БУРІННЯ, *бурение, **drilling, boring; ***Bohren, Bohrarbeiten - створення бурової свердловини, шахтного стовбура, або шпуру руйнуванням гірських порід. Іноді вдаються до буріння шпурів у штучних матеріалах (наприклад, у бетоні). Основний спосіб буріння — механічний, рідше використовують гідравлічний, термічний та інші способи. Буріння застосовують з метою пошуків корисних копалин, видобування нафти, газу, води і розсолів, спорудження шахт тощо. При бурінні г.п. руйнується на всій площі вибою або тільки по кільцю (колонкове буріння). Глибина Б. визначається його призначенням - декілька м. - шпури, сотні й тисячі м. - свердловини. Б. глибоких свердловин здійснюється буровими установками, буровими станками, шпурів - бурильними молотками. Технічні засоби Б. включають також буровий насос або компресор для подачі бурового розчину і газу, бурильні труби, бурову вишку з талевою системою, противикидне обладнання, контрольно-вимірювальну апаратуру. При механічному Б. буровий інструмент (бурове долото, бурова коронка) діє на г.п, руйнуючи її. При Б. вибухових свердловин в кварцових г. п. застосовують термічне буріння (струменем полум'я). Механічні способи Б. за методом впливу інструмента на вибій поділяють на обертальне і ударне, ударно-поворотне і обертально-ударне. За типом породоруйнуючого інструмента розрізнюють шнекове, шарошкове, алмазне Б, дробове і т.п., за типом бурової машини - перфораторне, пневмоударне, гідроударне, роторне, турбінне і т.п. За напрямком і методом проведення свердловин - кущове, вертикальне, похило направлене, багатовибійне та ін. Б. розвивається і спеціалізується в трьох осн. галузях гірн. справи: видобуток рідких і газоподібних к.к., пошук і розвідка к.к., видобуток твердих к.к. вибуховим способом.

Буріння для видобутку рідких і газоподібних корисних копалин. Є відомості, що в Китаї понад 2 тис. років тому ударним способом бурилися свердловини діаметром 12-15 см і глиб. до 900 м для видобутку соляних розчинів. Буровий інструмент (долото і бамбукові штанги) опускали в свердловину на канатах товщиною 1-4 см, звитих з тростини. Ударний спосіб Б. до появи в кін. ХІХ ст. роторного Б. практично залишався єдиним. У 1846 франц. інж. Фовелем була уперше успішно пробурена свердловина з очищенням вибою струменем води, що подається насосом з поверхні в порожнисту штангу. У Росії Г.Д.Романовський в 1859 уперше механізував роботи, застосувавши паровий двигун для Б. свердловини поблизу Подольська. Першу свердловину на нафту, пробурену станком ударного Б., заклав Дрейк в 1859 (США, шт. Пенсільванія). При Б. свердловин на нафту спочатку отримав розвиток ударний спосіб (Б. штангове, канатне з промиванням вибою). У кін. 80-х рр. ХІХ ст. в США в Новому Орлеані (шт. Луїзіана) впроваджується роторне Б. на нафту із застосуванням лопатевих доліт і промиванням вибою глинистим розчином. У 1901 на Бакинських нафтопромислах з'явилися перші електродвигуни, що замінили парові машини. Морська свердловина уперше була пробурена у 1897 р. в Тихому ок. біля о. Сомерленд (шельф Каліфорнійського п-ова, США). На поч. ХХ ст. польським інж. В.Вольським створений швидко-ударний вибійний гідравлічний двигун (таран Вольського) - прототип сучасних гідроударників. У 1940 в Баку пробурена перша свердловина електробуром, розробленим А.П.Островським і М.В.Олександровим. На поч. 50- х рр. ХХ ст. в Махачкалі вперше пройдена свердловина великого діаметра (бл. 1 м) реактивно-турбінним способом, що дозволило почати роботи зі спорудження шахтних стовбурів. На поч. 60- х рр. в США Харрісон використав героторний ґвинтовий насос Муано для створення об'ємного двигуна, який застосовують для викривлення свердловини при похило направленому Б. У США в 1975 р. роторним способом пробурена одна з найглибших свердловин в світі - 9583 м. Сучасне Б. свердловин на нафту і газ характеризується збільшенням глибини проходки, різким зростанням загальних об'ємів Б. Очікується збільшення об'єму роторного Б. і розширення використання героторних двигунів. Осн. напрями вдосконалення Б. пов'язані з поліпшенням конструкцій доліт, двигунів, бурильних колон, збільшенням проходки долота за рейс, використанням ефективних промивних розчинів, автоматизацією процесу Б., поліпшенням конструкцій свердловин і підвищенням якості їх кріплення.

Пошуки і розвідка твердих корисних копалин. Розвиток розвідувального Б. на тверді копалини пов'язаний з винаходом швейцарцем Ж.Лєшо алмазного бура (1862). У 1899 амер. інж. Дейвісом запропоноване дробове Б. Розвідувальне Б. на тверді к.к. здійснюється в осн. роторним способом, на який доводиться бл. 80% метражу пробурених свердловин. Роботи в галузі розвідувального Б. направлені на збереження керну, що витягується з великої глибини неушкодженим. Вдосконалення технології розвідувального Б. пов'язане з впровадженням Б. снарядами зі знімними керноприймальниками, гідроударного, безкернового - з використанням бічних свердлильних ґрунтоносів, повною автоматизацією всього процесу Б.

Буріння вибухових шпурів і свердловин. Машинне Б. шпурів розроблене механіком Г.Гутманом (1683); розвиток його пов'язний зі створенням бурових машин австр. інж. Гайншингом (1803) і англ. механ. Травелом (1813). З поч. ХХ ст. впроваджується обертальне Б. електросвердлами. На поч. ХХ ст. на кар'єрі в США вперше використані ударно-канатні бурові станки. У 1947 в США на кар'єрах перевірений один з перших станків для Б. вибухових свердловин шарошечними долотами. Вперше для відбійки руд глибокі вибухові свердловини застосовані в 30-х рр. ХХ ст. в Кривому Розі та на Кольському п-ові. З того часу починають створюватися машини для підземного Б. свердловин діаметром 60-150 мм. і глиб. 10-40 м. В 1938 р. український інж. О.Сидоренко запропонував Б. зануреними бурильними молотками. З 50-х рр. ХХ ст. створюються самохідні бурові станки з потужними гідравл. та пневм. бур. молотками. При підземному Б. на вуг. род. значне поширення дістало Б. електросвердлами, а на руд. род. – бур. молотками, зануреними пневмоударниками, шарошечними долотами. Див. також алмазне буріння, шарошкове буріння, буріння багатовибійне, буріння горизонтальне, буріння кущове, буріння морське, буріння нахилено-направлене, буріння обертальне, буріння обертально-ударне, буріння параметричне, буріння підземне, буріння пневмоударне, буріння реактивно-турбінне, буріння роторне, буріння термічне, буріння турбінне, буріння турбінно-роторне, буріння ударне, буріння ударно-канатне, буріння ударно-обертове, шнекове буріння, колонкове буріння.

БУРІННЯ БАГАТОВИБІЙНЕ, *бурение многозабойное, **multi-hole drilling, branched-hole drilling; ***Mehrsohlenbohren, Zweigbohren – похило-скероване буріння, яке передбачає проходження основного стовбура з подальшим забурюванням і проходженням в його нижній частині додаткових стовбурів на продуктивні пласти. Б.б. застосовується з метою підвищення ефективності бурових робіт під час розвідки і видобування к.к., що досягається за рахунок збільшення частки корисної протяжності стовбурів свердловин. При розробці нафтових родовищ Б.б. може бути розгалужено-горизонтальним бурінням. Б.б. доцільне в порівняно стійких продуктивних пластах товщиною 20 м і більше, напр., в монолітних або з прошарками глин і сланців нафтоносних пісковиках, вапняках і доломітах, при глибинах 1500–2500 м, при відсутності газової шапки і аномально високих пластових тисків. Б.б. зменшує необхідну кількість звичайних свердловин завдяки збільшенню дренованої поверхні продуктивного пласта. Вперше Б.б. здійснено в США (1930).

У практиці Б.б. застосовуються дві послідовності забурювання додаткових стовбурів: "зверху-вниз" і "знизу-вверх". При забурюванні "зверху-вниз" бурові роботи йдуть у напрямку від вивченого об’єкта до невідомого. Такий порядок робіт дає змогу своєчасно припинити буріння, напр., у випадку виклинювання продуктивного пласта, і навпаки, продовжити буріння нижче проектної глибини, напр., у випадку несподіваного виявлення к.к. Тому забурювання "зверху-вниз" застосовується при пошуках і розвідці родовищ, які мають складну будову зон залягання к.к. змінну товщину, круте падіння пласта, значну протяжність по глибині, нерівномірний вміст корисних копалин. Послідовність проходження додаткових стовбурів "знизу-вверх" найдоцільніше використовувати при проведенні бурових робіт по згущенню розвідувальної сітки, напр., при роботах з уточнення категорійності запасів корисних копалин. Розкриття нафтових пластів багатовибійними свердловинами дає змогу збільшити дебіти нафтових свердловин за рахунок збільшення поверхні фільтрації; збільшити нафтовилучення із пласта; ввести в промислову розробку малодебітні родовища з низькою проникністю колектора або високов’язкою нафтою; підвищити приймальність нагнітальних свердловин, підвищити точність проведення протифонтанних свердловин за рахунок перебурювання тільки її нижніх інтервалів у випадку непопадання першим стовбуром. Експлуатуються свердловини з 5–10 відгалуженими стовбурами довжиною по 150–300 м і більше кожний. Завдяки цьому приплив нафти на першому етапі експлуатації в декілька разів більший, ніж до звичайних свердловин. За допомогою Б.б. успішно проведено десятки свердловин на нафту, розробляється і впроваджується Б.б. глибоких горизонтальних свердловин великої протяжності (декілька км).

БУРІННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ СВЕРДЛОВИН - Див. буріння горизонтальне.

БУРІННЯ ДРУГОГО СТОВБУРА *бурение второго ствола; **sidetracking; ***Bohren der zweiten Saule – бурові роботи, в результаті яких, окрім основного стовбура свердловини, буриться додатковий; при цьому основний і додатковий стовбури мають спільне гирло. Б.д.с. здійснюється з метою розкриття продуктивних відкладів у відповідності з заданими координатами (у випадку, якщо перший стовбур з технічних причин це завдання не виконав) або охоплення свердловиною іншої, менш дренованої частини пласта. Див. багатовибійне буріння.

БУРІННЯ КОЛОНКОВЕ – Див. колонкове буріння.

БУРІННЯ КУЩОВЕ, *бурение кустовое, **multiple drilling; ***Buschbohren, Büschelbohren, Nestbohren - спорудження свердловин (в осн. похилих, похилоскерованих), гирла яких групуються на близькій відстані одне від одного на загальному обмеженому майданчику (основі). Застосовується при розробці родов. під забудованими ділянками, при розробці нафт. і газових родов. в певних кліматичних умовах (напр., в зимовий період, коли спостерігається велике снігове покривало, або навесні під час бездоріжжя і паводків), на тер. з сильно пересіченим рельєфом місцевості або в межах акваторій. К-ть свердловин в кущі в залежності від умов буріння змінюється від 2 до декількох десятків (рис.), макс. відхилення вибоїв свердловин від вертикалі може перевищувати 2000 м. Застосування Б.к. дає можливість значно скоротити будівельно-монтажні роботи, зменшити обсяг допоміжних робіт, спростити обслуговування свердловин і скоротити обсяг перевезень та витрати на обладнання промислу, спростити автоматизацію процесу видобутку і обслуговування, а також сприяти охороні довкілля.

БУРІННЯ МОРСЬКЕ, *бурение морское, **off-shore drilling; ***Meeresbohren, Offshorebohren - різновид бурових робіт, що виконуються на акваторіях Світового океану і внутрішніх морів з метою пошуку, розвідки і розробок нафти, газу і інш. корисних копалин, а також інж.-геол. досліджень. За глибиною свердловин поділяють на морське неглибоке буріння (до 500 м нижче за рівень дна моря) - для пошуку твердих к.к., інж.-геол. і структурно-картувальних досліджень, наук. досліджень і морське глибоководне буріння - перев. для пошуку і освоєння нафтогазових ресурсів Світового океану. Б.м. здійснюється зі стаціонарних гідротехн. споруд і плавучих бурових установок.

БУРІННЯ ОБЕРТАЛЬНЕ, *бурение вращательное, **rotary drilling, ***Drehbohren, Rotarybohren - спосіб буріння свердловин шляхом руйнування г.п. за рахунок обертання притиснутого до вибою породоруйнуючого інструменту (долота, бурової коронки). Осн. різновиди Б.о. - роторне (обертання передається інструменту через бурильну колону ротором, встановленим у буровій вежі), турбінне (обертання інструмента двигуном-турбобуром безпосередньо у вибої), роторно-турбінне (обертання інструмента турбобуром, встановленим у вибійному аґреґаті, що обертається через колону ротором), реактивно-турбінне (обертання інструмента турбобуром, аґреґат обертається від реактивних моментів), електробуріння (обертання інструмента електромотором безпосередньо у вибої), буріння об'ємним двигуном (обертання інструмента ґвинтовим гідравліч. двигуном у вибої). Б.о. неглибоких (г.ч. вибухових) свердловин здійснюється шляхом передачі обертового моменту через штангу від бурового станка до породоруйнуючого інструмента шарошкового або лопатевого типу. Обертання бурового інструмента в комбінації з ударом застосовують, напр., при обертально-ударному та ударно-обертальному бурінні. У залежності від глибини буріння потужність бурових установок, що використовуються для Б.о. складає від дек. десятків кВт до дек. тис. кВт. Б.о. - осн. спосіб спорудження свердловин.

БУРІННЯ ОБЕРТАЛЬНО-УДАРНЕ, *бурение вращательно-ударное, **rotary-percussion drilling; ***Drehschlagbohren - процес руйнування породи при бурінні шпурів і свердловин притиснутим до вибою буровим інструментом, що безперервно обертається, по якому періодично наносяться удари бойком. Перші машини для шпурів були розроблені в ФРН в кін. 40-х рр. Б.о.-у. Здійснюється буровими каретками, на яких встановлюють потужні бурильні молотки, забезпечені гідравліч. маніпуляторами з ланцюговими і ґвинтовими подаючими пристроями, а також мобільними буровими станками (верстатами). Частота обертання інструмента при Б.о.-у. до 300 хв^-1, осьове зусилля до 14 кН, частота ударів 2000- 4000 на хв., енергія одиничного удару 20-40 Дж на 1 см діаметра інструмента. Швидкість Б.о.-у. 1-2 м/хв, що значно вище, ніж у звичайного бурильного молотка. Б.о.-у. застосовується для буріння шпурів при проведенні підземних виробок і для буріння свердловин при підземній відбійці міцних і сер. міцності руд.

БУРІННЯ ПАРАМЕТРИЧНЕ, *бурение параметрическое, **stratigraphy, ***parametrisches Bohren – проходка свердловин на регіональному етапі досліджень територій з метою виявлення і отримання геол.-геофіз. параметрів зон нафтогазонакопичення, найбільш перспективних для пошукових робіт. Осн. задачі Б.п.: уточнення даних про стратиграфіч. розчленування розрізу і насамперед регіонально-нафтогазоносних товщ (визначення геол. віку розкритих порід, їх літологіч. складу, фауністич. і палінологіч. характеристик, потужності окр. стратиграфіч. комплексів); отримання геол.-геофіз. параметрів для літолого-стратиграфіч. прив'язки поверхонь геофіз. розділів і початкових даних про фіз. властивості порід, необхідних для обґрунтованої інтерпретації сейсмо-, електро-, граві-, магніторозвідувальних і промислово-геофіз. досліджень; з'ясування в поєднанні з даними геофіз. робіт умов залягання порід і уточнення тектоніки р-ну з виявленням глибинних структур, сприятливих для скупчення нафти і газу; виявлення можливих регіональних зон літолого-фаціального заміщення і стратиграфіч. неузгоджень; вивчення колекторних і петрофізич. властивостей порід (пористості, проникності, тріщинуватості і інш.) з виділенням пластів-колекторів і флюїдоупорів; дослідження гідрогеол. умов регіону, хім. складу і динаміки пластових вод, газонасиченості, складу і пружності водорозчинних органіч. речовин; вивчення сингенетич. і міграційних органіч. речовин; виділення потенційно продуктивних світ і горизонтів, забезпечення якісної і кількісної оцінок перспектив нафтогазоносності. У регіонах із складними геологічними умовами (при низькій вірогідності картування геофізичними методами глибоких горизонтів) П.п. як виняток може мати за мету уточнення будови локальних піднять по перспективних комплексах. Від пошукового, розвідувального і інш. видів буріння Б.п. відрізняється можливістю закладання свердловин без попередньої детальної підготовки площі і значно підвищеними вимогами до відбору керну і обсягу досліджень.

БУРІННЯ ПІДЗЕМНЕ, *бурение подземное, **underground drilling; ***Untertagebohrung, Untertagebohren - буріння з підземних гірн. виробок шпурів і свердловин, що не мають виходу на денну поверхню. Б.п. використовується для проходження вибухових свердловин і шпурів при спорудженні підземних гірн. виробок і підземній розробці родов., а також пошуково-розвідувальних свердловин при вивченні геол. будови родов., їх розвідці і підрахунку запасів к.к. Діаметри свердловин при Б.п. становлять 46-76 мм при пошуках і розвідці родов. к.к., 70-150 мм при експлуатації і вибухових роботах, до 1 м і більше при спорудженні свердловин для спец. цілей (вентиляційних і інш.). Глибини свердловин в осн. від дек. десятків до сотень м, довжина горизонтальних свердловин досягає 1000 м і більше.

БУРІННЯ ПНЕВМОУДАРНЕ, *бурение пневмоударное, **air percussion drilling; ***Druckluftschlagbohren, pneumatisches Schlagbohren - різновид буріння ударно-обертального з використанням бурильного молотка (пневмоударника). Пневмоударниками бурять вибухові свердловини глиб. до 40 (50) м і діаметром 80-150 мм, а з розширювачами - до 250-300 мм. При геол.-розвідувальних роботах застосовують пневмоударники з більшою масою бойка, що підвищує коеф. передачі удару через колонковий снаряд. Діаметр цих свердловин 76-151 мм, глиб. до 200-500 м. При бурінні глибоких нафт. і газових свердловин, а також гідрогеол. свердловин діаметром 180-250 мм використовують спец. пневмоударники, які працюють при високому тиску повітря. Б.п. ефективне в породах з коеф. міцності за М.М.Протодьяконовим понад 8.

БУРІННЯ ПОХИЛИХ СВЕРДЛОВИН. - Див. буріння похило-скероване.

БУРІННЯ, ПОХИЛО-СКЕРОВАНЕ, *бурение наклонно-направленное, **controlled directional drilling; ***geneigtes Richtbohren - спосіб спорудження свердловин з відхиленням від вертикалі у заздалегідь заданому напрямі. Б.п.-с. застосовується як при бурінні свердловин на нафту і газ, так і при розвідці твердих к.к. Найбільш ефективна галузь використання Б.п.-с. - при розробці родов. біля акваторій, в болотистих або сильно пересічених місцевостях і у випадках, коли будівництво бурових може порушити умови охорони навколишнього середовища. Б.п.-с. застосовують також при бурінні допоміжних свердловин для глушіння відкритих фонтанів, при багатостовбурному бурінні або відхиленні ниж. частини стовбура вздовж продуктивного горизонту з метою збільшення дренажу.

БУРІННЯ РЕАКТИВНО-ТУРБІННЕ, *бурение реактивно-турдинное, **reactive turbodrilling; ***Reaktions-Turbinenmethode, Reaktionsbohrmethode - метод спорудження вертикальних стволів чи свердловин великого діаметра (до 5 м) кількома турбобурами, з’єднаними в один аґреґат з долотами, що здійснюють планетарний рух, перекриваючи всю площу вибою. Застосовується при спорудженні вертикальних стовбурів шахт, вентиляційних стовбурів в гірничих виробках, проходженні початкових ділянок надглибоких свердловин і у всіх випадках, коли потрібне створення вертикальних стовбурів великих діаметрів. Вважається найбільш ефективним способом буріння свердловин великого діаметра.

БУРІННЯ РОЗВІДУВАЛЬНЕ, *бурение разведочное; **exploration (exploratory) well drilling; ***Erkudungsbohren – буріння свердловин з метою розвідки відкритих родовищ нафти і газу (підготовки їх до розробки), а також для вивчення геологічного розрізу в малодосліджених районах (опорні, параметричні, пошукові свердловини).

БУРІННЯ РОТОРНЕ, *бурение роторное, **rotary drilling; ***Rotarybohren - різновид обертального буріння, коли породоруйнуючий інструмент (долото), яким здійснюється заглиблення вибою у свердловині циліндричної форми, одержує обертання через колону бурильних труб від ротора бурового устаткування. Вперше Б.р. було застосоване в США в кінці 80-х рр. ХІХ ст. Обладнання для Б.р. включає вежу, бурову установку з приводом, ротор, бурові поршневі насоси, вертлюг (через нього насоси подають промивну рідину в бурильну колону), талеву систему, що складається з кронблока, блока і крюка, на якій в процесі буріння підвішені вертлюг і бурильна колона, систему очистки промивної рідини, що включає вібросита, жолоби і гідроциклони, приймальні і запасні ємкості. Крім стаціонарних є пересувні роторні бурові установки, все обладнання яких (крім систем очистки) розміщене на платформі автомашини або причепі, що забезпечує їх маневреність. Пробуривши з поверхні Землі 30-600 м, в стовбур свердловини спускають першу обсадну колону для кріплення верх. інтервалу. Після спуску колону цементують. Після затвердіння цементу буріння продовжують долотом меншого діаметра, який проходить всередині обсадної колони. У залежності від геол. умов і складності проходки свердловини стовбур її може обсаджуватися не однією, а дек. обсадними колонами, причому кожна подальша колона меншого діаметра опускається на більшу глибину. Остання обсадна колона в нафт., газових, а також гідрогеол. свердловинах наз. експлуатаційною. Низ експлуатац. колони перфорується. Через перфоровані отвори нафта, газ або вода з продуктивного горизонту надходить в експлуатац. колону. Найглибша свердловина, пробурена методом Б.р. у 1974 в Оклахомі (США), має глиб. 9583 м. Б.р. може бути використане як для вертикальних, так і для похилих свердловин.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИНИ - Див. свердловини будівництво.

БУРІННЯ ТЕРМІЧНЕ, *бурение термическое, **jet drilling, flame-jet drilling, thermal drilling; ***Flammstrahlbohren, thermisches Bohren - спосіб буріння, що базується на руйнуванні г.п. у вибої свердловини високотемпературними газовими струменями, які витікають з надзвуковою швидкістю з сопел вогнеструминної горілки. Остання являє собою робочий інструмент станка Б.т. Застосовується г.ч. для буріння свердловин в залізистих кварцитах на залізорудних кар'єрах. З сер. 70-х рр. ХХ ст. використовується в осн. для терміч. розширення ниж. частини вибухових свердловин, що на порядок збільшує їх ефективність.

БУРІННЯ ТУРБІННЕ, *бурение турбинное, **turbodrilling; ***Turbinenbohren, Turbohren - спосіб буріння обертового з застосуванням турбобуру як робочого органу. Ведеться тришарошечними, алмазними і безопорними долотами з композиційних надтвердих матеріалів на глиб. до 3000 м з частотою обертання долота 300-400 об./хв., а в більш глибоких свердловинах - 200-250 об./хв. Б.т. у порівнянні з роторним характеризується більшою механіч. швидкістю, але меншою проходкою на рейс долота. Використовується для буріння експлуатаційних, розвідувальних та ін. дослідницьких свердловин (в т.ч. Кольської надглибокої свердловини) в породах будь-якої міцності.

БУРІННЯ ТУРБІННО-РОТОРНЕ, *бурение турбинно-роторное, **turbo-rotary drilling; ***Turborotarybohren - обертове буріння, при якому руйнування породи у верхній частині свердловини здійснюється розширювачем, який обертається від ротора, а в нижній - турбобуром. При Б.т.-р. вибій двоступеневий – кільцевий у верхній і суцільний в нижній частині свердловини. Б.т.-р. дозволяє більш точно витримувати напрям вертикальних свердловин (особливо великого діаметру), ніж при використанні тільки роторного або турбінного буріння. Тому Б.т.-р. застосовується г.ч. при проходці нафт. і газових свердловин великого діаметру в складних геол. умовах, особливо в тих р-нах, де боротьба з кривизною свердловин представляє великі труднощі (напр., Зах. Україна).

БУРІННЯ УДАРНЕ, *бурение ударное, **percussive drilling; ***Stoßbohren, Schlagbohren - спосіб буріння, при якому руйнування породи здійснюється під дією ударів падаючого на вибій свердловини бурового снаряду або ударів по снаряду, який стоїть у вибої. Використовується в осн. у м'яких і пухких відкладах з уламковими включеннями, а також скельних породах до глиб. 100 і більше м. Руйнування порід носить характер дроблення, роздавлення і розпушення. Буріння здійснюється суцільним або кільцевим вибоєм.

БУРІННЯ УДАРНО-КАНАТНЕ, *бурение ударно-канатное, **cable-pensylvanian drilling, cable-churn drilling, churn drilling; ***Stoßseilbohren - ударне буріння, яке здійснюється буровим снарядом, який спускається на канаті (масою 500-2500 кг з висоти 300-1000 мм з частотою 45-60 хв^-1). З'явилося понад 2 тис. років тому в Китаї для видобутку соляних розчинів. Буріння велося долотом, що опускався у свердловину на очеретяному канаті. До кінця ХІХ в. Б.у.-к. було практично єдиним способом буріння.

БУРІННЯ УДАРНО-ОБЕРТОВЕ, *бурение ударно-вращательное, **percussive-rotary drilling; ***Drehschlagbohren - спосіб буріння, при якому руйнування породи здійснюється шляхом нанесення ударів по породоруйнуючому інструменту, який безперервно обертається. Застосовується при веденні гірничих робіт для буріння шпурів і свердловин глиб. 25-50 м, діаметром 40-850 мм і при пошуках, розвідці родов. для буріння свердловин глиб. до 2000 м, діаметром 59-151 мм.

БУРІННЯ ШАРОШКОВЕ – Див. шарошкове буріння.

БУРНОНІТ, *бурнонит **bournonite, ***Bournonit - мінерал класу сульфосолей, темно-сірого кольору, непрозорий. Склад: CuPbSbS₃. Вміст: Pb - 42,5%, Cu - 13%, Sb - 24,7%, S - 19,8%; домішки Fe, Ag, Zn, Mn, Ni, Bi, As. Сингонія ромбічна. Блиск металічний, спайність недосконала по (010). Крихкий. Густина 5,7-5,9. Тв. 3,0- 3,5. Діелектрик. Б. - гідротермальний мінерал, спостерігається в асоціації з бляклими рудами, галенітом, піритом, халькопіритом, сфалеритом, джемсонітом і буланжеритом. При вивітрюванні Б. утворюються церусит, малахіт і сурьмяні охри. Руда свинцю, міді і стибію. Родовища - в країнах Сер. Азії, Забайкаллі, в Австралії, країнах Півд. Америки (Чилі, Перу, Болівія), в Чехії, ФРН. Від прізвища французького мінералога Дж. Бурнона.

БУРОВА ВИШКА (ВЕЖА), *буровая вышка, **drillrig, derrick; ***Bohrturm – конструкція (споруда), яка встановлюється над устям свердловини для вантажно-підйомних операцій при бурінні (опускання і підіймання бурового інструменту, вибійних двигунів, обсадних труб). Б.в. обладнуються маршовими сходами, майданчиком для обслуговування кронблока і платформою верхового робітника, що призначена для встановлення бурильних свічок і забезпечує безпеку під час спуско-підіймальних операцій. Розрізняють Б.в. баштові і А-подібні. Найбільше поширення отримали секційні А-подібні Б.в., які складаються з 2-х опор, що утримуються у вертикальному стані з допомогою спеціальних трубних підкосів або портальної споруди і канатних відтяжок. Баштові Б.в. застосовуються при бурінні на морі і надглибокому бурінні (глибиною 8–10 тис. м і більше). Передня грань вежі відкрита, що забезпечує доставляння і викидання на приймальний поміст труб і штанг. Висота Б.в. залежить від проектної глибини свердловини і становить 9–58 м. Баштові Б.в. транспортують у складеному вигляді (разом із основою бурової) або поаґреґатно, А-подібні перевозять у складеному вигляді. Маркування Б.в. включає тип вежі (ВА – А-подібна, ВБ – баштова), відстань від основи до кронблочного майданчика (в м), максимальна вантажопідіймальність (у тоннах).

БУРОВА КАРЕТКА, *буровая каретка, **drill carriage, drillrig, drill steel car, track-mounted drill; ***Bohrwagen, Bohrgerätewagen - установка для механіз. буріння шпурів і свердловин в підземних гірничих виробках. У горизонтальних і похилих гірн. виробках застосовують самохідні Б.к., у вертикальних стовбурах шахт - підвісні. Самохідна Б.к. - платформа на пневматичному, коліснорейковому або гусеничному ходу, на якій монтується один або декілька (до 4 і більше) гідравлічних, рідше ґвинтових маніпуляторів з автоподавачами і бурильними машинами. Подвісна Б.к. - збірна рама закріплена у вибої домкратами, з встановленими на ній маніпуляторами буровими, автоподавачами і бурильними молотками.

БУРОВА КОРОНКА, *буровая коронка, **drilling bit; ***Bohrkrone, Bohrkopf - 1) Знімна частина буру, що безпосередньо діє на вибій та руйнує його прибурінні ударно-обертовому . Леза Б.к. можуть бути сталевими, або армованими пластинами з твердого сплаву. Найбільш поширеними формами Б.к. є однодолотчаті та хрестові. 2) Складова частина бурового снаряда для кернового та безкернового буріння свердловин. 3) Буровий інструмент для буріння обертального, який складається з корпусу, ріжучих лез і хвостовика. Леза армуються пластинами з твердого сплаву. Розрізняють такі типи Б.к.: долото-пластинчасті (КПД) і штирові (КДШ); трикрильні пластинчасті (КТП) і штирові (КТШ); хрестові пластинчасті і штирові (КХШ).

БУРОВА ЛЕБІДКА, *буровая лебедка, **draw works, bore winch; ***Bohrwinde, Bohrhaspel - лебідка для виконання спусково-підіймальних операцій подавання бурового інструменту у вибій та інших допоміжних робіт. Б.л. забезпечує спуск і підняття колони бурильних труб, подачу долота на вибій свердловини, спуск обсадних труб, передачу потужності на ротор, підняття і опускання бурової вежі; входить до складу бурової установки.

БУРОВА ПЛАТФОРМА, *буровая платформа; **drilling platform; ***Bohrplattform, Bohrinsel – устаткування (установка) для буріння на акваторіях з метою розвідки або експлуатації мінеральних ресурсів під дном моря. Б.п. в основному несамохідні, допустима швидкість їх буксирування 4–6 вузлів (при хвилюванні моря до 3 балів, вітру 4–5 балів). У робочому стані на точці буріння Б.п. витримують сумісну дію при висоті хвиль до 15 м і вітру із швидкістю до 45 м/с. Експлуатаційна маса плавучих Б.п. (з технологічними запасами 1700–3000 т) сягає 11000–18000 т, автономність роботи по суднових і технологічних запасах 30–90 діб. Потужність енергетичного устаткування Б.п. 4–12 МВт. Залежно від конструкції і призначення розрізняють самопідіймальні, напівзанурені (понтон з виробничим обладнанням), занурені, стаціонарні і бурові судна. Найбільш поширені самопідіймальні (бл. половини загального числа) та напівзанурені (33%) Б.п. С а м о п і д і й м а л ь н і плавучі Б.п. використовують для буріння г.ч. при глибині моря 30–106 м. Вони являють собою водотоннажний три- або чотириопорний понтон з виробничим устаткуванням, піднятий над поверхнею моря з допомогою піднімально-стопорних механізмів на висоту 9–15 м. При буксируванні понтон із піднятими опорами знаходиться на плаву; в точці буріння опори опускаються. В сучасних самопідіймальних плавучих Б.п. швидкість піднімання (опускання) понтону складає 0,005–0,08 м/с, опор – 0,007–0,01 м/с; сумарна вантажопідйомність механізмів до 10 тис. т. За способом піднімання розрізняють підіймачі крокуючої дії (в основному пневматичні і гідравлічні), неперервної дії (електромеханічні). Конструкція опор забезпечує можливість встановлення Б.п. на ґрунт з тривкістю не менш 1400 кПа при максимальному заглибленні їх у ґрунт до 15 м. Опори мають квадратну, призматичну або сферичну форму, по всій довжині обладнуються зубчастою рейкою і закінчуються башмаком. Плавучі н а п і в з а н у р е н і Б.п. використовують для буріння свердловин в основному при глибині моря 100–300 м і являють собою понтон з виробничим обладнанням, піднятий над поверхнею моря (на висоту до 15 м) з допомогою 4 і більше стабілізаційних колон, які опираються на підводні корпуси (2 і більше). Б.п. транспортують до точки буріння на нижніх корпусах при осіданні 4–6 м. Плавуча Б.п. занурюється на 18–20 м шляхом набору водяного баласту в нижні корпуси. Для утримання напівзанурених Б.п. використовується восьмиточкова якірна система, яка забезпечує обмеження переміщення устаткування від гирла свердловини не більше 4% від глибини моря. З а н у р е н і Б.п. застосовують для буріння розвідувальних або експлуатаційних свердловин на нафту і газ на глибині моря до 30 м. Вони являють собою понтон з виробничим обладнанням, піднятий над поверхнею моря з допомогою колон квадратної або циліндричної форми, нижні кінці яких опираються на водотоннажний понтон або башмак, де розміщені баластні системи. Занурена плавуча Б.п. кладеться на ґрунт (з утримуючою здатністю не менше 600 кПа) в результаті заповнення водою баластних цистерн водотоннажного понтона. С т а ц і о н а р н і морські Б.п. використовують для буріння та експлуатації куща свердловин на нафту і газ при глибині моря до 320 м. З однієї платформи бурять до 60 похило-скерованих свердловин. Стаціонарні бурові платформи є конструкцією у вигляді призми або чотиригранної піраміди, яка піднімається над рівнем моря (на 16–25 м) і опирається на дно з допомогою забитих у дно паль (каркасні Б.п.) або фундаментних башмаків (гравітаційні Б.п.). Надводна частина складається з майданчика, на якому розміщені енергетичне, бурове і технологічне устаткування, житловий блок із гелікоптерним майданчиком та інше обладнання загальною масою до 15 тис. Опорний блок каркасних Б.п. виготовляють у вигляді трубчастої металевої решітки, яка складається з 4–12 колон діаметром 1–2,4 м. Закріплюють блок з допомогою забивних або бурозаливних паль. Гравітаційні платформи виготовляються повністю із залізобетону або комбінованими (опори з металу, башмаки із залізобетону) і утримуються за рахунок маси споруди. Основи гравітаційних Б.п. складаються з 1–4 колон діаметром 5–10 м. Стаціонарні Б.п. призначені для тривалої (не менше 25 років) роботи у відкритому морі, тому до них ставляться високі вимоги щодо забезпечення перебування обслуговуючого персоналу, підвищеної пожежо- і вибухобезпеки, захисту від корозії, заходів з охорони довкілля та ін. Характерна особливість стаціонарних Б.п. – постійна динамічність, тобто для кожного родовища розробляється свій проект комплектації платформ енергетичним, буровим і експлуатаційним обладнанням, при цьому конструкцію платформи визначають умови в районі буріння, глибина буріння, дебіт і кількість свердловин, кількість верстатів для буріння. Н а й б і л ь ш а в світі в кінці ХХ ст. Б.п. - "Троль-А" розташована на родов. газу "Поле Тролей" в 60 км від узбережжя Норвегії. Глибина моря - 369 м. Поєднує 39 свердловин в околиці 0,5 км. Строк служби - 50 років.

БУРОВА ПРОХОДКА, *буровая проходка, **shaft sinking by drilling technique; ***Bohrabteufen der Schächte - будівництво вертикальних шахтних стовбурів із застосуванням бурових установок. Характеризується виконанням всіх технол. процесів без присутності людей у вибої. Б.п. колодязів і шахтних стовбурів невеликого діаметра і глибини здійснювалася ще на соляних копальнях в України-Руси (ІХ ст.). Широке застосування Б.п. отримала з 2-ї половини ХХ ст. спочатку переважно в складних гірничих та гідрогеологічних умовах, з 60-х рр. - в звичайних умовах для будівн. стовбурів малого діаметра.

БУРОВА СВЕРДЛОВИНА, *буровая скважина; **well, drilling hole; ***Bohrloch – гірнича виробка переважно круглого перерізу (діаметр 59–1000 мм), яка утворюється в результаті буріння. Б.с.бурять з поверхні суші або з моря, з підземних гірничих виробок. Б.с. поділяють на мілкі – глибиною до 2000 м (з них переважна більшість – до декількох сотень м), середні – до 4500 м, глибокі – до 6000 м, надглибокі – понад 6000 м. Довжина (глибина) найбільших бурових свердловин понад 10 км. У Б.с. виділяють гирло (устя), стовбур і дно (вибій). За положенням осі стовбура і конфігурації Б.с. розділяють на вертикальні, горизонтальні, похилі; нерозгалужені, розгалужені, поодинокі та кущові. За призначенням розрізняють дослідні – для дослідження земної кори, експлуатаційні (видобувні, розробні) – для розробки родовищ к.к., будівельні – для будівництва різних споруд (мостів, причалів, фундаментів, паль і основ, підземних сховищ для рідин і газів, водоводів, продуктопроводів тощо), гірничотехнічні Б.с. – для будівництва й експлуатації гірничих споруд. Д о с л і д н і Б.с. поділяються на картувальні, структурно-пошукові, опорно-геологічні, опорно-технологічні, інженерно-геологічні, параметричні, пошукові і розвідувальні. Е к с п л у а т а ц і й н і Б.с. за видами розроблюваного покладу поділяються на свердловини нафтового, газового і водяного покладу, за виконуваною функцією – на видобувні, нагнітальні, оцінювальні, контрольні (п’єзометричні, спостережні), за експлуатаційним станом – на діючі, ремонтовані, недіючі, законсервовані і ліквідовані. Г і р н и ч о т е х н і ч н і Б.с. поділяються на вибухові (на них припадають найбільші обсяги буріння), заморожувальні, тампонажні, вентиляційні, водовідливні та ін.

Залежно від глибини і призначення Б.с., умов буріння стінки свердловин закріплюють або залишають незакріпленими. Кріплення стовбура не проводять для гірничотехнічних (напр., вибухових) й інших свердловин невеликої глибини (до 50 м), пробурених у стійких скельних масивах. Б.с., призначені для експлуатації і досліджень, в процесі спорудження кріплять. Вони мають найбільш складну конструкцію, яка визначається розмірами частин стовбура, обсадних колон і цементного кільця в просторі за обсадними колонами; видом і кількістю обсадних колон; обладнанням обсадних колон, гирла і вибою Б.с. Обсадні колони (напрямна, кондукторна, проміжна й експлуатаційна) призначені для кріплення стінки частин стовбура Б.с. й ізоляції зон різних ускладнень, а також продуктивної товщі від решти частини геологічного розрізу. Як правило, вони зґвинчуються (зварюються) із сталевих труб, у мілких свердловинах застосовують обсадні труби з пластмаси і азбоцементу. Напрямна колона – перша обсадна колона (довжиною до 30 м), яку опускають у верхню (напрямну) частину стовбура, щоб ізолювати верхній наносний шар ґрунту і відвести висхідний потік бурового аґента із стовбура свердловини в очисну систему, цементується по всій довжині. Кондукторна колона (кондуктор) – друга обсадна колона, яка опускається у стовбур Б.с., призначена для перекриття верхніх нестійких відкладів, водоносних і поглинальних пластів, зон вічномерзлих порід і т.п. На неї встановлюють противикидне обладнання; кільцевий простір за колоною звичайно цементують по всій довжині. Проміжну обсадну колону опускають у разі необхідності після кондукторної для кріплення нестійких порід, роз’єднання зон ускладнень і водоносних горизонтів. Глибину опускання проміжних і кондукторних колон розраховують із врахуванням попередження гідророзриву пластів, стійкості стінки стовбура Б.с., розділення зон застосування різних бурових аґентів. Кількість проміжних колон залежить від глибини Б.с. і складності геологічного розрізу. Остання обсадна колона (експлуатаційна колона) призначена для експлуатації й ізолює продуктивні пласти. Для вилучення флюїдів з продуктивних пластів у експлуатаційну колону опускають насосно-компресорні колони в різних комбінаціях залежно від кількості розроблюваних пластів і застосовуваного способу видобування. У проміжну й експлуатаційну частини стовбура Б.с. замість обсадної колони повної довжини можуть бути опущені на бурильних трубах обсадні колони-хвостовики, верх яких кріпиться з допомогою спеціальних підвісок. Колону-хвостовик після закінчення будівництва свердловини часом нарощують до гирла Б.с. колоною-надставкою.

Для полегшення опускання, цементування обсадних колон і підвищення якості цих робіт обсадні колони обладнуються напрямними башмаками, різними клапанами, з’єднувальними і роз’єднувальними пристроями, турбулізаторами цементного розчину, пакерами, центраторами і скребками. При багатоступінчастому цементуванні до складу обсадної колони вводять цементувальні муфти. За кількістю обсадних колон, які опускають у стовбур Б.с. після кондукторної, розрізняють одно-, дво-, три- і багатоколонні конструкції свердловин; за видом обладнання привибійної зони – Б.с. з обсадженою і необсадженою привибійною зоною. Конструкція Б.с. з обсадженою привибійною зоною може бути отримана або в разі опускання в неї суцільної експлуатаційної колони з наступним її цементуванням і перфоруванням колони, цементного каменю і продуктивного пласта, або опусканням у неї експлуатаційної колони з хвостовою секцією, яка має круглі або щілиноподібні отвори, розміщені напроти продуктивного пласта.

Конструкція газових свердловин відрізняється більшою герметичністю обсадних колон, яка досягається застосуванням обсадних труб із спеціальними з’єднинами і мастилами для них, підніманням цементного розчину за всіма колонами до гирла Б.с. і т.д. Гирло видобувних нафтових і газових свердловин обладнують спеціальною арматурою. Конструкція Б.с., призначеної для пошуку і розвідки родовищ твердих к.к. значно простіша. Напрямна частина таких Б.с. має довжину декілька метрів і закріплюється напрямною трубою, кондукторна частина має довжину 30–150 м. Далі стовбур бурять з повним відбиранням керна, а закріплення нестійких порід здійснюють сумішами, які швидко тверднуть.

БУРОВА СТАЛЬ, *буровая сталь, **drill steel, ***Bohrstahl - сталь для виготовлення бурових штанг та бурів для ударно-обертового буріння шпурів і свердловин, а також для обертового буріння шпурів електросвердлами.

БУРОВА УСТАНОВКА, *буровая установка, **drilling rig; ***Bohranlage - комплекс машин і механізмів, призначений для буріння, кріплення свердловин, а також шахтних стовбурів. Б.у. для розвідки родов. к.к., розробки родов. нафти, газу, підземних вод і глибинних геол. досліджень за способом монтажу і транспортування розділяють на розбірні (стаціонарні) і нерозбірні. Розбірні Б.у. призначені для спорудження свердловин глиб. 2000-10000 м. Нерозбірні Б.у, розділяють на самохідні і несамохідні. Самохідні Б.у. постійно змонтовані на трансп. засобі (автомашині, тракторі, самохідній буровій основі, буровому судні). Несамохідні Б.у. перевозяться на трансп. засобі, що не має двигуна. До складу Б.у. можуть входити такі вузли: бурові споруди (бурова вишка, основа, укриття); бурові механізми (бурова лебідка, обертальний або обертально-подаючий механізм); енергетичне обладнання (двигуни внутр. згоряння, дизель-ґенераторна станція, перетворювачі енергії, електро-, гідродвигуни); обладнання для роботи з рідкими, газорідинними і газоподібними очисними аґентами (буровий насос, компресор, резервуар, машини і механізми для приготування, очищення і обробок бурових аґентів, трубопроводи, бурові шланги і вертлюг); обладнання і буровий інструмент для механізації спусково-підіймальних операцій (ключі, клинові захвати, елеватори, спайдери); противикидне обладнання; система управління Б.у. і контрольно-вимір. прилади. Див. також шахтна бурильна установка, бурове устаткування.

БУРОВА ШТАНГА, *буровая штанга, **drill pole, bore rod, boring rod; ***Bohrstange - 1) Сталевий стержень для передавання механічних зусиль від поршня-ударника на різець (бурову коронку, головку) та для подачі води і стисненого повітря до вибою шпуру (свердловини) під час буріння ударно-обертового. Б.ш. для ударного буріння виготовляється з шестигранної, круглої, восьмигранної або прямокутної (рідко ромбічної) сталі. Для обертового буріння шпурів штанга виготовляється з крученої бурової сталі різної довжини. 2) Сталева труба для передавання механічних зусиль (осьового зусилля та обертового моменту) від станка до бурової коронки або долота та для подачі води до вибою свердловини.

БУРОВЕ ДОЛОТО, *буровое долото; **drilling bit, bore bit; ***Bohrmeißel – основний елемент бурового інструменту для механічного руйнування гірських порід у процесі буріння свердловини. Термін "долото" зберігся з раннього періоду розвитку техніки буріння, коли єдиним способом проходження свердловини було ударне буріння, при якому Б.д. мало подібність із теслярським інструментом такого ж найменування. За призначенням розрізняють три класи Б.д.: для суцільного буріння (руйнування гірських порід по всьому вибою свердловини), колонкового буріння (руйнування гірських порід по кільцю вибою свердловини із залишанням в її центральній частині керна) та із спеціальною метою (врізні долота, розширювачі, фрезери та ін.). За характером дії на гірські породи Б.д. діляться на 4 класи: подрібнювальні, подрібнювально-сколювальні, стирально-сколювальні, стирально-різальні і різально-сколювальні. За видом робочої (яка руйнує гірську породу) частини виділяються шарошкові і лопатеві Б.д. Шарошковими Б.д. здійснюється більша частина загального обсягу буріння нафтових, газових і вибухових свердловин. За принципом дії на гірські породи шарошкові Б.д. діляться на подрібнювальні і подрібнювально-сколювальні. Б.д. подрібнювальної дії характеризуються мінімальним ковзанням зубів при перекочуванні шарошок по вибою і відсутністю фрезерувальної дії по стінці свердловини периферійними зубами; розрізняють такі її типи: Т – для буріння твердих порід, ТЗ – твердих абразивних порід, ТМ – твердих порід з пропластками міцних, ТМЗ – твердих міцних абразивних порід, М – міцних порід, ДМ – дуже міцних порід. Ш а р о ш к о в і Б.д. подрібнювально-сколювальної дії характеризуються збільшенням ковзання зубів при перекочуванні шарошок по вибою і стінці свердловини. Типи Б.д. подрібнювально-сколювальної дії: М – для буріння м’яких порід, МЗ – м’яких абразивних порід, МС – порід м’яких з пропластками середньої твердості, МСЗ – м’яких абразивних порід з пропластками середньої твердості, С – порід середньої твердості, СЗ – абразивних порід середньої твердості, СТ – порід середньої твердості з пропластками твердих. Породоруйнівним елементом (оснащенням) шарошкових Б.д. служать фрезеровані зуби або запресовані твердосплавні зубки і комбінації зубів із зубками на поверхні шарошок. Для підвищення стійкості фрезерованих зубів шарошок від абразивного зношування їх наплавляють твердим сплавом, що складається із зерен карбідів вольфраму. Для зменшення зношування долота по діаметру периферійні вінці доліт типів С, СТ і Т мають Г– або Т–подібну форму. Геометрична форма і параметри зубів (висота, довжина, крок, а також зміщення осей шарошок) різні (зменшуються від типу М до типу Т) і залежать від фізичних властивостей розбурюваних гірських порід. Сучасне оснащення шарошок Б.д. виконується із вставних твердосплавних зубів, які мають призматичні (типи МЗ, СЗ, МСЗ і ТЗ) і сферичні (тип ТМ) робочі головки. Долота для низькообертового буріння (до 60 об/хв) мають герметизовану мастилонаповнену опору за схемою ковзання – кулька-ковзання – опорна п’ята з радіальною ущільнювальною манжетою. Для підведення промивальної рідини через долото до вибою свердловини в шарошкових долотах є спеціальні промивальні або продувальні пристрої. Л о п а т е в і Б.д. призначені для буріння обертальним способом м’яких і середньої твердості порід. Лопатеві долота (ГОСТ 26–02–1232–75) з промиванням виготовляються з циліндричними отворами в корпусі (тип 2Л, діаметри 76–165,1 мм, швидкість руху промивальної рідини до 50 м/с) і змінними гідромоніторними насадками в корпусі (тип 3Л, діаметри 120,6–469,9 мм, швидкість промивної рідини не менше 90 м/с). Стирально-різальні Б.д. (тип ЗСР) мають діаметри 190,5–269,9 мм. Пікоподібні Б.д. (тип П, діаметри 98,4–444,5 мм) виготовляють двох різновидів: Ц – для розбурювання цементних пробок і металевих деталей низу обсадних колон; Р – для розширення стовбура свердловини. До лопатевих належать також Б.д. для ударно-канатного буріння. Для буріння без промивання свердловини застосовують шнекові долота. Для допоміжних робіт (розбурювання цементних пробок, металу у свердловині) застосовують ф р е з е р н і Б.д.: тип ФР у вигляді плоскодонних фрезерів, нижня робоча поверхня яких оснащена твердосплавними зубками або пластинками, які виступають над корпусом Б.д.; тип ДФТС із розміщенням твердосплавних зубків по 3 спіралях, які мають плавний перехід від центрального каналу долота на робочу сферу. Для буріння свердловин із в і д б и р а н н я м к е р н а застосовують шарошкові і лопатеві бурильні головки, які виготовляють для спеціальних керноприймальних пристроїв із знімними і незнімними керноприймачами. Див. також долото.

БУРОВЕ СУДНО, *буровое судно; **drilling vessel; ***Bohrschiff – плавуча споруда для морського буріння свердловин, обладнана центр. прорізом в корпусі, над яким встановлена бурова вежа, і системою для утримання судна над гирлом свердловини. Уперше буріння із застосуванням Б.с. розпочате в Атлантич. ок. в 1968 (з амер. судна "Гломар Челленджер"). Сучасні Б.с., як правило, самохідні, з необмеженим районом плавання. Водотоннажність Б.с. 6–30 тис.т, дедвейт 3–8 тис.т, потужність енергетичного устаткування, яке забезпечує бурові роботи, позиціювання і хід судна до 16 МВт, швидкість ходу до 15 вузлів, автономність по запасах 3 місяці. На Б.с. застосовуються заспокоювачі хитання, що дають змогу проводити буріння свердловин при хвилюванні моря 5–6 балів; при більшому хвилюванні буріння припиняється і судно знаходиться в штормовому відстої із зміщенням від свердловини (відстань до 6–8% від глибини моря) або бурильна колона від’єднується від гирла свердловини. Сучасні Б.с. забезпечують роботу на глибинах морів та океанів понад 4 000 м ("Світ науки", травень 1998, с. 38).

Для утримування Б.с. в заданій точці буріння в межах, які допускаються жорсткістю колони бурильних труб, застосовують 2 системи позиціювання: статичну (з використанням заякорення судна) і динамічну стабілізацію (з допомогою гребних ґвинтів і підкермовувальних пристроїв). Якірна система застосовується для Б.с. при глибині моря до 300 м; містить троси і ланцюги, спеціальні якорі масою 9–13,5 т (8–12 шт.), якірні лебідки із зусиллям по 2 МН, обладнані контрольно-вимірювальною апаратурою. Розміщення якорів і їх виймання проводиться з допоміжних суден. Для збільшення маневреності і скорочення часу роботи при виході з точки буріння використовують т.зв. якірні системи кругової орієнтації судна (спеціально вмонтована в центрі корпусу судна турель з майданчиком, на якому змонтовано весь якірний пристрій, в т. ч. лебідки).

Різновид Б.с. – т.зв. шланго-кабельні судна, призначені в основному для інженерно-геологічного буріння на глибину 200 м при глибині моря до 600 м. Вони обладнуються системою динамічної стабілізації, гнучким шлангокабелем, завдяки чому вимоги щодо зміщення судна відносно гирла свердловини ставляться менш жорсткі, ніж при використанні бурильних труб.

БУРОВЕ УСТАТКУВАННЯ (УСТАТКОВАННЯ), *буровая установка; **drilling rig; ***Bohranlage – комплекс машин і механізмів, призначений для буріння, кріплення свердловин, а також шахтних стовбурів. Б.у. для розвідки родовищ корисних копалин, розробки родовищ нафти, газу, підземних вод і глибинних геологічних досліджень за способом монтажу і видом транспортування розділяються на розбірні і нерозбірні. Розбірне Б.у. (великоблокове і дрібноблокове) призначене для спорудження свердловин глибиною 2000–10000 м. Великоблокове Б.у. транспортується на спеціальних несамохідних шасі (возовиках), дрібноблокове – на універсальному транспорті (напр., автомобільному, авіаційному). Нерозбірне Б.у. розділяється на самохідне і несамохідне. Самохідне Б.у. постійно змонтовано на транспортному засобі (автомашині, тракторі, самохідній буровій основі, буровому судні), який забезпечує переміщення Б.у.; несамохідне Б.у. перевозиться на транспортному засобі, який не має двигуна (полозковій рамі, причепі, несамохідній буровій основі). Для будівництва нафтових і газових свердловин на заболоченій території і акваторіях створено Б.у. для кущового буріння і плавуче устаткування. Б.у. для кущового буріння забезпечує можливість спорудження великої кількості свердловин (до 50 і більше) з одного майданчика. В цьому випадку Б.у. переміщується з допомогою гідроциліндрів з гирла побудованої свердловини на нову свердловино-точку по рейковій колії або на котках без розбирання. За видом енергопостачання Б.у. поділяється на устаткування з автономним і централізованим енергопостачанням. При автономному енергопостачанні як первинний двигун Б.у. можуть використовуватися двигуни внутрішнього згоряння (бензинові, дизельні, газові турбіни) або дизель-генераторні аґреґати. Централізоване енергопостачання здійснюється від промислових електромереж. Сумарна потужність Б.у. при будівництві свердловин малої глибини (до 2000 м) сягає 800 кВт, середньої глибини (до 4500 м) – 800–2000 кВт, глибоких і надглибоких (понад 4500 м) – до 5000 кВт. Залежно від довжини і діаметра стовбура, виду буріння до Б.у. можуть входити такі вузли: бурові споруди (бурова вежа, основа, укриття); бурові механізми (бурова лебідка з талевою системою або підіймач, обертальний або обертально-подавальний механізм); енергетичне обладнання (двигуни внутрішнього згоряння, дизель-генераторна станція, перетворювачі енергії, електрогідродвигуни); обладнання для роботи з рідкими, газорідинними і газоподібними очисними аґентами (буровий насос, компресор, резервуар, машини і механізми для приготування, очищення і обробляння бурових аґентів, трубопроводи, шланги і вертлюг); обладнання і буровий інструмент для механізації спуско-підіймальних операцій (ключі, клинові захвати, елеватори, спайдери); противикидне обладнання; система управління Б.у.; контрольно-вимірювальна система. Див. також бурова установка.

БУРОВЕ УСТАТКУВАННЯ В РОБОТІ, *буровая установка в работе; **performance of drilling rid; ***Bohranlage bei der Arbeit – розрахунковий показник, який характеризує середньомісячну кількість бурового устаткування (БУ), що перебуває у бурових роботах протягом певного періоду (місяць, квартал, рік):

,

де n_в.м - кількість верстато-місяців буріння за даний період; n _м - кількість календарних місяців у даному періоді.

БУРОВИБУХОВІ РОБОТИ, *буровзрывные работы, **drilling and blasting operations, explosive drilling; ***Bohrschießarbeiten - сукупність операцій підривання та підготовчого буріння шпурів і свердловин під час видобування корисних копалин, проведення гірничих виробок, будівництві споруд у міцних гірських породах.

БУРОВИЙ ДРІБ, *буровая дробь,**drill shot, ***Bohrschrot - тверді литі сталеві або чавунні кульки, а також сталеві кубики, або циліндрики, що застосовуються для руйнування гірських порід під час буріння. Діаметр дробу, як правило, 1,5-5,5 мм.

БУРОВИЙ ЖУРНАЛ, *буровой журнал; **drilling record, drill log; ***Bohrjournal – основний документ, який відображає весь процес буріння, складається за певною формою, заповнюється в кінці кожної зміни, зберігається у буровій організації, а після передачі свердловини замовникові – в геологічній службі організації, замовника.

БУРОВИЙ ІНСТРУМЕНТ, *буровой инструмент, **drilling tool; ***Bohrwerkzeug, Bohrgeräte - загальна назва механізмів і пристроїв, що застосовуються при бурінні шпурів, свердловин і ліквідації аварій, що виникають у свердловинах. За призначенням виділяють технологічний, допоміжний, аварійний і спеціальний Б.і. В залежності від галузі застосування (буріння вибухових, геол.-розвідувальних, нафт. або газових свердловин), способу і діаметра буріння номенклатура і конструктивні особливості Б.і. в кожній групі мають специфіч. особливості. Технол. Б.і. застосовують для виконання робіт, пов'язаних безпосередньо з процесом буріння свердловин. У нього входить породоруйнуючий Б.і. - різці, бурові коронки, долота тощо, інструмент для відбору керна, а також розширювачі, калібратори та інш. для руйнування стінок свердловини з метою надання їй необхідного діаметра і поперечного перетину. Допоміжний Б.і. (ключі, елеватори, спайдери, клинові захвати та інш.) призначений для збирання і розбирання (зґвинчування і розґвинчування) бурових колон (бурового ставу), а також підтягування, підіймання, спуску і утримання на вазі або на столі ротора елементів бурильної колони, штанг і обсадних труб. Б.і. для ліквідації аварій (мітчики, дзвони, труболовки, труборізки, фрезери, торпеди, домкрати і інш.) застосовують при виникненні ускладнень (втрата породоруйнуючого інструмента, відрив або прихват бурової колони, прихват або зняття обсадних труб і т. д.) в процесі буріння свердловин. Спец. Б.і. служить для орієнтації технол. інструмента в стовбурі свердловини з метою здійснення її буріння в заданому напрямі і включає відхилювачі різн. конструкцій (турбінні, шпиндель-відхилювачі, уіпсток, стабілізатори та ін.), засоби орієнтування свердловини.

БУРОВИЙ НАСОС (ПОМПА), *буровой насос, **slush(mud) pump; ***Spülpumpe, Bohrpumpe - гідравлічна машина для нагнітання промивної рідини в бурову свердловину. Для геолого-розвідувального буріння застосовуються Б.н. корисною потужністю 0,63; 4,1; 7,8; 16,0; 33,1; 52,3 кВт, для геофізичного структурно-пошукового і геолого-розвідувального – 32,50, 80, 125 кВт, для глибокого експлуатаційного і геолого-розвідувального буріння на нафту і газ – 190, 235, 300, 375, 475, 600, 750, 950, 1180 кВт. Гідравлічна частина складається з 2 або 3 гідравлічних коробок (залежно від кількості робочих циліндрів насоса), які об’єднані всмоктувальним і нагнітальним колекторами. На вході до всмоктувального колектора і виході з нагнітального колектора встановлюються пневматичні компенсатори нерівномірності подавання. Привод Б.н. в основному від електродвигунів або двигунів внутрішнього згоряння включає кривошипно-шатунний механізм. Робочі органи Б.н. мають підвищену стійкість до дії частинок абразиву, нафти, хімічних реактивів і ін. Осн. тенденція розвитку Б.н.: підвищення робочого тиску і потужності привода, розширення границь безступінчатого регулювання подачі рідини.

БУРОВИЙ РОЗЧИН, *буровой раствор; **drilling fluid, drilling mud; ***Spülung, Bohrschlamm, Spülflüssigkeit – складна багатокомпонентна дисперсна система суспензійних, емульсійних і аерованих рідин, які застосовуються для промивання свердловин у процесі буріння. Під час циркуляції у свердловині Б.р. очищає вибій від вибуреної породи, транспортує вибурену породу із свердловини і утримує її в завислому стані після припинення циркуляції, активізує процес руйнування гірської породи долотом, попереджає осипи, обвали і ін., забезпечує якісне розкриття продуктивних пластів, виявляє змащувальну і антикорозійну дію на буровий інструмент, обертає вибійні двигуни. В практиці буріння застосовують Б.р. на водній (технічна вода, розчини солей і гідрогелі, полімерні, полімер-глинисті і глинисті розчини) і вуглеводневій (вапняно-бітумний розчин, інвертна емульсія) основах. При бурінні в хемогенних відкладах застосовують соленасичені глинисті розчини, гідрогелі, у випадках можливих осипань і обвалів стінок свердловини – інгібіторні розчини, при впливі високих температур – термостійкі (термосолестійкі) глинисті розчини і розчини на вуглеводневій основі, які є ефективними також при розкритті продуктивних пластів і при розбурюванні теригенних і хемогенних нестійких порід. При бурінні в умовах, що характеризуються аномально високими тисками, застосовують обважнені Б.р., в неускладнених умовах – технічну воду, полімерні безглинисті і полімерглинисті розчини з низьким вмістом твердої фази. Ефективність застосування Б.р. залежить від їх властивостей, до яких належать густина, в’язкість, водовіддача, статична напруга зсуву та ін. Водовіддача Б.р. характеризується об’ємом фільтрату (від 2 до 10 см³), який відділився від розчину через стандартну фільтрувальну поверхню при перепаді тиску ~100 кПа протягом 30 хв. Товщина осаду на фільтрі (фільтраційна кірка), яка утворюється під час визначення водовіддачі, змінюється в межах 1–5 мм. Вміст твердої фази в Б.р. характеризує концентрацію глини (3–15%) і обважнювача (20–60%). Для забезпечення ефективності буріння (залежно від конкретних геолого-технічних умов) властивості Б.р. регулюють зміною співвідношення вмісту дисперсної фази і дисперсійного середовища та введенням в них спеціальних матеріалів і хімічних реаґентів. Для попередження водонафтогазопроявів при аномально високих пластових тисках збільшують густину Б.р. шляхом введення спеціальних обважнювачів (напр., крейдою до 1500 кг/м³, баритом і гематитом до 2500 кг/м³ і більше) або зменшують її до 1000 кг/м³ за рахунок аерації Б.р. чи додавання до нього піноутворювачів (сульфанолу, лігносульфонату). Вміст твердої фази Б.р. регулюється триступінчастою системою очищення на вібраційних ситах, пісковідділювачі і муловідділювачі; газоподібні аґенти відділяють у дегазаторах. Крім того, для регулювання вмісту твердої фази в розчин вводять селективні флокулянти. Особливий клас реаґентів застосовують при регулюванні властивостей розчинів на вуглеводневій основі. До них належать емульгатори (мила жирних кислот, емультал та інш.), гідрофобізатори (сульфонол, четвертинні аміни, кремнійорганічні сполуки), знижувачі фільтрації (органогумати). Готують Б.р. безпосередньо перед бурінням і в його процесі при допомозі гідрозмішувачів та диспергаторів.

БУРОВИЙ РÓЗЧИН ПОЛІМÉРНИЙ, *буровой раствор полимерный; **polymer drilling mud; ***Polymerspülung, Polymerbohrspülung – розчин на водній основі, який містить високомолекулярні полімери лінійної будови, що застосовується при бурінні головним чином міцних порід. Характеризується високою гідрофільністю та псевдопластичністю – здатністю розріджуватися до в’язкості, близької до в’язкості води, при великих швидкостях зсуву і загущуватися при низьких. Розрізняють безглинисті і малоглинисті П.б.р. П.б.р. сприяє збільшенню механічної швидкості проходки, стійкості долота, зниженню абразивного зношування тертьових частин насосів тощо.

БУРОВИЙ СНАРЯД, *буровой снаряд, **drillrig, drilling tool-making, ***Bohrgerät - комплект інструментів, що опускається в свердловину в зібраному стані.

БУРОВИЙ СТАНОК (ВЕРСТАТ), *буровой станок, **drill, borer, drilling rig, drillrig; ***Bohrgerät - машина для буріння підривних і гірничотехн. свердловин різного призначення, а також шпурів при відкритих та підземних розробках к.к. Б.с. - основна частина багатовузлових бурових установок. Одновузлові бурові установки аналогічні Б.с. В залежності від типу породоруйнуючого інструмента розрізнюють Б.с. шнекові (буріння різанням), шарошкові, пневмоударні, гідроударні, вогневі, комбіновані. Б.с. мають електрич. або дизельний привод. За конструктивним виконанням розрізняють такі Б.с.: з торцевим, патронним або роторним обертальним пристроєм. Найбільш розповсюджені перші два типи. Застосовується на підземних гірничих роботах і в кар’єрах, а також в дорожному і гідротехнічному будівництві. Перспектива розвитку пов'язана із застосуванням гідроударних бурильних машин, систем автоматич. управління, гідропривода вузлів, створенням станків-роботів.

Буровик, *буровик; **specialist in drilling; ***Bohrarbeiter – фахівець з буріння.

БУРОВІ РОБОТИ, *буровые работы; **drilling; ***Bohrarbeiten – певна сукупність і послідовність виконання операцій при будівництві експлуатаційних і дослідних свердловин і бурінні гірничотехнічних свердловин. До Б.р. входить: спорудження бурової вишки і привишкових споруд, монтаж (а також демонтаж) бурового устаткування, буріння (в т.ч. кріплення), освоєння і випробування свердловин. Буріння супроводжується кріпленням стовбура свердловини (її ділянок по глибині) обсадними колонами, а також допоміжними і ремонтними роботами, які в основному мають також циклічний характер. Головні критерії оцінки ефективності Б.р. – швидкість буріння, вартість метра проходження, якість будівництва свердловин і доведення їх до проектних глибин, крім того, для геолого-розвідувальних Б.р. – репрезентативність і вірогідність геолого-геофізичної і технологічної інформації, приріст запасів нафти і газу на метр проходження, для експлуатаційних – дебіт свердловини. Ефективність Б.р. зростає із зменшенням кількості рейсів, витрачуваних на буріння свердловини в конкретних гірничо-геологічних умовах, часу, витрачуваного в середньому на один рейс, із збільшенням швидкості циклу будівництва свердловини, а також із зменшенням частини всіх витрат, пов’язаних із ліквідацією наслідків аварій, ускладнень, браку в роботі і простоїв свердловин з організаційних причин.

БУРО-ЗБІЙНІ МАШИНИ, *буро-сбоечные машины, **hole drilling machines, ***Aufbruchbohrmaschinen - гірничі машини для буріння свердловин діаметром 300...500 мм у напрямку знизу догори, та при потребі - розбурення їх зверху донизу до діаметра 500..960 мм. Застосовуються при підземній розробці крутих та пологих вугільних пластів, для нарізки лав, дегазації пластів та ін. Б.-з.м. розрізняють за призначенням: для роботи в м’яких та твердих і середніх породах; за типом механізму подачі - з мех., пневматич., гідравліч. подачею.

БУРОКЛИНОВИЙ СПОСІБ ВИДОБУВАННЯ КАМЕНЯ, *буроклиновой способ добычи камня,**wedge-drill output, stripping output; ***Keillochbohren - спосіб відділення від масиву блоків г.п. шляхом попереднього оббурювання уступу шпурами і подальшого відколювання клинами. Б.с.в.к. відомий з найдавніших часів. Імовірно, що саме таким способом в древньому Єгипті отримували блоки для спорудження пірамід. Б.с.в.к. використовується сьогодні при розробці родовищ облицювального каменю, міцних порід, рідше - порід сер. міцності. Застосовується в комплексі з інш. механізованими способами відділення блоків від масиву: каменерізним, термічним і т. д.

БУРОНАВАНТАЖУВАЛЬНА МАШИНА, *буропогрузочная машина, **drill-loading machine; ***Bohrwagenlаder - машина, яка призначена для механізації процесів буріння шпурів і навантажування гірничої маси (корисної копалини і породи) у транспортні засоби. Б.м. розрізняють: за областю застосування - для м'яких, сер. і міцних г.п.; за типом навантажувальної машини - з лапами і кoвшoві; за типом навісного бурильного обладнання - з одним або двома маніпуляторами, за видом енергії - електричні і пневматичні. Б.м. складається з вантажної частини і бурильної. Застосування Б.м. дозволяє збільшити продуктивність буріння в порівнянні з ручними і колонковими свердлами в 2-4 рази, виключити необхідність обміну у вибої виробки засобів навантаження і буріння, скоротити к-ть обладнання, що застосовується. Продуктивність Б.м. з одним комплектом бурильного обладнання (в породах міцністю F<6) 5-6 м³ за зміну, темпи проведення виробки перетином 5-6 м² - 300-400 м за місяць.

БУРОПІДРИВНІ РОБОТИ, *буровзрывные работы; **drilling and blasting operations, explosive drilling; ***Bohrschießarbeiten – сукупність виробничих процесів з оббурювання масиву і відділення вибухом частини гірської породи з її одночасним подрібнюванням і переміщенням. Б.р. – це проходження зарядних порожнин (шпурів, свердловин, камер) для розміщення зарядів ВР, заряджання ВР, їх забивання та збудження (ініціювання) вибуху. Термін Б.р. підкреслює техніко-економічну нерозривність буріння вибухових свердловин і вибухових робіт.

БУРОТРИМАЧ, *буродержатель, **drill-steel holder, drill chuck; ***Böhrerhalter - пристрій, що запобігає випаданню бура з букси бурильної машини.

БУРОШНЕКОВА УСТАНОВКА, *бурошнековая установка, **auger drill, ***Bohrschneckenanlage - гірнича машина, що призначена для механізованого виймання вугілля з свердловин довжиною до 50 м та діаметром до 1,4 м. Розподіляються: за призначенням - для підземних та відкритих робіт; за типом виконавчого органу - з одним або двома спарованими шнековими ставами.

БУРОШНЕКОВИЙ СПОСІБ ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ, *бурошнековый способ выемки угля, **coal recovery method of drill, ***Bohrschneckenabbau - послідовне буріння свердловин, діаметр яких трохи менший від потужності пласта. Між свердловинами лишаються технологічні цілики завширшки 0,2 м. Виймання проводиться, напр., двошпиндельною установкою БУГ-3, що складається з бурошнекової установки, шнекового секційного кістяка, бурових коронок, які руйнують вугілля, пристрою нарощування та складування секцій, засобів пилепоглинання. Застосовується у Львівсько-Волинському басейні.

БУРСИТ, *бурсит, **burcite, ***Bursitis - запалювальне захворювання слизових сумок навколо суглобів. Супроводжується підвищеним утворенням і накопиченням у їх порожнинах випоту. Спричинюється травмами, гострими чи хронічними інфекціями, діатезом. Часто бурсити пов’язані з професією, зокрема з роботою у шахті. Захворювання виявляється у вигляді невеликої, щільної припухлості, яка поступово збільшується і стає хворобливою. При хроніч. Б. колінного суглоба припухлість розташовується на передній поверхні колінної чашки, при Б. ліктевого суглоба - в ділянці паростка ліктевої кістки. З метою профілактики Б. рекомендується запобігати травмам суглобів за допомогою наколінників тощо. Лікування Б. зводиться до теплових процедур, масажу, грязелікування, йонофорезу з йодом, пункції сумки з подальшим введенням в її порожнину гідрокортизону. У випадках, що не піддаються консервативному лікуванню, показана операція - посічення (розтин) сумки.

БУРШТИН, *янтарь, **amber, karabe, saka(l), kahruba; ***Bernstein - природна органічна сполука, щільна і в'язка (скам’яніла) викопна смола хвойних дерев. Склад: С₄₀Н₆₄О₄ (або C₁₀H₁₆O). Містить домішки сірки. Аморфний. Густина 1,05-1,10. Тв. 2-3. Колір жовтий, червоно-коричневий. Блиск смоляний. Зустрічається у вигляді зерен, жовен і пластин розміром від дек. мм до 50 см. Часто прозорий, колір переважно жовтий (сукциніт), оранжевий до вишнево-червоного (руменіт, бірміт), відомі восковий ("бастард") і молочно-білий ("кістяний") Б. Т-ра плавлення 250-300^ОС, легко згоряє. Б. має органічне (рослинне) походження: смоли пер. хвойних дерев в процесі фосилізації зазнавали окиснення і полімеризації з утворенням абієтинової і інш. органіч. к-т, частково сукцинітової. На стадії катагенезу Б. ущільнюється і набуває більш темного забарвлення (руменіт, бірміт). Пром. значення мають г.ч. вторинні розсипні прибережно-морські родовища. В Україні у відкладах палеогену та неогену є в Рівненській, Київській, Житомирській, Львівській та Харківській областях. За кордоном відомі родов. Б. у Примор’ї, Італії, Польщі, Бірмі, Канаді, США, Домініканській Республіці, Мексиці. Розрізняють Б. апеннінський, Б. істрійський, Б. канадський, Б. мексиканський, Б. моравський, Б. сіцілійський, Б. швейцарський, Б. японський та інш. Використовується як виробне каміння, кращі зразки - як дорогоцінне каміння. Хороший електроізоляційний матеріал. Те саме, що і янтар.

БУС, *бус, **boos – дрібна (дек. мікрон) частинка розсипного золота.

БУСОЛЬ, *буссоль, **dip compass, miner’s compass; ***Boussole, Kompaß - геодезичний прилад для вимірювання магнітних азимутів на місцевості або в шахті; являє собою закриту склом коробку з немагнітного металу та розміщену в її центрі магнітну стрілку на вістрі або котушку з аретиром. В залежності від конструкції Б. може бути встановлено на штативі, на приладі або підвішено на шнурі. Маркшейдерська Б. комплектується разом з висячим півкругом. Б. застосовують при топографічній, геологічній, маркшейдерській зйомках, зйомках нарізних та очисних виробок тощо.

БУСТАМІТ, *бустамит, **bustamite, ***Bustamit – мінерал, силікат магнію і кальцію. Склад: 3[(Mn,Ca,Fe)SiO₃]. Сингонія триклінна. Густина 3,1-3,4. Тв. 6-6,5. Колір білий, зеленуватий., рожевий. Блиск скляний. Зустрічається в марганцеворудних тілах в асоціації з іншими марганцевими мінералами. Родовища: Франклін (шт.Нью-Ждерсі, США), о.Скай, п-ів Корнуолл (Великобританія), Брокен-Гілс (Новий Південний Уельс, Австралія), Гарц (ФРН), Новара (Італія), Івате (Японія) і Лонгбан (Швеція).

БУСТЕР, *бустер; **booster; ***Buster – гідроакумулятор поршневого типу, циліндр якого заповнений стисливим робочим аґентом, звичайно нейтральним газом, і який призначений для збільшення сили або швидкості дії основного механізму або аґреґату.

БУТАН, *бутан, **butane, ***Butan - органічна сполука, газ без кольору й запаху. Міститься в нафті і природних газах. Застосовують як паливо, а також для одержання бутадієну.

БУТАН ТОВАРНИЙ, *бутан товарный; **commercial butane; ***Warenbutan – вуглеводнева рідина, що містить не менше 93% бутанів або бутенів і має пружність пари не більше 0,5 МПа при 45 ^оС. При атмосферному тиску температура випаровування Б.т. (об'ємна частка 95%) не повинна перевищувати 1,2 ^оС. Вміст домішок пропану-пропілену обмежується 4%. Рідкий залишок при 20 ^оС обмежується 2%, вміст сірководню – 50 мг/м³ газу, пентанів – до 35%.

БУТАРA, *бутара, **sizing trommel, washing drum; ***Waschbütte, Waschbottich, Waschtrommel – барабанний грохот, пристрій для промивання гірничої маси (легко- та середньопромивистих руд - пісків розсипних родовищ золота і каситериту тощо) з метою видалення глини та дрібного породного матеріалу, а також для доводки первинних гравітаційних концентратів. Складається з завантажувальної воронки, похилого грохота, промивного шлюзу. Найбільше розповсюдження отримала на поч. ХІХ ст.

БУТОВА СМУГА (ПОРОДНА СМУГА, ПОРОДНА СТІНА), *бутовая полоса (породная полоса, породная стена), **rubble band; ***Bergerippe, Bergedamm - закладальний масив у формі смуги в гірничій виробці. Б.с. застосовують при розробці тонких пластів, жил і лінз к.к., в лавах, при управлінні покрівлею частковим обрушенням і частковою закладкою (особливо при нестійких породах), а також для охорони виробок, в тому числі при проведенні їх широким вибоєм. Для створення Б.с. в лавах використовують породу, що видобувається в бутових штреках або залишається від проведення виробок. Розташовують Б.с. за простяганням або за падінням пласта; ширина 6-12, іноді 4-6 м. На крутих пластах Б.с. утримуються з боку падіння костровим (клітьовим) кріпленням. Кількість і ширина Б.с. повинні забезпечувати утримання осн. покрівлі від обвалення.

БУТОВИЙ КАМІНЬ, БУТ, *бутовый камень, бут, **rubble, ***Bruchstein, Berggestein - камені неправильної форми (розміром 150…500 мм), що їх видобувають у кар’єрах природних родовищ вапняків, ґраніту, пісковиків та інших гірських порід. Застосовується у будівництві гідротехнічних споруд, у шахтах.

БУТОВИЙ ШТРЕК, *бутовый штрек, **rubble drift, stone drift, stone heading; ***Bergeort, Bruchsteinstrecke - виробка, що проводиться по простяганню у виробленому просторі лави шляхом підривання бокових порід (переважно покрівлі) для видобування закладального матеріалу. Б.ш. не підтримується.

БУФЕР, *буфер; **buffer; ***Puffer, Dampfer, Stossdampfer – 1). Пристрій для пом'якшення (послаблення сили) ударів. 2). У системах обробки інформації – частина оперативної пам'яті, призначена для тимчасового зберігання даних. 3). Схема або пристрій, що розміщується між двома іншими пристроями для згладжування змін швидкості чи рівня або для забезпечення асинхронної роботи.

БУФЕРНА РІДИНА, *буферная жидкость, **fluid buffer; ***Puffergemisch, Pufferlösung - рідина, яка розділяє дві інші рідини з метою попередження їх змішування і утворення небажаних сумішей, збільшення повноти заміщення, руйнування глинистих кірок і т.інш.; застосовується під час буріння і ремонту свердловин, г.ч. для попередження змішування бурового і тампонажного розчинів і очищення стінок свердловин. Розрізняють такі Б.р.: прісна вода; вода насичена солями, диспергуючими аґентами і інш.; розчини кислот; дизельне паливо (нафта), змішане з ПАР; розчини ПАР. Б.р. ефективно витісняє бурові розчини в свердловині, змиває їх залишки зі стінок свердловин, каверн і жолобів, запобігає загусненню бурових і тампонажних розчинів, підвищує адгезію цементного каменю до стінок свердловини і обсадної труби, попереджає корозію обсадних труб.

БУФЕРНЕ ВИСАДЖЕННЯ, *буферное взрывание, **cushioned blasting; ***Hohlraumschießen - метод вибухової відбійки, при якому перед вибоєм, що висаджується залишають частину подрібненої попереднім вибухом породи (буфер). Б.в. вперше застосоване в СРСР при підземних роботах в 1953 (мінна відбійка, в 1956 - свердловинна відбійка). Пiдпір вибою затискним матеріалом сповільнює зсування масиву, що збільшує тривалість дії викликаних вибухом напружень та інтенсифікує дроблення. Найбільше поширення Б.в. отримало при відкритій розробці родовищ. Спочатку Б.в. використовувалося при проведенні розрізних і капітальних траншей, надалі - при уступній відбійці виймальних блоків. Розрізняють Б.в. на раніше висаджену гірничу масу і висадження в абсолютно затиснутому середовищі (на монолітний масив). Буфер з подрібненої гірничої маси створюється при вибуху на вільну поверхню масиву з використанням діагональної схеми з'єднання зарядів ВР. Застосовується при розробці глибоких горизонтів кар'єрів з вузькими робочими майданчиками уступів. Ефективність Б.в. на кар'єрах забезпечується при вибуху не менше чотирьох рядів свердловинних зарядів і збільшених (до 20%) питомих витратах ВР в першому ряду свердловин. Б.в. широко використовується на залізорудних кар'єрах Кривбасу, флюсових кар'єрах України і інш.

БУФЕРНИЙ ОБ'ЄМ ГАЗУ, *буферный объем газа, **buffer gas volume; ***Puffergasvolumen - об'єм газу, який в період нормальної циклічної експлуатації залишається в підземному газовому сховищі до моменту закінчення процесу відбору. Б.о.г. - джерело механічної енергії, необхідної для подачі газу з пласта до заданого пункту. Завдяки Б.о.г. дебіти свердловин підтримуються на необхідному рівні. При водонапірному режимі підземного сховища Б.о.г. протидіє просуванню пластових вод і попереджує обводнення експлуатаційних свердловин. Б.о.г. залежить від глибини залягання, фізико-геол. параметрів і потужності пласта-колектора, а також від технол. режиму експлуатації свердловин. Б.о.г. у сховищах, які створюють у виснажених газових родовищах, може формуватися з початкових запасів, які залишились невидобутими з газоносних пластів. Частка Б.о.г. в повному об'ємі газу у водоносних пластах-сховищах складає 40-50%, у виснажених газових родовищах - 30-50%, в штучних пустотах - 10-20%.

БУФЕРНИЙ ТИСК, *буферное давление; **discharge pressure; ***Dampferdruck – тиск на буфері (викиді) свердловини.

БУХТА, *бухта, **bunch, coil; ***Ring - канат, укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у формі циліндра).

БУЧАРДА, *бучарда, **boucharde, bush hammer, tooth axe; ***Stockhammer, Stockeisen - інструмент у вигляді сталевого молотка із зубчатою робочою поверхнею. Призначений для ударної обробки каменю методом сколювання. Б. застосовується в комплекті з відбійним молотком як робочий орган бучардових верстатів (станків). За формою і розташуванням робочих зубців Б. поділяються на кувальні і хрестові. Головні параметри обробки бучардою: частота ударів 1200-1800 хв^-1; енергія одиничного удару 25-45 Дж.

БУЧАРДНИЙ ВЕРСТАТ, *бучардный станок, **boucharde machine; ***Bossiermaschine - установка для обробки каменю сколюванням з виконавчим органом у вигляді відбійного молотка з бучардою. У каменеобробному виробництві Б.в. використовуються з 50-х рр. ХХ ст. Служать для обробки виробів за формою і для фактурної обробки. Макс. розміри заготовки у вітчизняних Б.в (модель СМР 050) 1500х300х300 мм; число бучард 14, продуктивність 3-4 м/год.

БЮКСИ, *бюксы, **glass, weighing bottles; ***Büchse - скляні стаканчики з притертою скляною кришкою. Застосовують для зважування та висушування проб при аналізі корисних копалин.

БЮРЕТКА, *бюретка, **burette, ***Вürette - циліндрична скляна трубка з поділками й краном (або затискачем). Застосовують у хімічному аналізі.

вгору