ВЕКТОРНИЙ,
*векторный,
**vectorly, ***vektorisch - той, що
характеризується
як вектор або
пов'язаний з
ним; В. д о б у т
о к д в о х в е к
т о р і в - вектор,
довжина якого
дорівнює добуткові
довжин цих
векторів і
синуса кута
між ними, направлений
перпендикулярно
до площини, в
якій лежать
перемножувані
вектори так,
що з його кінця
поворот від
першого вектора
до другого
здійснюється
проти годинникової
стрілки. В. ч и
с л е н н я - розділ
математики,
що вивчає дії
з векторами.
ВЕКТОРНІ
ПРОЕКЦІЇ, *векторные
проекции,
**vector projections; ***Vektorprojektionen - зображення
об’єкта, напр.
гірничої
виробки, на
площині за
допомогою
паралельних
векторів,
величина яких
пропорційна
їх відстані
від точок об’єкта
до площини
проеціювання.
В.п. застосовують
для розробки
спеціальних
об’ємних планів
гірн. виробок
та геол. структур.
"ВЕЛИКЕ
ДИХАННЯ"
резервуара,
*"большое дыхание"
резервуара;
**"strong breathing" of reservoir; ***"Atmen"
eines Behälters" – процес
переміщення
повітря і
пароповітряних
сумішей у резервуарах
для зберігання
легко випаровуваних
рідин (нафт,
нафтопродуктів
та ін.) при повному
їх випорожненні
("вдих") і наповненні
("видих"). При
"вдиху" в резервуар
через "дихальний"
клапан надходить
повітря, яке
насичується
парами рідини,
яка зберігається
у резервуарі,
а при "видиху"
пароповітряна
суміш витісняється
в атмосферу.
ВЕЛИКІ
АКУМУЛЯТИВНІ
РІВНИНИ, *великие
аккумулятивные
равнины, **great plains,
***große Akkumulationsebenen, Aufschüttungsebenen –
рівнини, пов’язані
з великими
тектонічними
прогинами,
наповненими
мезо-кайнозойськими
морськими та
континентальними
відкладами.
Напр., Західно-Сибірська,
Прикаспійська
та Амазонська
рівнини.
ВЕЛИЧИНА,
*величина,
**size; мат. - quantity, value, ***Größe
- розмір, обсяг,
протяжність
чогось. Те, що
можна виміряти,
обчислити.
ВЕЛИЧИНА
ЗАРЯДУ ВР, *величина
заряда ВВ -
кількість
ВР(вибухової
речовини), що
складає заряд
та оцінюється
за масою ВР або
за запасом його
енергії.
величини
залежні та
незалежні,
*величины зависимые
и независимые
- поняття, які
використовуються
в практиці
маркшейдерських
або геодезичних
обчислень
(обробок результатів
вимірювань).
Незалежною
вважають таку
величину,
неминуча мала
похибка якої
виникає незалежно
від похибок
інших величин,
що фігурують
у даній обробці
результатів
вимірювань.
Залежною є
величина, похибка
якої - функція
інших похибок
величин, які
беруть участь
в даних обчисленнях.
Напр., якщо в
трикутнику
виміряні три
кути, то результати
цих вимірювань
- незалежні
величини; якщо
один з кутів
знайдено, як
доповнення
до 180о двох
виміряних
кутів, то значення
обчисленого
кута буде величиною
залежною.
величини
необхідні та
НАДЛИШКОВІ,
*величины
необходимые
и избыточные
- необхідними
називають
величини, які
треба знайти
(виміряти), щоб
встановити
значення шуканих
величин.
Надлишковими
називають
величини,
виміряні понад
необхідні.
Якщо, напр., в
плоскому трикутнику
треба знайти
шість геометричних
елементів (три
кути і три сторони),
то для цього
достатньо
виміряти три
елементи (серед
яких повинна
бути хоч одна
сторона). Отже
для наведеного
прикладу результати
трьох вимірювань
є необхідними
величинами.
Будь-яке вимірювання
понад необхідне
буде надлишковою
величиною. При
наявності
надлишкових
величин в
маркшейдерсько-геодезичних
роботах виконуються
вирівнювальні
обчислення.
ВЕНЕРІАНСЬКІ
ПОРОДИ, *венерианские
породы, **rock from Venus,
***Venusgesteine – гірські
породи планети
Венера. За даними
міжпланетних
станцій, які
здійснили
посадку на
Венері, В.п. за
своїм складом
близькі до
земних базальтів
(про що, зокрема,
свідчать дані
досліджень
калій-уранової
систематики)
або їх глибинних
аналогів -
габро. Це ж
підтверджують
дані табл.
Хімічний
склад порід
поверхні Венери
в порівнянні
з двома типами
земних базальтів
(за Волковим
та Ходаковським)
Оксиди
|
Дані станції
"Венера - 13"
|
Лейцитовий
базальт
|
Дані станції
"Венера - 14"
|
Толеїтовий
базальт
|
SiO2
|
45,1 ± 3,0
|
46,18
|
48,7 ± 3,6
|
50,6
|
TiO2
|
1,59 ± 0,45
|
2,13
|
1,25 ± 0,41
|
1,2
|
Al2O3
|
15,8 ± 3,0
|
12,74
|
17,9 ± 2,6
|
16,3
|
FeO
|
9,3 ± 2,2
|
9,86
|
8,8 ± 1,8
|
8,8
|
MnO
|
0,2 ± 0,1
|
0,19
|
0,16 ± 0,08
|
0,2
|
MgO
|
11,4 ± 6,2
|
8,36
|
8,1 ± 3,3
|
8,5
|
CaO
|
7,1 ± 0,96
|
8,16
|
10,3 ± 1,2
|
12,0
|
Na2O
|
2 ± 0,5
|
2,36
|
2,4 ± 0,4
|
2.4
|
K2O
|
4 ± 0,63
|
6,18
|
0,2 ± 0,07
|
0,1
|
S
|
0,65 ± 0,40
|
0,036
|
0,35 ± 0,28
|
0,07 ± 0,01
|
Cl
|
< 0,3
|
-
|
< 0,4
|
0,01
|
Підвищений
вміст сірки
у венеріанському
ґрунті пояснюється
його взаємодією
з атмосферою,
де сірка є
специфічним
елементом.
Серед В.п. зустрічаються
різновиди,
складені
дрібноуламковим
матеріалом,
розпушеним
ґрунтом темного
кольору, а також
тонкоплиточними
шарами. В окремих
випадках досліди
показали, що
В.п. аналогічні
земним лужним
базальтоїдам
або сієнітам.
Розрахунок
мінерального
складу поверхні
Венери, за даними
таблиці, показує,
що для району
посадки "Венери-13"
переважають
олівін, діопсид,
анортит та
ортоклаз (в
сумі 83%), а для
району посадки
"Венери-14" характерні
діопсид, гіперстен,
анортит, альбіт
(в сумі 87%). Розрахункова
густина ґрунту
в місцях посадки
станцій "Венера-13
і 14" складає
відповідно
1,4-1,5 г/см3 і 1,15-1,2 г/см3.
Дані радіолокації
дають іншу
цифру, в середньому
для венеріанської
поверхні - 2,2 г/см3,
а дослідження
"Венери-10" ще
більше значення
густини - 2,7-2,9 г/см3.
Питомий опір
ґрунту планети,
за даними прямих
вимірювань,
складає 73-89 Ом·м.
Всі досліджені
типи поверхні
Венери складаються
з магматичних
гірських порід
тільки основного
складу.
ВЕНД (ВЕНДСЬКА
СИСТЕМА, ВЕНДСЬКИЙ
КОМПЛЕКС),
*венд, **Vendian, ***Wendien, Wendium,
Wendikum – підрозділ
верхнього
протерозою,
представлений
комплексом
гірських порід
пізньопротерозойського
періоду, які
лежать безпосередньо
під породами
кембрійської
системи. Приблизний
віковий інтервал
680±20-570±20 млн. років.
Палеозоологічно
і палеогеографічно
В. чітко відособлений
від ріфею і
кембрію, але
більш тяжіє
до фанерозою,
ніж до ріфею.
Породи В. простежені
на всіх континентах.
На території
України г.п. В.
поширені в
межах Волино-Подільської
плити, де
представлені
льодовиковими
відкладами
(тилітами) потужністю
до 50 м, на яких
залягає потужна,
до 550 м, товщина
вулканогенних
порід, перекритих
осадовими,
переважно
морськими,
відкладами.
У відкладах
вендського
періоду виявлено
рештки давніх
безскелетних
організмів
і водоростей.
ВЕНТИЛЯТОР,
*вентилятор,
**fan, ventilator; ***Lüfter, Wettermaschine, Ventilator -
пристрій для
перемішування
чи переміщування
під певним
тиском повітря,
газів або
сумішей їх з
дрібними частинками;
застосовують
для підтримання
(створення)
рудникової
(шахтної) атмосфери,
очищення повітря
в приміщеннях
та на шахтах
і застійних
зонах кар’єрів,
для створення
штучної тяги
в топках котлів,
для створення
потоку газу
(повітря) в
технологічних
апаратах,
пневмотранспортних
установках
тощо.
ВЕНТИЛЯТОРИ
ШАХТНІ, *вентриляторы
шахтные, **mine fan;
***Grubenlüften — машини,
призначені
для переміщення
по мережі гірничих
виробок повітря,
газів і пилу.
В.ш. поділяються:
за принципом
дії — на центрифугові
та осьові; за
тиском, що
розвивається,
— низького,
середнього
і високого
тиску; за
швидкохідністю
— на швидкохідні,
середні і тихохідні;
за видом енергії,
що споживається,
— на електричні,
пневматичні
і гідравлічні;
за призначенням
— на вентилятори
головного
провітрювання,
що забезпечують
подачу повітря
для всієї шахти;
допоміжні, що
переносяться
по мірі посування
гірничих робіт
і забезпечують
подачу повітря
окремому крилу
шахти або
одному чи декільком
дільницям або
блокам; часткового
(відокремленого)
провітрювання,
що забезпечують
повітрям тупикові
вибої при
проведенні
гірничих виробок.
Див. вентиляторна
установка.
ВЕНТИЛЯТОРІВ
ПАРАЛЕЛЬНА
РОБОТАПРАЦЯ,
*вентиляторов
параллельная
работа, **paralleled fans, fans
in parallel, ***Parallelarbeit der Grubenlüften —
спільнагуртова
роботапраця
вентиляторів
(шахтних), при
якій одна частина
повітря, необхідного
для провітрювання
шахти, проходитьпроходить
черезкрізь
один вентилятор,
а іншадруга
— черезкрізь
іншийдругий.
В.п.р. збільшує
витрати ву|до
мережімережах|сітці|сітках.
ЗагальнаСпільна
кількість
повітря, що
подаєтьсящо
подається
паралельно
працюючими
вентиляторами,
менше суми їх
індивідуальних
дебітів.
ВЕНТИЛЯТОРІВ
ПОСЛІДОВНА
РОБОТА, *вентиляторов
последовательная
работа, **fans in series,
***Reihenarbeit der Grubenlüften — спільнагуртова
роботапраця
вентиляторів,
при якій всяувся
кількість
повітря, необхідного
для провітрювання
шахти (дільниці),
проходитьпроходить
спочатку черезкрізь
один, а потім
черезкрізь
іншийдругий
вентилятор.
Використовується
для збільшення
напору.
ВЕНТИЛЯТОРІВ
СПІЛЬНА РОБОТА,
*вентиляторов
совместная
работа, **ventilators` joint
work, ***Zuzammenarbeit der Grubenlüften — одночасна
робота декількох
вентиляторів
на одну вентиляційну
мережу. Використовується
у тих випадках,
коли робота
одного вентилятора
при граничних
частотах його
обертання не
забезпечує
потрібних
витрат та напір
у мережі. Розрізняють
паралельну,
послідовну
і комбіновану
роботу вентиляторів.
При В.с.р. одні
вентилятори
можуть розташуватися
на поверхні,
інші — під землею.
Як правило,
підземні вентилятори
призначені
для підсилення
провітрювання
окремих ділянок
вентиляційної
мережі і називаються
допоміжними.
ВЕНТИЛЯТОРНА
УСТАНОВКА,
*вентиляторная
установка,
**fan unit, ventilation plant; ***Lüfteranlage -
спец. обладнання,
а на шахтах
також комплекс
пристроїв,
споруд та інш.
для провітрювання
підземних і
відкритих гірн.
виробок. В.у.
шахтна складається
з вентилятора
шахтного з
робочим і резервним
електродвигунами,
дифузора,
глушника шуму,
підводного
та обвідного
каналів, ляд
для реверсування
повітряного
струменя, лебідок
для переміщення
ляд, вихідного
каналу. Крім
того, до В.у.
належать: пускова,
контрольно-вимірювальна,
розподільна
та захисна
апаратура,
апаратура
дистанц. управління,
допоміжне
обладнання
для управління
повітряними
струменями,
будівлі. На
шахтах, небезпечних
по газу та пилу,
до складу В.у.
входить другий
однотипний
резервний
вентилятор
з двигуном.
Реверсивні
пристрої
забезпечують
зміну напряму
вентиляц. струменя
не більш ніж
за 10 хв. Об'єм
повітря, що
надходить у
шахту в реверсивному
режимі провітрювання,
не менше 60% його
кількості при
нормальному
режимі. Встановлена
потужність
великих В.у.
досягає 5000 кВт.
В.у. кар'єрні
призначені
для подачі в
застійні зони
кар'єрів свіжого
повітря, винесення
забрудненого
повітря за межі
кар'єрного
простору, а
також для активної
нейтралізації
шкідливих
домішок
повітряно-водяними
струменями.
В умовах діючого
кар'єру найбільш
доцільне використання
струменевих
самохідних
і пересувних
В.у. на залізнич.,
автомоб., гусеничному
шасі. Розрізнюють
струменеві
В.у., що створюють
ізотермічні,
неізотермічні
і конвекційні
струмені.
Характеристики
відомих В.у
мають широкий
діапазон значень:
потужність
1000-1200 кВт, дальнобійність
струменя до
1300 м, початкові
витрати повітря
125-4000 м3/с.
ВЕНТИЛЯЦІЙНА
МЕРЕЖА, *вентиляционная
сеть, **ventilation network, ***Wetternetz -
(в рудниковій
вентиляції)
- сукупність
пов'язаних між
собою гірничих
виробок шахти,
якими рухається
повітря. Місця
з'єднання трьох
або більше
виробок називаються
вузлами мережі.
Виробка, що
з'єднує два
вузли, зветься
гілкою. Розрізняють
В.м. плоскі та
об'ємні (просторові).
В сучасних
вугільних
шахтах В.м.
має до 300-500 гілок,
в рудних - до
1000. Основні параметри
В.м. - аеродинамічний
опір, витрати
повітря, втрати
тиску.

ВЕНТИЛЯЦІЙНА
СВЕРДЛОВИНА,
*вентиляционная
скважина,
**ventilation hole, air hole; ***Wetterbohrloch - бурова
свердловина
великого діаметра,
призначена
для вентиляції;
використовується
для відведення
вихідного
струменя повітря,
рідше для подачі
свіжого повітря.
На діючих і
шахтах, що
реконструюються
В.с. застосовуються
для підвищення
ефективності
провітрювання
камер, довгих
тупикових
виробок, виїмних
дільниць, крил
шахтного поля,
панелей, блоків,
пластів і шахт
загалом. У період
будівництва
великих глибоких
шахт (для скорочення
термінів
будівництвава)
В.с. використовуються
для створення
наскрізного
струменя повітря
на горизонті
пристовбурного
двору. Велике
поширення в
Україні В.с.
отримали на
шахтах Донецького
бас. Діаметр
В.с. 0,78-3,2 м, глиб. до
1000 м. Практикується
буріння групи
В.с. розташованих
паралельно,
які приєднуються
до одного
вентилятора.
При діаметрі
більше 2 м В.с.
обладнуються
клітьовим
підйомом і
використовуються
як запасні
виходи з шахт.
ВЕНТИЛЯЦІЙНЕ
ВІКНО, *вентиляционное
окно, **scale door, check door, sham door,
***Wetterluke, Fenster - вікно у
вентиляційних
дверях або
інших пристроях
(вентиляційних
клапанах,
вентиляційних
буфетах тощо).
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ
БУФЕТ, *вентиляционый
буфет, **fan board, ***Wetterprelle
- споруда, що
огороджує
бремсберґ
(похил) від
попадання в
нього повітря
з відкатного
штреку. Споруджується
у вигляді стінки
з деревини,
цегли, бетону
або цілика
вугілля (породи).
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ
ГОРИЗОНТ,
*вентиляционный
горизонт, **airway
horizon, ***Wettersohle - сукупність
підземних
гірничих
виробок, що
розташовані
на одному рівні,
якими рухається
забруднене
повітря до
виходу на поверхню.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ
ЖУРНАЛ, *вентиляционный
журнал, **fan-journal,
***Ventilatorjournal - книга, в
якій фіксуються
результати
вимірів якісного
складу рудникового
повітря,
правильності
розподілу його
по виробках
та акти про
результати
реверсу вентилятора.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ
КЛАПАН, *вентиляционный
клапан, **air valve,
***Ventilationsklappe - Див. шахтний
клапан.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ
МАНЕВР, *вентиляционный
маневр, **air manoeuvre,
***Lüftermanöver - посилення,
послаблення,
реверсування
та розподіл
вентиляційних
течій з метою
утворення
найбільш сприятливих
умов для рятування
людей під час
аварій, забезпечення
їм виходу на
поверхню назустріч
свіжій течії
повітря, забезпечення
просування
гірничо-рятувальних
частин до
осередку аварії,
уповільнення
розповсюдження
пожежі рудникової
та запобігання
повторним
вибухам газу
та пилу.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ
ПАРУС, *вентиляционный
парус, **air sail,
***Segeltuchblende - пристрій
для обмеження
доступу повітря.
Розташовується
у виробках
з інтенсивним
рухом людей
та вантажів.
В.п. - це шматок
брезенту або
стрічки конвеєра,
що прикріплений
до верхняка
і вільно звисає
поперек виробки.
ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ
СТОВБУР ШАХТИ,
*вентиляционный
ствол шахты,
**ventilation shaft, air shaft; ***Ausziehschacht, Wetterschacht
- шахтний стовбур,
призначений
в осн. для провітрювання
гірн. виробок
(як правило,
для видачі
вихідного
струменя повітря).
Іноді використовується
також для спуску
та підняття
людей, породи,
спуску кріпильних
матеріалів,
закладного
матеріалу.
Гранично допустима
швидкість руху
повітря у В.с.ш.
не обладнаних
постійно діючим
підйомом, 15 м/с,
в стовбурах,
де проводиться
спуск і підняття
людей, 8 м/с. Як
правило, В.с.ш.
має круглу
форму, діаметр
4-7 м; кріплення
- бетонне. Рідше
(на рудних шахтах)
застосовують
В.с.ш. прямокутної
форми з дерев'яним
кріпленням.
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ
ВИРОБКИ, *вентиляционные
выработки,
**fangs, air headings, airways; ***Wetterwegen, Wetterkanale,
Wetterstrecken – виробки,
якими, як правило,
забруднена
(вихідна) повітряна
течія рухається
до виходу на
поверхню.
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ
ДВЕРІ, *вентиляционная
дверь, **mine door, weather door, air
door, check door, ventilation door; ***Wettertür - двері,
призначені
для часткового
або повного
перекриття
доступу повітря
в деякі виробки
шахти.
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ
ПЛАНИ, *вентиляционные
планы, **ventilation plans,
***Wetterplan – сукупність
документів,
якими визначається
рух свіжих і
вихідних повітряних
струменів шахти
(рудника), порядок
їх зміни внаслідок
аварійної
вентиляції
(реверсування).
Див. аварійний
режим вентиляції.
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ
ПРИСТРОЇ,
*вентиляционные
приспособления,
**ventilation control devices, ***Grubenbewetterungsanlage -
пристрої,
за допомогою
яких забезпечується
потрібний
розподіл повітря
по мережі гірничих
виробок. В.п.
розподіляються
на призначені
для ізоляції
виробок від
доступу повітря
(шахтні перемички,
вентиляційні
двері, ляди,
шлюзи та ін.)
та для подачі
повітря і
зміни напрямку
повітряної
течії (кросинги,
вентиляційні
труби, канали
вентиляторів).
ВЕНТИЛЯЦІЙНІ
ТРУБИ, *вентиляционные
трубы, **air pipelines, ventubes,
***Lüftrohre - труби для
транспортування
свіжого повітря
до вибою та
забрудненого
від вибою.
В.т. виготовляються
з дерева, металу,
тканини та
різних штучних
матеріалів.
ВЕНТИЛЯЦІЯ,
*вентиляция,
**ventilation, circulation, ***Lüftung, Ventilation -
регулювання
повітрообміну
в приміщенні,
шахті, кар’єрі
тощо. Є вентиляція
витяжна і припливна,
природна і
штучна, місцева
і загальнообмінна.
Для штучної
вентиляції
застосовують
вентилятори,
ежектори тощо.
В. шахти (кар’єра,
розвідувального
шурфу) - система
заходів направлена
на підтримку
в усіх діючих
гірничих
виробках шахти
(кар’єра,
розвідувального
шурфу) атмосфери
з параметрами,
необхідними
для ведення
гірничих робіт.
ВЕНТИЛЯЦІЯ
МІСЦЕВА, *вентиляция
местная, **auxiliary
ventilation, local ventilation; ***Luttenbewetterung,
Sonderbewetterung - вентиляція
окр. виробок
або їх ділянок
(частин) з допомогою
спец. установок
або пристроїв.
До В.м. відносять
вентиляцію
тупикових
виробок, руйнування
шарових скупчень
метану у виробках,
вентиляцію
робочих зон
кар'єрів і
інш. Способи
В.м. основані
на використанні
вентиляц. установок
місцевого
провітрювання
(вентиляторів
з трубопроводами;
установок, що
створюють
вільні струмені;
ежекторів
на стисненому
повітрі) і гол.
шахтних вентиляторів.

ВЕНТИЛЯЦІЯ
ТУПИКОВИХ
ВИРОБОК, *вентиляция
тупиковых
выработок,
**dead heading ventilation, ventilation of a line end;
***Sonderbewetterung der nichtdurchgängigen Baue - комплекс
заходів щодо
забезпечення
свіжим повітрям
тупикових
виробок шахт.
В.т.в. здійснюють
за допомогою
поздовжніх
перегородок,
вентиляц. труб
і паралельних
виробок за
рахунок роботи
вентиляторів
місцевого і
головного
провітрювання.
В.т.в. вентиляторами
місцевого
провітрювання
в залежності
від умов проходження
здійснюється
нагнітальним
(найбільш поширений),
всмоктувальним
або комбінованим
способами. У
всіх способах
В.т.в. вентиляторами
місцевого
провітрювання
їх макс. продуктивність
при їх установленні
в наскрізній
виробці повинна
складати не
більше 30% кількості
повітря, що
проходить по
виробці за
рахунок загальношахтної
депресії.

ВЕНТИЛЯЦІЯ
ШАХТИ, *вентиляция
шахты; **mine ventilation;
***Grubenbewetterung - система
заходів, направлена
на підтримку
у всіх діючих
гірн. виробках
шахти атмосфери
з параметрами,
необхідними
для ведення
гірн. робіт.
Розрізняють
вентиляцію
загальношахтну,
при якій повітря,
що подається
з поверхні,
омиває осн.
виробки шахти,
і вентиляцію
місцеву . Засоби
інженерного
забезпечення
В.ш.: вентиляторні
установки,
вентиляційні
споруди шахт,
вентиляц. регулятори,
вентиляц.
трубопроводи,
гірн. виробки,
які проходять
спеціально
з метою забезпечення
вентиляції,
засоби зниження
аеродинамічного
опору виробок
і зменшення
непродуктивних
витоків повітря.
Осн. схеми В.ш.:
центральна
і флангова,
комбінована.
При ц е н т р а
л ь н і й схемі
повітря надходить
в шахту і виходить
з неї через
стовбури в
центрі шахтного
поля. Схема
застосовується
при обмежених
розмірах шахтного
поля за простяганням
і відносно
невеликій
потужності
шахти, веденні
робіт на глибоких
горизонтах;
забезпечує
швидке введення
в дію гол. вентилятора
і створення
наскрізного
струменя при
буд-ві шахти;
характеризується
великою протяжністю
шляху руху
повітря, наявністю
паралельних
струменів
свіжого і висхідного
повітря, їх
неодноразовими
перетинами
і, як наслідок,
великими
непродуктивними
витоками і
депресією
шахти. Різновид
центральної
схеми - схема
з центрально-віднесеним
розташуванням
вентиляц. стовбура.
При ф л а н г о
в і й схемі В.ш.
повітря надходить
в шахту через
стовбур в
центрі шахтного
поля, виходить
через стовбури
(шурфи), розташовані
на флангах.
Схема застосовується
на неглибоких
шахтах, коли
неможливо або
недоцільно
підтримувати
єдиний вентиляц.
горизонт;
практично
виключає зустрічний
рух свіжого
і вихідного
струменів;
довжина шляху
руху повітря,
непродуктивні
його витоки
(втрати) і депресія
шахти менші,
ніж при центральній
схемі. Однак
за цією схемою
потрібно не
менше трьох
вентиляц. стовбурів
і звичайно не
менше двох
вентиляторних
установок; в
період підготовки
шахтного поля
В.ш. утруднена.
Різновиди
флангової
схеми: крилева
- єдина виробка
для вихідного
струменя на
все крило, групова
- виробки для
вихідного
струменя забезпечують
кожну групу
дільниць крила,
дільнична -
виробки для
вихідного
струменя проходяться
на кожній дільниці.
Способи В.ш.:
всмоктувальний,
нагнітальний,
комбінований.
При всмоктувальному
способі вентилятор
видаляє повітря
з шахти, створюючи
в ній розрідження,
в результаті
чисте повітря
через повітро-забезпечуючі
виробки всмоктується
в шахту. При
цьому можливо
засмоктування
повітря з
поверхні через
зони обвалення
(при наявності
тріщин, що
досягають
поверхні). Спосіб
застосовується
на вугільних
шахтах з підвищеним
газовиділенням
та на рудних
шахтах (до
глиб. 1500 м). При
нагнітальному
способі В.ш.
вентилятор
нагнітає повітря
з поверхні в
шахту; застосовується
на неглибоких
шахтах, при
невеликому
газовиділенні
і аеродинаміч.
опорі вентиляц.
мережі, аеродинаміч.
зв'язку виробок
з поверхнею
через зони
обвалення,
фланговій схемі
В.ш. При комбінованому
способі В.ш.
один вентилятор
працює на нагнітання,
інший - на всмоктування;
застосовується
при великому
аеродинаміч.
опорі вентиляц.
мережі шахти,
розробці к.к.
здатних до
самозаймання
(при аеродинаміч.
зв'язку виробок
з поверхнею
через зони
обвалення) і
фланговій схемі
вентиляції.
Для розрахунку
необхідних
витрат повітря
використовують
повибійний,
загальношахтний
і статичний
методи.

ВЕНТИЛЬ,
*вентиль, **valve,
gate; ***Ventil - 1) Клапан
для регулювання
й перекривання
потоку рідини,
пари або газу,
що тече трубопроводом.
2) Пристрій у
камері пневматичної
шини, що допомагає
нагнітати
повітря в
камеру і перешкоджає
його виходу
звідти. 3) Елемент,
який пропускає
електричний
струм тільки
в одному напрямку;
використовують
з метою випрямляння
змінного струму.
4) Схема, що реалізує
одну з булевих
операцій: "І",
"НЕ", "дійсне
ЧИ", "виняткове
ЧИ" та ін. Див.
також клапан.
ВЕНТИФАКТ,
*вентифакт,
**ventifact, ***Ventifakt – галька
або валун, що
набувають
певної форми
під впливом
абразивної
дії піску,
який переноситься
вітром.
ВЕРМІКУЛІТ,
*вермикулит,
**vermiculite, ***Vermiculit - мінерал
класу силікатів,
групи триоктаедричних
гідрослюд.
Алюмосилікат
шаруватої
будови. Формула:
(Mg, Fe2+, Fe3+)3[(OH)2(Al,Si)4·4H2O.
Хім. склад
змінний (%): МgO -
14-25; FeO - 1-3; Fe2O3 3-17; Аl2О3
- 10-17; SiO2 - 34-42; H2O - 8-15. Сингонія
моноклінна.
Густина 2,4-2,7.
Твердість
1-1,5. Колір бурий,
жовтувато-бурий,
золотисто-жовтий.
Блиск перламутровий.
Утворюється
головним чином
внаслідок
перетворення
біотиту й
флогопіту.
Різновиди В.
- нікелевий і
мідистий. Відомі
також домішки:
титан, нікель,
цинк, мідь, натрій,
калій. Родов.
В. - в США, Росії,
ПАР, Аргентині,
Бразилії, Індії,
Японії, Танзанії,
Зах. Австралії,
Канаді, Чилі,
Мексиці, Малаві
та ін. В Україні
В. є в Приазов’ї,
Побужжі, на
Волині. В. використовується
як легкий наповнювач
бетону, для
виробництва
вогнестійких
тепло- і звукозахистних
матеріалів,
в металургії
для теплоізоляції,
в космічній
техніці, в
літакобудуванні,
в транспортному
будівництві,
у виробництві
антифрикційних
матеріалів,
гуми, пластмас,
фарб, та ін.
Збагачується
гравітац. і
флотаційними
методами.
ВЕРНЬЄР,
*верньер, **vernier,
***Nonius - 1). Прилад
для відліку
довжин і кутів,
відліковий
пристрій для
кругових і
лінійних шкал.
2). Додаткова
шкала у вимірювальних
засобах для
відліку часток
поділок основної
шкали. За прізвищем
французького
винахідника
П.Верньє.

ВЕРСТАТ-КАЧАЛКА,
*станок-качалка,
**reversing machine; pumping unit; ***Pumpenbock, Tiefpumpenanlage,
Gestängetiefpumpe, Bohrschwengel, Schwengelbock –
індивідуальний
механічний
привод нафтового
штангового
свердловинного
насоса. Див.
станок-качалка.
ВЕРСТАТІВ-КАЧАЛОК
УРІВНОВАЖУВАННЯ
*станков-качалок
уравновешивание;
**counterbalancing of pumping units; ***Auswuchten der Bohrschwengel
– зрівнювання
навантажень
на головку
балансира
верстата-качалки
відповідно
при ходах штанг
вверх і вниз
за умови, щоб
робота, яка
виконується
двигуном протягом
одного подвійного
ходу (при ході
штанг вверх
і вниз) була
постійною.
Здійснюється
шляхом розміщення
додаткових
вантажів (противаг)
на балансир
(балансирне
В.-г.у.), на кривошип
(роторне або
кривошипне
В.-г.у.) або на
балансир і
кривошип
(комбіноване
В.-г.у.).
ВЕРСТАТО-МІСЯЦЬ
У БУРІННІ,
*станко-месяц
в бурении;
**machine-month in drilling; ***Werkbank – Monat im Bohren –
умовний показник,
який характеризує
календарний
час будівництва
свердловини;
використовується
при плануванні
та аналізі
робіт по будівництву
свердловини.
Один верстато-місяць
умовно дорівнює
720 год. або 30 дням.
Розраховують
цей показник
по всьому циклу
будівництва
свердловини
або по окремих
етапах (будівництво
вежі, буріння,
випробовування)
та категоріях
витрат часу.
ВЕРТИКАЛЬНЕ
ЕЛЕКТРИЧНЕ
ЗОНДУВАННЯ,
*вертикальное
электрическое
зондирование,
**vertical electrosounding; ***elektrisches Seigersondieren -
метод електричної
розвідки, що
базується на
дослідженні
залежності
напруженості
постійного
електрич. поля
від відстані
між двома заземленими
(полярними)
електродами
і точкою вимірювання
(розносу установки).
При малих розносах
(до 1-2 км) поле в
точці спостереження
залежить від
будови верх.
частини геологічного
розрізу (глиб.
до дек. сотень
м), при великих
розносах (до
дек. десятків
км) зростає
вплив горизонтів
глибиною до
дек. км. Результати
В.е.з. представляють
у вигляді графіків
залежності
уявного опору
від розносів
установки. Для
простих розрізів
з пластами,
що залягають
горизонтально
або похило
геологічне
тлумачення
проводиться
шляхом порівняння
отриманих
кривих з теоретичними,
розрахованими
для розрізів
з заданими
потужностями
шарів та їх
питомими опорами.
У результаті
інтерпретації
отримують дані
про товщину,
питомий опір
та ін. кількісні
характеристики
шарів. При
вивченні складних
розрізів з
крутоспадними
поверхнями
розділів г.п.
тлумачення
результатів
носить якісний
характер і
зводиться до
виявлення геол.
структур, визначення
їх планового
положення,
напряму падіння
та ін.
ВЕРТЛЮГ,
*вертлюг; **swivel,
shackle; ***Drehzapfen; Wirbel - шарнірний
пристрій для
з’єднання
частин механізмів,
який дозволяє
здійснювати
їх відносні
повороти. В.,
зокрема, запобігає
обертанню
прохідницької
бадді під час
підняття,
підвішується
між канатом
та причіпним
гаком. Деталь
талевої системи,
що з’єднує
талеву систему
з колоною труб,
забезпечує
можливість
обертання
колони труб,
підвішеної
на гаку, і
прокачування
через неї різних
рідин під
тиском. Застосовується
також при кріпленні
кінців комбайнового
ланцюга, запобігаючи
його обертанню.

ВЕРХНЄ
ПЕРЕКРИТТЯ,
*верхнее перекрытие,
**top support, ***Ausbaukappe - елемент
секції механізованого
кріплення,
що розташовується
біля покрівлі
виробки і
контактує з
нею, спирається
на гідростояки
чи інші елементи
секції та підтримує
породи покрівлі
від обвалення
у привибійний
простір.
|