,
*бета-частицы,
**beta-particle, ***Betateilchen - електрони
й позитрони,
що їх випускають
атомні ядра
деяких радіоактивних
речовин.
БЕТАФІТ,
*бетафит, **betafite,
***Betafit - мінерал,
танталоніобат
урану. Склад:
(Са, Na, U)2(Ti, Nb, Ta)2O6(O,
OH, F). Сингонія
кубічна. Кристали
октаедричні,
іноді додекаедричні.
Тв. 4-4,5. Густина
3,7-5. Колір
зеленувато-коричневий.
Блиск восковий
до скляного.
Метаміктний.
Крихкий. Знайдений
у пегматитах
на Мадагаскарі,
в Сибіру і в
Норвегії. Асоціює
з пірохлором.
БЕТОНІТ,
*бетонит, **concrete
block, pre-cast concrete segment; ***Betonit, Betonformstein -
елемент кріплення
гірничої
виробки, що
уявляє собою
бетонний камінь
прямокутної
форми масою
до 45 кг.
БЕТОНІТОВЕ
КРІПЛЕННЯ -
Див. кріплення
бетонітове.
БЕТОННЕ
КРІПЛЕННЯ -
Див. кріплення
бетонне.
Б’єф, *бъеф;
**pool, reach race; ***Haltung, Kanalstufe, Bief – ділянка
водоймища,
річки, каналу
вище або нижче
водонапірної
споруди (греблі,
шлюзу і т. ін.).
Розрізняють
верхній Б., нижній
Б. і роздільний
Б.
Б’ЄФ ВЕРХНІЙ,
*бъеф верхний;
**head water, upper pool, upper reach, upstream wall; ***Oberwasser,
obere Haltung, Oberstau – ділянка
рухомої води
або води, яка
перебуває в
спокої, що розміщена
перед водонапірною
спорудою.
Б’ЄФ НИЖНІЙ,
*бъеф нижний;
**downstream, tail-water, downstream wall; ***Unterwasser, untere
Haltung – ділянка
рухомої води
або води, розміщеної
за водонапірною
спорудою.
БІБЛІОГРАФІЯ
ГІРНИЧА, *библиография
горная, **mine bibliography;
***Bergbaubibliographie - галузь
наук.-практич.
діяльності,
основним завданням
якої є інформація
про друковані
праці з гірничої
справи (книги,
статті, патенти,
стандарти,
депоновані
рукописи, дисертації
та ін.). Перші
книги з гірничої
справи з'являються
в Європі у XV ст.
В кінці XVІІІ -
на поч. ХІХ ст.
випускаються
перші галузеві
журнали. Так,
у Франції у
1794-1815 виходив гірн.
журн. "Journal des mines", з
1816 - "Annales des mines". У Росії
в 1825 - "Горный
журнал". Перший
значний бібліографіч.
посібник з
гірництва
виданий у 1798 -99
рр. в Німеччині
(Gаtterer С. W. J. Allgemeines Repertorium der
minera-logischen bergwerks-und salzwerkwis-senschaftlichen Literatur,
Bd. 1-2, Giessen). В Україні
першою помітною
спеціальною
роботою з гірництва
був трактат
Ф.Прокоповича
"Про корисні
копалини"
(1705-1709 рр.), ряд гірничих
термінів описаний
у першому
вітчизняному
друкованому
тлумачному
словнику "Лексикон
славенороський
та імен толкування"
Памви Беринди
(1627, Київ). Провідне
місце в системі
сучасної поточної
інформації
займає реферативний
журнал "Горное
дело" (Росія).
У Великобританії
випускається
"International petroleum abstracts" (з 1973) і
"Journal of the Institute of petroleum" (з 1914), у
Франції видана
бібліографія
М. Agout Bibliographie des livres, theses et conferences
relatifs а l'industrie du petrole" (1949). У США
виходить покажчик
з газової пром-сті
"Gas abstracts" (з 1945); там же
виданий довідник
"А Guide to information sources in mining, minerals, and
geosciences", ed. by S. R. Kaplan (1965). Література
з усіх питань
гірничої справи
найбільш повно
відображена
в бібліографіч.
pозділі журналу
"Glückauf" (Німеччина,
1865), ‘Erdöl und Kohle" (Німеччина,
1848), реферативних
журналах США,
Великої Британії,
Канади. Цінні
наукові фонди
має Фрайберзька
гірнича академія
(Німеччина),
Шемницький
меморіальний
музей (Мішкольц,
Угорщина),
Національна
гірнича Академія
України (Дніпропетровськ)
та ін.
БІГУНИ,
*бегуны, **runner, roll,
***Kollergang - машина
(чавунна чаша
з обертовими
масивними
котками) для
тонкого подрібнення
та змішування
матеріалів
шляхом їх
роздавлювання
та часткового
стирання. Б.
бувають безперервної
та періодичної
дії, сухого та
мокрого подрібнення.
Має масивні
обертові котки,
що закріплені
на хрестовині
і котяться по
дну чавунної
чаші. Продуктивність
вітчизняних
Б. 0,5-10 т/год (сухе
подрібнення)
і 10-30 т/год (мокре
подрібнення).
Найбільш потужні
закордонні
Б. мають продуктивність
до 500 т/год. Б.
застосовують
в гірничорудній
пром-сті та
пром-сті буд.
матеріалів,
при амальґамації
руд.
БІДНА РУДА,
*бедная руда,
**second-class ore, poor(law-grade, lean) ore; ***armes
(geringhaltiges) Erz; Erzarmes, Erzgeringwertiges - руда,
в якій вміст
корисного
компоненту(тів)
значно нижчий
від середнього
вмісту по
родовищах,
що розробляються.
БІКІТАЇТ,
*бикитаит,
**bikitaite, ***Bikitait - мінерал,
водний алюмосилікат
літію. Склад:
2 [LiAlSi2O6*H2O]. Сингонія
моноклінна.
Густина 2,29. Тв.
6,5. Безбарвний
до білого.Блиск
скляний. Форми
виділення:
псевдоромбічні
кристали,
масивні аґреґати.
Вперше знайдений
в Зімбабве
(Бікіта) Зустрічається
в пегматитах.
БІКСБІЇТ,
*биксбиит,
**bixbyite, ***Bixbyit - мінерал,
оксид марганцю.
Склад: γ* Mn2O3.
Сингонія
кубічна. Тв.
6-6,5. Густина 4,9.
Колір чорний.
Поліморфний
з браунітом.
Знайдений з
топазом у
пустотах в
ріолітах хр.
Томас-Рейндж
(шт. Юта, США).
БІЛА СВИНЦЕВА
РУДА - те ж саме,
що й церусит.
БІЛОКОРОВИЦЬКИЙ
КРЯЖ – височина
у півн. частині
Житомирської
області. Простягається
у півн. – сх. напрямі
на бл. 25 км. Ширина
1,5-6 км. Являє собою
денудаційне
останцеве
пасмо, що підноситься
над навколишньою
місцевістю
на 20-25 м. Б.к. складений
кварцитами.
Форми рельєфу
денудаційні.
БІЛОЦЕРКІВСЬКО-ОДЕСЬКИЙ
ТЕКТОНІЧНИЙ
БЛОК – структурно
відокремлена
складова частина
Українського
щита. Охоплює
басейн сер.
течії Південного
Бугу та верхів’я
р. Росі (Київську,
Житомирську,
Вінницьку,
Черкаську,
Одеську області).
Межі Б.-О.т.б.
визначаються
глибинними
Немирівським
і Тальнівським
розломами.
Складений г.ч.
ґранітоїдами.
Архейські
високометаморфізовані
утворення –
амфіболіти,
ґнейси, кварцити,
мармури та
ін., які зазнали
інтенсивної
ґранітизації,
збереглися
у вигляді невеликих
реліктових
тіл. З ґранітоїдами
пов’язані
родовища буд.
матеріалів,
зокрема облицювального
каменю (Київська
та Черкаська
обл.), мінер.
радіоактивних
вод (Біла Церква
та Миронівка),
численні прояви
каоліну (Черкаська
обл.), з метаморфічними
комплексами
– родовища
графіту
(Заваллівське
род.) та зал.
руд (Савранське,
Ананьївське
у Одеській
обл.).
БІЛЬЧЕ-ВОЛИНСЬКА
ЗОНА – тектонічна
структура,
периферійна
частина Передкарпатського
прогину. Складена
міоценовими
моласами,
укладеними
глинами,
пісковиками,
ґіпсами й
ангідритами.
Корисні копалини:
природні горючі
гази (Більче-Волицьке,
Рудківське,
Дашавське та
ін. родовища),
самородна
сірка (Передкарпатський
сірконосний
басейн).
БІНАРНИЙ,
*бинарный,
**binary, ***binär - подвійний,
двоїстий, той,
що складається
з двох частин;
б і н а р н і с п
л а в и – сплави
з двох компонентів
(металів, або
металу і неметалу);
б і н а р н а суміш
вугілля - суміш
двох марок
вугілля, що
збагачуються
разом у кількісному
співвідношенні,
яке прийнятне
за умовами
ефективного
використання
цієї суміші
в складі коксової
шихти (за
показниками
здатності шихти
до коксування).
Бінарна
система,
*бинарная система;
**binary system; ***binares System – система,
що складається
з двох частин,
елементів,
напр. з нафти
і вільного
газу.
БІНДГЕЙМІТ,
*биндгеймит,
**bindheimite, ***Bindheimit - мінерал,
водний антимонат
свинцю. Склад:
8[Pb2Sb2 O6(O,OH)]. Сингонія
кубічна. Землисті
маси і кірки.
Тв. 4-4,5. Густина
4,6-5,6. Блиск смоляний
до землистого.
Колір жовтий,
коричневий,
сірий, білий
або зеленуватий.
Зустрічається
в зоні окиснення
стибійсвинцевих
руд.
БІНІТ, *биннит,
**binnite, ***Binnit - мінерал,
різновид
тенантиту
(тенантит
срібло-цинковистий).
Містить 1,5% Ag i до
8 % Zn. Інша назва
– сарторит.
БІОГЕННІ
ГІРСЬКІ ПОРОДИ,
*биогенные
горные породы,
**biogenic rocks, organic rocks, biolithes; ***biogene Gesteine,
organogene Gesteine, Biolithe – осадові
г.п., які складаються
з продуктів
життєдіяльності
тварин та рослин,
або являють
собою їх залишки,
які не розклалися.
За речовинним
складом виділяють
карбонатні
(вапняки коралові,
форамініферові,
коколітові,
ракушняки
та ін.), кременисті
(діатоміт,
спонголіт,
радіолярит
та ін.), фосфатні
(ракушняки
з фосфатних
черепашок,
скупчення
кісток, гуано)
породи, викопне
вугілля та
горючі сланці.
Син. – біоліти
(див. біоліт).
БІОГЕОХІМІЧНІ
ПОШУКИ, *биогеохимические
поиски, **biogeochemical search;
***biogeochemisches Suchen – пошуки,
основані на
вивченні аномальних
концентрацій
хім. елементів
в продуктах
біосфери з
метою виявлення
родов. к.к. Вперше
Б.п. запропоновані
в 1920-х рр. визначним
українським
вченим В.І.Вернадським.
В залежності
від різновиду
живої речовини
розрізняють
фітогеохімічні,
торфогеохімічні,
зоогеохімічні
Б.п.
БІОГЕОХІМІЯ,
*биогеохимия,
**biogeochemistry, ***Biogeochemie - наука,
що вивчає хімічний
склад живих
організмів
та їх участь
у геохімічних
процесах. Основи
Б. заклав В.І.Вернадський
у 1920-х роках. Зокрема
Б. розглядає
розкладення
органічних
речовин, що
пов’язано з
виникненням
ґрунтів, мулу,
осадових гірських
порід, покладів
вугілля, нафти
і горючих газів.
БІОКОНВЕРСІЯ,
*биоконверсия;
**bioconversion; ***Biokonversion – біологічний
процес трансформації
бактеріями
і грибами (мікро-
та макроміцети)
високомолекулярних
вуглецевих
сполук. Б. твердих
горючих копалин
здійснюється
з метою біогазифікації,
біовилуговування,
скраплення
вугілля, окиснення
метану, а також
для вилучення
концентратів
поліметалів
з розсипів.
В.М. Шевкопляс.
БІОКОРОЗІЯ,
*биокоррозия;
**biocorrosion; ***Biokorrosion; Biorosten; Biozerstörung –
корозія металів,
спричинювана
мікроорганізмами
або продуктами
їх життєдіяльності.
БІОЛІТ,
*биолит, **biogenic rock,
biolithе, ***Вiolith – гірська
порода, що
складається
з різних органічних
залишків. Б.
поділяють на
горючі (каустобіоліти)
- буре та кам’яне
вугілля, торф
та ін. та негорючі
– крейда, вапняк,
діатоміт тощо.
БІОСТЕЛ
– Див. біостроми.
БІОСТРОМИ,
*биостромы;
**biostromes;***Biostrome - лінзи
гірських порід
значної довжини
(десятки і сотні
м), складені
біогермними
вапняками.
За життя організмів
вони являли
собою банку,
що підводилася
над дном басейну.
Сукупність
послідовно
наростаючих
в розрізі (в
часі) Б. наз.
біостромовим
масивом, або
біостелом.
БІОТИТ,
*биотит, **biotite,
***Biotit - мінерал
класу силікатів
(алюмосилікат
шаруватої
будови). Збагачений
залізом член
ізоморфного
ряду KFe3 (OH, F)2
[AlSi3O10], який
належить до
групи триоктаедричних
слюд (залізисто-магнезіальна
слюда). Колір
від жовтого,
бурого до чорного.
Склад і властивості
змінюються
від залізистого
різновиду -
лепідомелану
до магніїстого
різновиду -
флогопіту.
Сингонія
частіше моноклінна.
Густина 3,02-3,12.
Твердість
2-3,5. Блиск скляний.
Важливий
породотвірний
мінерал магматичних,
метаморфічних
і метасоматичних
порід. Використовують
як електроізоляційний
матеріал, для
виготовлення
фарби. Від прізвища
французького
вченого Ж.- Б.
Біо.
БІОФІЛЬТР,
*биофильтр,
**biological filter, ***biologisches Filter - споруда
для біологічного
(з застосуванням
мікроорганізмів)
очищення побутових
і промислових
стічних вод.
БІРМІТ,
БУРМІТ, *бирмит,
**birmite, ***Birmit – темно-бурий,
червонуватий
або жовтий
різновид бурштину
(янтарю). Cклад
у %: С – 80,05; Н – 11,50; О –
8,43%; S – 0,02; зола 0,2-0,6. Тв.
2,5-3,5. Густина
1,03-1,09. Зустрічається
у Верхній Бірмі.
БІРЮЗА,
*бирюза, **turquoise
(biryusa), ***Türkis, Kallait – мінерал.
Склад: Cu Al6
[(OH)2(PO4)]4 4H2O.
Домішки: Si, Са,
Sr, в менших кількостях
- Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg та
ін. Гіпергенний
мінерал класу
фосфатів.
Сингонія
триклінна.
Густина 2,6-2,84.
Твердість
5,5-6,5. Колір зелений,
голубий, зелено-сірий.
Блиск восковий.
Утворюється
при екзогенних
процесах разом
з бурими залізняками,
халцедоном,
каолінітом
та іншими вторинними
мінералами
в мідних родовищах.
Б. досить крихка.
Виникає г.ч. в
областях з
аридним кліматом.
Дорогоцінний
камінь. Гол.
родовища:
Бірюзакан,
Півн. Таджикистан;
Нішапур, Іран;
Вілла-Гроув,
Серріллос, США.
БІСЕКТОР,
*бисектор,
**besector - два вертикальних
штрихи сітки
ниток візирної
труби маркшейдерського
або геодезичного
приладу, які
сумісно використовують
для візування
на ціль шляхом
введення її
в проміжок між
штрихами.

БІСКВІТ,
*бисквит, **stear
plate, Biskuit - 1) Порцелянові
пластинки, на
яких визначають
колір риси
мінералів. 2)
Не покритий
поливою фаянс.
Відомий в Європі
з ХУІІІ ст.
БІСМАЛІТИ
- Див. інтрузія.
БІСМІТ,
*бисмит, **bismite, ***Bismit
– 1) Мінерал,
триоксид вісмуту.
Склад: Bi2O3.
Сингонія
моноклінна.
Густина 8,6. Масивні
аґреґати,
кірочки. Колір
сірувато-зелений
до жовтого.
Продукт окиснення
бісмутових
руд. Зустрічається
в Калаві (Болівія).
2) те ж саме, що
й бісмут самородний.
БІСМОКЛІТ,
*бисмокліт,
**bismoclite, ***Bismoclit - оксихлорид
бісмуту. Склад:
2[BiOCl]. Густина
7,36. Тв. 2-3. Кремово-білий,
сіруватий,
жовтувато-коричневий.
Просвічує в
дрібних зернах.
Вторинний
мінерал, який
утворюється
при зміні бісмутину
або самородного
бісмуту. Асоціює
з ярозитом,
алунітом,
церуситом,
вісмутином,
йодаргіритом.
БІСМУТ,
*висмут, **bismuth;
***Wismut - хімічний
елемент, символ
Вi, ат. н. 83; Ат. м.
208,980.; сріблясто-рожевий
метал. Вміст
Б. в земній
корі 1,7х10-5мас.%.
Відомо понад
100 мінералів
Б. Осн. пром.
значення мають
самородний
бісмут, бісмутин
і сульфосолі
Б. У зоні гіпергенезу
ці мінерали
переходять
у важкорозчинні
гідроокиси
і основні карбонати
Б. Осн. форма
присутності
Б. у вивержених
породах - власна
акцесорна
мінералізація.
Найбільш значні
концентрації
Б. відмічені
в кислих породах.
Відносно збагачені
Б. продукти
пізніх фаз
кристалізації
магми. Власне
бісмутові
родов. рідкісні
і невеликі за
масштабами.
Супутня бісмутова
мінералізація
виявлена в
рудах практично
всіх високо-
і середньотемпературних
род. W, Sn, Мо, Cu, Pb, Аu, Co.
Бісмут застосовується
в металургії
для виготовлення
легкоплавких
сплавів, фармацевтичній
та хімічній
пром-сті, атомній
енергетиці,
електроніці,
скляній і керамічні
пром-сті.
БІСМУТ
САМОРОДНИЙ,
*висмут самородный,
**native bismuth; ***gediegenes Wismut - мінерал
класу самородних
елементів,
Bi. Має незначні
домішки Sb, Pb, Те,
As, S та ін. Сингонія
триклінна.
Колір Б. с.
сріблясто-білий,
з рожевуватим
відтінком на
свіжому зламі
і коричневим
на старому;
характерні
жовтувато-червоні
розводи. Легко
ріжеться ножем.
Спайність
довершена в
одному напрямі.
Тв. 2,5. Густина
9,75 ± 0,05. Легкоплавкий
(270оС). Б.с. - типовий
напівметал;
питомий електрич.
опір бл. 1,2х10-6 Ом·м
і сильно залежить
від домішок.
Б.с. - гідротермальний
мінерал, входить
до складу бісмутових
руд. Збагачується
аналогічно
бісмутину.
Б.с. відносно
рідко утворює
пром. скупчення,
подібні тим,
які виявлені,
напр., у Рудних
горах, в Болівії
і Австралії.
БІСМУТИН,
*висмутин,
**bismuthine, bismuthinite, bismuth glance, ***Bismuthinit -
мінерал класу
сульфідів,
підкласу простих
сульфідів,
сірчистий
бісмут. Склад
Bi2S3. Непрозорий,
сріблясто-білий
з металічним
блиском. Вміст
Bi до 81%. Часто присутні
домішки Pb (до
5%), Cu (до 3,2%), іноді Sb
(до 2,4%), Se (до 8,8% в
селенобісмутині).
Сингонія
ромбічна. Колір
від олов'яно-білого
до свинцево-сірого,
іноді з жовтуватими
або синюватими
розводами.
Блиск металічний.
Ріжеться ножем.
Спайність
довершена в
одному напрямі.
Тв. 3,5. Густина
6,8. Б. - напівпровідник
n-типу. Питомий
електричний
опір складає
в середньому
5,7х102 Ом*м. Б. -
гідротермальний
мінерал;
зустрічається
в жильних
олов'яно-вольфрамових
родов. і ґрейзенах,
в скарнах, в
арсено-бісмутових,
мідно-бісмутових,
золото-бісмутових
родов., іноді
в пегматитах.
Характерний
для олов'яних
родов. Болівії
і олов’яно-свинцево-цинкових
родов. Японії.
Б.- гол. мінерал
бісмутових
руд, але великі
скупчення Б.
зустрічаються
рідко. Бісмутова
руда. Осн. метод
збагачення
- флотація.
БІСМУТИТ,
*висмутит,
**bismuthite, ***Bismuthite – карбонат
бісмуту шаруватої
будови. Склад:
Bi2[O2CO2]. Сингонія
тетрагональна.
Утворює порошкоподібні
та землисті
маси. Густина
6,1-7,7. Тв. 2,5-3,75. Риска
сіра. Продукт
вивітрювання
бісмутину.
БІСМУТОВІ
РУДИ, *висмутовые
руды, **bismuth ores;
***Wismuterze - природні
мінеральні
утворення, що
містять бісмут
в кількостях,
при яких економічно
доцільне його
вилучення. Крім
власне Б.р.,
виділяють
бісмутовмісні
руди - руди
кольорових
і благородних
металів, в
яких бісмут
є попутним або
одним з складових
компонентів.
Бісмут знаходиться
в рудах г.ч. у
формі власних
мінералів,
меншою мірою
- у вигляді домішки
у ґаленіті
і сурм’яних
сульфосолях.
У природі відомо
понад 60 рудних
бісмутових
мінералів,
з них основні:
бісмут самородний
(містить 95,9-99,9%
Bi), бісмутин
(81,3% Bi), козаліт
(42% Bi), айкініт (36,3%
Bi), тетрадиміт
(59,27% Bi), телуробісмутит
(52% Bi), бісміт (89,7%
Bi), бісмутит
(76,5-91,4% Bi). Родовища
Б.р. розрізняють
ендогенні
та екзогенні.
Гол. ендогенні
родов. Б.р. -
постмагматичні,
генетично
пов'язані з
ґранітоїдними
комплексами.
Осн. значення
мають бісмутовмісні
руди (0,001-0,1% Bi) вольфрамових,
олов'яних, мідних,
золоторудних
і свинцево-цинкових
родов., г.ч. ґрейзенової,
скарнової,
високотемпературної
гідротермальної
групи (Казахстан,
Забайкалля,
Китай); скарново-шеєлітові
(Росія і Півд.
Корея); мідноскарнові
- США; скарново-поліметалічні
(Країни Сер.
Азії, Росія,
Мексика); оловосульфідні
(Болівія);
мідно-золоторудні
(Австралія);
мідні і свинцеві
(Японія); поліметалічні
(Перу).
БІСМУТОТАНТАЛІТ,
*бисмутотанталит,
**bismutotantalite, ***Bismutotantalit - мінерал,
танталат бісмуту.
Склад: BiTaO4.
Домішки: Nb –
до 15%. За інш. даними
тантал може
заміщатися
ніобієм. Густина
8,7-8,9. Тв. 5-5,5.Сингонія
ромбічна. Риса
жовто-бура,
жовта. Колір
смолянисто-чорний,
бурий, у шліфах
безбарвний.
Рідкісний.
Зустрічається
в пегматитах
разом з турмаліном,
каситеритом,
мусковітом
на родовищі
Тамба-Гілл
(Уганда).
БІТОВНІТ,
*битовнит,
**bytownite, ***Bitownit – мінерал,
алюмосилікат
кальцію і
натрію з групи
польових
шпатів, проміжна
відміна ізоморфного
ряду плагіоклазів.
Склад: (Ca,Na)[(Al,Si)AlSi2O8].
Ca, Na частково
заміщується
К. Сингонія
триклінна.
Форми виділення:
зерна неправильної
форми, масивні
аґреґати. Тв.
6. Густина 2,7.
Блиск скляний
до перламутрового.
Колір білий
до темносірого.
Риска біла.
Вперше знайдений
у Бітауні (нині
Оттава, Канада).
Зустрічається
в основних
інтрузивних
і ефузивних
породах. Рідкісний.
БІТУМИ,
*битумы, **bitumens,
***Bitumen - 1) Мінеральні
комплекси
(горючі органічні
речовини), що
складаються
з вуглеводнів,
утворилися
з білкових і
жирових речовин
нижчих організмів.
Існують у газовій
фазі (земний
газ), рідкій
(нафта), твердій
(озокерит,
земна смола,
асфальт). 2) Б.
природні (Б.п.)
- органічні
речовини
(дистиляційні
рештки нафти,
вугілля), що
розчиняються
в органічних
розчинниках
(сірковуглець,
бензол, спирт
та ін.). Це к.к.
органічного
походження
з первинною
вуглеводневою
основою. Залягають
в надрах у
твердому, в’язкому
та в’язко-пластичному
стані. З генетичної
точки зору до
Б.п. належать
нафта, природні
горючі гази,
газовий конденсат,
а також природні
похідні нафти
(мальти, асфальти,
асфальтити,
керити, гумінокерити,
озокерити,
антраксоліти)
та їх аналоги
- нафтоїди.
Б.п. складаються
з високомолекулярних
вуглеводнів
та гетероатомних
(кисневих, сірчистих,
азотистих,
металвмісних)
сполук. Фіз.-хім.
властивості
Б.п.: консистенція
- від в’язкорідких
(мальти) до
пухких (гумінокерити);
густина відповідно
965; 1500 кг/м3; т-ра
розм'якшення
від 35оС (мальти)
до неплавких
(керити, антраксоліти,
гумінокерити);
розчинність
в хлороформі
від 100% (мальти,
асфальти) до
нерозчинних
(антраксоліти).
Класифікаційні
межі для розчинних
Б.п. визначають
за вмістом
масел: мальти
65-40%, асфальти
40-25%, асфальтити
25-5%; для нерозчинних
бітумів - за
параметрами
елементного
складу і оптич.
даними. Елементний
склад (С, Н, О,
S, N) визначається
напівмікро-
і макрометодом,
спаленням;
метали в бітумах
встановлюються
методами
колориметрії,
спектроскопії,
нейтронноактиваційним
та ін., груповий
склад - методами
висхідної
хроматографії.
Основні запаси
асфальтових
(перев. мальт)
приурочені
до монокліналей.
Род. розташовуються
на зовн. бортах
мезозой-кайнозойських
крайових
прогинів, що
примикають
до щитів і
склепінь древніх
платформ і
які знаходяться
в зоні дії активної
інфільтрації.
Найбільші з
них (запаси в
млрд. т) локалізовані
на схилах
Канадського,
Гвіанського
та ін. щитів,
Оленьокського
склепіння.
Родов. подібного
типу утворилися
в епохи інтенсивного
підняття крайових
антекліз, коли
створювалися
умови для висхідної
латеральної
міграції нафти
з суміжних
прогинів і
окиснення
її сульфатами
і киснем
інфільтраційних
вод. Жильні і
штокверкові
бітумні скупчення
формуються
на шляхах
вертикальної
міграції вуглеводнів
по тектоніч.
тріщинах і
приурочені
до локальних
розривів на
нафтогазоносних
структурах
(Садкінське,
Іванівське,
Бориславське
та ін. род.), зонах
регіональних
розривів в
передових
частинах складчастих
систем і на
бортах міжгірських
западин і крайових
прогинів.
Видобуток Б.п.
ведеться кар'єрним,
шахтним або
свердловинним
способами. Б.п.
- комплексна
сировина, в
осн. хім. і енергетична.
З асфальтових
бітумів отримують
легкі синтетич.
нафти і нафтовий
кокс, компоненти
моторного
палива та ін.
Б.п. і важкі
високосмолисті
нафти - джерела
сірки, цінних
металів (V, Ni, Sb,
Ge, U та ін.). 3) Штучні
Б. (продукти
переробки нафти
й кам'яного
вугілля) - тверді
пластичні або
в'язкі суміші
вуглеводнів
і їхніх похідних.
Одержують г.ч.
з залишків
переробки
нафти, крекінгу,
очистки мастил
(нафтові Б.),
кам’яновугільної
смоли (кам’яновугільні
Б.), а також шляхом
екстракції
з торфу та
бурого вугілля.
В Україні екстракцію
Б. з торфу та
бурого вугілля
проводять
бензолом. Зовнішній
вигляд та фізичні
якості Б., які
виділяються
з торфів та
бурого вугілля
різні. Вони
можуть мати
жовте, світло-коричневе,
буре або чорне
забарвлення.
Одні з них - тверді
і крихкі, другі
- аморфні порошки,
а треті - мастилоподібні
та смолоподібні
продукти різної
в’язкості.
При аналізах
Б. торфів та
бурого вугілля
г.ч. визначають
дві групи складових
речовин - воски
та смоли. Найбільш
цінними Б. є
ті, які мають
у своєму складі
більше вoсків.
Нафтові Б.
застосовують
здебільшого
у шляховому
будівництві
(асфальт, дорожний
бітум), покрівельних,
гідроізоляційних
матеріалів.
Найбільш безпечними
у канцерогенному
відношенні
для людини є
прямогінні
нафтові бітуми
БН-3 та БН-4, які
рекомендовано
використовувати
при брикетуванні
вугілля.
Кам’яновугільні
Б., які мають
підвищену
канцерогенність
використовують
у шляховому
будівництві
тільки після
додаткової
обробки. Див.
також бітуми
вугільні, бітуми
торфові.
БІТУМИ
ВУГІЛЬНІ, *битумы
угольные,
**coal bitumens; ***Kohlenbitumen - продукти,
які вилучають
з деяких типів
викопного
вугілля органіч.
розчинниками.
Вихід Б.в. залежить
від природи
органіч. речовини,
її складу, ступеня
метаморфізму,
умов вилучення
і коливається,
як правило, в
межах 1-22%; з підвищенням
ступеня вуглефікації
вихід Б.в. падає.
Так у вугіллі
Дніпровського
буровугільного
бас. вміст смол
2,3-20,9%, вугіллі
Підмосковного
бас. - 1,3-4,8%, у землистому
бурому вугіллі
Німеччини -
6,3-36,6%, в американському
бурому вугіллі
- 1,6-14,2%. Найбільш
високий вихід
характерний
для бурого
вугілля групи
Б1. Осн. практич.
цінність має
воскова частина
(сировина для
одержання
буровуг. воску
- "монтан-воску").
Екстракційні
смоли використовуються
також як пом’якшувачі
у виробництві
лаків, гум та
пластмас і як
замінники
фенолів у
виробництві
лаків, клеїв
тощо. У Дніпровському
буровуг. бас.
виділено гумусове
та гуміто-ліптобіолітове
вугілля, яке
має високий
вихід Б. (8-20%) при
низькому вмісті
смол (до 25%) і є
перспективною
сировиною для
виділення
буровугільного
воску.
БІТУМИ
ТОРФОВІ, *битумы
торфяные; **peat
bitumens; ***Torfbitumen - продукти,
що вилучають
з торфу органіч.
розчинниками;
осн. складові
Б.т. - віск, смоли,
парафіни.
Вміст бітумів
в торфі залежить
від його генетич.
типу і від міри
його розкладу.
Найбільш бітумінозним
є верховий торф
високої міри
розкладу трав'яної
(пушицевої)
групи. При екстракції
бітумів з
такого торфу
бензолом вихід
продуктів
досягає 15% (на
органіч. масу),
бензином - до
9%. У торфах України
кількість
бітумів складає
5,6-28,5 %. За елементним
складом Б.т.
містять (в розрахунку
на органічну
масу): вуглецю
- 65-75%, водню - 9-12%, кисню
12-22%. Найбільш
цінним продуктом,
який екстрагується
з торфу є торфовий
віск. Б.т.
використовують
в ливарному
виробництві,
у виробництві
пластмас, композицій
для полірування
та захисту
паперу, шкіри,
дерева, а також
в медицині,
побутовій
техніці. Див.
також торфовий
віск.
БІТУМІНІЗАЦІЯ,
(БІТУМІЗАЦІЯ),
*битуминизация
(битумизация),
**bituminization, bituminous grouting of rock; ***Bituminierung von
Gesteinen - 1) Штучне
заповнення
тріщин у ґрунтах
і гірських
породах розплавленим
природним
бітумом. Призначена
для створення
гідроізоляц.
завіс при будівництві
гірн. виробок
і підземних
споруд. Б. гірських
порід вперше
застосована
в США в 1926. В процесі
Б. гірських
порід розплавлений
бітум під
тиском нагнітають
у свердловини.
Охолоджуючись,
він твердне
і запобігає
проникненню
води у виробку.
2) Анаеробний
процес розкладання
багатих на жири
й білки органічних
речовин (органічних
решток) із втратою
кисню, внаслідок
якого збільшується
вміст вуглецю
та водню й
утворюються
парафіни й
нафтени.
БІТУМІНОЗНЕ
ВУГІЛЛЯ, *битуминозные
угли, **bituminous coal, ***bituminöse
Kohle - згідно з
класифікацією
вугілля США
- клас вугілля
з виходом летких
речовин 14-35%,
вуглецю бл.
80%, кисню бл. 10%.
Приблизно
відповідає
українським
маркам коксівного
вугілля Ж, К,
П.
БІТУМОЇДИ,
*битумоиды,
**bitumoide; ***Biturnoiide - компоненти
органіч. речовин
порід, ґрунтів.
Б. розчиняються
в органічних
розчинниках.
Входять до
складу природних
бітумів. Розрізняють
синбітумоїди
(сингенетичні
вмісним породам)
та епібітумоїди
(мігруючі у
вмісні породи
з інших порід).
БІШОФІТ,
*бишофит, **bishofite;
***Bischofit - мінерал
класу галогенідів,
MgCl2·Н2О. Іноді
містить домішки
Вг - до 1%. Сингонія
моноклінна.
Безбарвний
або білий, іноді
забарвлений
тонкодисперсним
гематитом
в червоний
колір. Блиск
скляний або
матовий. Крихкий.
Спайність
відсутня. Тв.
1-2. Густина 1,6.
Гігроскопічний,
на повітрі
(особливо холодному)
розпливається.
Добре розчинний
у воді і спирті.
Має пекучий,
гіркий смак.
За походженням
г.ч. осадовий,
хемогенний.
Б. - цінна і дешева
сировина для
одержання
магнію і його
сполук, виробництва
магнезіального
цементу;
використовується
для просочування
деревини з
метою її зміцнення.
БЛАСТЕЗ,
*бластез,
**blastasy, ***Blastese - утворення
мінералів
при метаморфічних
процесах
кристалізацією
у твердому
стані. В кожний
момент мінералоутворення
пов’язане лише
з невеликою
ділянкою вихідної
первісної
породи.
БЛИСК, *блеск,
**glance, ***Glanz - 1) Фізична
властивість
мінералів,
одна з їх головних
діагностичних
ознак. Зумовлений
відбиттям
світлового
променю від
поверхні мінералу.
Розрізнюють
блиски: скляний,
алмазний,
напівметалічний,
металічний,
а також масний
і смолистий,
та Блиск, що
характеризує
аґреґати мінералів
при грубій
нерівності
поверхні - восковий,
а при тонкій
- матовий. 2) Загальна
назва сульфідів
металів, для
яких характерний
металічний
блиск.
БЛОК, *блок,
**block; unit; ***Block, Vollstein - 1) Частина
цілого, що
розглядається
самостійно.
2) Конструктивно
та схемно закінчена
частина пристрою,
що виконує
самостійні
(окремі) функції
та являє собою
сукупність
вузлів або
групи елементів
та деталей. 3)
При підземній
розробці вуг.
родов. - частина
шахтного поля,
розкрита з
поверхні і
провітрювана
незалежно.
Розподіл на
Б. застосовують
при високому
газовмісті
шахтних полів
розміром за
простяганням
більше 6-8 км для
поліпшення
їх вентиляції.
У інших випадках
розміри Б. за
простяганням
- 2,5-5 км, а за падінням
і вхрест простяганню
дорівнюють
розмірам шахтного
поля. Під Б.
розуміють також
сполучені
підземними
гірн. виробками
і незалежно
провітрювані
поля декількох
шахт, об'єднаних
в одне гірниче
підприємство.
4) При підземній
розробці рудних
родов. - виймальна
дільниця в
межах поверху
із застосуванням
однієї системи
розробки; висота
Б. дорівнює
висоті поверху,
ширина - потужності
рудного покладу
або його частині.
5) При відкритій
розробці родов.
- частина уступу,
що розробляється
самостійними
засобами відбійки
або виймання.
Виділяють Б.:
екскаваторний
та висаджувальний.
Об'єм гірн. маси
в Б. повинен
забезпечити
безперебійну
роботу вантажного
обладнання
протягом 2-3 днів.
6) У програмуванні
– спеціальна
виділена складова
частина програми
для ЕОМ, що
відповідає
одній з взаємопов'язаних
задач, які
вирішуються
разом. 7) Простий
(рухомий або
нерухомий)
механізм для
піднімання
важких предметів,
що має форму
колеса (на осі)
з жолобком по
околу, через
яке перекинуто
ланцюг, трос
чи канат. 8) Вузол
машини з кількох
однакових
частин. 9) Збірний
елемент, камінь
великих розмірів
для будівництва;
скріплений
комплект чого-небудь;
монтажний
елемент.

БЛОК-ДІАГРАМА,
*блок-диаграмма;
**block diagram, relief-diagram; ***Diagramm–Block –
просторове
зображення
покладу на
площині, що
побудоване
на основі принципу
(аксонометричного,
прямокутного,
косокутного)
проектування,
поєднує структурну
карту (або карту
геологічного
зрізу) з двома
геологічними
профілями
(профільними
розрізами по
площинах, які
перетинаються
на границях
ділянки) і дає
змогу бачити
будову покладу
в об’ємному
зображенні.
БЛОК-ДІАГРАМА
ГЕОЛОГІЧНОЇ
СТРУКТУРИ,
*блок-диаграмма
геологической
структуры,
**block -diagram of geologic structure, ***Block-diagramm für
geologische Strukturen - об’ємне
зображення
геологічної
(складчастої,
тектонічно
порушеної та
ін.) структури,
виконане в
аксонометричній,
афінній, векторній
і ін. Проекції.

БЛОК-КОНТАКТ,
*блок-контакт,
**block-contact, auxiliary contact, interlock contact;
***Blockkontakt - контакт
електричного
апарата, що
перемикає кола
керування чи
сигналізації.
БЛОККОПОЛІМЕР,
*блоккополимер,
блоксополимер;
**block copolymer; ***Blockkopolymer(es), Blockmischpolymer(es),
Blockmischpolymerisat, Blockkopolymerisat – лінійний
полімер, макромолекули
якого містять
два чи більше
види блоків,
сполучених
лінійно, напр.
ААААААА–ВВВВВВВ–ААААААА–.
Блоккополімери
знаходять
застосування
в полімерних
композиційних
матеріалах,
які використовуються,
зокрема при
експлуатації
та ремонті
гірничошахтного
устаткування.
БЛОККОПОЛІМЕРИЗАЦІЯ,
*блоксополимеризация;
**block copolymerization; ***Blockkopolymerisation;
Blockpolymerisierung; Block(misch)polymerisation – синтез
полімерів
з олігомерів
або з олігомерів
і мономерів,
де макромолекули
блоккополімерів
становлять
чергування
гомополімерних
блоків різних
мономерів
і сполучають
їх властивості.
БЛОК МАНІФОЛЬДА,
*блок манифольда;
**manifold block; ***Manifold-Block, Block des Manifoldes –
комплект
напірного і
приймально-роздавального
колекторів,
змонтований
на шасі автомобіля
і призначений
для обв'язування
насосних аґреґатів
між собою і
гирловим
устаткуванням
під час нагнітання
рідини у
свердловину.
БЛОК-СХЕМА,
*блок-схема,
**block scheme, flow chart, block diagram; ***Blockschema - схема
машини, приладу,
апарата, пристрою,
в якій основні
вузли (блоки),
що утворюють
її, зображено
прямокутниками
та іншими фігурами,
а зв'язок між
ними показано
лініями зі
стрілками.
БЛОКИ
ТЕКТОНІЧНІ,
*блоки тектонические,
**tectonic blocks; ***tektonische Blöcke - ділянки
земної кори,
обмежені розломами.
В плані Б.т.
багатокутні
ізометричні
або довгасті.
Розміри від
сотень м2 до
мільйонів км2.
Невеликі Б.т.
виділяються
в рудних і шахтних
полях, при виборі
ділянок під
будівництво.
Крупні Б.т. - брили
літосфери
- розрізняються
характером
тектоніч. режиму
і специфічністю
історії розвитку.
Вони зазнають
вертикальних
(десятки км) та
горизонтальних
переміщень,
які можуть
досягати дек.
сотень і тисяч
км.
БЛОКОВЕ
ЗАВОДНЕННЯ,
*блочное заводнение;
**block contour flooding; ***Blockfluten, Blockwasserfluten,
Blockververwassern – різновидність
внутрішньоконтурного
заводнення,
що передбачає
"розрізання"
нафтового
покладу рядами
нагнітальних
свердловин
на "блоки" (англ.
block) і дає змогу
розробляти
весь поклад
за один етап
без консервації
запасів у внутрішніх
зонах і без
перенесення
фронту нагнітання.
Воно рекомендується
для витягнутих
по площі експлуатаційних
об’єктів з
помірною
неоднорідністю
продуктивних
пластів.
БЛОКОВЕ
ВИСАДЖЕННЯ,
*блоковое
подрывание,
**bulk blasting, companion blasting, ***Blocksprengen -
одноразове
підривання
частини масиву
уступу (кар’єру)
при багаторядному
розташуванні
свердловинних
зарядів.
БЛОКОВЕ
МАГАЗИНУВАННЯ,
*блоковое
магазинование,
**block shrinkage, block shrinkage stopping; ***Magazinblockbau,
Block-speicher - накопичення
відбитої руди
у виробленому
просторі
очисної виробки
на всю висоту
блоку (поверху).
Застосовується
при розробці
покладів
міцних, не схильних
до злежування
і окиснення
руд, в стійких
вмісних породах.
При Б.м. висота
блоку, як правило,
40-50 м, довжина
50-70 м, відстань
між випускними
отворами в
днищі 4-7 м. Розташовують
блоки по або
вхрест лінії
простягання
покладу. Відбивання
руди проводиться
з очисних і
підготовчих
виробок. Див.
магазинування
корисної копалини,
системи розробки
з магазинуванням
руди.
БЛОКУВАННЯ,
*блокировка,
**blocking, ***Blockieren, Verriegelung - фіксація
робочих частин
апаратів та
механізмів
у певному положенні,
яке зберігається
незалежно від
того, усунено
чи ні блокуючий
вплив. Б. підвищує
безпеку обслуговування
і надійність
роботи обладнання,
забезпечує
необхідну
послідовність
включення
механізмів
та елементів
пристроїв,
а також обмеження
переміщень
механізмів
в межах робочої
зони. Б. широко
застосовують
в гірн. промисловості.
Механічне Б.
кришок ел. апаратури,
автоматичних
вимикачів,
пускачів,
контакторів
та інш. пристроїв
шахтної і
нафтопромислової
автоматики,
що виготовляється
у вибухозахищеному
виконанні,
забезпечує
захист обслуговуючого
персоналу при
оглядах і ремонтах,
запобігаючи
відкриванню
оболонки при
наявності
напруги в робочих
камерах апарата.
Електричне
Б. використовують
на шахтному
і кар'єрному
транспорті
для безпеки
проходження
потягів і підвищення
пропускної
спроможності
відкатних
шляхів, на людському
і скіповому
підйомах шахт
для забезпечення
заданого циклу
руху, в системах
управління
гірн. машинами
з метою запобігання
аваріям тощо.
БЛОЧНЕ
(БЛОКОВЕ) КРІПЛЕННЯ,
*блочное крепление,
**blocking support, block timbering, ***Blockausbau -
суцільне багатошарове
кріплення
з бетонних
блоків; використовують
в горизонтальних
виробках при
гірн. тиску
294-392 кПа і більше.
Розрізняють
Б.к. із зворотним
і без зворотного
склепіння для
жорсткого або
податливого
режимів роботи.
Податливість
досягається
установленням
між блоками
прокладок з
дерева або
синтетич. матеріалів
(на основі
полістиролу
і інш.) товщиною
10-40 мм, що деформуються
під навантаженням.
Для зведення
Б.к. застосовують
лебідку та
спеціальний
укладач кріплення.
По мірі укладання
блоків закріплений
простір заповнюють
породою. Останнім
встановлюють
замковий блок.
БЛОЧНО-КОМПЛЕКТНЕ
БУДІВНИЦТВО,
*блочно-комплектное
строительство;
**block construction, prefabricated building; ***Blockbauweise –
комплекс
взаємопов’язаних
технологічних,
технічних і
організаційних
прийомів по
створенню і
застосуванню
блочних (БП) і
блочно-комплектних
(БКП) пристроїв.
Б.-к.б. поширене
на об’єктах
нафтової і
газової промисловості:
при облаштуванні
нафтових і
газових промислів,
будівництві
нафтоперекачувальних,
компресорних
і газорозподільних
станцій магістральних
трубопроводів;
газопереробного
устаткування
і ін. Застосування
Б.-к.б. пов’язано
із специфікою
розробки нафтових
і газових
родовищ, вимогами
безперервного
нарощування
потужностей
на перших етапах
розробки і
заміни обладнання
при зміні
технологічних
параметрів
та наступного
демонтажу.
Застосування
Б.-к.б. ґрунтується
на забезпеченні
поставок на
будівельні
майданчики
повністю зібраних
і випробуваних
БП і БКП, а також
комплектів
матеріалів,
які відносяться
до них, деталей,
арматури і
вузлів, що
доставляються
на будівельні
майданчики
відповідно
до робочої
специфікації
об’єкта. БП
виконуються
у вигляді блоків,
блок-контейнерів
і блок-боксів.
Застосування
БП значно зменшує
витрати на
проектування
і виробництво
обладнання
на заводах за
рахунок серійного
випуску. Перенесення
будівельно-монтажних
робіт з будівельних
майданчиків
на промислові
підприємства
(до 95–99% вартості
реалізується
поза будівельними
майданчиками)
і зменшення
кількості
витрачених
матеріалів
на об’єктах
(у 5–8 разів порівняно
з традиційними
проектними
рішеннями)
дають змогу
в 3–15 разів знизити
тривалість
і трудомісткість
будівельно-монтажних
робіт у цілому,
а також вартість
будівництва
(на 15–25%).
БЛУКАЮЧІ
СТРУМИ, *блуждающие
токи, **stray currents, ***Streuströme,
Schleichströme, Irrströme, Blindströme - струми
витоку (відтоку)
в землю із заземлених
електрич. пристроїв
(рейок електротранспорту,
робочих заземлень
електропередачі,
силових кабелів
у місцях порушення
ізоляції
тощо). Форма,
амплітуда і
напрям Б.с.
непостійні.
На гірничих
роботах Б.с.
можуть спричиняти
травмування
людей, пожежі,
вибухи, перешкоди
у каналах зв'язку,
посилення
корозійного
руйнування.
У корозійному
відношенні
Б.с. особливо
небезпечні
від джерел
постійного
і випрямленого
струмів. У анодних
зонах, де струм
стікає в землю
з металевих
частин, руйнування
металу відбувається
з швидкістю
до 10 мм на рік.
Захист від
корозії, що
викликається
Б.с, здійснюють
посиленими
і поляризованими
дренажами,
катодними
станціями або
поляризованими
протекторами.
БЛЯКЛІ РУДИ,
*блеклые руды;
**gray copper ore, tahr ore, fahlite; ***Fahlerze - група
мінералів,
складних сульфідів
(сульфосолей)
міді, що утворюють
ізоморфний
ряд із загальною
формулою
Сu12(Sb, As)4S13. Крайніми
членами ряду
є стибіїстий
різновид - тетраедрит
і арсенистий
- тенантит.
Домішки: Zn, Fe, Ag,
рідше - Hg, Ni, So, які
заміняють Сu,
а також Bi, Se і Те,
які заміняють
Sb, As і S. Колір - від
сталевого до
залізисто-чорного.
Блиск на свіжому
зламі металічний,
спайність
відсутня. Тв.
3-4,5. Густина
4,6-5,4. Крихкі. Б.р.
- гідротермальні
мінерали. Їх
головні супутники
- галеніт, сфалерит,
халькопірит,
пірит, кварц,
барит, кальцит.
Б.р. легко вивітрюються,
замінюючись
малахітом,
азуритом, купритом
та ін. Промислове
значення має
тільки тетраедрит,
який входить
до складу мідних
та сурм’яних
руд.
БЛЬОДИТ,
*блёдит, **bloedite, ***Blödit
- мінерал, водний
сульфат натрію
і магнію. Склад:
4[Na2Mg(SO4)2* 4H2O].
Сингонія
моноклінна.
Сильно змінені
короткопризматичні
кристали,
масивні зерна
або щільні
аґреґати. Тв.
2,5-3. Густина 2,25.
Безбарвний,
голубуватий
або червонуватий.
На смак слабко
гірко-солоний.
Б. - мінерал
евапоритів,
зустрічається
в печерах.
Названий на
честь німецького
хіміка К.Бльоде.
БОБОВА РУДА
- Див. ооліти.
БОБОВИНИ,
*бобовины,
**bean ore, favas ***Bohnenerze - природні
мінеральні
утворення
(конкреції)
еліпсоїдної
або сферич.
форми розміром
від 1 мм до 3 см.
Широко відомі
скупчення Б.
оксидів заліза,
алюмінію, марганцю
(т. зв. бобові
руди). Б. розмірами
від сотих мм
до 1-2 мм складають
клас мікроконкрецій
і мають такі
морфологічні
різновиди:
ооїди (овоїди),
ґлобули, сфероліти,
ооліти. Б. крупніші
за 3 см, що мають
концентрич.
будову, наз.
пізолітами.
Б. - це аґреґати
мінералів,
які за зовнішнім
виглядом аналогічні
оолітам, але
не мають
концентричношаруватої
будови.
БОВТИСЬКА
ЗАПАДИНА –
унікальна
геологічна
структура в
центральній
частині Українського
щита. Розташована
у верхів’ї р.
Тясмин, на межі
Кіровоградської
та Черкаської
областей. У
плані ізометрична.
Діаметр 20-25 км.
Являє собою
лійкоподібну
депресію
глибиною до
600 м, ускладнену
центральним
підняттям.
Закладена у
кристалічних
породах щита.
На її поверхні
залягають
червоноколірні
піски тріасового
– ранньоюрського
віку. Основну
частину розрізу
становить
300-метрова товща
вулканогенних
та осадово-вулканогенних
відкладів
верхньоюрського,
крейдового
та ранньопалеогенового
віку. Завершують
розріз осадові
утворення
кайнозою –
глини, алеврити,
глинисті горючі
сланці, буре
вугілля, торф.
Вважається,
що Б.з. – вулканічна
структура. За
іншою версією
Б.з. вважають
астроблемою,
або метеоритним
кратером.
БОГХЕД,
*богхед, **boghead, algal
coal, ***Bogheadkohle - вугілля
класу викопного,
яке виникло
г.ч. в результаті
перетворення
залишків найнижчих
рослин. Являють
собою скупчення
залишків водоростей
– таломоальгініт
або колоальгініт
(> 50%), розподілених
більш або менш
рівномірно
в однорідній
зцементованій
масі вітриніту
(колініт, детриніт),
без мінеральних
домішок або
з тонкодисперсними
глинистими
речовинами.
Богхеди матові,
напівматові,
світлі, темнокоричньові
на буровугільній
стадії, сірувато-чорні
на кам’яновугільній;
однорідні,
монолітні, злам
раковистий,
дуже міцні,
в’язкі, запалюються
від сірника
і горять із
запахом паленої
гуми. Характеристики
Б.: Wa до 4%; Ad –
5-30%; Vdaf 70-93%; Hdaf – 8-12%; Qset
= 20,3-25,1 кДж, вихід
первинного
дьогтю 50-70%. Б.
залягають серед
гумусового
вугілля у
вигляді прошарків
невеликої
потужності
20-25 см (напр., Підмосковний
басейн), рідко
у вигляді самостійних
пластів потужністю
до 2 м (Іркутський
басейн). Відомі
у Шотландії
(назва – від
шотландської
місцевості
Богхед), Франції,
Австралії,
Бразилії, США
(Пенсильванія,
Аляска). В Україні
відомі у
Львівсько-Волинському
басейні, рідко
зустрічаються
на Донбасі.
Різновиди Б.
- таломоальгініти
та колоальгініти
- виділені в
детальній
класифікації
(Гінзбург А.І.,
1962, 1964). Г.П.Маценко.

БОЗИНҐЕН,
*бозынген,
**bozyngen, ***Boszyngen – туфоподібний
пористий ґіпс,
який виникає
при випотіванні
ґрунтових
розчинів в
областях з
аридним кліматом.
Іноді утворює
порожнисті
горби висотою
до 5-6 м, які в
екстрааридних
умовах на
пролювіальних
площах містять
поклади щільної
кам’яної солі
(напр., на півн.
підніжжі Куньлуня).
БОЙЛЕР,
*бойлер; **boiler; ***Boiler,
Heisswasserspeicher – пристрій
для нагрівання
води (переважно
парою) в системах
теплопостачання
й гарячого
водопостачання,
напр. при тепловому
діянні на нафтовий
поклад.
БОКИ ВИРОБКИ,
*бока выработки,
**sides of a working, wall of a working; ***Grubenbaustoß -
поверхні гірських
порід, що обмежують
виробку з її
боків.
БОКОВІ (БІЧНІ)
ПОРОДИ, *боковые
породы (вмещающие
породы), **lateral rocks,
***Nebengesteine - гірські
породи, що
знаходяться
збоку від покладу
к.к. або прилеглі
до нього. При
горизонтальному
заляганні
покладу пласт,
що лежить знизу,
наз. ґрунтом
(підошвою), а
зверху – покрівлею.
У разі похилого
(крутого) залягання
покладу розрізнюють
Б.п. висячого
боку (або висячої
сторони), що
знаходяться
над покладом,
і лежачого
боку (або лежачої
сторони), що
знаходяться
під покладом
. Властивості
і стан Б.п. впливають
на вибір системи
розробки к.к.,
техніко-економічні
показники
будівництва
і експлуатації
гірн. підприємств.

БОКСИТИ,
*боксит, **bauxite,
***Bauxite - осадова
гірська порода,
що складається
в основному
з оксидів і
гідрооксидів
алюмінію, а
також оксиду
заліза та
різних домішок
(глинистих
частинок). Головні
рудотвірні
мінерали Б.:
діаспори, беміт,
гібсит, гетит,
гідрогетит,
гідрогематит,
каолініт, шамозит,
хлорити, рутил,
анатаз, ільменіт,
алюмогетит,
алюмогематит,
сидерит, кальцит,
слюди. За зовн.
виглядом Б.
дуже різноманітні.
Колір їх звичайно
червоний,
бурувато-коричневий,
рідше сірий,
білий, жовтий,
чорний. За аґреґатним
станом виділяють
Б. щільні (кам'янисті),
пористі, землисті,
пухкі, глиноподібні;
за структурними
ознаками –
уламкові і
конкреційні;
за текстурою
- коломорфні
(однорідні,
шаруваті і т.
д.). У зв'язку з
різною пористістю
густина Б. змінюється
від 1800 до 3200 кг/м3.
Б. утворилися
або в результаті
глибокого хім.
перетворення
(латеритизації)
алюмосилікатних
порід в умовах
вологого тропіч.
клімату (латеритні
Б.) або внаслідок
перенесення
продуктів
латеритного
вивітрювання
і їх перевідкладення
(осадові Б.). Якість
латеритних
Б. як правило
високе, тоді
як осадові Б.
мають різну
якість. Б. - гол.
руда для вилучення
глинозему
(Аl2O3) і алюмінію;
використовуються
також в абразивній
пром-сті (електрокорунд),
в чорній металургії
(флюс при виплавці
мартенівської
сталі), для одержання
вогнетривів,
спеціальних
цементів та
ін. Б. - комплексна
сировина; вони
містять Ga, а також
Fe, Ti, Cr, Zr, Nb, рідкісноземельні
елементи, основна
руда алюмінію.
Б. добувають
відкритим,
рідше підземним
способами.
Великими запасами
Б. володіє Китай,
Угорщина, Югославія,
Австралія,
Гвінея, Ямайка,
Гайана, Сурінам,
Росія, Гана,
Гаїті і Домініканська
Республіка,
Бразилія, Греція,
Індія, Туреччина,
США, Франція.
В Україні є на
Закарпатті,
в Приазов’ї
та на Українському
щиті. Утворюється
звичайно в
умовах тропічного
клімату при
вивітрюванні
порід, що містять
алюміній. Від
назви місцевості
ле’Бо на півдні
Франції.
БОЛЕЇТ,
*болеит, **boleite,
***Boleit - мінерал,
гідроксилхлорид
свинцю, міді
і срібла. Склад:
Pb26Cu24Ag9Cl62 (OH)47*H2O.
Сингонія
кубічна. Густина
5,05. Тв. 3,5-3,75. Колір
синій, темно-синій.
Блиск скляний.
Риса синя з
зеленуватим
відтінком.
Вперше знайдений
у Болео (шт.
Півн.Нижня
Каліфорнія,
Мексика). Відносно
рідкісний
вторинний
мінерал, асоціює
з куменгітом,
псевдоболеїтом,
англезитом
та фосгенітом.
БОЛОТНИЙ
ГАЗ, *болотный
газ, **marsh gas – метан,
присутній у
природних
газах. Утворюється
у результаті
розкладу рослинних
речовин.
БОЛОТО,
*болото, **bog, swamp,
marsh, moor, morass; ***Moor, Sumpf, Morast - надмірно
зволожена
ділянка земної
поверхні, покрита
переважно
вологолюбними
рослинами
(гідрофітами),
з решток яких,
як правило,
утворюється
торф. Переважання
процесів акумуляції
над розкладанням
- гол. відмінність
болотяних
екосистем від
інших. Б. вважають
торфовим, коли
внаслідок
процесу торфонакопичення
коренева система
осн. маси рослин
розташовується
в шарі торфу,
що відклався
і не досягає
підстилаючого
мінерального
ґрунту. У середньому
мінім. товщина
шару торфу
в цьому випадку
складає 30 см.
Загальна площа
Б. в світі приблизно
становить 3,5
млн. км2, з них
бл. 50% - торфові
з глибиною
торфу більше
0,5 м. Найбільші
території,
зайняті Б.,
зосереджені
в Бєларусі,
Канаді, Фінляндії,
США, Росії. В
Україні болотяні
масиви зосереджені
на північному
заході – Поліссі.
БОМБА PVT,
*бомба PVT; **PVT bomb, bottom hole
pressure bombe; ***PVT-Bombe – пристрій
для дослідження
фазової рівноваги
рідина–газ
складних газонафтових
і газоконденсатних
вуглеводневих
систем, а також
для визначення
термодинамічної
поведінки всієї
системи і систем
змінного складу,
які імітують
стан флюїду
в пластових
умовах під час
експлуатації
покладу без
підтримування
пластового
тиску. Б. PVT дає
змогу визначити
тиск P, об’єм
газової і рідкої
фаз V та температуру
Т.
БОР, *бор,
**boron, ***Воr - хімічний
елемент. Символ
В, ат.н. 5, ат.м. 10, 811.
Неметал. Темно-сірі
кристали. У
природі існує
у вигляді боратів.
Має понад 10
алотропних
модифікацій.
Кларк 5·10-3%
за масою. Найважливіші
мінерали –
бура та керніт.
Світові запаси
бл. 100 млн.т. Застосовують
сполуки бору
в металургії,
медицині, ядерній
фізиці, електроніці
тощо.
БОРАТИ,
*бораты,
**borates,***Borate - клас мінералів
- солей борних
кислот, з яких
найбільше
значення має
ортоборна
кислота H3BO3.
До боратів
належить понад
80 мінералів.
Серед власне
Б. розрізняють
орто-, мета-,
піроборати
і солі поліборних
к-т, а також безводні
і більш поширені
водовмісні
Б. Сингонія
Б. ромбічна,
моноклінна,
іноді кубічна
або тригональна.
Більшість Б.
- полігенні
мінерали.
Утворюються
г.ч. у збагачених
бором соленосних
басейнах. Рідше
борати пов’язані
з пегматитами
і гідротермальними
та контактово-метасоматичними
утвореннями.
В природі
зустрічаються
частіше у вигляді
мінералу бури.
Найбільші
скупчення Б.
- у вулканогенно-осадових
ендогенних
контактово-метасоматичних
і галогенно-осадових
родовищах.
Найбільші
вулканогенно-осадові
родов. відомі
в США (шт. Каліфорнія,
Невада), Аргентині,
Чилі, Перу, Туреччині
і Китаї, контактово-метасоматичні
- в Росії, США,
Перу, Китаї,
Кореї, Німеччині
та ін. Використовують
у хімічній,
паперовій,
склоробній
промисловості.
БОРАЦИТ,
*борацит,
**boracite, ***Boracit - мінерал,
хлороборат
магнію. Склад:
8[Mg6B14O26Cl2]. Сингонія
ромбічна. При
т-рі понад 265 оС
- кубічна. Тв.
7. Густина 2,9-3.
Блиск скляний.
Прозорий до
напівпрозорого.
Колір білий,
зелений, сірий
або безбарвний.
Утворюється
в евапоритах
разом з галітом,
ангідритом,
ґіпсом. Другорядне
джерело бору.
БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКИЙ
ПОКРИВ – тектонічна
структура,
складова частина
Передкарпатського
прогину. З
півд. заходу
перекрита
структурою
Скибового
покриву з
амплітудою
насуву понад
20 км. На півн. сході
насунута на
Самбірський
покрив. Флішовий
комплекс крейдового
та палеогенового
віку складений
пісковиками,
глинами, мергелями,
а неогенові
нижні моласи
містять конґломерати,
пісковики,
соленосні
глини. Корисні
копалини:
калійна сіль
(Стебницьке
род.), кам’яна
сіль (Долинське
род.), нафта
(Бориславське,
Долинське,
Битківське
род.), озокерит
(Бориславське
род.).
БОРНІ РУДИ,
*борные руды,
**borax, tіncal; ***Borerze - природні
мінеральні
утворення, що
містять бор
в таких сполуках
і концентраціях,
при яких їх
пром. використання
технічно можливе
і економічно
доцільне. Як
Б.р. використовуються
природні борати
і боросилікати.
Найбільш поширені
борати натрію,
кальцію і магнію.
Попутні корисні
компоненти
Б.р. - залізо,
олово, сульфіди
кольорових
металів. Родов.
генетично
розділяють
на ендогенні
та екзогенні.
Ендогенні
мають перев.
контактово-метасоматич.
генезис і
утворюються
боратами в
формації
магнезіальних
скарнів або
боросилікатами
в формації
вапнякових
скарнів. Екзогенні
родов. поділяють
на вулканогенно-осадові,
в яких переважають
борати кальцію,
і галогенно-осадові
з боратами
магнію. Самостійний
тип екзогенних
родов. - мінералізовані
води гарячих
джерел, озера
ропи. Б.р. розробляють
г.ч. підземним
способом. Найбільші
родов. Б.р. відомі
в Росії, Китаї,
Кореї, США,
Аргентині,
Перу, Чилі,
Туреччині.
БОРНІТ,
*борнит, **bornite,
***Bornit, Buntkupferkies, Buntkupfererz, bunter Kupferkies,
Chalkomenit - важливий
мінерал міді
(класу сульфідів).
Склад:Cu5FeS4.
Сингонія
ромбічна. Густина
4,9-5,3. Твердість
3,5. Колір від
мідно-червоного
до бурого. Багата
мідна руда.
Зустрічається
у багатьох
мідних родовищах
як гіпогенний
і гіпергенний
мінерал. Від
прізвища
австрійського
мінералога
І. Борна. В Україні
є на Донбасі
та в Чивчинських
горах.
БОРТ, *борт,
**bort(1), ***Boоrt(1), Bort - 1) Зернисті
аґреґати
кристалів
алмазів. 2) У
відношенні
до кар’єру
- **pit edge, flank of an open cast; ***Tagebaugrenze,
Tagebaurand, Tagebauwand - бічна
стінка, напр.,
борт кар’єру.
Б. кар'єру - бокова
поверхня, що
обмежує кар'єр.
Складається
з укосів та
майданчиків
уступів. Відрізняють
робочий та
неробочий
борти кар'єру.
3) Б. лави - початкова
та кінцева
частини лави
(в сполученні
її з транспортним
та вентиляційним
штреками). 4)
Б. розсипу
(розсипища)
- промисловий
контур розсипу,
балансові
запаси котрого
уточнені відповідно
до прийнятого
способу розробки.

БОТРІОГЕН,
*ботриоген,
**botryogen, ***Botryogen - мінерал,
водний сульфат
магнію та
заліза. Склад:
Mg Fe3 (SO4)2(OH)*7H2O.
Сингонія
моноклінна.
Призматичні
кристали або
бруньковидні,
гроновидні
та сферолітові
аґреґати. Тв.
2-2,5. Густина 2,14.
Блиск скляний.
Колір від
світло- до
темно-оранжево-червоного.
Риска жовта.
Зустрічається
разом з вторинними
сульфатами
у верхній окисненій
частині сульфідних
родовищ в
посушливих
регіонах. Знайдений
на родовищах
Чукікамата,
Кетенья та
Алькапарроса
(Чилі), Сан-Хуан
(Аргентина),
Фалун (Швеція)
і в США (шт. Каліфорнія
та Пенсильванія).
БРАВОЇТ,
*бравоит, **bravoite,
***Bravoit - мінерал,
дисульфід
нікелю та
заліза з групи
піриту. Склад:
4[(Ni, Fe)S2]. Сингонія
кубічна. Тв.
5,5-6. Густина 4,62.
Колір сіро-сталевий.
Блиск металічний.
Форми виділення:
кірки або конкреції
з радіально-волокнистою
або стовпчастою
текстурою.
Зустрічається
разом з піритом,
ґаленітом,
сфалеритом
та халькопіритом.
БРАГИНСЬКО-ЛОЄВСЬКА
СІДЛОВИНА –
тектонічна
структура на
крайньому півн.
заході Дніпровсько-Донецької
западини. Являє
собою виступ
докембрійського
фундаменту,
ускладнений
успадкованими
склепінчастими
підняттями
та рифтовими
прирозломними
виступами.
Глибина залягання
докембрійських
порід до 1,5 км.
У найбільш
піднятій частині
сідловини
девонські,
кам’яновугільні
та ін. відклади
мають неповний
розріз. Крейдові,
палеогенові
та ін. товщі
характеризуються
фаціальним
заміщенням.
БРАНЕРИТ,
*браннерит,
**brannerite, ***Вrannerit - мінерал,
уранова, торієва
та інші солі
титанових
кислот; чорного
кольору. Склад:
(U, Ca, Th, Y)(Ti, Fe)2O6. Сингонія
моноклінна.
Колір чорний.
Риска зеленувато-коричнева.
Радіоактивний,
метаміктний.
Тв. 4,5. Густина
4,50-4,53. Знайдений
у золотоносних
розсипах
поблизу пегматитів
у верхів’ях
Келлі-Галч (шт.
Айдахо, США).
Зустрічається
разом з евксенітом.
Руда урану.
Від прізвища
американського
геолога Дж.
Браннера.
БРАУНІТ,
*браунит, **braunite
***Braunit - мінерал
групи складних
окислів
Mn2+Mn63+SiO12. Домішка
заліза до 18%.
Сингонія
тетрагональна.
Колір чорний
або сталево-сірий,
непрозорий.
Крихкий. Спайність
довершена. Тв.
6-6,5. Густина
4,8±0,1. За походженням
метаморфічний,
рідше - гідротермальний.
Утворюється
внаслідок
метаморфізму
марганцевих
оксидів та
як вторинний
мінерал в
умовах вивітрювання.
Поширений в
оксидних рудах
марганцю, у
багатьох
слабкометаморфізованих
осадових і
вулканогенно-осадових
родовищах.
Б. - важлива
марганцева
руда.
БРАХІАНТИКЛІНАЛЬ,
*брахиантиклиналь,
**brachyanticline, ***Brachyantiklinalе - коротка
антиклінальна
складка верств
гірських порід.
В середині її
залягають
давніші за
геологічним
віком породи.
Падіння верств
— від центру.
У плані має
овальну форму.
БРАХІСИНКЛІНАЛЬ,
*брахисинклиналь,
**brachysyncline, brachysynclinal fold; ***Brachysynklinale
– коротка
синклінальна
складка верств
гірських порід.
У середині
брахісинкліналі
залягають
молодші за
геологічним
віком породи,
падіння верств
— до центру. У
плані має овальну
форму.
БРЕГЕРИТ,
*бреггерит,
**bröggerite, ***Bröggerit - мінерал,
різновид уранініту,
який містить
5-14% ThO2.
БРЕДИГІТ,
*бредигит,
**bredigite, ***Bredigit – мінерал,
метастабільна
високотемпературна
фаза силікату
кальцію. Склад:
(Ca,Ba)Ca13Mg2(SiO4)8.
Сингонія
ромбічна.
Зустрічається
в Скаут-Гіллі
(графство Антрим,
Ірландія), де
асоціює з
геленітом,
ларнітом,
сперитом,
перовськітом,
магнезитом,
мелілітом.
В США виявлений
у зоні контакту
сієніт-монцонітової
інтрузії в
шт. Техас.
Брейнерит,
*брейнерит,
**breunnerite, ***Breunnerit - типовий
мінерал лиственітів,
залізистий
магнезит. Містить
до 7,5% FeO.
БРЕКЧІЯ,
*брекчия, **breccia;
***Brekzie - гірська
порода, що
складається
з гострокутних
зцементованих
уламків розміром
понад 10 мм. Уламки,
що складають
Б., можуть бути
однорідними
і різнорідними,
різко відрізняючись
від цементу.
У Б. нерідко
присутній
заповнюючий
матеріал. В
залежності
від розмірів
уламків виділяють
Б. брилові - 1000 мм,
велико-, середньо-
і дрібноуламкові
(1000-100 мм) і велико-,
середньо- і
дрібнощебневі
(100-10 мм). За генезисом
розрізняють
Б. осадові,
карстові, хімічні,
вулканічні,
тектонічні.
БРЕМСБЕРҐ,
*бремсберг,
**break incline, inclined drift, slope, gravity plane, jig, gravity
incline, rope incline; ***Bremsberg - похила
гірнича виробка,
що не має безпосереднього
виходу на земну
поверхню. Розміщена
за спадом пласта
чи порід вище
основного
відкатного
(транспортного)
горизонту і
призначена
для транспортування
корисних копалин
та інш. вантажів.
В залежності
від призначення
і застосування
розрізняють
Б. головні (основні),
панельні, проміжні
(дільничні) та
допоміжні.
Головний Б.
обслуговує
всю бремсберґову
частину шахтного
поля (поверховий
спосіб підготовки),
панельний Б.
- панель, проміжний
- виїмне поле
і слугує г.ч.
для транспортування
к.к. з підповерхів
на поверховий
відкатний
штрек. Допоміжний
Б. проводять
паралельно
головному та
використовують
для спуску
породи та ін.
вантажів на
відкатний
горизонт
поверху або
шахти, а також
підйому обладнання
та матеріалів
у зворотному
напрямку, подачі
свіжого або
видалення
відпрацьованого
(висхідного)
струменя повітря.
БРИЗАНТНІ
ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ
(ВР), *бризантные
взрывчатые
вещества,
**detonating explosives, desruptive explosives, high explosives,
***hoch-explosive, Sprengstoffe, Brisanzsprengstoffe - вибухові
речовини (ВР),
які, як правило,
менш чутливі
до зовнішніх
впливів, ніж
ініціюючі ВР.
Здатні до стійкої
детонації.
Використовуються
у вибуховій
техніці як
засіб подрібнення
г.п., руйнування
споруд, конструкцій
тощо. Їх горіння
переходить
в детонацію
лише в замкнутому
об’ємі або при
наявності
великої кількості
ВР. На практиці
детонація
Б.в.р. здійснюється
шляхом вибуху
ініціюючого
ВР. Більшість
Б.в.р. - ароматичні
нітросполуки,
нітраміни,
нітроефіри.
Основну масу
промислових
Б.в.р. складають
амоніти та
ґрануліти,
в меншій кількості
використовуються
динаміти, амонали,
алюмотол,
водонаповнені
ВР. З Б.в.р. виділяють
підклас ініціюючих
ВР, які застосовуються
тільки у засобах
ініціювання.
В шахтах небезпечних
з газу та пилу
застосовують
так звані запобіжні
Б.в.р. (містять
певну кількість
NaCl, KCl).
БРИЗАНТНІСТЬ,
*бризантность,
**brisance, shattering effect; ***Brisanz, Sprengkraft -
здатність ВР
під час вибуху
подрібнювати
та пробивати
середовища,
прилеглі до
заряду ВР.
Б. обумовлена
ударною дією
продуктів
детонації.
Виявляється
лише при безпосередній
близькості
до заряду, на
відстані, яка
не перевищує
2,0-2,5 радіуса заряду
(тому вона має
назву "місцева
дія вибуху").
Бризантна дія
представляє
собою тільки
частку роботи
вибуху і обумовлена
головною частиною
імпульсу вибуху
– роботою продуктів
детонації
при падінні
їх тиску у відносно
вузькому інтервалі.
Бризантна дія
і Б. зростають
з підвищенням
густини ВР
і швидкості
детонації.
Відносна Б.
оцінюється
за величиною
впливу на свинцевий
або мідний
циліндр (крешер).
Див. проба ВР.
БРИЗКАЛО,
*брызгало,
**splasher, ***Sprühgerät - 1) Пристрій
для зрошення
або ополіскування
водою вугілля
в розпушеному
шарі при його
транспортуванні
і грохотінні
з метою відмивання
вугільного
дріб’язку або
частинок обважнювача.
2) Пристрій
для розпилення
води з метою
пригнічення
пилу на перепадах
технологічних
потоків сипкого
матеріалу
(пересипах) або
в системах
очищення
відпрацьованих
димових газів
чи технологічного
повітря пневматичних
збагачувальних
установок. За
способом дії
розрізняють
Б. зливні, струменеві,
дощові, факельні
(форсункові).
БРИКЕТ,
*брикет, **briquette,
***Brikett - спресований
з якогось матеріалу
шматок у вигляді
цеглини, грудки
або плитки.
Вугільний
брикет - зручний
вид палива.
Переваги Б. над
сипким вугіллям
- поліпшення
умов зберігання,
транспортування
та використання.
За призначенням
вугільні Б.
бувають побутові
і промислові.
Останні використовують
як сировину
для коксування
(вугілля кам’яне
та буре ) та
напівкоксування
(вугілля буре).
Крім того,
кам’яновугільні
брикети
використовуються
для одержання
різних видів
електродів.
Перша в Україні
брикетна фабрика
споруджена
в 1870 р. в Одесі,
яка випускала
антрацитові
брикети для
кораблів торгового
флоту.
БРИКЕТУВАННЯ,
*брикетирование,
**briquetting, ***Brikettierung – різновид
грудкування,
фізико-хімічний
процес термомеханічної
переробки
дрібних к.к. -
слабкоструктурних
руд, концентратів
та відходів
виробництва,
який дозволяє
одержати механічно
і термічно
міцний сортовий
продукт – брикет,
що має певну
форму, розмір
і масу. Брикетують
дрібні залізні
руди і концентрати,
сировину для
виробництва
феросплавів
та дрібні феросплави,
різні відходи
чорної металургії
(окалину, стружку,
металургійний
пил, шлак,
шлам), торф,
буре вугілля,
дрібні класи
кам’яного
вугілля та
антрацитів,
напівкоксовий
та коксовий
дріб’язок,
побутові відходи
тощо. В залежності
від властивостей
вихідної сировини
Б. виконується
без зв’язуючих
речовин (молоде
буре вугілля,
торф) під дією
тиску 100-250 МПа і
зі зв’язуючими
(кам.вуг. та рудний
дріб’язок,
антрацитовий
штиб та ін.)
під дією тиску
20-80 МПа. Феноменологічна
схема Б. включає
таку послідовність
субпроцесів:
- підготовку
сировини до
пресування,
подрібнення,
грохочення,
сушку; препарування
зв’язуючих
речовин; дозування
компонентів
брикетної
шихти; їх
змішування;
нагрівання
і охолодження
брикетної шихти
перед пресуванням;
- пресування
брикетної
шихти; - обробку
"сирих" брикетів
з метою їх швидкого
затвердівання:
охолодження,
пропарку,
карбонізацію,
сушку, відновлювальне
випалення. Б.
підвищує теплоту
згоряння кам.
вуг. дріб’язку,
антрацитових
штибів, бурого
вугілля, торфу,
поліпшує ККД
спалювання,
транспортабельність,
умови зберігання
та використання
цих видів паливної
сировини. Крім
того, Б. створює
додаткові
сировинні
ресурси для
виробництва
малодимного
та бездимного
палива, а також
рудної і нерудної
сировини завдяки
утилізації
відходів різ.
виробництв
(колошниковий
пил, металіч.
стружка, окалина,
шлаки, відходи
пром-сті нерудних
буд. матеріалів,
ряду хім. виробн.
та ін.), розширює
сировинну базу
коксування
за рахунок
використання
в коксових
шихтах недефіцитних
марок кам.
вугілля. Б.
широко розвинуте
в ФРН, Польщі,
Румунії, США,
Японії, Франції,
Великобританії,
Канаді. В Україні
накопичений
великий досвід
промислового
брикетування
кам’яного та
бурого вугілля,
створено наукові
основи процесу
брикетування
вугілля зі
зв’язуючими.
А.Т.Єлішевич.

БРИКЕТНИЙ
ПРЕС, *брикетный
пресс, **briquetting
press, ***Brikettpresse - машина
для брикетування
дрібнозернистих
мінералів.
За величиною
питомого тиску
пресування
розрізняють
Б.п. низького
і середнього
(20-100 МПа), високого
(100-150 МПа) і надвисокого
тиску (200-500 МПа).
До першої групи
належать вальцеві,
столові та
ротаційні
преси, до другої
- штемпельні,
до третьої -
кільцеві. Вальцеві,
столові і ротаційні
Б.п. застосовують
для брикетування
кам'яного вугілля,
руд і рудних
концентратів,
відходів виробництва
та ін. Штемпельні
Б.п. - для брикетування
молодого бурого
вугілля і
торфу. Кільцеві
- для зрілого
бур. вуг. Крім
того, застосовують
стрічково-вакуумні
- для брикетування
руд. У промисловості
використовують
в осн. вальцеві,
столові та
штемпельні
Б.п.
БРИЛИ, *глыбы,
**block, lump; ***Blöcke, Krustenstücke - 1)
Необкатані
безформні (від
10 см і більш) або
обкатані великі
(більше 1 м в
діаметрі) уламки,
шматки каменю,
землі, глини,
льоду тощо.
2) Великі уламки
лави і інш.
порід, викинуті
при вулканічному
виверженні.
3) Ділянки земної
кори різноманітних
розмірів (від
одиниці до
багатьох сотень
км), обмежені
розломами
і зміщені в
якому-небудь
напрямі. Підняті
вгору Г. - горсти,
опущені вниз
-ґрабени.
БРІВКА
(БРОВКА) УСТУПУ
КАР'ЄРУ, *бровка
уступа карьера,
**open-pit edge, crest, toe of a bench; ***Fortschreitende Böschung
– лінія перетину
поверхні укосу
(яруса відвалу)
з поверхнями
верхнього і
нижнього майданчиків
(відповідно
до цього розрізняють
верхню або
нижню бровку).
Нижня Б. найнижчого
уступу кар'єру
називається
контуром дна
кар'єру; верхня
бровка верхнього
уступу (лінія
перетину поверхні
верхнього укосу
з земною поверхнею)
називається
контуром кар'єру.
БРОМ, *бром,
**bromine, ***Brom - хімічний
елемент. Символ
Br. Ат. н. 35, ат. м. 79,904.
Належить до
галогенів.
Червоно-бура
рідина з різким
запахом. Кларк
1,6·10-4% за масою.
Мінерали:
бромаргірит
AgBr, емболіт Ag(Cl,Br). В
природі Б.
знаходиться
в розсіяному
стані, супутник
хлору. Легко
вилуговується.
Міститься у
морській воді
(0,065% за масою), розсолах
соляних озер
(до 0,2%), підземних
розсолах,
пов’язаних
з соляними і
нафтовими
родовищами.
Ізоморфні
домішки Б. є
в кам’яній
солі, сильвіні,
карналіті,
біщофіті.
Застосовують
Б. і його сполуки
у фотографії,
медицині, виробництві
барвників тощо.
БРОМАРГІРИТ,
*бромаргирит,
**bromargyrite; ***Bromargyrit - мінерал
класу галогенідів
4AgBr. Сингонія
кубічна. Тв.
2.5. Густина 6,4.
Колір зелений
або жовтий.
Ковкий. Входить
до складу срібних
руд. Вторинний
мінерал срібла,
який утворюється
в результаті
поверхневого
окиснення
срібних руд
в районах глибокого
вивітрювання,
особливо у
посушливих
областях, при
наявності хлору
і брому. Асоціює
з самородним
сріблом,
іодаргіритом,
ярозитом і
вадом.
БРОМАТОМЕТРІЯ,
*броматометрия,
**bromatometry, bromometry, ***Bromatometrie - метод
кількісного
аналізу, при
якому основним
реаґентом є
титрований
(див. Титр) розчин
бромату калію.
БРОМЕЛІТ,
*бромеллит,
**bromellite, ***Bromellit – мінерал,
оксид берилію,
близький до
цинкіту. Склад:
ВеО. Сингонія
гексагональна.
Структура
вюрцитова. Тв.
9. Густина 3,02.
Колір білий.
Прозорий. Виявлений
в Лонгбані
(Швеція), де асоціює
з сведенборгітом,
ріхтеритом
і марганцевим
біотитом. Дуже
рідкісний.
БРОМІДИ,
*бромиды, **bromides,
***Bromide – 1) Сполуки
брому з іншими
хімічними
елементами.
Б. калію використовують,
зокрема в ІЧ-техніці.
Б. натрію –
при виготовленні
світлочутливих
матеріалів
та в медицині.
2) Мінерали –
солі бромідної
кислоти HBr. Найбільш
відомою серед
Б. є сіль срібла
AgBr. Б. характерні
для зони окиснення
срібних сульфідних
родов. в умовах
аридного клімату.
БРОНЗИТ,
*бронзит,
**bronzite, ***Bronzit - мінерал
магматичних
і метаморфічних
порід. Проміжний
член мінерального
виду енстатит-феросиліт,
який містить
10-30% феросилітового
(Fe[SiO3]) компонента.
колір бурий,
зеленкуватий.
Тв. 5-6. Густина
бл. 3,3. За наявністю
домішок розрізняють
Б. ванадіїстий
та кальціЇстий.
БРОШАНТИТ,
*брошантит,
**brochantite, ***Brochantit - мінерал
класу сульфатів,
Cu4[SO4](OH)6. Містить
69-70% CuО. Сингонія
моноклінна.
Кристалічна
структура
субшарувата.
Колір смарагдово-зелений
до темно-зеленого;
прозорий. Спайність
довершена. Тв.
3,5-4. Густина 4.
Б. - характерний
гіпергенний
мінерал зони
окиснення
мідних род. в
посушливих
р-нах, де зустрічається
спільно з малахітом,
азуритом, купритом,
хризоколлою
та ін.
БРУКІТ,
*брукит, **brookite,
***Brookit - мінерал
класу оксидів
та гідроксидів,
одна з трьох
природних
поліморфних
модифікацій
рутилу. Склад:
TiO2. Переважно
жовтого, бурого,
чорного кольорів.
Тв. 6,0-6,5. Густина
3,9-4,1. Блиск металічний,
алмазний. Сировина
для одержання
феротитану,
титанового
білила. Зустрічається
в жилах альпійського
типу, в ґнейсах,
сланцях, а також
у розсипах.
Від прізвища
англійського
мінералога
Г.-Дж. Брука.
БРУНКІТ,
*брункіт,
**brunckite, ***Brunckit - мінерал,
прихованокристалічний
землистий
різновид сфалериту
білого кольору.
Знайдений у
руднику Серкапукіо
(Перу) та в р-ні
Трускавця
(Україна). Рідкісний.
БРУНСВІҐІТ,
*брунсвигит,
**brunsvigite, ***Brunsvigit – мінерал,
гідроксилалюмосилікат
заліза і магнію,
член групи
хлоритів.
Сингонія
моноклінна.
Густина 3,0. Тв.
1-2. Колір оливково-зелений,
жовтувато-зелений.
Зустрічається
у порожнинах
дрібнолускуватих
мас в габро
(гори Гарц, ФРН),
крім того,
зафіксований
в США (шт. Вірджинія
і Масачусетс).
Рідкісний.
БРУНЬЯТЕЛІТ,
*бруньятеллит,
**brugnatellite, ***Brugnatellit – мінерал,
водний гідроксилкарбонат
магнію і заліза.
Склад: Mg6FeCO3(OH)13*4H2O.
Сингонія
тригональна.
Масивні аґреґати
або пластинчасті
кристали.
Тв.2. Густина
2,14. Блиск перламутровий.
Колір м’ясисто-червоний
до жовтого або
світло-коричневого.
Риска біла.
Прозорий.
Зустрічається
у вигляді кірок
і шкаралупок
по тріщинам
у серпентиніті.
Асоціює з артинітом,
гідромагнезитом,
хризотилом,
арагонітом,
бруситом і
піроауритом.
БРУСИТ,
*брусит, **brucite;
***Brucit - мінерал
класу оксидів
та гідрооксидів,
Мg(ОН)2. Містить
69% МgО, 31% Н2О. Сингонія
тригональна.
Структура
шарувата.
Зустрічається
у вигляді суцільної
листуватої
маси або тонковолокнистих
аґреґатів.
Колір білий,
зеленкуватий;
блиск на площині
спайності
перламутровий,
на зламі - скляний.
Спайність
довершена по
(001). Тв. 2,5. Густина
2,4. Б. утворюється
при низькотемпературній
гідротермальній
зміні магнезіальних
ультраосновних
порід, метаморфізмі
г.п. і в корах
вивітрювання.
Гол. супутники
- серпентин,
магнезит,
гідромагнезит,
хлорит. Род.
відомі в Росії,
США, Канаді,
Італії, Югославії.
Перспективна
сировина для
отримання
магнію і його
сполук. Від
прізвища
американського
мінералога
А. Бруса.
БРЮСТЕРИТ,
*брюстерит,
**brewsterite, ***Brewsterit – мінерал,
водний алюмосилікат
стронцію і
барію з групи
цеолітів.
Склад: (Sr,Ba)Al2Si6O16*5H2O.
Сингонія моноклінна.
Кристали
призматичні,
зернисті аґреґати.
Густина 2,45. Тв.
5,5. Містить домішки
кальцію. Колір
білий, зеленуватий,
жовтуватий.
Виявлений в
Строншіані
(Шотландія).
Зустрічається
на свинцевих
рудниках в
Шварцвальді
(ФРН), в Кольду-Бономе
(Франція) та
ін.
БУДИНИ,
*будины, **boudins;
***Endzustand der Boudinage, Boudinage - невеликі
лінзоподібні
блоки міцних
г.п. відділені
один від одного
тонкими пережимами-шийками.
Утворюються
під впливом
стресу (тиску)
на товщі, які
представлені
перешаруванням
міцних жорстких
пластів з
пластичними
шарами (напр.,
вапняків з
глинами). При
цьому пластичні
шари розплющуються,
розтікаються
по латералі,
розриваючи
міцні пласти
на блоки, розтягуючи
і обтікаючи
їх. Таке розлінзування
(будинаж) характерне
для складчастих
областей.
БУДІВЕЛЬНА
ГІРНИЧА ТЕХНОЛОГІЯ,
*строительная
горная технология,
**mining construction practice, mining construction methods,
mining construction technology, ***Schacht- und Tiefbaulehre -
наукова дисципліна
про способи
будівництва
гірн. виробок
і підземних
споруд різного
призначення;
входить в систему
гірничих наук.
Розглядає
задачі, пов'язані
з обґрунтуванням
і вибором техніки
і технології
проходки
вертикальних,
горизонтальних
і похилих гірн.
виробок при
будівництві
гірн. підприємств,
трансп. і гидротехн.
тунелів і інш.
підземних
споруд. Для
вирішення
технічних задач
використовуються:
фіз. і матем.
моделювання,
графіч., аналітич.
і чисельні
методи із
застосуванням
ЕОМ, експериментальні
дослідження
в лабораторних
і виробничих
умовах, аналіз
і узагальнення
виробничого
досвіду на базі
економіко-матем.
моделей і інш.
Б.г.т. пов'язана
з геол. науками,
фізикою,
математикою,
хімією, геомеханікою
і будів. механікою,
аеро- і гідродинамікою,
теплофізикою,
машинознавством,
економікою
і інш. науками.
БУДІВЕЛЬНИХ
МАТЕРІАЛІВ
МІНЕРАЛЬНА
СИРОВИНА,
*строительных
материалов
минеральное
сырье, **mineral raw materials for
building materials, ***Minelrohstoffe für Baustoffe –
різноманітні
г.п., що їх видобувають
з метою виробництва
буд. матеріалів
або виробів.
У будівництві
використовують
природний
стіновий камінь
(туф, вапняки),
буд. камінь
(міцні осадові,
магматичні
та метаморфічні
породи). Інші
породи є сировиною
для виробництва
цементу, цегли,
черепиці, скла,
легких наповнювачів
бетонів тощо.
Україна повністю
забезпечена
власними мінер.
ресурсами буд.
матеріалів.
Ґраніти, габро,
лабрадорити
родовищ України
експортуються.
В нашій країні
є значні запаси
в’яжучої та
цегельно-черепичної
мінеральної
сировини. Як
Б.м.м.с. використовують
також розкривні
породи родовищ
та продукти
збагачення
руд і вугілля.
БУДОВА
МІНЕРАЛІВ
ЗОНАЛЬНА, *строение
минералов
зональное,
**zoning of minerals, ***Zonenaufbau von Mineralien - внутрішня
будова кристалів,
зумовлена
чергуванням
у них шарів
різного складу,
або різних
властивостей.
Залежить від
зовнішньої
форми кристалів
та умов росту.
БУЙ, *буй;
**buoy; ***Boje, Schwimmer – плавучий,
об’ємний, заякорений,
сигнальний
поплавок (знак)
з фіксованими
координатами
місцезнаходження
для позначення
мілизни, підводних
каменів та ін.
В морській
гірничій
справі застосовується
для позначення
контурів нафтового
родовища,
підходів до
нього, упорядкованої
раціональної
відробки виїмкового
поля морськими
видобувними
засобами і т.п.
В сучасних
конструкціях
Б. передбачена
можливість
короткочасного
(при штормах)
або тривалого
(в льодовий
період) занурення
у воду.
БУЛАНЖЕРИТ,
*буланжерит,
**boulangerite, ***Boulangerit - мінерал
класу складних
сульфідів
(сульфосолей).
Склад: Pb5Sb4S11.
Містить: РЬ -
58,9%, Sb - 22,8%, S - 18,3%. Сингонія
моноклінна.
Структура
ланцюгово-стрічкова.
Зустрічається
в гідротермальних
поліметалічних
родовищах
разом з галенітом,
антимонітом,
сфалеритом,
піритом та
іншими сульфосолями
свинцю гол.
чин. у вигляді
аґреґатів
променистої
і тонковолокнистої
будови, рідше
- у вигляді
голчастих,
стовбчастих
і таблитчастих
кристалів.
Колір від
свинцево-сірого
до залізно-чорного.
Блиск металічний,
спайність
середня по
(100). Густина
6,230. Тв. 2,5-3,0. Крихкий,
непрозорий,
хороший електропровідник.
Рідкісний.
Родовища - в
Чехії, Німеччині,
Росії, Франції,
Швеції, США,
Україні. Є
другорядною
свинцевою
рудою. Збагачується
флотацією
з використанням
ксантогенатів.
БУЛТФОНТЕЙНІТ,
*бултфонтейнит,
**bultfonteinite, ***Bultfonteinit - мінерал,
гідроксилсилікат
кальцію, який
містить флуор.
Склад: Ca2F(SiO3,OH)*H2O.
Сингонія триклінна.
Утворює радіально
волокнисті
аґреґати і
сфероліти.
Густина 2,73. Тв.
5,0 Колір рожевий.
Блиск скляний.
У шліфах безбарвний.
Асоціює з
кальцитом,
апофілітом,
натролітом,
долеритом
та включеннями
глинистих
сланців в
кімберлітах.
Рідкісний.
БУЛЬДОЗЕР,
*бульдозер,
**bulldozer; ***Planierraupe, Bulldozer - трактор
або тягач, обладнаний
неповоротним
чи поворотним
відвалом (щитом)
з ножем. Бульдозером
зрізують та
переміщують
ґрунт, засипають
котловани і
траншеї, використовують
на відкритих
гірничих роботах
у кар’єрах.
Б. застосовують
при розробці
розсипів, на
відвалах, при
рекультивації,
як допоміжні
машини на
кар'єрах.
БУНКЕР,
*бункер, **bunker, hopper;
***Bunker - резервуар,
ємкість для
короткочасного
зберігання
і подальшого
відвантаження
рідких і сипких
матеріалів.
Розрізняють
Б. залізобетонні
(монолітні,
збірні, змішаного
типу), металеві,
комбіновані.
Крім того, як
Б. можуть використовуватися
гірничі. виробки.
За призначенням
Б. поділяють
на технологічні
та акумулюючі.
Технологічні
Б. поділяють
на: приймальні
- для прийняття
матеріалу при
розвантаженні
вагонів, скіпів,
самоскидів;
дозувальні
- для регульованого
відвантаження,
видачі на конвеєр
(напр., при шихтуванні)
тощо; зневоднюючі
- для дренажного
зневоднення
продуктів
збагачення;
компенсаційні
(демпфуючі) -
для вирівнювання
навантаження
на окремі
технологічні
апарати по
вихідному
живленню;
відвантажувальні
- для накопичення
і подальшого
відвантаження
продуктів
збагачення
в залізничні
вагони тощо.
Крім того,
розрізняють
дозувально-акумулюючі
бункери - система
бункерів,
призначених
для накопичення
вихідного
матеріалу та
дозування
його перед
технологічним
процесом (напр.,
збагаченням
к.к.). За типом
установки
розрізняють
Б. стаціонарні,
напівстаціонарні
(строк служби,
як правило, до
1,5 року) і пересувні.
Крім того, виділяють
Б. неперервного
та циклічного
типів. За конструктивними
ознаками, зокрема,
формою Б. бувають
прямокутними,
круглими (конічні,
циліндричні
- силоси, циліндроконічні,
параболічні),
чарунковими,
щілинними,
коритоподібними.
Випускний отвір
Б. закривають
затворами
та живильниками.
За розташуванням
відносно рівня
землі Б. поділяють
на підвісні
та заглиблені
в ґрунт. Різновидом
Б. є пересипні
воронки і
напівбункери,
які мають менші
розміри і, як
правило, не
споряджені
затворами
та живильниками.
Основне їх
призначення
- концентрація
сипучого матеріалу.
Вимоги до Б. -
надійність
завантаження
та розвантаження,
відсутність
залипання
вантажу, достатня
ємність, мінімальне
подрібнення
при пересипах
та зберіганні.
Розмір випускного
отвору Б. повинен
бути в 3-5 разів
більший максимального
розміру грудок
матеріалу.
Місткість Б.
може сягати
40-150 м3, а продуктивність
5-12 т/хв. Див. також
акумулюючий
бункер, бункер-вагон,
бункер-живильник,
демпферна
ємкість.
БУНКЕР-ВАГОН,
*бункер-вагон,
**hopper; ***Bunkerwagen - рейкова
транспортна
платформа, дно
якої обладнане
ланцюговим
конвеєром.
Застосовується
при транспортуванні
гірничої маси
при проведенні
виробок. Розроблений
в 1960р. в Швеції.
Вантажопідйомність
15-25т. Макс. швид.
20 км/год. Ширина
1500 мм, висота
навантаження
1200-1400 мм.
БУНКЕР-ЖИВИЛЬНИК,
*бункер-питатель,
**transfer hopper, feet bunker; ***Bunkerfülleinrichtung -
машина для
рівномірної
подачі гірн.
маси в транспортні
засоби неперервної
дії; сполучна
ланка між
виймально-навантажувальним
обладнанням
циклічної і
транспортними
установками
неперервної
дії. Застосовують
в комплексах
гірн.-транспорт.
обладнання
і приймальних
установках
сировини, яка
подається на
виробництво
або в цех збагач.
ф-ки. Осн. вузли
Б.-ж. - приймальна
воронка та
живильник
під нею. Розрізняють
Б.-ж. каретного,
стрічкового,
пластинчатого,
вібраційного,
скребкового,
рольгангового,
ґвинтового,
барабанного
і лопатевого
типів. В кар’єрних
Б.-ж. застосовують
г.ч. живильники
перших п’яти
типів. Крім
того, розрізняють
стаціонарні,
напівстаціонарні
і самохідні
Б.-ж.
БУНКЕРНА
ЗБИРАЛЬНА
МАШИНА, *бункерная
уборочная
машина, **tanker harvester;
***Bunkerlader - причіпна
машина, призначена
для збирання
фрезерного
торфу, заздалегідь
зібраного у
валки. Перші
моделі Б.з.м.
(УМПФ) розроблені
а СРСР на поч.
1940-х рр. Б.з.м. приєднують
до гусеничного
трактора з
двигуном потужністю
не менше за 55
кВт. Працює з
тракторами,
зокрема типу
Д-75 чи Б-75. На гусеничному
ходовому пристрої
машини розташований
бункер зі
скрепером,
ковшовим елеватором
і рухомим дном
у вигляді
пластинчастого
або скребкового
конвеєра. При
робочому проході
трактор з Б.з.м.
рухається
вздовж валків
так, щоб валок
знаходився
між гусеницями.
При цьому торф
з валка згрібається
скрепером
і безперервно
транспортується
ковшовим елеватором
в бункер.
БУНКЕР-ПЕРЕВАНТАЖУВАЧ,
*бункер-перегружатель,
***conveyer hopper, transfer bin; ***Umladebunker -
пересувна
підземна установка
для завантаження
підземних
трансп. засобів
гірн. масою.
Застосовують
разом з прохідницьким
або очисним
комбайном
і самохідним
вагоном для
підвищення
темпів проведення
гірн. виробок
або камер.
Складається
з кузова з бортами,
дволанцюгового
скребкового
донного конвеєра.
Б.-п. забезпечується
також вентилятором
для очищення
повітря в зоні
завантажування
кузова. В робочому
положенні Б.-п.
зчеплений з
комбайном
і пересувається
разом з ним.
Гірн. маса від
комбайна
надходить у
кузов Б.-п.
БУНКЕР
ПІДЗЕМНИЙ,
*бункер подземный,
**underground bunker; ***Tiefbunker - підземна
гірнича виробка
для короткострокового
зберігання
(акумулювання)
к.к. або породи;
розташовується
біля ствола
шахти і забезпечує
рівномірну
роботу скіпового
підйому.
БУНКЕР-ПОТЯГ,
*бункер-поезд,
**bunker-train; ***Bunkerzug - підземна
трансп. установка
на колісно-рейковому
ходу з шарнірно
з’єднаних
секцій-платформ,
що мають високі
борти. Призначена
для транспортування
гірн. маси
з прохідницького
вибою за один
цикл його роботи.
Розрізняють
Б.-п. скреперні
та конвеєрні.
Сумарна тривалість
транспортування
гірн. маси
при використанні
Б.-п. скорочується
в порівнянні
зі звичайною
технікою шахтного
рейкового
транспорту
в декілька
разів. Б.-п. примикає
до камери, де
встановлений
перекидач
вагонеток.
В нижній частині
Б.-п. розташовується
дозувальна
камера з живильником
для завантажування
скіпа.
БУР, *бур,
**drill, ***Bohrer, Bohrkopf - інструмент,
яким пробурюють
шпури та вибухові
бурові свердловини.
Б. має канал,
по якому до
вибою подають
повітря та
промивну рідину.
БУРА, *бура,
**borax; ***Borax - мінерал,
сіль тетраборної
кислоти. Склад:
Na2[B4O5](OH)4]8H2O.
Сингонія
моноклінна.
Колір білий,
сіруватий,
зелений. Крихкий.
Тв. 2-2,5. Густина
1,7. Б.- типовий
мінерал евапоритів,
утворюється
при випаровуванні
соляних озер.
Великі род.
знаходяться
в США, менші -
в Індії, Китаї,
Ірані. Б. - один
з головних
мінералів
борних руд.
Використовується
для одержання
бору, при паянні,
для виготовлення
оптичного скла,
емалей і т.ін.
БУРДІГАЛЬСЬКИЙ
ЯРУС, *бурдигальский
ярус, **Burdigalian, ***Burdigal, Burdigalien
– верхній ярус
нижнього міоцену.
БУРЕ ВУГІЛЛЯ
- Див. вугілля
буре.
БУРИЙ ЗАЛІЗНЯК,
*бурый железняк,
**limonite, brown(iron) ore, bog iron ore; ***Eisenstein, Eisenerz -
природне
скупчення
гідроксидів
заліза. Осадова
гірська порода.
Складається
з гетиту, лімоніту
та інших мінералів.
Руда заліза.
В Ґренландії
виявлений Б.з.
віком 3,76 млрд.р.
В Україні є в
Керченському
й Криворізькому
залізорудних
басейнах.
БУРИЛЬНА
ГОЛОВКА, *бурильная
головка, **drilling head,
***Bohrkopf, Bohrkrone - частина
бурильної
машини, призначена
для передавання
бурильному
інструменту
крутильного
моменту у поєднанні
з ударами або
ударів з поворотами
інструмента
вхолосту. Є
Б.г. обертальної,
ударно-поворотної,
ударно-обертальної,
обертально-ударної
дії, а також
універсальна
Б.г. (поєднання
ударів з поворотами
інструмента).
БУРИЛЬНА
КОЛОНА, *бурильная
колонна, **drill pipe
string, drill column, ***Bohrsäule, Bohrgestänge -
ступінчаcтий
порожнистий
вал, що з’єднує
породоруйнуючий
інструмент
(долото) з наземним
обладнанням
при бурінні
глибоких свердловин
(напр., на нафту
або газ). Б.к.
створює осьове
навантаження,
а також передає
обертальний
рух долоту.
Крім того, Б.к.
використовують
для підведення
електро- або
гідроенергії,
подачі бурового
розчину для
очищення вибою
і виносу шламу.
Б.к. складається
з ведучої труби,
тонкостінних
сталевих бурильних
труб та важких
(обважнених)
бурильних
труб, до нижньої
частини яких
приєднується
долото. Залежно
від умов буріння
біля долота
встановлюються
центрувальні,
калібрувальні,
стабілізуючі
і розширювальні
пристрої.
Верхня труба
Б.к. з’єднана
з вертлюгом,
який поміщають
на крон-блоці,
встановленому
у верхній частині
бурової вежі.
При бурінні
на Б.к. діють
динамічне і
статичне
навантаження,
перепади тиску
до 25 МПа, температура
до 200°С, агресивні
середовища.
Надійність
Б.к. в значній
мірі визначає
ефективність
буріння (особливо
при роторному
бурінні).
БУРИЛЬНА
МАШИНА, *бурильная
машина, **drilling machine, rock
drill; ***Bohrmaschine - частина
шахтної бурильної
установки,
що є конструктивним
поєднанням
бурильної
головки і
подавача.
БУРИЛЬНА
СВІЧКА, *бурильная
свеча; **drill pipe stand;
***Gestängezug – частина
бурильної
колони, нерознімна
при спуско-підіймальних
операціях;
складається
з двох, трьох
або чотирьох
бурильних
труб, зґвинчених
між собою.
Використання
Б.с. скорочує
час на спуско-підіймальні
операції і
зменшує спрацювання
механізмів
та інструменту,
призначеного
для зґвинчування
і розґвинчування
Б.с. Довжина
Б.с. визначається
висотою вишки
бурового
устатковання.
БУРИЛЬНИЙ
ЗАМОК, *бурильный
замок; **tool joint, tie rod;
***Gestängeverbinder – з’єднувальний
елемент бурильних
труб для зґвинчування
їх у колону.
Б.з. складається
із ніпеля і
муфти, які
закріплені
на кінцях бурильної
труби. Б.з. з’єднується
з трубою конічною
різзю або з
допомогою
зварювання,
в останньому
випадку деталі
Б.з. прийнято
називати
з’єднувальними
кінцями, які
складаються
з ніпеля і
розтруба.
Наґвинчувані
Б.з. звичайно
монтують з
трубами гарячим
способом (нагрівання
деталей Б.з. до
400–450°С). Бурильні
труби зґвинчують
між собою з
допомогою
замкової з’єднини,
яка складається
з конічної
різьби з великим
кроком і упорних
поверхонь
(торця муфти
і виступу ніпеля),
що забезпечує
герметичність,
а також швидкість
його складання
і розбирання.
Для зменшення
змінних напружень
у нарізній
з’єднині бурильного
замка застосовують
стабілізуючі
пояски на трубі
і розточки на
замку.
БУРИЛЬНИЙ
МОЛОТОК (перфоратор),
*бурильный
молоток, **hammer drill,
***Bohrhammer - машина
молоткового
типу, в якій
поршень-ударник,
здійснюючи
поступально-зворотні
рухи, завдає
удари по хвостовику
бура, який
обертається
із закріпленою
на ньому буровою
коронкою.
Питома енергія
одиничного
удару становить
10-15 Дж на 1 см діаметра
шпуру. За частотою
ударів розрізняють
Б.м. із зниженою
(до 1000 хв-1), нормальною
(1600-2000 хв-1) і підвищеною
(понад 2500 хв-1)
частотою.
Розповсюджені
Б.м. з підвищеною
енергією
одиничного
удару і нормальною
частотою. Розрізняють
Б.м.: ручні, або
переносні,
масою 10-30 кг для
буріння шпурів
глиб. до 3 м, діаметром
до 46 мм (типи ПП36В,
ПП54В, ПП54ВБ, ПР25МВ);
колонкові масою
50-70 кг (глибина
шпурів і свердловин
до 25 м, діаметр
до 85 мм; типи –
ПК-60, ПК75); телескопічні
масою 40-50 кг для
буріння шпурів
і свердловин
(глиб. до 15 м, діаметр
до 85 мм), направлених
вгору (тип ПТ36М).
Найбільш поширені
пневматичні
Б.м., рідше застосовуються
гідравлічні,
бензинові,
електричні.
Пневматичні
працюють на
стисненому
повітрі (тиск
0,5-0,6 МПа; за кордоном
розробляються
потужніші Б.м.
- до 1,5-2,0 МПа).
БУРИЛЬНІ
ТРУБИ, *бурильные
трубы; **drill pipes; ***Bohrgestänge
– основна
складова частина
бурильної
колони, призначена
для опускання
в бурову свердловину
і піднімання
породоруйнуючого
інструменту,
передачі обертання,
створення
осьового навантаження
на інструмент,
транспортування
бурового розчину
або стисненого
повітря до
вибою свердловини,
доставки на
поверхню кернів.
Б.т. виготовляють
безшовними,
з вуглецевих
або легованих
сталей, а також
зі сплавів
легких металів
(зокрема алюмінію).
Діаметр Б.т.
33,5–168 мм (Б.т. діаметром
до 60 мм використовують
в основному
для геологорозвідувального
колонкового
буріння). Б.т.
з’єднуються
між собою з
допомогою
бурильних
замків; у
колонковому
бурінні застосовують
також ніпельні
з’єднання
(з’єднини).
Легкосплавні
Б.т. (круглого
перерізу з
товщиною стінки
9–17 мм) виготовляють
із потовщеними
кінцями методом
пресування
з термообробленого
алюмінієвого
сплаву. Для їх
з’єднання
застосовують
бурильні замки
полегшеної
конструкції.
До Б.т. належать
також обважнені
(ОБТ) і ведучі
(ВТ) Б.т. Обважнені
сталеві Б.т.
переважно
круглого перерізу
виготовляють
товстостінними
із поковки з
механічним
оброблянням
або гарячекатаними.
Вони призначені
для створення
навантаження
на породоруйнуючий
інструмент,
збільшення
жорсткості
нижньої частини
колони. Комплект
ОБТ складається
з труб, з’єднаних
з допомогою
замкової різі
(довжиною до
300 м). Для боротьби
з викривленням
свердловини
застосовують
ОБТ квадратного
перерізу з
наплавленням
на гранях поясків
із твердого
сплаву, для
попередження
прихоплення
– із спіральними
фрезерними
канавками.
Ведучі Б.т., звичайно
квадратного
або шестигранного
перерізу,
установлюють
у верхній частині
бурильної
колони і передають
їй обертання
від привода
бурового
устаткування.
Б.т. випускають
двох конструкцій:
суцільні з
кованої заготовки
із потовщеними
кінцями і термічною
та механічною
обробкою по
всій довжині;
збірні з гарячекатаної
заготовки із
перевідниками,
наґвинченими
на кінці труби,
аналогічно
до бурильного
замка.
БУРИЛЬНА
УСТАНОВКА –
Див. шахтна
бурильна установка.
БУРИМІСТЬ
(ГІРСЬКИХ ПОРІД),
*буримость,
**rock drillability; ***Bohrbarkeit der Gestеіne,
Bohrvermögen von Gesteinen - опірність
г.п. руйнуванню
в процесі буріння.
Оцінюється
швидкістю,
тривалістю
та енергоємністю
буріння одиниці
довжини стовбура
свердловини
або шпура при
стандартних
умовах. Б. погіршується
із збільшенням
щільності,
густини, міцності,
в'язкості,
твердості,
абразивності
г.п., залежить
від мінерального
складу, будови
порід та
термодинамічних
умов. Всі г.п.
класифікують
за показником
Б. на 25 категорій
з підрозділом
на 5 класів: 1 –
легкої буримості;
2 – середньої
буримості;
3 – важкої буримості;
4 - дуже важкої
буримості;
5 - виключно важкої
буримості.
Використання
показника Б.
полегшує вибір
бурових установок
та технологічні
розрахунки
їх потужностей,
режиму та технічної
швидкості
буріння шпурів
і свердловин.
|